Справа №:755/13281/25
Провадження №: 2/755/10655/25
про повернення позовної заяви
"08" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.
Підставами для залишення позову без руху визначення відсутність підтвердження про зарахування судового бору до спеціального фонду Державного бюджету, сплаченого відповідно до квитанції від
11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601, що встановлено перевіркою через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3», а також відсутність інших ідентифікуючих даних, які б дозволили встановити, що судовий збір згідно такої квитанції сплачено саме за позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2020 року № 10002042638.
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 01 серпня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача - 01 серпня 2025 року о 20-21 год.
Таким чином, ухвалу про залишення позову без руху вручено позивачеві 02 серпня 2025 року.
04 серпня 2025 року (вхід. від 05 серпня 2025 № 45432) до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про усунення недоліків, у якій представник зазначив, що оскільки позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 сформована та подана через підсистему «Електронний суд», тому судовий збір за даною заявою було сплачено онлайн, а саме, позивач в підсистемі «Електронний суд» при подачі позовної заяви здійснював все покроково, відповідно до пункту 12.11 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, передостаннім кроком є сплата судового збору.
Звертаємо увагу суду, що позивач не мав змоги зазначити в призначені квитанції № 6055-8279-9409-9601 від 11 жовтня 2024 року на кого сплачується судовий збір, оскільки далі на кроці «СУДОВИЙ ЗБІР» з'являється повідомлення, що судовий збір сплачено та на кроці «ДОДАТКИ» автоматично додається файл-квитанція. Таким чином, позивач під час формування позовної заяви було сформовано онлайн-квитанцію та було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, про що свідчить квитанція від
11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601.
Сплата судового збору онлайн в кабінеті клієнта банку відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», а квитанція, що надходить на електронну адресу як підтвердження сплати судового збору, є єдиним можливим документом на підтвердження оплати судового збору онлайн та має доказову силу на виконання його вимог.
Позивач звертає увагу суду на той факт, що кожна квитанція має свій індивідуальний номер, дату та час здійснення оплати, що має змогу переконатись у тому, що дана квитанція стосується виключно поданої позовної заяви.
Так як законодавством України не встановлено обов'язку зазначати дані сторони, яка є відповідачем для ідентифікації документу про сплату судового збору, а зобов'язано позивача сплатити судовий збір за подачу позовної заяви з правильним зазначенням реквізитів.
Відповідно до вищезазначеного, квитанція від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 існує в єдиному примірнику і не фігурує в жодній іншій справі, що суд першої інстанції може додатково перевірити за унікальним номером квитанції, датою та часом оплати. Така квитанція є єдиним можливим документом на підтвердження оплати судового збору онлайн та є доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 .
Обов'язок перевірки факту зарахування судового збору та в якій справі це вчинено покладається на суд.
Більш того, варто звернути увагу суду на те, що до матеріалів справи долучено відповідь від Дніпровського районного суду міста Києва на виконання запиту Державної казначейської служби України, в якій зазначено, що судовий збір за квитанцією від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 було зараховано 11 жовтня 2024 року, тобто того ж дня, коли було подано позовну заяву до ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає таке.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Судом встановлено, що до позовної заяви ТОВ «Діджи Фінанс» долучено квитанцію про сплату від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Також позивачем долучено лист Дніпровського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року, вих. № 5/855/25, у якому зазначено, що згідно виписки з автоматизованої системи документообігу суду про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України на рахунок отримувача НОМЕР_1 було сплачено судовий збір ТОВ «Діджи Фінанс» згідно квитанції від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 у сумі 2 422,40 грн та зараховано на казначейський рахунок.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено
26 серпня 2015 року угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 755/13281/25 судом здійснено перевірку зарахування судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 11 жовтня 2024 року
№ 6055-8279-9409-9601 у сумі 2 422,40 грн, до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з тим, підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 2 422,40 грн, який сплачено відповідно до квитанції про сплату від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601, до спеціального фонду Державного бюджету України в обліково-статистичній картці справи № 755/13281/25 відсутнє, що встановлено перевіркою через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3».
На виконання вимоги статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд повторно вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 11 жовтня
2024 року № 6055-8279-9409-9601 до Державного бюджету України.
Суд враховує, що станом на дату постановлення цієї ухвали підтвердження про зарахування судового збору у сумі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601, до спеціального фонду Державного бюджету України по справі № 755/13281/25 також відсутнє.
Отже, квитанція про сплату від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
До заяви про усунення недоліків позивачем не долучено іншого документа про сплату судового збору.
Суд також враховує, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі №914/1542/17, від 16 січня 2019 у справі №905/1057/18, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2018 у справі № 907/892/15, від 16 квітня 2018 року у справі
№ 922/3137/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 910/12031/17, від 21 лютого 2019 року у справі
№ 910/8880/18, від 13 лютого 2020 року № 910/4557/18.
Надана позивачем квитанція від 11 жовтня 2024 року № 6055-8279-9409-9601 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн у графі «призначення платежу» не містить відомостей про справу, в межах якої сплачено судовий збір, чи відомостей про боржника за кредитним договором, чи про сам кредитний договір, тощо.
Водночас, не зазначення конкретної справи, в межах якої сплачується судовий збір, або інших ідентифікуючих даних, надає позивачу можливість подавати копію зазначеної квитанції невизначену кількість разів в будь-які інші справи за його позовом, з ціною позову, яка тягне за собою сплату судового збору в мінімально встановленому розмірі.
Не зазначення конкретної справи, в межах якої сплачується судовий збір, або інших ідентифікуючих даних, надає позивачу можливість подавати копію зазначеної квитанції невизначену кількість разів в будь-які інші справи за його позовом, з ціною позову, яка тягне за собою сплату судового збору в мінімально встановленому розмірі.
Слід звернути увагу представника позивача, що даний позов подано до суду у липні 2025 року, а судовий збір сплачено 11 жовтня 2024 року, тобто за 8 місяці до дати подання позову. Вказане нівелює твердження позивача про сплату судового збору саме при подачі позовної заяви та автоматичне приєднання квитанції про сплату до переліку додатків до позовної заяви.
Крім того, долучена до матеріалів позовної заяви відповідь керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року № 5/855/25 про підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету, не свідчить про сплату судового збору саме у справі
№ 755/13281/25 (провадження № 2/755/10655/25), оскільки при перевірці зарахування судового збору апарат суду позбавлений можливості встановити, до якої саме обліково-статистичної картки прикріплена така платіжна картка (встановити номер справи).
Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року не виконало, недоліки позовної заяви не усунуло.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати такою, що не подана та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова