Справа № 484/3557/25
Провадження №3/484/1749/25
08.08.2025 м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Медведєва Н.А., секретар судового засідання Бикова О.П., за участю захисника Жовтана О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла до суду 01.07.2025 від Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має малолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
26.06.2025 о 16:28 в м.Первомайську по вул. Богопільська,43 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі ПЦМБЛ в м.Первомайськ відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність.
Захисник Жовтан О.В. в судовому засідання просив провадження по вказаній справі закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 діяв в крайній необхідності через те, що його дружина була госпіталізована до пологового будинку, та їй потрібні були речі, предмети гігієни, ліки. Крім того, працівниками поліції не був проведений згідно із чинним законодавством огляд ОСОБА_1 , а саме не проведений огляд зіниці очей ліхтариком на місці. Відеозапис, який долучений до матеріалів справ, не є безперервним, отже є неналежним доказом по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно із п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП убачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Порядку).
Відповідно до Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я..
Згідно із ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 8, 9 Розділу ІІ Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, з аналізу вищевказаних норм убачається, що законом передбачений чіткий порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно із яким, вказаний огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Такий порядок був дотриманий працівниками поліції в повному обсязі.
З відеозапису, доданого до протоколу, убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зупинився біля будівлі пологового будинку. Під час спілкування працівники поліції у ОСОБА_1 виявили ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився. Будь-яких інших пояснень не надавав та не заперечував проти виявлених ознак наркотичного сп'яніння. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол та роз'яснили його права, обов'язки та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В матеріалах справи наявне направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції до ПЦМБЛ від 26.06.2025 на ім'я ОСОБА_1 , де в графі результат огляду зазначено «відмовився».
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №841885 від 26.06.2025 в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноруч написав, що «таке більше не повториться, свою визнав повністю».
В своїх письмових поясненнях від 26.06.2025, які були дослідженні в судовому засіданні, ОСОБА_1 власноруч написав, що відмовляється від проходження огляду, більше порушувати не буде, свою вину визнає.
Водночас, суд зауважує, що волевиявлення ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.
При цьому, суд зауважує, що мотиви відмови водія від проходження огляду правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення стосовно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника проте, що ОСОБА_1 діяв в крайній необхідності через, те що його дружина перебувала в пологовому будинку та йому було необхідно буди присутнім на пологах, а також те, що вона потребувала речі, ліки та засоби гігієни не заслуговує на уваги.
Так, відповідно до положень ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Поняття «крайня необхідність» розкрито у ст.18 КУпАП, згідно якої не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Пунктом 4 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі за №686/5225/17, суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
Разом з тим, той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, як він зазначає, під час крайньої необхідно не підпадає під поняття, визначене ст.18 КУпАП, оскільки у даній справі відсутні докази, з яких можливо було б встановити, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду водія на стан наркотичного сп'яніння була зумовлена обставинами крайньої необхідності.
Також захисник зазначає, що відеозаписи, що долучений, службовою особою, до протоколу про адміністративне правопорушення, мають переривання, а тому, на його думку, повинні вважатися неналежними та недопустимими доказами.
Однак дане твердження суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки.
Так, згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Отже, долучення працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення відео щодо обставин проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння носить ініціативний характер і посилання захисника на те, що такий відеозапис був здійснений не безперервно є необґрунтованими.
При цьому, той факт, що фіксація правопорушення здійснювалась не безперервно та має чотири окремих відеофайли, в даному випадку, не є вирішальним фактором для визнання їх неналежними та недопустимими доказами і встановлення відсутності вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Під час дослідження матеріалів справи обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність особи, не виявлені.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, роз'яснивши строки та порядок виконання постанови про накладення штрафу, та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу, передбачені ст.ст.307, 308 КУпАП.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст.33,130 ч.1 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) грн 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) грн 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.А.Медведєва