Справа №: 465/5012/25
3/465/2329/25
07.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,
з участю ОСОБА_1 та її представника - адвоката Мартиневича Ю.О.,
встановив:
12 червня 2025 року до Франківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 350794 від 04.06.2025 ОСОБА_1 03.06.2025 о 16:15 у м. Львів, вулиця Стрийська, 108, керуючи автомобілем КІА СІД д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетною до ДТП не залишилась на місці пригоди та не повідомила орган чи підрозділ поліції, чим порушила п.2.10.а ПДР, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що під час виїзду з паркомісця рухалась повільно, стараласть бути уважною, однак автомобіль автомобілі були запарковані надзвичайно щільно. Відповідно, через незначні дистанції між автомобілями, нерівностями дорожнього покриття та маленькою швидкістю автомобіля не відчула зіткнення з іншим припаркованим автомобілем. Звертає увагу, що не мала умислу залишати місце ДТП, не помітила, що відбулось зіткнення. Швидкість була незначною, на транспортному засобі є лише незначні потертості бампера.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 2.10 «а, д» ПДР України зобов'язує водія, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність, встановлена ст. 122-4 КУпАП, а саме за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.
З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що умисного наміру залишати місце ДТП у ОСОБА_1 не було, її дії не були спрямовані на вчинення адміністративного правопорушення та уникнення відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Так, характер механічних ушкоджень, що їх внаслідок ДТП зазнав автомобіль, а саме незначні потертості бамперу, вказує на те, що контакт дійсно міг бути невідчутним для ОСОБА_1 , а сама подія ДТП - неочевидною для водія.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У справі не встановлено належних і допустимих доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, і які б достовірно підтверджували, що в нього був умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Відповідно дост. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції Україниє нормами прямої дії.
Згідно з приписамист. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із вимогамистатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами недоведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно дост. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 122-4 Кодексу України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано ,та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційно скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліщук З. М.