08 серпня 2025 року м. Житомир Справа № 240/30503/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі № 240/30503/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду здійснити з 24.09.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою від 28.04.2025 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати суду у строк три місяці з дня отримання копії ухвали звіт, оформлений відповідно до вимог частин 2,3 ст. 282-2 КАС України, про виконання рішення суду.
Відповідачем був поданий звіт (вх. від 24.07.2025) про виконання вказаного рішення суду, в якому вказує, що позивачу нараховувалось підвищення (доплата) до пенсії з 24.09.2022 в розмірі 4962,00 грн, з 01.01.2023 - 5368,00 грн, з 01.01.2024 - 6056,00 грн; з 01.10.2023 виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням рішення суду; нарахована доплата за період з 24.09.2022 по 30.04.2024 в сумі 64777,27 грн, яка включена в "Реєстр судових рішень"; про вказану заборгованість проінформовано Пенсійний фонд України і направлено листи про виділення додаткового фінансування; вказана сума на даний час не виплачена у зв'язку із відсутністю відповідних бюджетних асигнувань; з 01.01.2025 не здійснюється виплата позивачу підвищення (доплати) до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, відповідно до вимог ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", оскільки відповідно до інформації, отриманої від Єдиного державного демографічного реєстру, позивач був зареєстрований в зоні гарантованого добровільного відселення з 23.02.1993 по даний час, тобто не підтверджена інформація про постійне проживання в зоні гарантованого добровільного відселення чи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення в період з 01.01.1993 по 22.02.1993.
Розглянувши звіт про виконання вказаного рішення суду, який подано з додержання вимог частин другої та третьої статті 382-2 КАС України, суд приходить до висновку про його прийняття з наступних підстав.
Зазначені у звіті відомості про виконання судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення, підтверджуються доданими до звіту документами.
Частиною 2 ст. 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Оскільки за наслідками розгляду звіту встановлено, що рішення суду після набрання ним законної сили виконується, а виплата нарахованої на його виконання відповідачем заборгованості, для чого ним вживаються відповідні заходи, ускладнюється відсутністю відповідного фінансування, суд не вбачає підстав для відмови в прийнятті звіту.
Щодо невиплати позивачу відповідачем доплати з 01.01.2025, то суд звертає увагу, ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 року були врегульовані розміри, підстави та порядок виплати вищевказаного підвищення (доплати).
Так, в ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" зазначено:
"Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею."
Відповідно наданої відповідачем інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, відсутня інформація про постійне проживання в зоні гарантованого добровільного відселення чи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення в період з 01.01.1993 по 22.02.1993, тобто інформація, що позивач не змінив після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернувся на постійне місце проживання до цих зон, що не дозволяє відповідачу здійснювати щомісячну виплату позивачу доплати після 01.01.2025.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382-2, 382-3 КАС України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/30503/22.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Семенюк