ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 300/8413/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-АВТО» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК-АВТО» звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2024/000077 від 19.06.2024р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UА206000/2024/000074/2 від 19.06.2024р.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям Івано-Франківською митницею Державної митної служби України картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000077 від 19.06.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UА206000/2024/000074/2 від 19.06.2024р.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
19.11.2024 року на адресу суду від Івано-Франківської митниці Державної митної служби України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
02.12.2024 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
18.06.2024 року представником З'ОВ «ВК-АВТО» - декларантом ФОН
ОСОБА_1 (митний брокер) подано до Івано-Франківської митниці Держмитслужби митну декларацію (шляхом електронного декларування) №24UA206080003893U8 для митного оформлення моторного транспортного засобу сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів, марка згідно з довідником MAN, модель TGX 18.440, календарний рік виготовлення -2012, номер шасі WMA 13XZZ8DWІ 76693, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна 10518 см3, потужність двигуна 294 КВТ, номер двигуна - N/V, колісна формула 4X2, бувший у використанні, 1 шт., кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 2, виробництво
фірми MAN, країна виробник (DE).
Митна вартість транспортного засобу була визначена митним брокером за першим
методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з ціни придбання автомобіля. Зокрема, у митній декларації «ціну товару» визначено у розмірі 3500 євро (EUR), обмінний курс - 43,54 грн. за EUR.
Разом з митною декларацією № 24UA206080003893U8 від 18.06.2024р. було подано
рахунок-фактуру (інвойс) №006/2024 від 05.02.2024р., декларацію про походження товару № 006/2024 від 05.02.2024р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 06.08.2012р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.06.2020р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.06.2024р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 04.06.2020р.. зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №012020 від 11.01.2020р., доповнення до зовнішньоекономічного договору № 3 від 13.07.2020р., доповнення до зовнішньоекономічного договору № 5 від 27.07.2022р., договір про надання послуг митного брокера від 20.01.2020р., акт фізичного огляду від 18.06.2024р.
19.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення №UA206000/2024/000074/2
про коригування митної вартості товарів - транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.440. календарний рік виготовлення - 2012, номер шасі НОМЕР_5 .
В рішенні відповідач зазначив, що: «митна вартість імпортованого товару не може бути
визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б статті VII ГАТТ. У митого
органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.
Митний кодекс України, затверджений Законом України від 13.03.2012 №4495-VI, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Декларантом не подано всі документи для підтвердження митної вартості передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.
Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов конкуренції).
Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, митну декларацію країни відправлення.
Враховуючи наявну у митниці інформацію про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, що ввозились у максимально наближений до митного оформлення період, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості.
При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та в декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст. 62 МКУ). та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності основи для розрахунку митної вартості. Отже, враховуючи викладене, митну вартість скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA24UA204040002427U2 від 24.05.2024. за якою оформлено сідельний тягач марка - MAN,
модель - TGX 18.440, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, обладнаний двома спальними місцями, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, двигун дизельний, об'єм двигуна - 10518 см3, потужність двигуна - 294 кВт. календарний рік виготовлення - 2012, бувший у використанні, модельний рік виготовлення - 2012.
Визначена митна вартість 9600 Свро. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з її. З ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданих гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ.
Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
25.06.2024р. декларантом ФОП ОСОБА_1 подано нову митну декларацію №24UA206080004022U2 із внесенням застави.
28.10.2024р. позивачем подано до відповідача заяву в порядку передбаченому ч. 8 і 9 ст. 55 МК України про перегляд рішення про коригування митної вартості №UA206000/2024/000074/2 від 19.06.2024р.
До заяви додано:
-копія платіжної інструкції від 25.10.2024року № 0410001;
-копія виписки з рахунку продавця від 26.10.2024року про отримання коштів;
- копія листа від продавця про повний розрахунок за даний транспортний засіб - копія митної декларації країни відправлення 24PL402010E0659677.
Однак, на момент звернення з позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповіді на заяву від 28.10.2024 року позивачем не отримано.
Позивач вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні протиправним звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Предметом доказування у даній справі, зокрема є встановлення та перевірка обставин існування підстав прийняття оскаржуваного рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товару.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК та іншими законами України.
За приписами частини першої статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 МК передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 53 МК визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За вимогами статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару посадові
особи Івано-Франківської митниці Державної митної служби України використовували наступні нормативно-правові акти:
- Митний кодекс України;
- Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689 (далі Методичні рекомендації).;
- Наказ міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових санкцій до ціни договору» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. №883/21195.
Як встановлено з матеріалів справи, декларантом заявлено фактурну вартість 3500,00 EUR по 43,5366 грн., що склала 152378,10 грн., всього митна вартість становила 152378,10 грн. відповідно до графи 12 ЕМД.
Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, ціною договору.
Позивач стверджує, що ним надано відповідачу всі необхідні документи, для підтвердження митної вартості.
Івано-Франківська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товару та прийняла рішення про коригування митної вартості за №ИА206000/2024/000074/2 від 19.06.2024 р., яким визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена особа зобов'язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ).
Відповідно до п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій були вчинені дії щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за вказаною ВМД, серед них зокрема:
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (джерелом інформації, відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, слугував спеціалізований програмно-інформаційний комплекс ЄАІС);
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення
шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим
Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що
підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і
шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про
вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Всупереч вище зазначеному декларантом не подано бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно з ч. З ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї
статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що
підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою,
контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З огляду на це можливо виокремити 3 підстави для витребування додаткових документів, а саме: 1) документи містять розбіжності; 2) наявні ознаки підробки; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п. 4 розділу 2 Методичних рекомендацій за результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МКУ.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказаною статтею визначається право митного органу письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення митної вартості.
Митним кодексом України (ст. 49, 54) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації
митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон
України, визначається відповідно до розділу III МК України.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку,
поданих для цілей визначення митної вартості;
- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53
МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про
визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. З ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів зобов'язані надати (за наявності) додаткові документи.
Частиною 4 ст. 57 МКУ передбачено, що застосування другорядних методів передує
процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи
вартості згідно з положеннями статей 59 І 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
На виконання даної норми закону митним органом направлено декларанту повідомлення з вимогою надати необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо
підтвердження митної вартості товарів.
Достовірність наданих декларантом відомостей митний орган міг перевірити, зокрема,
шляхом витребування у декларанта додаткових документів. Так, пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766, було передбачено, що «для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи».
Верховний Суд України сформував правову позицію щодо даного питання: «Наявність у ЄАС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості», «.. .митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені ... порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено...» (постанови від 1 жовтня 2013 року у справі № 2а- 6597/10/0870 (провадження № 21-354а13), ЄДРСР - № 34458396: від 15 жовтня 2013 року у справі № 2а-25276/10/0570 (провадження № 21-270а13), ЄДРСР - № 34634276: від 22 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/8381/12 (провадження № 21-342а 13), ЄДРСР - № 35667364).
Відповідно до статті 54 МКУ органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша); орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль наявності в поданих декларантом або уповноваженою ним особою документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (пункт 1 частини другої). Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості.
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 597).
У частині контролю за митною вартістю такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів, зокрема витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (код митної формальності -101-1), перевірка відповідності відомостей, які містяться в українській митній декларації, відомостям, що містяться у відповідному паперовому примірнику (електронній копії) митної декларації суміжної сторони (книжці МДП) (код митної формальності - 102-1), перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби (код митної формальності - 103-1) (Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011).
Аналіз наведених положень дозволяє стверджувати, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються митниками на основі власного досвіду чи інтуїції.
Під час проведення митних формальностей за МД автоматизованою системою аналізу і
управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю:
- «106-2. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Можливе
заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості»;
-«117-2. Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості»;
- «210-1. Проведення митного огляду транспортного засобу. Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості»;
- «911-1. Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей.
Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності взначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які пливають на визначення митної вартості».
Враховуючи вищенаведене, спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості товарів, в тому числі за кодом «106-2»«»117-2». «210-1» та «911-1»: по даних товарах можливе заниження митної вартості товару відповідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості.
Згідно з частиною 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункті 2 частини 1 статті 320 МКУ, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
Працівником митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості №UА206000/2023/000074/2. В графі 33 зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України (далі - МК України), затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-УІ, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості передбачені ч.2 ст.53 МКУ. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, митну декларацію країни відправлення.
Враховуючи наявну у митниці інформацію про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, що ввозились у максимально наближений до митного оформлення період, існує обгрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (ст. 64 МКУ) Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД№ 24UA204040002427U2 від 24.05,2024 за якою здійснено митне оформлення: Сідельний тягач марки MAN моделі TGX 18.400, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_6 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, обладнаний двома спальними місцями, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, двигун - дизельний, об'єм двигуна - 10518 см3, потужність двигуна - 294 кВт, календарний рік виготовлення - 2012, бувший у використанні, модельний рік - 2012. Визначена митна вартість: 9600 Євро. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. З ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.
Джерело інформації для коригування митної вартості слугувала інформація з ЦБД, а саме МД № 24UA204040002427U2 від 24.05.2024, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Сідельний тягач марки MAN моделі TGX 18.400, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_6 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, обладнаний двома спальними місцями, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, двигун - дизельний, об'єм двигуна - 10518 см3, потужність двигуна - 294 кВт, календарний рік виготовлення - 2012, бувший у використанні, модельний рік - 2012,
В результаті коригування митна вартість вказаного транспортного засобу визначена в сумі 9600 EUR про що зазначено у графі 30 рішення про коригування митної вартості.
Сума донарахованих митних платежів відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості - МД 24UA206080003893U8 від 18.06.2024 складає 84 298,77 грн.
Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що митна декларація обґрунтовано не могла бути оформлена за основним методом - за ціною договору, бо сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена, натомість відповідач надав необхідні докази щодо іншої митної вартості аналогічного автомобіля.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.