ЄУН: 336/7290/25
Провадження №: 4-с/336/41/2025
07 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, розглянувши скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, -
Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, в якій просить: визнати неправомірними дії та бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зняття арешту з усього майна та заборону на його відчуження, у тому числі на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2008 ВП № 33766282, винесеною державним виконавцем Галенко Юлією Ігорівною Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, реєстраційний номер обтяження: 7612782, об'єкт обтяження: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на все нерухоме майно та заборону на його відчуження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у тому числі з 1/3 квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відудження від 23.07.2008, ВП № 33766282, виданий Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження: 7612782, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши скаргу та додані до неї документи, суддя дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
21 листопада 2024 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» N 4094- IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Відповідно до положень статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Відтак, ч. 3 ст. 448 ЦПК України чітко визначено, яка за формою та змістом має бути скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Всупереч вказаним вимогам ЦПК України скарга ОСОБА_1 не містить ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Суд зазначає, що Ідентифікатор доступу для повного доступу до інформації про виконавче провадження - це унікальний код, який міститься в постанові про відкриття виконавчого провадження. Він складається з комбінації цифр і букв. Цей ідентифікатор надає сторонам виконавчого провадження (тобто особам, які беруть участь у справі) можливість ознайомитися з усіма документами та інформацією, що стосуються цього провадження.
Разом з тим, номер виконавчого провадження - це унікальний код, який присвоюється конкретному виконавчому провадженню.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим поштовим відправленням стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Також копію постанови про відкриття виконавчого провадження можна знайти у застосунку «Дія».
За допомогою ідентифікатора забезпечується повноцінний доступ до виконавчого провадження.
Отримання ідентифікатора повного доступу до виконавчого провадження, у разі відсутності у сторони виконавчого провадження постанови про відкриття такого провадження, покладається на сторону виконавчого провадження (ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Скаржник у скарзі не зазначив ідентифікатор повного доступу до виконавчого провадження, відтак скарга не відповідає п. 5 ч. 3 ст. 448 ЦПК України.
Перевіривши матеріали скарги та додатки до скарги, суд невзмозі самостійно встановити ідентифікатор, оскільки він не зазначений в жодному доданому до скарги документі.
Вищевикладене узгоджується з висновками викладеними у постанові Запорізького апеляційного суду у справі N 317/4108/18 від 23 травня 2025 року та постанові Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року у справі N 754/2315/16.
Крім того, в скарзі не зазначено дату, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення його прав внаслідок вчинення дій або бездіяльності державного виконавця органу державної виконавчої служби і якими доказами це підтверджується. Зазначені обставини мають значення для вирішення питання про прийняття скарги до розгляду та з'ясування питання дотримання скаржником строку звернення до суду зі скаргою, передбаченого ст. 449 ЦПК України. Вищевикладене узгоджується з висновками викладеними у постанові Дніпровського апеляційного суду у справі N 932/1967/22 від 04 квітня 2025 року.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Натомість, в скарзі зазначено, що заявник, маючи намір розпорядитися квартирою, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дізнався про арешт його майна. Після того, звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом про зняття арештів з майна. У справі було винеснено заочне рішення суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєва Є.С. від 12 жовтня 2021 р.
Згідно п.2 ч.4 ст.448 ЦПК України, до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України. Натомість заявник не надав цих доказів.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.75 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.92. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Підсумовуючи викладене, встановлено, що скарга подана з порушенням вимог ч.ч. 3,4 ст. 448 ЦПК України, вищевказані недоліки унеможливлюють розгляд скарги в імперативно визначений ЦПК України двадцятиденний строк, тому скаргу необхідно повернути скаржнику без розгляду.
За загальним правилом, повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ч. 5 ст. 448, ст. ст. 258-261 ЦПК України суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя М.І. Турчинський