05 серпня 2025 року Справа № 280/4150/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у відповідача від 04.11.2024 № 31;
зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у відповідача надати позивачу статус «ветеран війни - учасник бойових дій».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 встановлює обов'язок, у даному випадку керівника ДСНС подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6. Однак, ГУ ДСНС України у Запорізькій області даний обов'язок не виконало, у зв'язку з чим позивачу необхідно було самостійно звертатися до останнього для отримання довідки за формою згідно з додатком 6. При цьому, наголошує, що в оформлені довідки було відмовлено з підстав того, що південну частину Запорізької області було тимчасово окуповано у зв'язку з чим у ГУ ДСНС у Запорізькій області відсутній оригінал книги служби 10 державної пожежно-рятувальної частини державного пожежно-рятувального загону, натомість повідомило ОСОБА_1 про можливість самостійно звернутися до Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Звертає увагу суду на те, що не може нести негативних наслідків за втрату документів державним органом, які безпосередньо підтверджують факт того, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме у м. Мелітополь. Стверджує також, що з довідки форми ОК-5 вбачається, що позивач отримував додаткову винагороду, яка була передбачена постановою Кабінетів Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Крім того, вищевказані обставини можуть підтвердити свідки, які також проходили службу в ГУ ДСНС у Запорізькій області, при цьому, Порядок № 413 не забороняє враховувати свідчення свідків про те, що особа приймала участь в антитерористичній операції або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 06.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 23.06.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №31116), в якому зауважує, що Комісія ДСНС відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I Положення про Комісію ДСНС № 1048; виявлення факту подання недостовірної інформації. Отже, Комісія ДСНС відмовляє в наданні статусу особі, якщо при розгляді документів встановить у матеріалах відсутні документи, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Зазначає, що за час проходження служби в підрозділах Головного управління ДСНС у Запорізькій області (у 2022-роках), позивач не звертався до ні до Головного управління, ні до ДСНС щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій, що підтверджується змістом його позовної заяви та додатками до неї. Звертає увагу суду на те, що у 2022 році відповідно Порядку КМУ №413 начальником Головного управління протягом 30 календарних днів з дня участі позивача у виконанні бойових (службових) завдань (у період з 24.02.2022 по квітень 2022 року) до ДСНС на розгляд Комісії ДСНС не направлялася довідка за формою 6 до Порядку КМУ № 413. Надалі пасивна поведінка позивача щодо захисту власних прав щодо встановлення статусу учасника бойових дій тривала впродовж 2022-2024 років. Вказує, що як на момент звернення до ДСНС щодо встановлення статусу УБД, так і на сьогодні, позивач не надав до суду доказів, довідки та матеріалів передбачених підпункту 4 пункту 4 Порядку КМУ № 413. Підкреслює, що з 2022 року на розгляд Комісії ДСНС не надходило жодних документів на від Головного управління щодо позивача чи заяв ні від позивача щодо надання йому статусу учасника бойових дій. Зважаючи на вищевикладене, вважає, що протокол Комісії ДСНС від 04.11.2024 № 31 є правомірним, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.07.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до іншого адміністративного суду відмовлено.
Ухвалою суду від 02.07.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 з 24.06.2021 по 31.08.2023 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - ГУ ДСНС України у Запорізькій області) на посаді командира відділення 10 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального.
Відповідно до наказу по особовому складу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 31.08.2022 № 376 особам рядового та начальницького складу і працівникам 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Запорізькій області, 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Запорізькій області наказано до 10.09.2022 прибути до ГУ ДСНС України у Запорізькій області (місто Запоріжжя, вул. Фортечна, 65) для подальшого проходження служби цивільного захисту.
З 01.09.2023 позивач проходить службу на посаді командира відділення 3 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у м. Києві.
Листом від 26.03.2024 № 53 002-1493/53 05-2 ГУ ДСНС України у Запорізькій області на звернення позивача щодо оформлення Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України повідомило, що у зв'язку з окупацією південної частини Запорізької області в Головному управлінні відсутні документи, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, передбачених Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, в тому числі оригіналу книги служби 10 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону. З цих причин у Головного управління відсутні підстави для оформлення вказаної Довідки, передбаченої додатком 6 до Порядку. Разом з цим, повідомлено, що відповідно до п. 8 Порядку позивач має право самостійно звернутися до Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій у ДСНС України.
25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ДСНС із заявою про надання статусу учасника бойових дій.
Проте, отримав лист ДСНС України від 04.11.2024 № 282-25533/281-2, до якого долучений витяг з протоколу №31 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДСНС України від 04.11.2024. Так, Комісія ДСНС розглянувши пакет документів поданих ОСОБА_1 , відповідно до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, прийняла рішення про відмову йому у наданні статусу «ветеран війни - учасник бойових дій» у зв'язку з тим, що в матеріалах наданих на розгляд Комісії, відсутні документи передбачені абзацом першим підпункту 4 пункту 4 Порядку.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон N 3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно зі статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Абзацом 2 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України № 3551-XII визначено, що порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення", якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).
Вказаний Порядок КМУ № 413 визначає процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь в забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За умовами пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінальновиконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 413 встановлено, що підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
За приписами пункту 19 Порядку №413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається:
комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;
міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.
Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджуються відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в підпункті 3 пункту 2 цього Порядку.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.12.2018 № 1048 затверджено Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2019 року за № 55/33026.
Відповідно до пункту 2 розділу I Положення про Комісію ДСНС № 1048, Комісія створюється у ДСНС з метою реалізації заходів, пов'язаних із наданням статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які:
захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України;
виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Підстави для відмови у наданні статусу учасника бойових дій визначені пунктом 6 розділу II Положення про Комісію ДСНС № 1048, за приписами якого Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі:
відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій;
надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення;
наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Отже, вище вказаними приписами прямо встановлено обов'язок Комісії ДСНС відмовити в наданні статусу особі, якщо при розгляді документів встановить у матеріалах відсутні документи, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Судом встановлено, що підставою для відмови Комісією ДСНС у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій було не подання довідки, передбаченої підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 413 за формою згідно з додатком 6.
Позивач не заперечує не надання вказаної довідки на розгляд Комісії ДСНС разом із заявою про надання статусу учасника бойових дій. Проте, вказує, що ГУ ДСНС України у Запорізькій області не виконало обов'язок подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6, у зв'язку з чим позивачу необхідно було самостійно звертатися до останнього для отримання довідки за формою згідно з додатком 6.
З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити, що згідно з пунктом 8 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Суд зауважує, що у разі незгоди позивача з відмовою ГУ ДСНС у Запорізькій області щодо видачі йому довідки за формою згідно з додатком 6 з підстав того, що південну частину Запорізької області було тимчасово окуповано у зв'язку з чим відсутній оригінал книги служби 10 державної пожежно-рятувальної частини державного пожежно-рятувального загону, останній не позбавлений права на звернення до суду із позовом щодо оскарження таких дій.
Разом із цим, правомірність дій керівника органу ДСНС, у складі якого проходив службу позивач, щодо подання на розгляд комісії, довідки за формою згідно з додатком 6 не входить у межі розгляду та предмету доказування в межах даного спору, переданого на розгляд суду.
Щодо посилання позивача на те, що з довідки форми ОК-5 вбачається, що позивач отримував додаткову винагороду, яка була передбачена постановою Кабінетів Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», суд вказує, що згідно з пунктом 1 вказаної Постанови №168 особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Проте, з довідки форми ОК-5 судом не встановлено, що у період з 24.02.2022 по квітень 2022 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць.
При цьому, приписами пункту 1 постанови Кабінетів Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення співних правовідносин) було передбачено виплату на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Тобто, виплата винагороди у розмірі 30000,00 грн не залежала від безпосередньої участі особи в антитерористичній операції або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем на розгляд Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДСНС України не було подано повного пакету документів, визначеного Порядком №413, то відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні такого статусу.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 55а, код ЄДРПОУ 38516849) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак