08 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/8645/24
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа - громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), третя особа - громадська організація "Проти придурків та ідіотів", у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.05.2024, просить:
- визнати відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на запит ОСОБА_1 від 17 квітня 2024 року «17.04.24 УПФ запит належна та виплачена», яка викладена в листі від 25.04.2024 № 0600-0202-8/50887 - протиправною;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо порушення строків надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 17 квітня 2024 року «17.04.24 УПФ запит належна та виплачена», визначених нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації", та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області утриматися від порушень норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Також просив стягнути з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1538 грн.
У обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.04.2024 позивач спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області із запитом про надання інформації про щомісячну суму виплаченої ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.03.2022. Відповідач надав відповідь від 25.04.2024 №0600-0202-8/50887, якою фактично відмовив позивачу у наданні інформації, посилаючись на те, що «інформація про особу щодо виду пенсії, її розміру, а також знаходження на обліку в органах Пенсійного фонду України є інформацією з обмеженим доступом (персональними даними), яка надається виключно за згодою особи або у встановленому законом порядку», що «підняті Вами питання є персональними даними та до публічної інформації не відносяться, тому запит підлягає розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та відповідь буде надано додатково».
Позивач, вважаючи, що вказана відмова суперечить нормам чинного законодавства та оформлена без дотримань визначених п. 4.4 ДСТУ4163:2020 реквізитів, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що звернення позивача розглянуто управлінням в межах та спосіб, передбачений чинним законодавством і за результатами розгляду йому листами від 09.05.2024 за вих. № 0600-0202-8/58032 та №0600-0202-8/58034 надано відповідь. Також зазначено, що пенсіонери-користувачі вебпорталу Пенсійного фонду України , не виходячи з дому, мають змогу переглянути свою електронну пенсійну справу. Наполягає, що інформація про особу щодо виду пенсії її розміру, а також знаходження на пенсійному обліку в органах Пенсійного фонду України є інформацією з обмеженим доступом (персональними даними), яка надається виключно за згодою особи або у встановленому законом порядку та надсилається через мережу Інтернет у зашифрованому вигляді з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (у разі надання заявником сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису заявника) або поштовим відправленням за адресою, зазначеною у пенсійній (обліковій) справі одержувача як його місце проживання (місцеперебування).
Від третьої особи жодних заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Житомирській області та з 19.11.2009 отримува пенсію по інвалідності, а з 05.02.2014 переведений на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"
Позивач 17.04.2024, спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів", відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", пп. 1 частини 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", звернулися до відповідача із запитом від 17.04.2024
"17.04.24 УПФ запит належна та виплачена» (додаток 1), про надання інформації про помісячну суму виплаченої ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01.03.2022".
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.04.2024 № 0600-0202-8/50887 повідомило позивача про те, що підняті ним питання є персональними даними та до публічної інформації не відносяться, а тому відповідь на звернення буде надана в терміни встановлені Законом України "Про звернення громадян".
Вважаючи таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частини першої статті 3, пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч.1 ст.12 Закону є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Разом з тим суд зазначає, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Так, пенсійна справа - це документ, який містить інформацію про внески, які особа здійснює у пенсійний фонд протягом свого життя, підстави та розмір нарахування пенсії, та інше щодо конкретної особи, тобто персональні дані.
З огляду на викладене, запит щодо доступу до пенсійної справи є запитом щодо інформації, яка містить персональні дані, а тому Закон №2939-VІ не розповсюджується на такі запити, про що й було повідомлено позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.04.2024 № 0600-0202-8/50887 .
Слід зазначити, що згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 396/93-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 19 Закону № 396/93-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Статтею 20 Закону № 396/93-ВР встановлено терміни розгляду звернень громадян. Так, передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, як зазначено представником відповідача, що Управління листом від 25.04.2024 №0600-0202-8/50887 не відмовляло позивачу у наданні запитуваної інформації, а повідомило про те, що відповідь буде надана в терміни, встановлені Законом України "Про звернення громадян".
З матеріалів справи вбачається, що Управління листами від 09.05.2024 за вих. № 0600-0202-8/58032 та № 0600-0202-8/58034 надано відповідь позивачу, у тому числі й інформацію про нараховані і виплачені суми належної йому пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2024.
Тобто, відповідачем у межах та спосіб, передбачені чинним законодавством, надано відповідь на запит від 17.04.2024 щодо помісячної суми виплаченої йому пенсії з 01.03.2022, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними.
Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення його прав, свобод та інтересів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, як наслідок, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341), третя особа - громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул. Святкова, буд. 48, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12504, ЄДРПОУ 2038413871) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
08.08.25