08 серпня 2025 року Справа № 280/4438/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити дії,
29 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення за понаднормово відпрацьований час ОСОБА_1 за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за понаднормові години, фактично відпрацьовані ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, з урахуванням норм чинного законодавства України, включно зі збільшеним розміром оплати відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України;
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неповному нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення за нічний час служби, фактично відпрацьований ОСОБА_1 у період з 05 жовтня 2020 року по 31 грудня 2024 року;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за службу в нічний час, фактично відпрацьований ОСОБА_1 у період з 05 жовтня 2020 року по 31 грудня 2024 року, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення за участь ОСОБА_1 у заходах посиленого варіанта службової діяльності за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за залучення до заходів посиленого варіанта службової діяльності, у яких фактично брав участь ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, з урахуванням норм чинного законодавства України, включно зі статтею 106, 107 КЗпП України та положеннями Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 №1560.
02.06.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Запорізькій області. Позивач зазначає що Департамент не виплачував йому в повному обсязі доплату за службу у нічний час, доплату за тривалість робочого часу понад 40 годин на тиждень, а також доплату за участь у «посиленнях» - понаднормову працю понад встановлений графік служби. Позивач вважає, що такими діями, відповідач порушив його права та законні інтереси, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Відповідач зазначає, що представником позивача, здійснюється невірне тлумачення вимог наказу МВС №988 та наказу МВС №260, з метою введення в оману учасників справи, оскільки, як вже зазначалось вище - годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Відповідач зазначає, що ним у належному розмірі нараховувалась та викачувалась позивачу доплата за службу в нічний час.
Також, щодо понаднормової праці позивача, представник відповідача вказав на те, що поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. Відповідач зазначає, що ця норма підкреслює особливий характер служби в поліції, де пріоритет надається забезпеченню безперервної роботи, а компенсація за роботу у неробочі дні здійснюється переважно не грошима, а наданням додаткового відпочинку. Стаття 91 Закону прямо встановлює, що за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні поліцейським надається компенсація у вигляді іншого часу для відпочинку (відгулу). Це означає, що Закон не передбачає додаткову грошову виплату за такі дні, окрім випадків, прямо встановлених іншими нормативно-правовими актами (наприклад, за роботу в нічний час, що може мати окремий порядок). З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач вказував на те, що ним не порушувались права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2020 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції в Запорізькій області.
31.12.2024 ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції, що підтверджено копією трудової книжки та витягом з наказу № 2845 о/с від 19.12.2024.
Вважаючи, що протягом проходження служби грошове забезпечення виплачувалось йому не у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1-2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пп.3 п.5 Постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. (далі - Порядок №260).
Згідно з п.5 Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
За приписами п.11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Отже, виплата поліцейським доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час передбачена як постановою №988, так і Порядком №260,
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу нараховувалась та виплачувалась доплата за службу в нічний час.
Посилання представника позивача на те, що відповідачем доплата за службу у нічний час виплачувалась у неповному розмірі є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях.
За таких обставин, позовні вимоги щодо виплати грошового забезпечення за службу в нічний час є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за понаднормово відпрацьований час, суд зазначає наступне.
Так, представник позивача зазначає, що за період з 24.02.2022 по 31.12.2024 під час дії воєнного стану позивач фактично відпрацював 6264 годин, за законодавчою нормою мав відпрацювати не більше 5954,29 годин, а відповідно позивачем понаднормово відпрацьовано 309,71 годин.
Відповідно до ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно ч.2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови №988 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (Порядок № 260). Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання). Ці Порядок та умови розроблені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11.08.1995 №648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22.12.1995 №1037 «Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі», від 03.01.2013 №2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць», від 04.11.2015 №910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» та від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Відповідно до пункту 20 Порядку №260, застосування якого є спірним у межах цієї справи, за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Надаючи оцінку необхідності застосування до спірних правовідносин статті 106 КЗпП України, суд зазначає, що згідно усталеного підходу та правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
За таких обставин, положення статті 106 КЗпП України не розповсюджується на спірні правовідносини, а відповідно і відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за понаднормово відпрацьований час.
Стосовно позовних вимог щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за участь ОСОБА_1 у заходах посиленого варіанта службової діяльності за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що Інструкція про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2015 №1560, визначає організаційно-правові основи та порядок переведення органів Національної поліції України (далі - НПУ) на посилений варіант службової діяльності, організацію управління та особливості діяльності поліції в умовах його введення (далі - Порядок №1560).
Так, відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №1560, посилений варіант службової діяльності (далі - посилений варіант) - комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо.
Залежно від обставин, що склалися, посилений варіант може бути оголошений як для всіх працівників органів поліції, так і для її окремого органу або відокремленого підрозділу.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №1560, рішення щодо переведення на посилений варіант приймають:
1) Голова НПУ або особа, яка виконує його обов'язки, - стосовно всіх поліцейських як у масштабі держави, так і в окремих її регіонах;
2) начальники головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - ГУНП) або особи, які виконують їх обов'язки, - стосовно поліцейських, які проходять службу в апараті ГУНП та відповідних підрозділах територіальних органів НПУ на території обслуговування або в окремих районах, населених пунктах;
3) начальники відділів, відділень поліції в районах, містах, районах у містах або особи, які виконують їх обов'язки, - щодо підпорядкованих поліцейських.
Згідно п.2 розділу ІІІ Порядку №1560, переведення на посилений варіант здійснюється шляхом видання наказу і доведення його до відома підпорядкованих поліцейських.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку №1560, посилений варіант, крім випадків введення на території держави або в окремих її регіонах правового режиму надзвичайного та/або воєнного стану, вводиться на строк:
1) до 20 діб - Головою НПУ або особою, яка виконує його обов'язки;
2) до 15 діб - начальниками ГУНП або особами, які виконують їх обов'язки;
3) до 10 діб - начальниками відділів, відділень поліції в районах, містах, районах у містах або особами, які виконують їх обов'язки.
Суд зазначає, що матеріали справи не місять належних та допустимих доказів на підтвердження того Управління патрульної поліції в Запорізькій області, в якому проходив службу позивач, у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року було переведене на посилений режим служби.
А надані позивачем до позовної заяви таблиці(а.с.19-24), не є таким доказом, оскільки із зазнаних довідок не можливо встановити факти прийняття уповноваженою особою рішень про посилений варіант службової діяльності поліцейських Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
Фактично у зазначених довідках вказано «1 батальйон підсилення», проте не зазначено жодної інформацію про заходи підсилення, строки виконання, тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів про переведення особового складу Управління патрульної поліції в Запорізькій області на посилений варіант службової діяльності, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова