Справа № 438/769/25
Провадження № 3/438/372/2025
іменем України
07 серпня 2025 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., за участі секретаря судових засідань Дівчур В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Лисуненка М.В.(поза межами суду),
12 травня 2025 року 20 год 15 хв у м. Борислав на вул. Коваліва, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», тест №5442, результат огляду становить 3,41 % проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
22 липня 2025 року від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Лисуненко М.В. поступило клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу. Згідно відеоматеріалів вбачається що транспортний засіб був припаркований. В подальшому було проведено медичний огляд на місці, результат якого вказав 3,41 % проміле, та в подальшому було складено протокол відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9а ПДР. Вважає, що огляд проведено з порушенням чинного законодавства. В матеріалах справи також наявний рапорт старшого інспектора СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівський області, однак в розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський є зацікавленою особою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, свою винуватість у поставленому йому в провину правопорушенні не визнав та пояснив, що 12 травня 2025 року близько 20 год у м. Борислав на вул. Коваліва перебував у салоні автомобіля марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначений автомобіль перебуває у нього в оренді. Приїхав у м.Борислав на поховання рідного брата. Не заперечує, що цього дня вживав алкогольні напої. Проте автомобілем марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 не керував, передав керування знайомому. Коли підійшли до припаркованого автомобіля працівники поліції, водій автомобіля кудись пішов і більше не повертався. Сам ОСОБА_1 перебував на водійському місці транспортного засобу. На прохання працівників поліції вимкнув заведений двигун автомобіля.
У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лисуненко М.В. заявив суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, зіславшись на обставини викладені вищезазначеному клопотанні від 22 липня 2025 року
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Лисуненка М.В., вивчивши представлені адміністративні матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними доказами, враховуючи наступне.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції). Відповідно до п. 1 розділу II Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу II Інструкції). Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, вина правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№328569 від 12 травня 2025 року з якого вбачається, що водій ОСОБА_3 О12 травня 2025 року 20 год 15 хв у м. Борислав на вул. Коваліва, керував транспортним засобом марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», тест №5442, результат огляду становить 3,41 % проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений повноважною особою і повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження патрульних вбачається, відеозапис на оптичному диску DVD-R 16х4,7GB, на якому міститься відеозаписи, зафіксовано рух транспортного засобу марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 по території внутрішнього закритого дворику торгового центру вперед, після чого рух заднім ходом автомобіля. До транспортного засобу підходять працівники поліції. За кермом транспортного засобу перебуває ОСОБА_1 . З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження патрульних вбачається, що працівники поліції повідомивши ОСОБА_1 про ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, невиразна мова, запропонували останньому пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Останній, підтвердивши про вживання алкоголю у зв'язку з похоронами брата, пройшов відповідний огляд на місці зупинки із використанням технічного засобу «Драгер «ALKCOTEST-6820» та тест на стан алкогольного сп'яніння показав результат 3,41% проміле, з чим погодився правопорушник, проте відмовився підписати як результати тестування на алкоголь, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відповідний протокол мотивуючи що транспортний засіб стояв.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Крім цього, допитаний у судовому засіданні з ініціативи сторони захисту поліцейський СРПП ВВП№1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_4 в якості свідка показав, що він з поліцейським ОСОБА_5 12 травня 2025 року близько заступив на патрулювання вулично-дорожньої мережі м.Борислава . Близько 19 год.13 хв. отримали повідомлення на «102» про керування транспортного засобу марки «Renault Duster» нетверезим водієм у районі вул. Коваліва у м.Бориславі. Зазначений автомобіль помітили коли останній заїжджав на парковку торгового центру «АТБ» по вул. Коваліва у м.Бориславі. Поліцейські заблокували даний автомобіль у внутрішньому дворику зазначеного торгового центру. Водій намагався розвернути транспортний засіб, але враховуючи недостатність місця зазначений маневр не був виконаний. Підійшовши до транспортного засобу, на місці водія перебувала особа на прізвище ОСОБА_1 . На прохання працівників поліції ОСОБА_1 вимкнув працюючий двигун. Не заперечував факт вживання алкоголю. В подальшому було проведено відповідний огляд на місці на місці зупинки транспортного засобу, результат якого вказав 3,41 % проміле, та в подальшому було складено протокол відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9а ПДР України. Відеозапис наданий до суду не є безперервний з технічних причин. Від проходження огляду на місці події, ОСОБА_1 не відмовився.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) .
Таким чином, суддя, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, суддя не вбачає , враховуючи наступне.
Диспозиція ч. 1ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі міститься посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР.
Таким чином ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не має права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Відповідно критично оцінюю клопотання сторони захисту про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.
Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться жодними належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст.ст.31,40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, водій погодився, огляд пройшов, результат тесту 3,41 % проміле. Водій з результатом погодився. Після цього було складено протокол, водій від підпису відмовився підписати як результати тестування на алкоголь, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відповідний протокол мотивуючи що транспортний засіб стояв.
Оглянутий в судовому засіданні відеозапис суд вважає належним доказом, оскільки на ньому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду 3.41 % проміле. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Твердження про що відеозапис не є безперервним, не заслуговують на увагу, оскільки після перегляду відеозаписів судом, встановлено, що вони містяться в окремих відеофайлах, але є послідовними, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат позитивний - 3,41 ‰ проміле. При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 жодного разу на відео спочатку не заперечив факту керування транспортним засобом, пізніше стверджував, що транспортний засіб стояв. Жодних інших осіб, які за версією ОСОБА_1 могли керувати транспортним засобом та зникли до появи працівників поліції, враховуючи закрите подвір'я торгового центру та фіксування руху транспортного засобу марки «Renault Duster», на відео не зафіксовано.
Відповідно версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростована вищезазначеними доказами.
Також звертаю увагу, що чинним законодавством не покладено на орган поліції обов'язку зафіксувати за допомогою відеозапису факт зупинки транспортного засобу, адже події, за яких водій керує транспортним засобом в стані сп'яніння можуть бути різними. Також необхідно зазначити про те, що сторона захисту не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
Враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи в суді, суд прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час розгляду не встановлено.
Звичайно, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не спростовуються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 не впливають.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також наслідки вчиненого нею правопорушення, ставлення його до скоєного, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді накладання адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» Судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 283-285 КУпАП, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу в установлений ст.307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.
Суддя: Андрій СЛИШ