08 серпня 2025 року м. Житомир Справа № 240/26002/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про контроль виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою (вх. від 21.07.2025), в якій просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду, вказуючи, що рішення не виконується як слід.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення на заяву, в яких вказало, що з 01.01.2025 невиплата позивачу підвищення (доплати) до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, здійснюється з врахуванням ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 240/26002/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду здійснити з 01.05.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Згідно ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до заяви позивача, він необхідність зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду пов'язує з тим, що з 01.01.2025 року відповідач на виконання рішення суду не здійснює йому нарахування та виплату підвищення (доплати) до пенсії у відповідному розмірі.
Суд звертає увагу, що ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" були врегульовані розміри, підстави та порядок виплати вищевказаного підвищення (доплати).
Докази того, що позивач проживав або працював у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) не змінив місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення, не зареєстрував своє місце проживання чи переїхав на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 20.12.1985 по 30.06.1988 та з 01.09.1993 зареєстрована в м. Коростень, що виключає виплату позивачу з 01.01.2025 доплати до пенсії відповідно до ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
При цьому, доказів реєстрації позивача в м. Коростень з 01.07.1988 по 31.08.1993 суду не надано, довідку від 08.01.2025 № 239 суд не приймає, оскільки вона також не підтверджує вказані дані.
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац четвертний пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 480/7252/23.
Враховуючи те, що відповідач після набрання рішенням законної сили вчиняє дії по його виконанню, а з 01.01.2025 ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", приписи якої є обов'язковими для виконання і відповідачем, були врегульовані розміри, підстави та порядок виплати вищевказаного підвищення (доплати), суд не вбачає підстав встановлювати строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду.
Те, що позивач вважає, що рішення суду виконується неналежним чином, не є підставою зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк