Справа № 752/8226/25
Провадження №: 1-кп/752/1845/25
Іменем України
(на підставі угоди)
23 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №72025101000000009 відносно обвинуваченої за ч. 2 ст. 205-1 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
До Голосіївського районного суду м. Києва надіслано обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205-1 КК України з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.
Як видно з формулювання обвинувачення, у серпні 2023 року біля станції метро «Печерська», яке розташоване на проспекті Лесі Українки, ОСОБА_3 зустрілася з невстановленою слідством особою, яка запропонувала їй за грошову винагороду стати керівником та засновником підприємства ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену установчими документами вказаного товариства.
Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, ОСОБА_3 , розуміючи, що вона стає керівником та засновником на ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодилася на таку пропозицію.
Так, згідно статті 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.
Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Статтею 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.
Статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.
Згідно статті 81 Цивільного Кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.
Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991 року визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального проступку) для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:
- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
- установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
- документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
У свою чергу, ОСОБА_3 , у серпні 2023 року реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдивих відомостей, надала невстановленій досудовим розслідуванням особі, копії свого паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 03.06.2008 року та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила: заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) від 03.08.2023 року, рішення засновника №1 ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) від 03.08.2023 року.
В подальшому 03.08.2023 року ОСОБА_3 зустрілася з невстановленою слідством особою у денний час доби у ресторані громадського харчування, біля метро «Печерська» (більш точне місце встановити під час досудового розслідування не надалось можливим), де діючи відповідно до вказівок, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, за вказівкою невстановленої слідством особи внесла неправдиві відомості до офіційних документів шляхом підписання заздалегідь їх підготовлених невстановленою слідством особою, а саме:
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) від 03.08.2023 року, рішення засновника №1 ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) від 03.08.2023 року, де ОСОБА_3 значиться керівником та засновником товариства, проте фактично наміру ставати керівником та засновником товариства вона не мала, в подальшому правами керівника та засновника товариства не користувалася та обов'язки не виконувала.
03.08.2023 року ОСОБА_3 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою та у невстановлений час, прибула до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , яка зареєстрована та здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 20/22, та передала для проведення державної реєстрації ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) вищезазначені документи.
В подальшому нотаріус ОСОБА_7 на підставі вищезазначених документів здійснила державну реєстрацію ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1000741020000104489.
Того ж дня, після вчинення зазначених дій, ОСОБА_3 отримала грошову винагороду у розмірі 1000 гривень від невстановленої досудовим розслідуванням особи.
ОСОБА_3 наміру здійснювати діяльність як керівник та засновник ТОВ «Блайзмент» (код ЄДРПОУ 45194593) не мала, при цьому розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації вищевказаних юридичних осіб, оскільки ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа домовились, що вона буде значитися як керівник та засновник, проте до діяльності юридичної особи не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаної юридичної особи будуть займатись інші особи.
В подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у жовтні 2023 року біля станції метро «Голосіївська», ОСОБА_3 зустрічалася з невстановленою слідством особою, яка запропонувала їй за грошову винагороду стати керівником та засновником підприємства ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену установчими документами вказаного товариства.
Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, ОСОБА_3 , розуміючи, що вона стає керівником та засновником на ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодилася на таку пропозицію.
Так, згідно статті 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.
Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Статтею 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.
Статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.
Згідно статті 81 Цивільного Кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.
Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991 року визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального проступку) для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:
- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
- установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
- документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
В свою чергу, ОСОБА_3 , у жовтні 2023 року реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдивих відомостей, надала невстановленій досудовим розслідуванням особі, копії свого паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 03.06.2008 р. та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила: заяву щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року, акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року, рішення №2 одноосібного учасника ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року.
В подальшому 11.10.2023 року ОСОБА_3 зустрілася з невстановленою слідством особою у денний час доби у ресторані громадського харчування, біля метро «Голосіївська» (більш точне місце встановити під час досудового розслідування не надалось можливим), де діючи відповідно до вказівок, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, за вказівкою невстановленої слідством особи внесла неправдиві відомості до офіційних документів шляхом підписання заздалегідь їх підготовлених невстановленою слідством особою, а саме:
- заяву щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року, акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року, рішення №2 одноосібного учасника ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) від 11.10.2023 року, де ОСОБА_3 значиться керівником та засновником товариства, проте фактично наміру ставати керівником та засновником товариства вона не мала, в подальшому правами керівника та засновника товариства не користувалася та обов'язки не виконувала.
11.10.2023 року ОСОБА_3 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою та у невстановлений час, прибула до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , яка зареєстрована та здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 22, приміщення 14 (літера А) та передала для проведення державної перереєстрації ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) вищезазначені документи.
В подальшому нотаріус ОСОБА_8 на підставі вищезазначених документів здійснила державну перереєстрацію ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1010351020000002834.
Того ж дня, після вчинення зазначених дій, ОСОБА_3 отримала грошову винагороду у розмірі 1000 гривень від невстановленої досудовим розслідуванням особи.
ОСОБА_3 наміру здійснювати діяльність, як керівник та засновник ТОВ «Хілтекс Прайм» (код ЄДРПОУ 45085058), не мала, при цьому розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації вищевказаних юридичних осіб, оскільки ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа домовились, що вона буде значитися як керівник та засновник, проте до діяльності юридичної особи не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаної юридичної особи будуть займатись інші особи.
Тобто ОСОБА_3 , визнається винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме внесення в документи, які відповідно до закону подаються для державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
23.07.2025 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй стороною обвинувачення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Сторони узгодили покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади пов?язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та адміністративно - господарських обов?язків на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності строком на 3 роки.
Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, пропозицію про узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, особу винною та можливість виправлення без реального відбуття покарання, сторони погодились на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обвинувачена, якій роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, дала згоду на її призначення.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
У статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.
Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали позицію прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_3 яким затвердити угоду про визнання винуватості та призначену узгоджену сторонами міру покарання.
Перед затвердженням угоди судом з'ясовано, що обвинувачена розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, за викладених у вироку обставин та призначити узгоджену сторонами міру покарання, у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади пов?язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та адміністративно - господарських обов?язків на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності строком на 3 роки. При цьому на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покласти на неї ряд обов?язків, передбачених ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази - відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №72025101000000009, укладену 23.07.2025 року між ОСОБА_5 (прокурором Київської міської прокуратури) та обвинуваченою ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади пов?язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та адміністративно - господарських обов?язків на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1