Справа № 607/19350/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/271/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.4 ст.185, ч.2 ст.121 КК
06 серпня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року.
Даним вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Тернопіль, громадянку України, зареєстровану та мешканку АДРЕСА_1 , з середньою освітою, незаміжню, раніше не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання:
за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_8 постановлено рахувати з моменту взяття її під варту, тобто з 23 серпня 2024 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк її попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
У справі вирішено питання арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду, 24.02.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та на момент події кримінального правопорушення скасований не був.
28.06.2024 року близько 11 год. 30 хв. у ОСОБА_8 , яка правомірно перебувала у квартирі АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 28.06.2024 року близько 11 год. 30 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливим мотивом для власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон торговельної марки "Samsung" GalaxyA52 моделі SM-A525F/DS 6/128 GB, вартістю 4283,33 грн., який знаходився на кухонному столі у кухні зазначеної квартири та належить ОСОБА_10 , винісши його із приміщення вказаної квартири, чим спричинила ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 4283,33 грн..
За таких обставин, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 19.08.2024 року близько 19 год. 00 хв. у ОСОБА_8 , яка перебувала в приміщенні господарської будівлі на території Автомийки за адресою: м. Тернопіль, вул. Протасевича, 1А, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту із ОСОБА_9 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 19.08.2024 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні господарської будівлі на території Автомийки за адресою: м. Тернопіль, вул. Протасевича, 1А, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з умислом направленим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, нанесла правою рукою один удар ножем в ліву бокову ділянку живота ОСОБА_9 , в результаті чого спричинила йому проникаюче поранення лівої бокової поверхні живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманого поранення в ОСОБА_9 утворилась зовнішня та внутрішня кровотеча, що призвело до масивної крововтрати та від отриманої травми, ОСОБА_9 21.08.2024 року, перебуваючи в приміщенні господарської будівлі на території Автомийки за адресою: АДРЕСА_3 , помер.
За таких обставин, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 26 травня 2025 року в частині призначення ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, а також визнання ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначення їй покарання за дане кримінальне правопорушення у виді 8 ( восьми) років позбавлення волі, та призначення остаточного покарання ОСОБА_8 у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, визнати ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України призначити їй покарання за ст. 128 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за ст. 128, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Вважає вирок суду незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що призначене судом покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі є надмірним, окрім того, судом не було враховано ряд наявних пом'якшуючих обставин, зокрема визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_8 , добровільне повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, позицію потерпілого ОСОБА_10 щодо міри покарання, раніше не судимої.
Тому, враховуючи наявні пом'якшуючі обставини, ОСОБА_8 слід призначити за ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
Вказує, що наведені у вироці докази в сукупності, ні окремо не доводить винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Посилається на те, що обвинувачена ОСОБА_8 захищалася від ударів фізично здорового та сильнішого від неї чоловіка, оскільки ОСОБА_9 почав її душити, погрожував фізичною розправою, а свідок ОСОБА_11 перекривав їй вихід з приміщення, і тому вона злякалася за своє життя та діяла інстинктивно, не маючи умислу нанести тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 . Вона неодноразово пропонувала і наполягала, щоб він звернувся за медичною допомогою.
Посилається на те, що покази свідка ОСОБА_11 в ході досудового розслідування є суперечливими, оскільки при допиті вказував, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почалась суперечка, яка переросла у шарпанину, а на слідчому експерименті свідок вказав, що ОСОБА_9 ображав ОСОБА_8 непристойними словами. Зазначає, що свідок вказав, що викинув ніж за межі приміщення, в якому вони знаходилися, проте ніж виявлено в приміщенні господарської будівлі, в якій відбулися події. Обвинувачена вказала, що ОСОБА_12 ніж в руки не брав.
Звертає увагу, що не доведено наявність у ОСОБА_8 прямого умислу на спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, тому її дії слід кваліфікувати за ст. 128 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах та останньому слові обвинувачену ОСОБА_8 , в судових дебатах її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, в судових дебатах прокурора, потерпілого ОСОБА_9 , які заперечили апеляційну скаргу, вважають вирок суду законним, обґрунтованим, просять його залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом вказаної правової норми рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності і обґрунтованості, тобто відповідності його нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який її засуджено та кваліфікація її дій, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних доказів, є обґрунтованими, досліджувалися судом першої інстанції в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, в апеляції не оспорюються, тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не доведено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_8 за ч.2 ст. 121 КК України, суд у вироку належним чином проаналізував показання допитаних в судовому засіданні потерпілого, свідків, висновки судових експертиз, протоколів слідчих дій та інші письмові докази.
Так, потерпілий ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_8 з 2013 року періодично перебувала у стосунках з його сином ОСОБА_9 .
Зазначив, що очевидцем вказаних в обвинувальному акті обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення щодо його сина ОСОБА_9 він не був, про вказану подію дізнався від працівників поліції.
Зазначив, що ОСОБА_8 негативно впливала на його сина, тому він був проти їх стосунків, які тривали понад 10 років.
Як ствердив свідок ОСОБА_13 , 21.08.2024 у вечірню пору доби, коли він разом зі своїми знайомими перебував по вул. Протасевича в м. Тернополі, до них підійшли раніше невідомі чоловік і жінка та попросили зателефонувати до поліції, повідомивши про знаходження поблизу території автомийки трупа чоловіка.
Надалі, вказані особи провели його до господарської будівлі поблизу автомийки, де він побачив труп чоловіка з великою кількістю розчину «зеленки» на животі, після чого подзвонив на спец-лінію «102» та викликав працівників поліції.
З електронного рапорта старшого інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_14 від 22.08.2024 убачається, що 21.08.2024 о 21 год. 50 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що до нього звернулась невідома жінка та чоловік, які повідомили, що за адресою: АДРЕСА_3 , у закинутій будівлі лежить тіло ОСОБА_9 , без ознак життя. Прибувши на місце події, у господарській будівлі, що знаходиться на території автомийки біля АЗС «Укрнафта» по вул. Протасевича, 1 в м. Тернопіль, працівниками поліції виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому при зовнішньому огляді виявлено колото-різану рану на лівій боковій поверхні живота.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.08.2024 з фото-таблицею та флеш-носієм, проведено огляд місця події, а саме підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено труп ОСОБА_9 ..
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть (остаточним) №473 від 22.08.2024 - смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок масивної крововтрати, зовнішньої та внутрішньої кровотечі, проникаючого поранення живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин.
Суд правомірно взяв до уваги протоколи слідчих експериментів від 22.08.2024:
- проведеного за участю свідка ОСОБА_11 , в ході якого останній за участю статиста на місці показав та розказав обставини завдання ОСОБА_8 19.08.2024 одного удару ножем в ліву бокову ділянку живота ОСОБА_9 в приміщенні господарської будівлі на території автомийки в АДРЕСА_3 ;
- проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_8 , в ході якого остання за участю статиста показала та розказала обставини завдання нею 19.08.2024 одного удару ножем в ліву бокову ділянку живота ОСОБА_9 в приміщенні господарської будівлі на території автомийки в АДРЕСА_3 . Зокрема, на прохання слідчого, підозрювана продемонструвала спричинення удару ножем з положення сидячи під час того як ОСОБА_9 в цей час стояв навпроти неї, зазначивши детальне місце, куди було спричинено вказаний удар, а саме ліву бокову поверхню живота біля проекції підреберних дуг.
Суд правильно вказав, що винуватість ОСОБА_8 підтверджується:
- протоколом огляду предмету (відеозапису) від 12.09.2024 з доданими до нього таблицею ілюстрацій та оптичним носієм інформації, на якому міститься відеозапис по факту проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_8 від 22.08.2024;
- протоколом огляду предмету (відеозапису) від 01.10.2024 з доданими до нього таблицею ілюстрацій та оптичним носієм інформації, на якому зображений хід проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , під час якого останній відтворив механізм нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та місце перебування кожного із присутніх на той момент, а також обставини, що передували цій події.
З матеріалів справи вбачається, що у даному кримінальному провадженні проведено ряд експертиз, висновки, за результатами проведення яких, судом обґрунтовано взято до уваги як належні та допустимі докази у справі.
Так, відповідно до :
- висновка експерта №310 від 23.08.2024 - кров трупа ОСОБА_9 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновка експерта №318 від 23.08.2024 кров ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновка експерта №633 від 26.08.2024 - відсутність у ОСОБА_8 будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень (синців, саден, ран) чи слідів їх загоєння;
- висновка експерта №687 від 28.08.2024 - в крові трупа ОСОБА_9 знайдено етиловий спирт в кількості - 1,39 % (проміллє); метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;
- висновка експерта №58 від 30.08.2024 - на передньозовнішній поверхні клаптя шкіри з лівої половини живота (межа середньої і нижньої третин лівої бокової поверхні) наскрізне (щодо товщі клаптя) ушкодження у вигляді рани, утвореної одноразовою колючо-ріжучою дією гострого предмета з властивостями леза та спинки, що притаманно клинку ножа. В момент заподіяння вищевказаної рани клинок ножа був обернений лезом назад і діяв під деяким кутом в напрямі зверху вниз, зліва направо та дещо ззаду наперед щодо лівої бокової поверхні живота, що супроводжувалось прониканням клинка у черевну порожнину ушкодженням пристінкового листка очеревини і брижі тонкого кишківника та її судин. При контактно-дифузійному методі дослідження рани на клапті шкіри живота характерного топографічного забарвлення фотоемульсії у синьо-зелений колір ("берлінська блакить"), що властиво для металізації сполуками заліза, не відмічено;
- висновка експерта №480 від 06.09.2024, провівши судово-медичну експертизу шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_9 , експерт дійшов висновку про: нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; шунтування кровообігу в нирках; крововиливи в товщі м'яких тканин з ділянки рани з проявами тканинної та клітинної реакції та вогнищевою початковою організацією (випадіння фібрину); ділянки гострої альвеолярної емфіземи, помірний набряк легень; помірну запальну інфільтрацію, дистрофічні зміни печінки; нерівномірно виражені дистрофічні зміни нирок;
- висновка експерта №СЕ-19/120-24/10185-Д від 09.09.2024 - із одинадцяти слідів папілярних узорів, які вилучені під час огляду місця події 22.08.2024, п'ять слідів придатні для ідентифікації осіб, а саме: слід розміром 18х11 мм, на відрізку липкої стрічки 4; слід розміром 16х12 мм, на відрізку липкої стрічки 5; слід розміром 23х14 мм, на відрізку липкої стрічки 6; слід розміром 25х18 мм, на відрізку липкої стрічки 7; слід розміром 23х19 мм, на відрізку липкої стрічки 8. Решту шість слідів папілярних узорів непридатні для ідентифікації особи (осіб), а саме: слід розміром 15х14 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 1; слід розміром 17х16 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 2; слід розміром 18х14 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 3; слід розміром 15х4 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 4; слід розміром 10х5 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 5; слід розміром 16х11 мм, наявний на відрізку липкої стрічки 7. 2. Слід папілярного узору розміром 18х11 мм, на відрізку липкої стрічки 4 залишений середнім пальцем лівої руки особи дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід папілярного узору розміром 16х12 мм, на відрізку липкої стрічки 5 залишений середнім пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Слід папілярного узору розміром 23х14 мм, на відрізку липкої стрічки 6 залишений долонею правої руки особи дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід папілярного узору розміром 25х18 мм, на відрізку липкої стрічки 7 залишений долонею лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Слід папілярного узору розміром 23х19 мм, на відрізку липкої стрічки 8 залишений долонею правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- висновка експерта №478 від 19.09.2024 - смерть гр-на ОСОБА_9 настала внаслідок проникаючого поранення живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин, що супроводжувалося внутрішньою та зовнішньою кровотечею і призвело до масивної крововтрати. Викладений підсумок про причину смерті підтверджується виявленням в ході проведення судово-медичної експертизи його трупа вказаного проникаючого поранення живота з ушкодженнями брижі тонкого кишківника та її судин, винайденими під час розтину трупа морфологічними ознаками малокрів?я внутрішніх органів, а також результатами мікроскопічного дослідження вилучених із його трупа шматочків внутрішніх органів (нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; шунтування кровообігу в нирках);
Судячи із розвитку трупних явищ смерть гр-на ОСОБА_9 настала приблизно за 12-16 годин до судово-медичної експертизи його трупа.
