Справа №:755/13333/25
Провадження №: 2/755/10680/25
про залишення позовної заяви без руху
"08" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 грудня 2023 року Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 186.
Положеннями статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 21 липня 2025 року
№ 1587608 відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Відповідно до інформації з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 25 липня 2025 року № 134542544, в ІТС «Реєстр територіальної громади міста Києва» відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Також з метою встановлення відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом направлено запит до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області
Відповідно до відповіді Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 31 липня 2025 року № 2141/01-47, в Реєстрі Територіальної громади місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано.
Згідно відомостей Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 06 серпня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.
Також, з метою встановлення факту наявності у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу внутрішньо переміщеної особи та встановлення задекларованого місця проживання, судом направлено запис до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.
З відповіді Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 06 серпня 2025 року № 37/07-7272 встановлено, що згідно з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб Дніпровського району міста Києва, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку не перебуває.
Таким чином, відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , в тому числі на території Дніпровського району міста Києва, не встановлено.
Відомостей про місцезнаходження нерухомого майна ОСОБА_2 або про його місце роботи матеріали справи також не містять.
Суд також враховує, що статтею 28 ЦПК України встановлено правила альтернативної підсудності.
Підстав для застосування правил альтернативної підсудності з матеріалів справи також не встановлено.
Водночас, позивачем не обґрунтовано підсудність даної справи Дніпровському районному суду міста Києва.
Крім того, позивачем відповідно до статей 83, 84 ЦПК України та у порушення вимог пункту
8 частини третьої статті 175 ЦПК України та частини п'ятої статті 177 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено підстави звернення з даним позовом саме до Дніпровського районного суду міста Києва, не зазначено і не надано доказів проживання відповідача на території Дніпровського району міста Києва.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи, вирішити питання про відкриття провадження у справі чи питання про передачу даної справи на розгляд за підсудністю.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід обґрунтувати підстави звернення з даним позовом до Дніпровського районного суду міста та надати відповідні докази на підтвердження.
Також суд звертає увагу позивача, що є визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Обов'язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до нього є встановлення його цивільної процесуальної правосуб'єктності.
Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб'єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу позивача, також не надано копію довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати належним чином завірені копії документів, що підтверджують особу позивача та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано доказу надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а саме: відповідачу копії позовної заяви з додатками.
При цьому, суд звертає увагу позивача на таке.
За змістом пункту 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до пункту 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Таким чином, належним доказом направлення копій поданих до суду документів іншим учасникам справи є оригінали (або належним чином засвідчені копії) розрахункового документу (поштової квитанції, фінансового чека, поштової накладної) та опису вкладення у цінний лист.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачеві з урахуванням вказаного в цій ухвалі.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова