465/6017/25
2-н/465/2121/25
про відмову у видачі судового наказу
08.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду міста Львова Баран О.І., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, р/р НОМЕР_1 в АБ «УКГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 05506460) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії в розмірі 28 628,69 грн,
14 липня 2025 уповноважений представник заявника, звернувся до Франківського районного суду м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії в розмірі 27 362, 49 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 036,47 грн, 3% річних в розмірі 229,73 грн, всього на загальну суму 28 628,69 грн., за період 01.04.2022-31.05.2025 та сплаченого судового збору.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути вказано повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У заяві про видачу судового наказу вказана адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника у справі.
5 серпня 2025 року (вх.№24329/25) надійшла довідка про місце реєстрації боржника, із якої вбачається, що боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить стягнути з боржника заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому не надає документів щодо власника вказаного домоволодіння, що з урахуванням зареєстрованого місця проживання боржника за іншою адресою ставить під сумнів безспірність вимог заявника щодо стягнення з боржника заборгованості за послуги за спожитий природний газ.
Вказана розбіжність не може бути усунута судом, оскільки судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги і саме заявник визначає боржника, тобто особу, до якої заявлено відповідну вимогу.
Отже, із заяви не вбачається виникнення грошової вимоги до боржників, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії в розмірі 28 628, 69 грн, за період з 01.04.2022-31.05.2025, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, необхідно роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 161, 165, 166, 167, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-
У видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії в розмірі 27 362,49 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 036,47 грн, 3% річних в розмірі 229,73 грн, всього на загальну суму 28 628,69 грн, за період з 01.04.2022-31.05.2025, та сплаченого судового збору - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя: Баран О.І.