Справа № 331/4159/25
Провадження № 3/331/1486/2025
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М. за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А., прокурора Якубіної Т.В., розглянувши матеріал, що надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за протоколом №276 від 16.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українки, громадянки України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до опису протоколу №276 від 16.07.2025 року - ОСОБА_1 , будучи начальником служби у справах дітей Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області, будучи відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «щорічна» за 2023 рік, а саме 02.04.2024 року о 12 годині 12 хвилин, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП визнала. Вказала, що ще до квітня місяця 2024 року вона заповнювала декларацію за 2023 рік та гадала, що подала її. В квітні 2024 року відповідальна особа за місцем роботи повідомила їй, що на сайті НАЗК відсутня декларація за 2023 рік. Перевіривши, ОСОБА_1 встановила, що не натиснула кнопку «подати документ». Таким чином, через неуважність ОСОБА_1 подала декларацію 02.04.2024 року відразу після того як їй вказали на відсутність такої. На уточнюючі питання повідомила, що поважних причин пропуску строку не має, також не заперечувала, що є суб'єктом цього адміністративного правопорушення.
Прокурор, обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримала. Вказала, що суб'єктом даного правопорушення є ОСОБА_1 , яка згідно розпорядження начальника Андріївської селищної військової адміністрації від 31.05.2023 року №14-к призначена на посаду начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області з 01.06.2023 року. Згідно зі ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 набула статусу суб'єкта декларування, тому як посадова особа юридичної особи публічного права повинна була не пізніше 31.03.2024 подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Доказів щодо наявності поважних причин, що спричинили несвоєчасне подання декларацій під час розгляду протоколу не виявлено. Таким чином, прокурор просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити покарання у вигляді штрафу.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до нього, суд приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові та службові особи інших державних органів.
Відповідно до абз 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» - військово-цивільні адміністрації це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Відповідно до абз 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» - у разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних селищних, сільських, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій області» від 28.09.2022 року №673/2022 створено Андріївську селищну військову адміністрацію Бердянського району Запорізької області.
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:
-Протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 16.07.2025 року № 276, в якому в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік;
-Копією щорічної декларації ОСОБА_1 за 2023 рік;
-Копією особової картки працівника Виконавчого комітету Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області на ОСОБА_1 ;
-Копією розписки ОСОБА_1 про ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, підписана особисто ОСОБА_1 01.06.2023 року;
-Копією посадової Інструкції начальника служби у справах дітей, затвердженою головою Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області розпорядженням №60-к від 23.02.2021 року, де в обов'язки ОСОБА_1 входили організаційно-розпорядчі функції;
-копією рішення Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області №04 від 18.12.2022 року про затвердження в новій редакції Положення про службу у справах дітей виконавчої комітету Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області. Так, згідно Положення, службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади згідно розпорядження Андріївського селищного голови з дотриманням вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про місцеве самоврядування в Україні»;
-копія Указу Президента України №673/2022 від 28.09.2022 про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій області, таким чином утворено Андріївська селищна військова адміністрація Бердянського району Запорізького району..
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1700-VIІ, ОСОБА_1 , як особа, у якої виник обов'язок подавати щорічну декларацію, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, в установленому частиною першою статті 45 Закону №1700-VII порядку, тобто до 00-00 годин 01 квітня 2024 року, вказані вимоги не виконала.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а отже згідно із Законом України «Про запобігання корупції», мають всі ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Викладене вище свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно положень ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративнестягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Протокол про адміністративне правопорушення №276 складений 16 липня 2025 року. Як було встановлено судом, під час розгляду справи, повідомлення НАЗК про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування складене та направлене селищним головою Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області 11.04.2024 року.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений за спливом майже півтора року після виявлення уповноваженою службовою особою інформації про факт такого несвоєчасного подання. Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для штучного продовження строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Дотримання строків давності притягнення до відповідальності є невід'ємною складовою права на справедливий суд, гарантованою ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП сплив станом на день розгляду протоколу.
Керуючись ст.ст.38, 172-6,221,252,283-284 КУпАП, ч. 1ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Д.М. Кольц