Справа № 473/3333/25
іменем України
"08" серпня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Булкат М.С.,
за участю секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (далі ТОВ «КЛТ «Кредит», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 09 квітня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 8789, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000 грн строком на 365 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних).
Кредитний договір був підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 158702 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/.
Кредитні кошти були надані відповідачці шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану Акціонерним товариством «Універсал Банк».
Відповідачка свої обов'язки за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 11 червня 2025 року становить 70 875 грн, яка складається з: 7 000 грн - заборгованість за кредитом; 63 875 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 09 квітня 2024 року по 09 квітня 2025 року.
Посилаючись на викладене, ТОВ «КЛТ Кредит» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором в розмірі 70 875 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, надали заявупро розгляд справи без їх участі, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов висновку.
Зокрема суд встановив, 09 квітня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір № 8789.
За умовами договору, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 7 000 грн шляхом переказу на платіжну карту емітовану в АТ «Універсал Банк», зі строком дії 365 днів зі сплатою 2,5% від суми кредиту за кожний день користування (912,5 % річних).
Зазначений кредитний договір укладено в інформаційно-телекомунікацйній системі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КЛТ Кредит», затверджених та розміщених на їх сайті: https://kltcredit.com.ua
Відповідно до довідки ТОВ «Елаєнс» від 11 червня 2025 року Товариство підтвердило факт, що 09 квітня 2024 року відбулось зарахування кредитних коштів ТОВ «КЛТ Кредит» на зазначену позичальником в пункті 1.7 кредитного договору банківську картку відповідача 5375411510013670 у розмір 7 000 грн (а .с. 74).
Згідно розрахунку боргу, станом на 11 червня 2025 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 70 875 грн, у тому числі:
- заборгованість за кредитом 7 000 грн;
- заборгованість за процентами (за період 09 квітня 2024 року по 09 квітня 2025 року) 63 875 грн.
Перевіряючи доводи позовної заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Статтею 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 вказаного Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» норми вказаного Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що відповідачка звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та 09 квітня 2024 року підписав кредитний договір № 8789 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання та не здійснила разове погашення кредиту 29 квітня 2024 року, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Згідно з пунктом 1.3. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних).
Пунктом 1.4. Договору визначена періодичність платежів зі сплати процентів що відображено в Додатку №1 до цього договору, тобто визначено графік платежів.
Підпунктом 2.4.1. Кредитного договору, передбачено, що позичальник зобов'язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (пункт 4.2 Договору)
Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов'язався сплачувати позивачу проценти.
Як встановлено судом відповідачка своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, що свідчить про невиконання взятих на себе зобов'язань.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до частини 5 статті 8 Закону № 1734-VIII (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1734-VIII (підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно пункту 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1734-VIII», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно);
- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Разом з цим судом враховано, що відповідно до п. 1.3 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Однак, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зміни до вказаної статті набули чинності з 22.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 04 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд враховує, що в пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 %;
- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ
Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;
- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.
З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Кредитний договір №8789 укладено 09 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому мають застосовуватися положення ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зважаючи на викладене вище, за період з 09 квітня 2024 року (день укладення договору) по 22 квітня 2024 року (день закінчення встановлених законодавством перших 120 днів) проценти за користування кредитними коштами повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,5%, що за 13 днів становить 2 275 грн.(7000х2,5%=175х13)
За період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (період встановлених законодавством наступних 120 днів) проценти повинні були нараховуватись із застосуванням максимальної розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5%, що за 120 днів становить 12 600 грн. (7000х1,5%=105х120)
Лише з 21 серпня 2024 року по 09 квітня 2025 року проценти повинні були нараховуватись відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» за денною ставкою 1%, що за 231 дні складає 16 170 грн. (7000х1%=70х231)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за 365 днів прострочена заборгованість ОСОБА_1 по процентам становить 31 045 грн (2 275 +12 600 +16 170).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1308 грн судового збору та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (код ЄДРПОУ 40076206, юридична адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2, прим.4) заборгованість за кредитним договором № 8789 від 09.04.2024 року, становить у розмірі 38 045 (тридцять вісім тисяч сорок п'ять) гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень та заборгованості за нарахованими процентами за період з 09.04.2024 р. по 09.04.2025 р. в розмірі 31 045 (тридцять одна тисяча сорок п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (код ЄДРПОУ 40076206, юридична адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2, прим.4) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1308 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат