Справа № 509/2602/25
07 серпня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Дідух Євген Олександрович через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором в розмірі 165300 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4388711, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000 грн строком на 350 днів, із процентною ставкою 2,5% на день.
19.02.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору №4388711 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.02.2024 р. Надана сума кредиту 3000,00 грн.
Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 17000 грн.
23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 23/09/2024, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4388711.
Представник позивача зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору та має прострочену заборгованість в розмірі 165300 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом 17000 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 94325,00 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 127 календарних днів 53975 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача.
Представник позивача подав до суду заяву в якій не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримував, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; він не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, з письмової згоди представника позивача, виносить рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст.280 ЦПК України.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4388711, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000 грн строком на 350 днів, із процентною ставкою 2,5% на день.
19.02.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору №4388711 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.02.2024 р. Надана сума кредиту 3000,00 грн.
Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 17000 грн.
23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 23/09/2024, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4388711.
Згідно розрахунків первісного кредитора та позивача заборгованості відповідача за вищевказаним договором становить 165300 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом 17000 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 94325,00 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 127 календарний день 53975 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст.ст 1054,1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт прийому-передачі наданих послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 10000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,629,1054 ЦК України, ст.ст.3,4,76,80,81,89,137,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором у розмірі 165300 грн., з яких:
-заборгованість за основним боргом 17000 грн;
-заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором 94325,00 грн;
-заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем за 127 календарних днів 53975 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Кочко В.К.