Номер провадження 2/754/3435/25
Справа №754/2986/25
Іменем України
28 липня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря судового засідання Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину та звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. від 11.02.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва з тих підстав, що позивач не надала нотаріусу правовстановлюючий документ, яким підтверджується право власності спадкодавця на частку у вказаній квартирі, а тому позивач змушена була звертатись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та витребувано письмові докази.
23.04.2025 року на адресу суду від Десятої Київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №447/2024, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
23.04.2025 року від сторони відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача просить суд прийняти рішення на підставі поданих стороною позивача доказів згідно чинного законодавства та просили слухати справу у відсутності їх представника.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року закрито підготовче засідання та призначено слухання справи по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні заяви про проведення засідання у їх відсутності.
Суд вважає заможливим провести розгляд справи у відсутності сторін по справі.
Згідно копії свідоцтва про народження у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька - ОСОБА_4 .
04.06.1994 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 ».
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.07.2024 року, виданного Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач 18.09.2024 року звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 за заповітом, на підставі якої було відкрито спадкову справу №447/2024.
Відповідно до копії постанови Ткач Т.В. , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори від 11.02.2025 року видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_1 неможливо, оскільки документи, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна в матеріалах спадкової справи відсутні.
Відповідно до інформаційної довідки КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.07.2024 року №КВ-2024 №24082 «..згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в рівних долях на підставі договору купівлі - продажу, зареєстрованого Київською Універсальною біржею 13.01.1998, №D7476/170, зареєстрованого в Бюро 15.01.1998 р., за р. №3417.».
Як зазначено позивачем, правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу квартири) було втрачено спадкодавцем, а тому позивач як спадкоємець не змогла надати його нотаріусу.
Відповідно до копії заповіту, посвідченого Решетник І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 12.06.2017 року за р. №813 ОСОБА_2 заповідав всю належну йому на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_11 .
Згідно даних спадкової справи №447/2024 щодо майна померлого ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини від інших спадкоємців - відсутні, в тому числі відсутні заяви про прийняття спадщини на обов'язкову частку, подані в строк у шість місяців з часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 .
Тому суд погоджується з позивачем, що вона не може оформити право власності на спадкове майно в загальному порядку, через обставини, що не залежать від неї.
У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Так, позивач має право на спадкування на частину спірної квартири після смерті ОСОБА_2 за заповітом.
Частино. 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті слідує, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає за можливе позов задовольнити.
Судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 392, 1216, 1223, 1267, 1268 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 08.08.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша