Справа № 487/2459/25
Провадження № 1-кс/487/3648/25
07 серпня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025230000000019 від 28.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням погодженим із прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у якому просив заводський районний суду міста Миколаєва розглянути та задовольнити дане клопотання і постановити ухвалу про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3438 площею 0,1543га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3437 площею 0.1767га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:01:001:1980 площею 1.1634га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/2 частина права власності на житловий будинок, площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частина права власності на житловий будинок, площею 96 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . У разі накладення арешту на вищевказане майно встановити заборону на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Клопотання мотивовано тим, що 01.08.2025 за наявності достатніх доказів та підстав ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 ККУ передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Під час досудового розслідування встановлено наявність у ОСОБА_5 майна на яке може бути накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42025230000000019 від 28.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з 26 грудня 2023 року обіймає відповідно до розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 521/1-ос від 26.12.2023 посаду директора комунального некомерційного підприємства «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради.
ОСОБА_5 , постійно обіймаючи посаду директора комунального некомерційного підприємства «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функції, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, п. 2 Примітки ст. 364 КК України є службовою особою.
Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, займаючи посаду директора комунального некомерційного підприємства «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради (далі КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР) діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою розтрати бюджетних коштів підприємства перебуваючи у м. Херсон, достеменно розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, на шкоду інтересам держави, на початку лютого 2024 року виник злочинний умисел спрямований на розтрату бюджетних коштів в інтересах ТОВ «Спікард» за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 з метою розтрати бюджетних коштів діючи за попередньою змовою зі службовою особою ТОВ «Спікард», шляхом придбання форменого одягу якість якого не відповідає вимогам Національних стандартів України ДСТУ, 13.02.2024 організувала оголошення КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР процедури публічних закупівель на придбання форменого одягу (спеціальний одяг для працівників бригад екстреної медичної допомоги) та у подальшому сприяла у визначенні переможцем вказаної закупівлі ТОВ «Спікард». За наслідками проведення тендерної закупівлі, 05.03.2024 між КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР та ТОВ «Спікард» укладено договір № 22 про закупівлю товарів, яким передбачено придбання спеціального форменого одягу, а саме: костюм демісезонний (куртка + штани) у кількості 170 шт., вартістю 690 880грн., куртка зимова у кількості 170 штук, вартістю 412 624грн., головний убір (шапка + шеврон) у кількості 170 штук вартістю 32 912грн. Відповідно до п.2.9. вказаного договору зазначено, що під час приймального контролю товару за якістю представник КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР за участі представника ТОВ «Спікард» здійснює відбір зразків товару із партії товару для перевірки відповідності вимогам нормативної або технічної документації та порівнює відібраний зразок з зразком-еталоном наданим ТОВ «Спікард» під час підписання вказаного договору.
Разом з цим, ОСОБА_5 продовжуючи діяти за попередньою змовою зі службовою особою ТОВ «Спікард» у порушення вимог п.2.9 вказаного договору, не забезпечила організацію перевірки якості поставленого товару.
05.04.2024 з рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрексімбанк», перераховано кошти в загальній сумі 1 136 416 гривень на рахунок ТОВ «Спікард» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», як оплата за формений одяг згідно умов Договору № 22 від 07.03.2024 з яких за постачання курток зимових у кількості 170 штук на суму 412 624грн., костюмів демісезонних у кількості 170 штук на суму 690 880грн., якість яких не відповідає вимогам Національних стандартів України ДСТУ.
ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою розтрати бюджетних коштів діючи за попередньою змовою зі службовою особою ТОВ «Спікард», шляхом придбання форменого одягу якість якого не відповідає вимогам Національних стандартів України ДСТУ, 07.08.2024 організувала оголошення КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР процедури публічних закупівель на придбання форменого одягу (спеціальний одяг для працівників бригад екстреної медичної допомоги) та у подальшому сприяла у визначенні переможцем вказаної закупівлі ТОВ «Спікард». За наслідками проведення тендерної закупівлі, 26.08.2024 між КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР та ТОВ «Спікард» укладено договір № 40 про закупівлю товарів, яким передбачено придбання спеціального форменого одягу, а саме: костюм літній (чоловічій/жіночій) у кількості 310 штук, вартістю 682 000грн., костюм демісезонний (чоловічий/жіночий) у кількості 130 шт. вартістю 466 700грн., куртка зимова (чоловіча/жіноча) у кількості 130 штук, вартістю 456 300грн., поло чоловіче/жіноче у кількості 310 штук вартістю 210 800грн., «футболка фірми «Fruit of the loom» (чоловіча/жіноча) у кількості 310 штук вартістю 120 900грн., головний убір (шапка з шевроном) у кількості 130 штук вартістю 36 400грн.
Відповідно до п.2.9. вказаного договору зазначено, що під час приймального контролю товару за якістю представник КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР за участі представника ТОВ «Спікард» здійснює відбір зразків товару із партії товару для перевірки відповідності вимогам нормативної або технічної документації та порівнює відібраний зразок з зразком-еталоном наданим ТОВ «Спікард» під час підписання вказаного договору.
Разом з цим, ОСОБА_5 продовжуючи діяти за попередньою змовою зі службовою особою ТОВ «Спікард» у порушення вимог п.2.9 вказаного договору, не забезпечила організацію перевірки якості поставленого товару.
30.09.2024 та 23.10.2024 з рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Укрексімбанк", перераховано кошти в загальній сумі 1 973 100 гривень на рахунок ТОВ «Спікард» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», як оплата за формений одяг згідно умов Договору № 40 від 26.08.2024 з яких за постачання курток зимових у кількості 130 штук на суму 456 300грн., головний убір (шапка з шевроном) у кількості 130 штук вартістю 36 400грн., футболка фірми «Fruit of the loom» (чоловіча/жіноча) у кількості 310 штук вартістю 120 900грн., костюм літній (чоловічій/жіночій) у кількості 310 штук вартістю 682 000грн., костюм демісезонний (чоловічий/жіночий) у кількості 130 шт. вартістю 466 700грн., якість яких не відповідає вимогам Національних стандартів України ДСТУ.
Таким чином, директор КНП «ОТЦЕМД та МК» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи в супереч інтересам служби, у період воєнного стану, достовірно знаючи, що формений одяг ТОВ «Спікард» не відповідає вимогам Національних стандартів України ДСТУ, діючи за попередньою змовою зі службовою особою ТОВ «Спікард», шляхом укладення договорів № 22 від 07.03.2024 та № 40 від 26.08.2024 та подальшої оплати за неякісний формений одяг розтратила в інтересах ТОВ «Спікард» грошові кошти у загальній сумі 2 865 804грн. що в 1 892 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та у відповідності до примітки ч. 4 ст. 185 КК України являється особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Жидачів Львівської області, українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима, яка депутатом рад будь-якого рівня не обиралася, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
01.08.2025 за наявності достатніх доказів та підстав ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 191 ККУ передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування встановлено наявність у ОСОБА_5 майна на яке може бути накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Так, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_5 є власником наступного майна: 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3438 площею 0,1543га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3437 площею 0.1767га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:01:001:1980 площею 1.1634га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/2 частина права власності на житловий будинок, площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частина права власності на житловий будинок, площею 96 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно підозрюваного, зазначене слідчим у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв'язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.
Тому, враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження майна виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності підозрюваної. Негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що підозрювана не позбавлений права оскаржити судове рішення про арешт майна або звернутися із відповідним клопотанням в порядку ст. 174 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо забезпечення конфіскації майна як виду покарання, таке втручання у право на власність є пропорційним, тому клопотання слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3438 площею 0,1543 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:02:001:3437 площею 0.1767 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 6125585900:01:001:1980 площею 1.1634 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська селищна рада; 1/2 частина права власності на житловий будинок, площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частина права власності на житловий будинок, площею 96 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 із забороною на відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1