При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 виявлено такі травматичні зміни: ?голови: два садна носа, по одному садну правої щоки, нижньої повіки лівого ока, правої половини верхньої губи, правої половини нижньої губи, три садна лівої половини нижньої губи; живота: проникаюче поранення лівої бокової поверхні живота, яке продовжувалося раневим каналом довжиною близько 10-10,5 см, що у напрямку зверху вниз, зліва направо та дещо ззаду наперед проходив через м'які тканини лівої половини живота з ушкодженням пристінкового листка очеревини та наскрізним ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин; садно лівої п'ятки, синець лівого стегна. Форма і морфологічні властивості рани лівої бокової поверхні живота (щілиноподібна, при зведенні країв - лінійна; рівні не осаднені краї, один із кінців гострий, інший - П-подібний, гладкі стінки) та ушкоджень внутрішніх органів по ходу раневого каналу, продовження рани раневим каналом, який значно переважає її довжину, у сукупності із результатами експертизи біологічного об'єкта (клаптя шкіри з лівої половини живота з раною), виконаної у відділенні судово-медичної криміналістики, загалом вказують на утворення цього проникаючого поранення грудей в результаті одноразової колюче-ріжучої дії гострого предмета (знаряддя), з властивостями леза та спинки (обушка), що відповідає характеристиці клинка ножа.
Інші виявлені у гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження, зважаючи на їх вили (садна, синець), утворилися від дії тупих предметів, індивідуальні властивості травмуючих поверхонь яких, у цих ушкодженнях, не відобразилися. Морфологічних ознак, які би вказували на різний термін утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 чи послідовність їх спричинення, при судово-медичній експертизі його трупа не встановлено.
Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995), виявлені на трупі гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості у живих осіб, кваліфікуються таким чином: проникаюче в черевну порожнину поранення живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин - тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; садна, синець, як загалом так і кожне зокрема - легкі тілесні ушкодження.
Між виявленим при експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 проникаючим пораненням живота та настанням його смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок; інші тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають;
Виявлені у гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження, спричинені прижиттєво, приблизно за 1-2 доби до настання його смерті, що підтверджується: станом поверхонь саден (вкриті дещо нижче рівня шкіри підсохлою червоно-коричневою щільною кірочкою; навколо неї незначне почервоніння шкіри на ширину до 0,2 см), забарвленням синця (синюшно-фіолетове), відсутністю ознак загоєння у рані, насічці і надрізі та в ушкоджених по ходу раневого каналу тканинах, морфологічними властивостями крововиливів у м'які тканини по ходу раневого каналу (насичений темно-червоний крововилив із виразним драглистий, набряком м'яких тканин), наявністю рідкої крові з її згортками у черевній порожнині, вираженим малокрів?ям внутрішніх органів (як ознакою прижиттєвої крововтрати), а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів вилучених з його трупа (крововиливи в товщі м'яких тканин з ділянки рани з проявами тканинної та клітинної реакції та вогнищевою початковою організацією (випадіння фібрину)).
Після отримання такого проникаючого поранення живота з ушкодженнями брижі тонкого кишківника та її судин до розвитку втрати свідомості внаслідок гострого кисневого голодування тканин (в першу чергу головного мозку) і настання смерті, гр-н ОСОБА_9 міг виконувати самостійні дії в обсязі, що дозволяли йому його стан та обставини.
Інші виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження не супроводжувалися проникненням у плевральні та черевну порожнини, ушкодженнями крупних кровоносних судин чи життєво важливих центрів і органів чи іншими станами, які б могли обмежувати його такі можливості.
При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 даних, які б вказували на вчинення опору нападнику (нападникам) при утворенні кожного із виявлених у нього тілесних ушкоджень, не отримано;
??При судово-медичній експертизі біологічного об'єкта (клаптя шкіри з лівої половини живота з раною) від трупа гр-на ОСОБА_9 , виконаній у відділенні судово-медичної криміналістики, встановлено: "...При контактно-дифузійному методі дослідження рани на клапті шкіри живота характерного топографічного забарвлення фотоемульсії у синьо-зелений колір ("берлінська блакить"), що властиво для металізації сполуками заліза, не відмічено"; 10. ???Незадовго до настання смерті ОСОБА_9 вживав алкогольні напої, що підтверджується наявністю запаху алкоголю від порожнин та внутрішніх органів при розтині його трупа, а також виявленням при судово-медичній експертизі взірця крові із нього, виконаній у відділенні судово-медичної токсикології, етилового спирту в кількості - 1,39 % (проміллє). Така його кількість в крові, стосовно живих осіб, може відповідати стану легкого алкогольного сп'яніння; 11. При судово-медичній експертизі крові з трупа гр-на ОСОБА_9 , виконаній у відділенні судово-медичної імунології, встановлена група крові А (І) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновка експерта №208 від 09.10.2024 - виявлені на поверхні клинка ножа сліди можуть походити від чоловіка (чоловіків), для крові якого (яких) властиві антигени А і Н за системою АВ0, в тому числі - ОСОБА_9 ;
- висновка експерта №540/478 від 09.10.2024 - утворення виявленого у ОСОБА_9 проникаючого поранення лівої бокової поверхні живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин за обставин, на які вказала та показала підозрювана ОСОБА_8 під час її допиту та проведення слідчого експерименту із нею 22.08.2024, а саме при нанесенні одного удару ножем у ліву бокову поверхню живота, не виключається;
- висновка експерта №212 від 10.10.2024- експертом не виключається походження виявлених в піднігьовому вмісті рук слідів за рахунок змішування власних клітин ОСОБА_8 та клітин чоловіка (чоловіків), для крові якого (яких) властивий антиген А за системою АВ0, в тому числі - ОСОБА_9 ;
- висновка експерта №215 від 10.10.2024 - при судово-медичній експертизі речовини бурого кольору, розташованої на шкарпетках (об.1,2) знайдено кров особи чоловічої генетичної статі та епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через деструктивні зміни в ядрах. Серологічним дослідженням визначено антигени А і Н системи АВ0. 3.3 Висновків експерта №№ 310 та 318 відомо: «Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (II) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0», «Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0».
У висновку експерта № 209 зазначено, що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за системою АВ0. Таким чином, експерт не виключив походження виявлених слідів від чоловіка - носія антигенів А і Н за системою АВ0, в тому числі - ОСОБА_9 ;
- висновка експерта №216 від 10.10.2024- при судово-медичній експертизі слідів, розташованих на поверхні вирізки зі штанів (об. 1), знайдено кров особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність в препаратах необхідних клітинних елементів. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н за системою АВ0. З висновку експерта №310 судово-медичної експертизи від 23.08.2024, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ", відомо: "1. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (ІІ) 3 ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0". З висновку експерта №318 судово-медичної експертизи від 23.08.2024, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ" відомо: "1. Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0". З висновку експерта №208 судово-медичної експертизи від 09.10.2024, проведеної у відділенні судово-медичної цитології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ", відомо, що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за ізосерологічною системою AB0.
Отже, виявлені сліди можуть походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий антиген Н за системою АВ0, в тому числі - ОСОБА_8 , та не належать ОСОБА_9 ;
- висновка експерта №217 від 11.10.2024 - при судово-медичній експертизі речовини бурого кольору, розташованої на вирізці з трусів (об.1) знайдено кров особи чоловічої генетичної статі та епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність у препаратах придатних для цитологічного обліку ядер. Серологічним дослідженням визначено антигени А і Н системи АВ0. 3.3 Висновків експерта №№ 310 та 318 відомо: «Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (IІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0», «Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0(I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0».
У Висновку експерта №209 зазначено, що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за системою АВ0. Враховуючи, отримані результати та групи крові зазначених в постанові осіб, експерт не виключив походження виявлених слідів від чоловіка - носія антигенів А і Н за системою АВ0, в тому числі - ОСОБА_9 . З огляду на групову належність ОСОБА_8 , домішки її клітин в цьому об'єкті допускаються;
- висновка експерта №220 від 10.10.2024 - при судово-медичній експертизі речовини бурого кольору, розташованої на поверхні шматка вати (об.1), знайдено кров особи чоловічої генетичної статі та виявлено антигени А і Н за системою АВ0. 3. З висновку експерта №310 судово-медичної експертизи від 23.08.2024, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ", відомо: "1. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0". З висновку експерта №318 судово-медичної експертизи від 23.08.2024, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ" відомо: "1. Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0". З висновку експерта № 208 судово-медичної експертизи від 09.10.2024, проведеної у відділенні судово-медичної цитології ДСУ "Тернопільське ОБ СМЕ", відомо що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, експерт не виключає походження виявлених слідів від чоловіка (чоловіків), в крові якого (яких) містяться антигени А і Н за системою АВ), в тому числі ОСОБА_9 ;
- висновка експерта №209 від 11.10.2024 - При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук ОСОБА_9 (об.2) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через деструктивні зміни в ядрах. Серологічним дослідженням визначено антигени А і Н системи АВ0. Крові в цих об'єктах не виявлено. 3. З Висновків експерта №№ 310 та 318 відомо: «Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (II) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО», «Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0».
У Висновку експерта № 208 зазначено, що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за системою АВ0. На підставі отриманих результатів, з урахуванням груп крові зазначених у постанові осіб, експерт не виключив походження виявлених слідів від особи (осіб), в крові якої (яких) містяться антигени А і Н за системою АВ0, в тому числі - від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;
- висновка експерта №584/478 від 11.10.2024 з підсумкової частини якого вбачається, що: Згідно висновку експерта №478 від 19.09.2024, при судово-медичній експертизі 22.08.2024 трупа гр-на ОСОБА_9 , виявлено такі травматичні зміни: голови: два садна носа, по одному садну правої щоки, нижньої повіки лівого ока, правої половини верхньої губи, правої половини нижньої губи, три садна лівої половини нижньої губи; живота: проникаюче поранення лівої бокової поверхні живота, яке продовжувалося раневим каналом довжиною близько 10-10,5 см, що у напрямку зверху вниз, зліва направо та дещо ззаду наперед проходив через м'які тканини лівої половини живота з ушкодженням пристінкового листка очеревини та наскрізним ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин; садно лівої п'ятки, синець лівого стегна. Форма і морфологічні властивості рани лівої бокової поверхні живота (щілиноподібна, при зведенні країв - лінійна; рівні не осаднені краї, один із кінців гострий, інший - П-подібний, гладкі стінки) та ушкоджень внутрішніх органів по ходу раневого каналу, продовження рани раневим каналом, який значно переважає її довжину, у сукупності із результатами експертизи біологічного об'єкта (клаптя шкіри з лівої половини живота з раною), виконаної у відділенні судово-медичної криміналістики, загалом вказують на утворення цього проникаючого поранення грудей в результаті одноразової колюче-ріжучої дії гострого предмета (знаряддя), з властивостями леза та спинки (обушка), що відповідає характеристиці клинка ножа. Інші виявлені у гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження, зважаючи на їх вили (садна, синець), утворилися від дії тупих предметів, індивідуальні властивості травмуючих поверхонь яких, у цих ушкодженнях, не відобразилися.
Виявлені у гр-на ОСОБА_9 тілесні ушкодження, спричинені прижиттєво, приблизно за 1-2 доби до настання його смерті, що підтверджується: станом поверхонь саден (вкриті дещо нижче рівня шкіри підсохлою червоно-коричневою щільною кірочкою; навколо неї незначне почервоніння шкіри на ширину до 0,2 см), забарвленням синця (синюшно-фіолетове), відсутністю ознак загоєння у рані, насічці і надрізі та в ушкоджених по ходу раневого каналу тканинах, морфологічними властивостями крововиливів у м'які тканини по ходу раневого каналу (насичений темно-червоний крововилив із виразним драглистим набряком м'яких тканин), наявністю рідкої крові з її згортками у черевній порожнині, вираженим малокрів?ям внутрішніх органів (як ознакою прижиттєвої крововтрати), а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів вилучених з його трупа (крововиливи в товщі м'яких тканин з ділянки рани з проявами тканинної та клітинної реакції та вогнищевою початковою організацією (випадіння фібрину)).
Утворення виявленого у гр-на ОСОБА_9 проникаючого поранення лівої бокової поверхні живота з ушкодженням брижі тонкого кишківника та її судин за обставин, на які вказав та показав свідок ОСОБА_11 під час слідчого експерименту із ним 22.08.2024, а саме при нанесенні одного удару ножем у ліву бокову поверхню живота, не виключається;
- висновка експерта №219 від 11.10.2024 - При судово-медичній експертизі речовини бурого кольору, розташованої на вирізці зі светра (об.5) знайдено кров особи чоловічої генетичної статі та епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через деструктивні зміни в ядрах. Серологічним дослідженням визначено антигени А і Н системи АВ0. 3. З Висновків експерта №№ 310 та 318 відомо: «Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А (II) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0», «Кров громадянки ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0». У Висновку експерта №209 зазначено, що в крові ОСОБА_9 міститься супутній антиген Н за системою АВ0.
Враховуючи отримані результати та групи крові зазначених в постанові осіб, експерт не виключив походження виявлених слідів від чоловіка - носія антигенів А і Н за системою AB0, в тому числі - ОСОБА_9 ..
Суд правомірно взяв до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_11 ..
Так, на час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_11 помер, що унеможливило його безпосередній допит судом в порядку ст. 352 КПК України, за клопотанням захисника, суд оголосив протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 22.08.2024, здобуті під час досудового розслідування (узгоджується з постанова ВС від 10.09.2020 у справі №766/19891/17 та від 07.12.2020 у справі №444/2200/15-к)
З протоколу допиту свідка ОСОБА_11 убачається, що 19.08.2024 в другій половині дня він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні господарської будівлі на території автомийки по АДРЕСА_3 , вживали алкогольні напої, під час чого між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розпочалась суперечка, яка переросла в шарпанину, під час якої ОСОБА_8 взяла зі столу ніж та нанесла ним один удар в живіт ОСОБА_9 ..
20.08.2024 вранці він прийшов до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і побачив як останній стогнав та корчився від болю, матрац під ним був в крові, а тому запропонував ОСОБА_9 викликати швидку допомогу, від чого він відмовився. Надалі він разом з ОСОБА_8 пішли до нього додому по бинт, зеленку та лейкопластир, після чого ОСОБА_8 перев'язала ОСОБА_9 рану. 21.08.2024 вранці, прийшовши до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , він побачив, що останній все ще лежав на матраці в крові та вкотре запропонував викликати лікарів, однак ОСОБА_9 знову відмовився, після чого він разом з ОСОБА_8 обробили рану ОСОБА_9 антисептиком та розчином «зеленки».
Цього ж дня, о 19 год. 00 хв. до нього в домофон подзвонила ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_9 помер, після чого вони пішли до господарської будівлі, яка знаходиться на території автомийки за адресою: АДРЕСА_3 , де він побачив ОСОБА_9 без ознак життя.
Обвинувачена ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнала частково та показала, що 19.08.2024 близько 19 год. 00 хв., коли вона перебувала в приміщенні господарської будівлі на території автомийки за адресою: АДРЕСА_3 , у неї виникла суперечка з її співмешканцем ОСОБА_9 , з яким вони проживали в цивільному шлюбі близько 13 років.
Протягом останніх 3-4 років ОСОБА_9 зловживав алкоголем, часто ображав її та вчиняв щодо неї фізичне насильство.
19.08.2024 під час того, як вони разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вживали алкогольні напої, ОСОБА_9 приревнував її до ОСОБА_11 , став ображати, після чого взяв за волосся та кинув на підлогу і почав душити, а тому з метою припинити такі дії ОСОБА_9 вона взяла зі столу в руку ніж та намагалася нанесла ним один удар в ділянку живота ОСОБА_9 , після чого він зупинився, а вона побачила на лезі ножа кров.
Тоді ОСОБА_9 заспокоївся і продовжив вживати алкогольні напої. ОСОБА_8 вказала, що мала намір викликати швидку медичну допомогу для ОСОБА_9 , а також неодноразово просила його звернутися за допомогою до медиків, однак останній категорично відмовлявся від цього, тому вона самостійно перев'язувала рану протягом наступних двох днів, в які ОСОБА_9 , без сторонньої допомоги, виходив з господарської будівлі по АДРЕСА_3 , його стан був задовільним.
Обвинувачена зазначила, що 19.08.2024, завдаючи удар ножем ОСОБА_9 , діяла з метою самозахисту, тому умислу, спрямованого на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, не мала, оскільки завдала цей удар навмання.
Зазначені обвинуваченою обставини самозахисту, були предметом дослідження в суді першої інстанції та суд дійшов правильного висновку, що під час судового розгляду даного кримінального провадження не встановлено обставин на підтвердження того, що 19.08.2024 потерпілий ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні господарської будівлі на території автомийки за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив щодо ОСОБА_8 дії, які би могли бути розцінені нею як реальна небезпека чи загроза її життю або здоров'ю.
За змістом ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Показання обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що вона завдала удар ножем в живіт ОСОБА_9 з метою захисту від побиття останнім, об'єктивно не підтверджені та спростовуються висновком експерта №633 від 26.08.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень (синців, саден, ран) чи слідів їх загоєння, не виявлено.
Суд правильно вказав, що ОСОБА_8 , наносячи ножем удар в область живота ОСОБА_9 , мала і повинна була усвідомлювати, що наносить удар у життєво важливий орган, тому повинна була передбачати можливість настання тяжких наслідків від своїх протиправних дій.
Як видно з досліджених матеріалів кримінального провадження, тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, було безпосереднім наслідком заподіяного обвинуваченою ОСОБА_8 удару ножем в область живота потерпілого ОСОБА_9 , тому, в конкретному випадку, мало місце умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Окрім того, правильними є висновки суду, що словесний конфлікт між потерпілим та обвинуваченою, який, передував вчиненню злочину, об'єктивно не можна визнати виправданням для застосування ножового поранення потерпілому у життєво важливий орган та адекватним засобом відвернення нападу на неї у обстановці, яка склалася, оскільки з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом убачається, що під час сварки, яка відбулася між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_8 , остання не була обмежена у просторі і у часі для припинення конфлікту з потерпілим без застосування ножа.
Всі наведені докази у сукупності, дають підстави вважати, що з боку потерпілого ОСОБА_9 19.08.2024 року не було такого суспільно небезпечного посягання на охоронювані законом права та інтереси обвинуваченої ОСОБА_8 , яке б за своїм змістом, небезпечності, тяжкості можливих наслідків могло б виправдовувати негайне відвернення такого посягання з боку ОСОБА_9 із застосуванням ножа та заподіяння потерпілому ножового поранення.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що обвинувачена ОСОБА_8 , наносячи потерпілому удар ножем в живіт, не мала умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та не усвідомлювала, що її дії можуть призвести до смерті потерпілого, є безпідставними, спростовуються здобутими у кримінальному провадженні доказами, тому підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_8 на ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження, про що просить апелянт, немає.
При цьому часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд правильно розцінив як спробу пом'якшити ступінь вини й уникнути покарання за скоєне.
Необґрунтованими є твердження апелянта, що покази свідка ОСОБА_11 на досудовому розслідуванні були суперечливими, такі під час апеляційного розгляду не встановлені.
Так, свідок ОСОБА_11 під час допиту та слідчого експерименту підтвердив, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 був словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 взяла зі столу ніж, яким нанесла ОСОБА_15 удар в живіт. Також вказав, що викинув ніж з вагонного приміщення, яке знаходилося на території господарської будівлі на території Автомийки за адресою м.Тернопіль, вул. Протасевича, 1А, де і було виявлено вказаний ніж, а те, що обвинувачена вказала, що ОСОБА_12 ніж в руки не брав, то таке не вказує на суперечність показів свідка.
Зазначені показання свідка ОСОБА_11 є узгодженими, послідовними і підтверджені іншими доказами.
Колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.
Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок, а тому доводи апелянта про відсутність доказів винуватості ОСОБА_8 за ч.2 ст. 121 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Аналізуючи призначене обвинуваченій ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 121 КК України, суд правильно, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які законом віднесено до категорії тяжких, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, врахував пом'якшуючі покарання обставини, при призначенні покарання за ч.4 ст. 185 КК України, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_10 , який в заяві вказав, що до обвинуваченої претензій немає і за відсутності обтяжуючих обставин, правильно призначив покарання у виді позбавлення волі, в мінімальному розмірі санкції ч.4 ст. 185 КК України. Врахував відсутність обставин, що пом'якшуюють та обтяжують покарання за ч.2 ст. 121 КК України, а також думку потерпілого ОСОБА_9 , який просив призначити ОСОБА_8 суворе покарання, суд правомірно призначив обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі у розмірі наближеному до мінімального, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та застосував правила сукупності злочинів.
Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає принципам гуманності, справедливості, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає принципам пропорційності обмеження прав людини, легітимності мети, невідворотності покарання, і підстав для застосування ст. 69 КК України за ч.4 ст. 185 КК України, як про це просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, вирок суду є обґрунтованим і законним, будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Судді