ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 300/1451/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобовёязання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю мамою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.02.2025 року та звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю мамою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю мамою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24.03.2025 року через систему «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
31.03.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону.
09.02.2025 року встановленим порядком до відповідача позивачем подано рапорт на звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 . До вказаного рапорту позивачем долучено нотаріально завірені копії: свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 ; повного витягу з ДРАЦС громадян щодо актового запису про народження; паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААД №063517 мами ОСОБА_2 ; висновку ЛКК про потребу в догляді мами ОСОБА_2 від 26.09.2024; копія висновку ЛКК від 08.01.2025 щодо необхідності постійного догляду за мамою ОСОБА_2 , яка є інвалідом ІІ групи; паспорту громадянина України ОСОБА_2 ; РНОКПП ОСОБА_2 ; витягу з реєстру територіальної громади про місце реєстрації мами; свідоцтва про смерть батька серія НОМЕР_3 ; свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 матері з вітчимом; свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 ; заяви матері по здійснення догляду сином ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Рогатинської територіальної громади про місце реєстрації ОСОБА_1 ; оригінал акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 13.01.2025; пенсійного посвідчення матері серія НОМЕР_6 ; оригінал довідки Рогатинської міської ради від 02.12.2024 №280; свідоцтва про народження рідної сестри ОСОБА_3 ; витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища сестри; паспорту громадянина України (ID картка) сестри; картки платника податків сестри; витяг з реєстру Рогатинської територіальної громади про місце реєстрації сестри; довідки про працевлаштування сестри в Польщі та її український переклад; рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області про розірвання шлюбу сестри; заяви сестри про перебування закордоном, офіційне працевлаштування та утримання неповнолітньої дитини; свідоцтва про смерть бабусі (на підтвердження приїзду в Україну на поховання); оригінал листа Виконавчого комітету Рогатинської міської ради від 20.01.2025 №02-34/07/220.
20.02.2025 року відповідач ознайомив ОСОБА_1 з листом-відповіддю від 19.02.2025 №909/2845, згідно якого позивач дізнався, що позитивного рішення щодо звільнення його з військової служби не прийнято.
Причиною відмови Відповідач зазначив, що позивачем не подано довідку про призначення соціальної допомоги на догляд за особою, яка потребує такого догляду та Витяг із Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, що забезпечує накопичення, зберігання та використання даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством, а також, документи, які б унеможливлювали здійснювати постійний догляд ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (частина 1).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5).
Звільнення з військової служби визначає стаття 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану): через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Указом Президента України за № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (далі Положення).
Відповідно до пункту 2 Положення громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з пунктом 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Як встановив суд, єдиною підставою відмови у задоволенні рапорту позивача є твердження відповідача про те, що позивачу необхідно надати документи, довідку про призначення соціальної допомоги на догляд за особою, яка потребує такого догляду та Витяг із Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, що забезпечує накопичення, зберігання та використання даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством, а також, документи, які б унеможливлювали здійснювати постійний догляд ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 , разом із поданим рапортом було надано документи, які свідчать про наявність у матері доньки, яка тепер має прізвище ОСОБА_4 , а також, документи, які підтверджують необхідність її перебування за межами України у зв'язку з умовою праці. Інших осіб, окрім позивача, в ОСОБА_2 не має, про що свідчать документи згідно переліку.
Отже суд приходить до висновку, що відповідач, безпідставно вимагає надання документів, які б підтверджували оформлення позивачем соціальної допомоги на здійснення догляду за його матір'ю.
При цьому, постійний догляд - це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Постійний догляд за особою є по своїй суті різновидом соціальної послуги, яка надається такій особі за наявності потреби у зв'язку з життєвими обставинами.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про соціальні послуги" обов'язковою умовою здійснення постійного догляду є спільне проживання надавача та отримувача послуги з догляду та пов'язаність спільним побутом, взаємними правами та обов'язками. Для підтвердження факту спільного проживання фахівці уповноваженого органу складають акт про проведення обстеження сім'ї. Крім того, як зазначено в рапорті, виникнення та існування у позивача необхідності у постійному догляді за його мамою, ОСОБА_2 , пов'язано з тим, що у неї не має близьких родичів, які б спільно проживали та могли здійснювати за нею догляд.
Також, слід зазначити, що інвалідність матері позивача була встановлена вже після його призову по мобілізації (призваний 19.04.2022 року, інвалідність встановлена 25.09.2024 року), а необхідність здійснення постійного догляду виникла з отриманням висновку ЛКК від 08.01.2025 року №6/5.
Відтак, крім позивача не має нікого хто б міг здійснювати догляд за ОСОБА_2 , що підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов від 13.01.2025 №14.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю мамою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.02.2025 року та звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю мамою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.