ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 640/35940/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування протиправних податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 року №00000012619 прийняте Хмельницькою митницею, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на 119 118,62 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 11 911,86 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2021 року №00000082619 прийняте Хмельницькою митницею, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито у розмірі 21 024,84 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2021 року №00000092619 прийняте Хмельницькою митницею, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 70 078,36 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 7007,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям Хмельницькою митницею Державної митної служби України протиправних податкових повідомлень-рішень від 07.09.2021 року №00000012619, від 19.11.2021 року №00000082619, від 19.11.2021 року №00000092619.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/35940/21 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Вказаною ухвалою визначено, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/16001/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/35940/21 зареєстрована 05.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025, справу №640/35940/21 передано судді Шумею М.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/35940/21 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи ухвалено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
28.03.2025 року через систему «Електронний суд» від Хмельницької митниці Державної митної служби України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Податкові повідомлення-рішеня від 07.09.2021 року №00000012619, від 19.11.2021 року №00000082619, від 19.11.2021 року №00000092619 прийняті Хмельницькою митницею Державної митної служби України, зокрема на підставі Акту №0002/7.26-19/1576306814 від 25.08.2021 року про результати проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності нарахування митних платежів та класифікації згідно з УКТ ЗЕД транспортного засобу за митною декларацією від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 (надалі - Акт перевірки), складеного Хмельницькою митницею.
Тернопільською митницею Держмитслужби за митною декларацією типу IM 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 проведене митне оформлення транспортного засобу Автомобіль легковий, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, не здатний заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, марки Lexus, модель - RX400H, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тип двигуна: - бензин/електро (гібрид), робочий об'єм 3311 куб. см., потужність - 155 кВт, календарний рік виготовлення - 2006 класифікований декларантом за кодом 8703 40 90 30 згідно УКТ ЗЕД.
Позивач зазначає, що під час митного оформлення даного транспортного засобу ним було застосовано преференцію «310» (графа 36 МД) «транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї товарної позиції, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 р. перебували в режимі тимчасового ввезення. Вага нетто - 2075 кг., Фактурна вартість товару - 5000 євро. Митна вартість визначена - 210248,35 грн. Сума нарахованих/сплачених митних платежів - 66505,91 грн: ввізне мито - 21024,84 («Об» спосіб платежу нараховане умовно), акцизний податок - 30817,56 грн., податок на додану вартість - 6163,51 грн, Надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів - 8500 грн.
В Акті перевірки, відповідач визнає та підтверджує сплату позивачем митних платежів у зазначеному обсязі. Так само визнається та підтверджується відповідачем і факт того, що транспортний засіб перебував в режимі тимчасового ввезення/транзиту станом на 31 грудня 2020 р.
Митницею було прийнято зазначену вище митну декларацію та завершене за нею митне оформлення у режим імпорту, а задекларований транспортний засіб випущено у вільний обіг без будь-яких зауважень.
Відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 ст. 281 Митного кодексу України в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита; встановлено порушення вимог пункту 215.3.51 статті 215 Податкового кодексу України в частині правильності обрахування ставки акцизного податку, а також пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, щодо правильності обрахування податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 3 МКУ визначені особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно ст. 286 МКУ товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених главою 13 цього Кодексу, а особливості оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами, визначаються розділом XII цього Кодексу.
15.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів,ввезених на митну територію України» №1403-ІХ від 15.04.2021 (далі Закон №1403-ІХ), який прийнято з метою врегулювання питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, посилення відповідальності громадян за порушення митних правил.
Законом №1403-ІХ визначено пільгові умови розмитнення транспортних засобів, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, а також визначено підстави для звільнення особи, яка винна у порушенні строків митного режиму тимчасового ввезення (транзиту), від відповідальності, передбаченої, зокрема,статтею 470 МК України.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 за МД типу ІМ 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 було оформлено відповідно до митного режиму «Імпорт» транспортний засіб за кодом 8703 40 90 30 згідно з УКТ ЗЕД із застосуванням преференції по сплаті мита «310» (графа 36 МД). Підставою для надання зазначеної пільги був Закон №1403 та пункт 98 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Одночасно з Законом №1403 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби" від 15 квітня 2021 року №1402-ІХ (далі - Закон №1402).
Відповідно до статті 278 МКУ датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються через митний кордон України, статтею 270 МКУ визначено, що особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.
Згідно ст. 286 МКУ товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених главою 13 цього Кодексу, а особливості оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами, визначаються розділом XII цього Кодексу.
Проведеною Хмельницькою митницею документальною невиїзною перевіркою встановлено що позивачем порушено вимоги пункту 97 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Митного кодексу України та занижено податкове зобов'язання по сплаті митних платежів за МД типу ІМ 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096, а саме встановлено порушення вимог пункту 215.3.51 статті 215 Податкового кодексу України в частині правильності обрахування ставки акцизного податку, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку, а також пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, в результаті чого позивачу були направлені податкові повідомлення рішення (далі - ППР) від 07.09.2021 № 00000032619, ППР від 07.09.2021 №00000012619, ППР від 07.08.2021 №00000022619 з розрахунками до них.
Позивач оскаржив вказані ППР в адміністративному порядку до Державної митної служби України, яка, в свою чергу, також погодилась із висновками Хмельницької митниці, викладеними в Акті від 25.08.2021 №0002/7.26-19/1576306817 «Про результати документальної невиїзної перевірки стану дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності нарахування митних платежів та класифікації згідно з УКТ ЗЕД транспортного засобу за митною декларацією від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 та підтримала висновки Митниці щодо неправомірності надання пільг, встановлених Законами №1403 та №1402 у даному випадку.
Митний контроль являє собою сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МКУ).
Стаття 336 МКУ визначає форми митного контролю. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, серед іншого, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до пункту 224.2 статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами. При цьому щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) згідно підпункту 41.1.2. пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України.
Згідно частини 3 ст. 345 МКУ митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; тощо.
Відповідно до частини шостої вказаної статті МКУ результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно з частиною 1 статті 351 МКУ у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів проводиться документальна невиїзна перевірка проводиться.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, Тернопільська митниця, яка здійснила оформлення митної декларації типу ІМ 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096, листом від 26.07.2021 №7.26-1/7.25-19/7/279 надала відповідну інформацію Хмельницькій митниці для вжиття заходів, передбачених статтями 345-354 МКУ за результатами моніторингу електронних копій митних декларацій після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів.
Такий моніторинг був проведений Тернопільською митницею з метою здійснення контролю стосовно дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
На думку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (рішення від 26 січня 2021 року у справі № 607/18295/21) завершення митного оформлення вказаної митної декларації від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 та випуск автомобіля у вільний обіг жодним чином не свідчить про правомірність застосування пільг, встановлених Законами №1403 та №1402. Щодо дій посадової особи Тернопільської митниці, які здійснила митне оформлення вказаного автомобіля із наданням пільг, суд зазначив «Аналогічної помилки допустився і працівник відповідача - інспектор відділу митного оформлення митного поста «Тернопіль», який здійснював перевірку митної декларації, поданої позивачкою, в тому числі і перевірку правильності застосування пільг в оподаткуванні, не виявив порушень та здійснив розмитнення автомобіля.»
Окрім цього, за даним фактом відповідно до інформації, наданої адвокатом Жолинським В.М., було відкрито кримінальне провадження за №42022210000000024 від 15.02.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення головним державним інспектором Тернопільської митниці Ковальчуком Ю.Я. при оформленні митної декларації №UA403030/2021/001096 з пільговим нарахуванням сум митних платежів, застосувавши преференцію «310».
На підставі отриманого листа Тернопільської митниці від 26.07.2021 №7.26-1/7.25-19/7/279 «Про надання інформації» відповідачем було прийнято рішення щодо проведення відповідної документальної невиїзної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи.
Так, на підставі наказу Хмельницької митниці від 04.08.2021 №87 «Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вимог законодавства України з питань митної справи» згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 МКУ Митницею з 05.08.2021 по 09.08.2021 була проведена документальна невиїзна перевірка у частині правильності визначення бази оподаткування та нарахування митних платежів на товар за митною декларацією (далі - МД) типу ІМ 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096.
Під час перевірки суцільним методом було перевірено документи: копію МД від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 типу ІМ 40 АА; копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу ZBI228361503, та встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 за МД типу ІМ 40 АА від 14.07.2021 №UA403030/2021/001096 було оформлено відповідно до митного режиму «Імпорт» транспортний засіб за кодом 8703 40 90 30 згідно з УКТ ЗЕД з таким описом товару: «Автомобіль легковий, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, не здатний заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, бувший у використанні: марка LEXUS; модель - RX400H; ідентифікаційний номер ТЗ JTJHW31U602004284; номер двигуна - не визначено; тип двигуна - бензин/електро (гібрид); робочий об'єм циліндрів двигуна - 3311 куб.см; потужність - 155 кВт; календарний рік виготовлення- 2006; модельний рік виготовлення - 2006; колісна формула - 4х4; загальна кількість місць - 5; призначений для доріг загального користування; для перевезення пасажирів; торговельна марка - «LEXUS»; виробник - «TOYOTA MOTOR EUROPE NV/SA»; країна виробництва - Японія (JP).»
Фактурна вартість товару становила 5000EUR (курс НБУ 1євро=32,34590000 грн. на день митного оформлення - 161729,50 грн.). Митна вартість, визначена - 210248,35 грн. Сума нарахованих/сплачених митних платежів на суму 66505,91грн.: ввізне мито - 21024,84 грн. («06» спосіб платежу ), акцизний податок - 30817,56 грн., податок на додану вартість - 6163,51 грн., надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів - 8500 грн.
Згідно Класифікатора способів розрахунків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, спосіб платежу 06 означає «Сума податку, нарахована умовно , у зв'язку із звільненням від оподаткування передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту».
При цьому під час митного оформлення даного товару було застосовано преференцію по сплаті мита «310» (графа 36 МД) - «Транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту».
Підставою для надання зазначеної пільги є Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15.04.2021 р.№ 1403-IХ (далі - Закон №1403) та пункт 98 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Однак, Законом №1403 Розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України доповнено пунктами 97-910.
Так, згідно з пунктом 97 Закону №1403 тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання ним чинності митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40 ), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Пунктом 98 Закону №1403 встановлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", звільняються від оподаткування ввізним митом транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту.
Ппунктом 2 частини першої статті 292 МК України визначено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано .
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 4 МКУ митні платежі це: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Статтею 280 МКУ встановлено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України, а ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для громадян, нараховується відповідно до розділу XII цього Кодексу. Допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори (частина 1 статті 281 МКУ). Згідно статті 282 МКУ при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються певні товари у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування.
Частиною 2 статті 270 МКУ визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Одночасно з Законом №1403 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби" від 15 квітня 2021 року №1402-ІХ (далі - Закон №1402).
Законом №1402 були внесені до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України відповідні зміни, про які йдеться у Законі №1403.
Так, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 77 наступним змістом:
"77. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби", за умови дотримання положень, передбачених пунктом 9-7 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, базою оподаткування податком операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, є сума акцизного податку, нарахованого відповідно до пункту 36 підрозділу 5 цього розділу».
Також, підрозділ 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 36 такого змісту: "36. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби", сума акцизного податку визначається платником податку, на якого поширюється дія цього пункту, за ставкою, що розраховується за формулою «Ставка = Ставка базова + Vе + Fе» та вказані відповідні пояснення до цієї формули.
У Законі №1402 чітко вказано, що пільги надаються «за умови дотримання положень, передбачених пунктом 97 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України».
Отже, проведеною документальною перевіркою правомірно було встановлено протиправність застосування преференції «310» у митній декларації, та порушення статті 215.3.51 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку, і пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. Таким чином, вказаними правовими нормами Законів України №1402 та № 1403 надано пільги по сплаті митних платежів при ввезенні на митну територію України, зокрема, транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 870310, 8703 40.
Пунктом 4 частини 1 статті 289 МКУ визначено, що обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 293 МКУ особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи позивача щодо колізії норм податкового законодавства або можливість неоднакового трактування правових норм Закону №1403 та Закону №1402 необґрунтованими.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.