Справа № 496/5670/24
Провадження № 1-кс/496/1302/25
24 липня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
захисників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (відеоконференція),
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (відеоконференція),
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_8 по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України, -
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області (головуючий суддя ОСОБА_8 ) знаходиться вище вказана справа.
23.07.2025 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про відвід слідчому судді ОСОБА_8 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, 23.07.2025 року вказана заява розподілена на суддю ОСОБА_1 .
Заява про відвід судді ОСОБА_8 обґрунтовується тим, що стосовно судді - ОСОБА_8 існують об'єктивні дані, які ставлять сумнів її неупередженість у даному кримінальному провадженні. У судовому засіданні 04.06.2025, під час встановлення анкетних даних обвинувачених суддя ОСОБА_8 однозначно висловилась щодо винуватості у скоєнні злочину в якому обвинувачують підзахисного ОСОБА_6 , а саме, спитала його місце працевлаштування на час скоєння злочину, чим допустила умисне або необережне висловлювання, які свідчать про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи. Також, 06 червня 2025 року, суддя ОСОБА_8 своєю ухвалою продовжила строк відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади. На підтвердження максимальної упередженості судді ОСОБА_8 та розгляд кримінального провадження з обвинувальним нахилом, свідчить той факт, що розглядаючи питання про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади, поспішаючи будь-яким шляхом обмежити його Конституційні права, з метою психологічного тиску на нього задля визнання провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, постановила ухвалу, в якій не проведено ніякого аналізу, не здійснено фактичної оцінки наявних ризиків та їх зменшення з часом. Крім того, головуюча у справі суддя ОСОБА_8 , своєю ухвалою постановила: клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади забезпечення провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити. Таким чином головуюча у справі суддя ОСОБА_8 вийшла за межі заявленого клопотання, оскільки прокурор просив саме продовжити відсторонення ОСОБА_6 від посади саме старшого уповноваженого відділу активних заходів управління оперативно-розшукової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 . До того ж, суддя ОСОБА_8 , необґрунтовано зазначила в Ухвалі від 6 36.2025: «Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення або отримання копії», що не передбачено нормами діючого КПК України. Після заміни складу суду, суддя ОСОБА_8 , не роз'яснила учасникам процесу норми вказаної статті, не з'ясувавши їх думку про можливість продовження судового розгляду, або необхідність розпочинати судовий розгляд з початку, одразу перейшла до стадії оголошення обвинувального акту, що є грубим порушенням норм кримінально процесуального права. Крім того, суддею в судовому засіданні була висловлена однозначна позиція щодо винуватості мого підзахисного, ухвалено незаконне та обґрунтоване рішення, єдиною метою якого було задоволення необґрунтованого клопотання сторони обвинувачення, що може викликати сумніви у неупередженості судді, у зв'язку із чим, заявника звернувся до суду із вказаною заявою.
Захисники у судовому засіданні підтримали заяву про відвід судді ОСОБА_8 та просили задовольнити заяву.
Обвинувачені у судовому засіданні підтримали позицію захисників.
Прокурор до судового засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_8 проводити без участі прокурора, заяву вважає невмотивованою та необґрунтованою, доводи надуманими, тому просив відмовити у задоволенні заяви.
Суддя ОСОБА_8 , будучи повідомленою належним чином про час розгляду заяви про відвід у судове засідання не з'явилася, її неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суддя, враховуючи те, що сторони по справі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило, крім того, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про відвід, вважає можливим розглянути заяву про відвід.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки учасники судового провадження до суду не прибули.
Дослідивши заяву про відвід судді ОСОБА_8 , суд прийшов до наступного висновку.
Положеннями ст. 75-76 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав за наявності який може бути заявлено відвід судді.
Згідно ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
На підставі вимог ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Вивчивши заяву про відвід судді ОСОБА_8 , з урахуванням пояснень сторони захисту, суд приходить до висновку, що доводи заявника про відвід судді не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, а також доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями, що відповідно до вимог КПК України, не є підставами для відводу судді.
Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід слідчого судді свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника, при цьому суд звертає увагу на те, що здійснення, відповідно до закону, процесуальної діяльності суддею в ході розгляду будь-якої справи, не може бути підставою для відводу цього судді, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості.
Інших обставин, які б були підставою для відводу слідчого судді суду наведено не було.
Керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суд -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_8 по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2025 року.