Справа № 710/704/25
Провадження № 2/710/438/25
07.08.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Побережної Н.П.,
за участі секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області про примусове виконання обов'язку в натурі
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
20.05.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов позов, згідно якого позивач просить: зобов'язати Шполянську міську раду об'єднаної територіальної громади Черкаської області та її службових і посадових осіб, розглянути в належний спосіб та прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 11.01.2024 про виділення ОСОБА_1 власнику невитребуваної земельної ділянки, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №190343, в натурі земельної ділянки із земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на території Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області.
Аргументи учасників справи.
Позов мотивований тим, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 за позовом позивача до відповідача було визнано незаконною бездіяльність Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області та її службових і посадових осіб, яка полягає у відсутності вчинення дій та прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки ОСОБА_1 із земель комунальної власності Шполянської міської ради Об'єднаної територіальної громади Черкаської області.
Рішення суду не виконане, право власності позивача на земельну ділянку, площею 2,92 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шполянської міської ради Черкаської області (надалі - земельна ділянка) та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 виданого 21.10.2008 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1518 Шполянською державною нотаріальною конторою 15.07.2008 після смерті матері ОСОБА_2 не захищене і не відновлене, та відповідно є порушеним відповідачем. Таким чином Відповідач не прийняв рішення по суті наданої позивачем заяви та не сприяв усуненню порушень права власності на земельну ділянку, тому позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом.
Відповідач Шполянська міська рада ОТГ відзив на позов не надала.
Заяви, клопотання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі.
Від відповідача Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області надійшла заява в якій міститься прохання розглядати справу без участі відповідача за наявними у справі доказами. У вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 20.05.2025 було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Заходи забезпечення позову не застосовувалися.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, у зв'язку з чим в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 було визнано незаконною бездіяльність Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області та її службових і посадових осіб, яка полягає у відсутності вчинення дій та прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки ОСОБА_1 із земель комунальної власності Шполянської міської ради Об'єднаної територіальної громади Черкаської області (а.с.12-21). Рішення суд мотивував тим, що оскільки в результаті помилки, допущеної у рішенні Шполянської міської ради від 30.03.2001 №П/4 «Про передачу в натуру земельних часток (паїв)» з додатком, позивач позбавлена власності - земельної ділянки, тому суд вважає, що відповідач має усунути порушення прав позивача щодо її власності на нерухоме майно - земельну ділянку, а отже бездіяльність Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області та її службових і посадових осіб, яка полягає у відсутності вчинення дій та прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки ОСОБА_1 із земель комунальної власності Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області є незаконною.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 2,92 га, кадастровий номер 7125710100:04:001:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шполянської міської ради Черкаської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 виданого 21.10.2008 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1518 виданого Шполянською державною нотаріальною конторою 15.07.2008 після смерті матері ОСОБА_2 , якій в свою чергу це нерухоме майно належало на підставі державного акту серії ІІІ-ЧР № 031478 від 19.09.2022, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 та Свідоцтво про право на спадщину за законом №1518.
28.03.2023 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надало відповідь за № К-225/0-240/6-23, згідно якої вказало, що в рішенні Шполянської міської ради від 30.03.2001 №П/4 (в послідуючому в Актах розподілу та передачі земель, списках співвласників) явно прослідковується невідповідність, а саме в рішенні зазначена гр. ОСОБА_3 . Відповідно до згаданої документації та рішення міської ради власнику сертифіката серія ЧР №032532 ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 2,92 гa, яка визначена за №66 на Схемі поділу земель колективної власност на земельні частки (паї) по території КСП «Маяк». В послідуючому зазначена земельна ділянка перейшла у власність гр. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадшину та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 190343. Разом з тим встановлено, що відповідно до свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 25.12.2002 реєстраційний №2009, очевидно в зв'язку із помилкою в рішенні, на цю ж запитувану земельну ділянку виготовлено державні акти спадкоємцями ОСОБА_4 : серія НОМЕР_1 ( ОСОБА_5 ) та НОМЕР_2 ( ОСОБА_6 ), власники яких провели роботи по встановленню меж земельних ділянок (ФОП ОСОБА_7 розробник документації) та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам та здійснили реєстрацію прав власності, 7125710100:04:001:0053 - ОСОБА_6 , 7125710100:04:001:0059 - ОСОБА_5 (на даний час ОСОБА_8 як спадкоємець). Із-за неточностей у рішенні міської ради практично майже одночасно виготовлена документація по видачі державних актів власникам сертифікатів по КСП «Маяк», включаючи на матір заявниці - ОСОБА_2 та проведено поділ запиту запитуваної земельної ділянки ОСОБА_2 та на спадкосмців ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25.12.2002, ресстраційний № 2009.
11.01.2024 позивач звернулася до Шполянської міської ради із Заявою про виділення їй - ОСОБА_1 власнику невитребуваної земельної ділянки посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 в натурі земельну ділянку із земель переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на території Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області.
Шполянською міською радою ОТГ була надана відповідь 26.07.2024 за №01-36/248, 01-36/28, у змісті якої значиться про те, що за інформацією, яка знаходиться в Шполянській міській раді ОТГ, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки на підставі державного акту та Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , якій в свою чергу вказана земельна ділянка була передана рішенням Шполянської міської ради від 30.03.2001 №П/4 «Про передачу в натурі земельних часток (паїв)» у власність та оформлена державним актом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст. 51 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до абз. а, б, ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
За змістом ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч.2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частиною першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з статтею 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права;
Існують три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).
За даними справи ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,92 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шполянської міської ради Черкаської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 виданого 21.10.2008 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1518 Шполянською державною нотаріальною конторою 15.07.2008 після смерті матері ОСОБА_2 , однак внаслідок неправомірних дій відповідача (допущення помилки в рішенні Шполянської міської ради від 30.03.2001 №П/4 ) позивач фактично позбавлена права на мирне володіння майном, гарантоване статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ч.1, 5 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада).
За змістом ч.3 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Вимогами ч.4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 у справі № 710/1578/24 було встановлено, що позивач звернулася до Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області із письмовою заявою від 11.01.2024 про виділення їй - ОСОБА_1 власнику невитребуваної земельної ділянки посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 190343 в натурі земельну ділянку із земель переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на території Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області.
Загадане звернення позивача від 11.01.2024 не було предметом розгляду на пленарному засіданні Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області, доказів протилежного відповідачем не надано.
У листі відповідача, Шполянської міської ради ОТГ від 26.07.2024 за №01-36/248, 01-36/28, яким була надана відповідь позивачу, зазначається про те, що за інформацією, яка знаходиться в Шполянській міській раді ОТГ, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки на підставі державного акту та Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , якій в свою чергу вказана земельна ділянка була передана рішенням Шполянської міської ради від 30.03.2001 №П/4 «Про передачу в натурі земельних часток (паїв)» у власність та оформлена державним актом.
Згаданим листом-відповіддю відповідач не вирішив заявленого питання. Також лист не містить чіткого припису органу місцевого самоврядування стосовно порушеного питання та не спричиняє жодних правових наслідків, оскільки не є рішенням органу місцевого самоврядування по своїй суті, а носить лише інформативний характер. Питання щодо передачі земельних ділянок у власність громадян повинно вирішуватися виключно на пленарному засіданні міської ради, за результатами розгляду якого рада приймає рішення.
Ураховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача розглянути у належний спосіб заяву позивача від 11.01.2024 має бути задоволена.
Проте, заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про виділення невитребуваної земельної ділянки посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №190343 в натурі земельної ділянки із земель переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на території Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області передбачає встановлення відповідачу обов'язку дотримуватися визначеної поведінки у своїй діяльності, що суперечить правовій природі дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги.
Разом з тим суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» заява № 29979/04, п.71, остаточне рішення від 20.01.12, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволений частково, суд стягує зі відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн. (50% від 1211,20 грн.).
Враховуючи викладене та керуючись ст. 14, 51 Конституції України, ст. 12, 78, 81, 116, 122, 152, 153 Земельного кодексу України, ст. 26,46, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Зобов'язати Шполянську міську раду об'єднаної територіальної громади Черкаської області розглянути у належний спосіб заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024, яка стосується виділення ОСОБА_1 , власнику невитребуваної земельної ділянки, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №190343, в натурі земельної ділянки із земель переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на території Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: с. Скотареве, Звенигородський район, Черкаська область, 20625.
Відповідач: Шполянська міська рада об'єднана територіальна громада Черкаської області; адреса місця знаходження: вул. Лозуватська, 59, м. Шпола, Черкаська область,20603, код ЄДРПОУ: 04061576.
Суддя Н.П. Побережна