ЄУН справи: 336/7470/25
Номер провадження: 1-кп/336/1396/2025
08 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 06.08.2025 у кримінальному провадженні, внесеного 11.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087080000427, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця мст Есхар Чугуєвського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старший солдат, який перебуває на посаді старшого оператора апаратного взводу зв'язку роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 N? 63 від 29 лютого 2024 року солдата ОСОБА_2 , призначено на посаду старшого оператора апаратного взводу зв'язку роти зв'язку тилового командного пункту полового вузла зв?язку військової частини НОМЕР_1 .
Однак, ОСОБА_2 діючи умисно, в порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженого постановою N? 340 Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 року, у жовтні 2023 року перебуваючи у м. Чугуєв Харківської області, при невстановлених досудовим розслідуванням у формі дізнання обставинах, придбав завідомо підроблений документ - посвідчення водія НОМЕР_3 , на його ім?я, усвідомлюючи при цьому, що він являвся особою, яка не має права керування транспортним засобом.
У подальшому, 11 вересня 2024 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , під час керування транспортним засобом «Джилі» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , був зупинений працівниками поліції на ПП N?3, що розташований по провулку Квітковому у м. Запоріжжя, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред?явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на ім?я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », видане 20 жовтня 2023 року Територіальним сервісним центром МВС N? 0541, що виготовлений за допомогою струменевого способу друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтеру) та за допомогою термосублімаційного способу друку, яке не відповідає аналогічним бланкам посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тим самим використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Умисні дії ОСОБА_2 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.
Винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.
07 серпня 2025 року до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у якому міститься клопотанням прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні; розписка підозрюваного ОСОБА_2 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розписка захисника ОСОБА_4 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування; реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню.
Як видно з наданих матеріалів, відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.
Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 N? 63 від 29 лютого 2024 року солдата ОСОБА_2 , призначено на посаду старшого оператора апаратного взводу зв'язку роти зв'язку тилового командного пункту полового вузла зв?язку військової частини НОМЕР_1 .
Однак, ОСОБА_2 діючи умисно, в порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженого постановою N? 340 Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 року, у жовтні 2023 року перебуваючи у м. Чугуєв Харківської області, при невстановлених досудовим розслідуванням у формі дізнання обставинах, придбав завідомо підроблений документ - посвідчення водія НОМЕР_3 , на його ім?я, усвідомлюючи при цьому, що він являвся особою, яка не має права керування транспортним засобом.
У подальшому, 11 вересня 2024 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , під час керування транспортним засобом «Джилі» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , був зупинений працівниками поліції на ПП N?3, що розташований по провулку Квітковому у м. Запоріжжя, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред?явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на ім?я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », видане 20 жовтня 2023 року Територіальним сервісним центром МВС N? 0541, що виготовлений за допомогою струменевого способу друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтеру) та за допомогою термосублімаційного способу друку, яке не відповідає аналогічним бланкам посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тим самим використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Отже, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК, а саме, використання завідомо підробленого документа.
ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_2 встановлено, що обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриття кримінального правопорушення, обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання відсуті.
Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого - не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судово-технічної експертизи №СЕ-19/108-24/17802-ДД у сумі 3029,12 грн., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати на проведення судово-технічної експертизи №СЕ-19/108-24/17802-ДД у сумі 3029,12 стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази: бланк посвідчення водія № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1