Справа № 712/5474/25
Провадженя № 2/712/2723/25
07 серпня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Чапліної Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Саса Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін у м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача за довіреністю Чехун Ю.В. через систему «Електронний суд» звернулася з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 у розмірі 21370,32 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024.
ОСОБА_1 01 серпня 2024 року електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8 000,00 грн, а отже акцептовано умови договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 01.08.2024-100001966 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Під час ідентифікації позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до умов кредитного договору № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах:
дата надання/видачі кредиту - 01/08/2024;
сума кредиту: 8 000 грн 00 коп.;
строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання;
дата повернення (виплати) кредиту - 06.11.2024.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-4506.
У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 21370,32 грн, що складається з:
заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000,00 грн;
по процентам в розмірі 9072,00 грн;
комісії в розмірі 298, 32 грн;
неустойки в розмірі 4000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Враховуючи наведене, ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
02.05.2025 суд ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху. Встановив позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Соснівського районного суду м. Черкаси протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху обґрунтованого деталізованого розрахунку сум, що стягуються.
На виконання ухвали суду представником позивача ТОВ «Споживчий центр» Чехун Ю.В. 06.05.2025 подано заяву про усунення недоліків.
Відповідно до ухвали суду від 08 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за відсутністю представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідачка відзив на позовну заяву не надіслала, у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, 18.06.2025 ознайомилась із матеріалами справи, подала заяву, у якій зазначила, що у випадку її подальшої неявки у судове засідання, просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
01.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 01.08.2024-100001966 шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) E472 заявки, відповіді позичальника, інформаційного повідомлення щодо укладення даного договору. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 98 днів з дати його надання, датою повернення зазначено - 06.11.2024.
Відповідно до п. 5 заявки, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 6 заявки, денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.13% = (8895/ 8000)/98 ? 100%).
Відповідно до п. 7 заявки, проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Відповідно до п. 8 заявки, комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "комісія", економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до п. 9 заявки, встановлено графік платежів.
У заявці також вказано, що реквізити належного позичальнику платіжного засобу для перерахування коштів є наступними: № 4731-21XX-XXXX-4506.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024, підписаного відповідачем, містяться відомості про умови кредитування.
Згідно з п.1.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.364 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 3.1. оферти, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. оферти встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 4.1. оферти, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-4506.
Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця , а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (п. 4.3 пропозиції про укладення договору).
Згідно інформаційного повідомлення ОСОБА_2 надав згоду на передавання всім близьким та третім особам, зазначеним у даному інформаційному повідомленні, інформації про укладення споживачем фінансових послуг договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов'язання за договором про споживчий кредит або відповідно до законодавства України. У випадку відсутності згоди на таке передавання окремим особам, позичальник мав право вказати про це у полі для виключень.
Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21.04.2025 №9-2104 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 01.08.2024 в сумі 8000, 00 грн, картка 4731-21XX-XXXX-4506, призначення платежу: видача за договором № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 21370,32 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000,00 грн; по процентам в розмірі 9072,00 грн; комісії в розмірі 298,32 грн; неустойки в розмірі 4000,00 грн.
Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язань у частині повернення кредитних коштів і наявності підстав для стягнення заявленої позивачем заборгованості за кредитом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо укладення договору суд зазначає наступне.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01 серпня 2024 року кредитного договору (оферти) № 01.08.2024-100001966 в електронній формі відповідає приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, зазначених у кредитному договорі № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом та комісії.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8 000 грн та заборгованості за комісією 298,32 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо нарахованих відсотків за кредитним договором суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
На момент укладання кредитного договору № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 сторонами у справі погоджено сплату відповідачем процентів на умовах, визначених договором, за користування кредитом у розмірі 1,35 % (стандартна процентна ставка) та 1,13 % (знижена процентна ставка) за кожен день.
Разом із тим, 24.12.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі - Закон № 3498-ІХ), яким, серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII (далі - Закон №1734-VIII).
Зокрема, ч. 5 ст. 8 Закону України № 1734-VIII визначає реальну річну процентну ставку, денну процентну ставку та загальну вартість кредиту для споживача, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 до 22.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 23.04.2024 до 20.08.2024) - 1,5 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №1734-VIII, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У зв'язку з вищенаведеними нормами закону можна виснувати, що умови договору про надання кредиту в частині розміру вказаної вище денної процентної ставки є нікчемними. При цьому, дійсність умов про надання кредиту в частині платності кредиту, зобов'язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом суд сумнівам не піддає.
Враховуючи вищевикладене, розмір процентів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом строком 98 днів (тобто з 01.08.2024 до 06.11.2024 включно) складає 6888 грн, з яких: 2160 грн - за період з 01.08.2024 до 20.08.2024 (за денною процентною ставкою 1,35 %) та 6240 грн - за період з 21.08.2024 до 06.11.2024 (за денною процентною ставкою 1 %), з вирахуванням суми вже сплачених відповідачем відсотків - 1512 грн (відповідно до розрахунку заборгованості, наданого у вигляді картки субконто).
Щодо нарахованої неустойки за кредитним договором суд зазначає наступне.
Пунктом 13 заявки кредитного договору № 16.03.2024-100003159 від 16.03.2024 визначено, неустойка складає 80 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо можливості стягнення пені з відповідача виходячи з такого.
Так, у позовній заяві представник позивача посилається на п.6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування пені з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня, включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до п.1-3 ч.2 ст.19 ЗУ «Про правотворчу діяльність», з урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов'язковою до виконання на території України;
2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно ч.2 ст.66 ЗУ «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між кодексом та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі 110 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4000 грн, слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 15186,32 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1721,42 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (15186,32/21370,32*2422,40).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ - 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 01.08.2024-100001966 від 01.08.2024 у загальній сумі 15186 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн 32 коп та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1721 (одна тисяча сімсот двадцять одну) грн 21 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття по станови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ - 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складений 07.08.2025.
Суддя: Н.П. Чапліна