Провадження № 2/331/845/2025
ЄУН 331/7475/24
30 липня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд м.Запоріжжя в складі :
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю : секретаря Постарнак М.М.
розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сєдова Михайла Володимировича до ОСОБА_2 , третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
30 грудня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сєдова М.В. до ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої позивачка просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бирським ГРОВД Респ. Башкорстан, 04.12.2003 року, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бирським ГРОВД Респ. Башкорстан, 04.12.2003 року на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходів) боржника з моменту звернення до суду з цією заявою до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивачкою зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільного побуту позивач та відповідач не вели з моменту народження дитини. У період з народження і по теперішній час, донька ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю, мати приймає одноосібну участь у вихованні малолітньої дитини.
З відповідачем багато років втрачені всі зв'язки, він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, участі в житті доньки не приймає взагалі, не займається її вихованням та навчанням, не цікавиться її розвитком та станом здоров'я, тобто, він повністю самоусунулася з життя дитини, аліменти не сплачує.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачеві строку для усуненні недоліків позовної заяви. (а.с. 38-39)
30 грудня 2024 року, на виконання ухвали судді від 20 грудня 2024 року представником позивачки усунуто недоліки позовної заяви. (а.с. 42-43)
Ухвалою суду від 07 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі, призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 46-47).
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті. (а.с. 73)
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року зобов'язано районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, підготувати та надати, письмовий висновок щодо розв'язання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, стосовно можливості позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 100-101).
30 липня 2025 від органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району надійшов висновок щодо розв'язання спірного питання стосовно позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 117-119).
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивачки подав заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених по тексту позову. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 122).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила при винесенні рішення врахувати висновок органу опіку та піклування. (а.с. 123)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Причини неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, третя особа та відповідач повідомлені про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, приходить до такого.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , не перебували у зареєстрованому шлюбі. Мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 10)
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_6 разом з донькою були змушені виїхати до Португалії. (а.с. 120)
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виховання та навчання дитини, не проявляє щодо неї батьківської турботи, не цікавиться її життям та здоров'ям, не утримує матеріально.
Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків підтверджуються належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, а саме:
Відповідно до листа навчального центру «Баундлес Лайф», Сінтра від жовтня 2024 року, за підписом директора Центру Жоани Фернандеш засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 15.11.2024 р., зазначено, що ОСОБА_8 , 2019 року народження, була зарахована до навчального центру «Баундлес Лайф» з квітня 2022 року. Протягом цього часу навчальний заклад підтримує регулярний зв'язок із законною опікункою дитини, ОСОБА_9 , інформуючи її про успіхи, активності та будь-які питання, пов'язані з благополуччям та освітою Емілії. Однак важливо зазначити, наступні моменти стосовно батька дитини:
- наскільки відомо, батько ОСОБА_10 не підтримував зв'язок зі школою і не був присутній на жодних зустрічах, конференціях або заходах, пов'язаних з навчанням дитини;
- батько ОСОБА_10 жодного разу не відвідував школу, включаючи батьківські збори, шкільні заходи або інші зустрічі;
- в Центрі відсутні свідчення про те, що батько ОСОБА_10 виконував будь-які батьківські обов'язки щодо її навчання, спілкування зі школою або брав участь у прийнятті рішень щодо її академічного чи особистого розвитку;
- жоден із співробітників школи, включно з директором та іншими відповідальними особами, ніколи не зустрічався та не взаємодіяв з батьком ОСОБА_10 у будь-якому форматі. Його ім'я ніколи не фігурувало в жодних офіційних документах школи як активного чи залученого батька.
З огляду на наведене вище, батько ОСОБА_10 не брав участі в її освітньому процесі під час перебування дитини в Центрі. (а.с.30-31)
За інформацією лікаря-педіатра ОСОБА_11 від 19.10.2024 № З, ОСОБА_3 , 2019 року народження, знаходиться на огляді в медичному центрі з народження. Дитина розвинута згідно віку. Мати, ОСОБА_1 , відвідує педіатра і інших вузьких спеціалістів, дотримується всіх рекомендацій і призначень лікарів. Батько дитини, ОСОБА_2 , жодного разу не був присутнім на прийомі у лікаря з дитиною. (а.с. 26)
Згідно листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» ЗМР від 02.10.2024 № 2404/01-08, малолітня ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається в центрі за укладеною декларацією про вибір лікаря. За час спостереження дитини, батько станом здоров'я доньки не цікавився, з адміністрацією закладу не спілкувався. (а.с. 27)
Згідно соціальної інформації об'єднання парафій Касем і Сан-Маркос від 18.07.2025, складеною соціальним працівником OAS 2489 ОСОБА_12 . ОСОБА_13 разом з донькою ОСОБА_14 євою та матір'ю ОСОБА_15 , мешкають за адресою: АДРЕСА_2 . Обов'язки з батьківського піклування та догляду покладені на ОСОБА_9 , яка забезпечує потреби сім'ї. Пані ОСОБА_9 працює комерційним директором. Після соціально-економічної оцінки встановлено, що домогосподарство не має ознак економічної скрути, стабільно та регулярно покриваються витрати, пов'язані з житлом, харчуванням, одягом, охороною здоров'я, освітою та іншими потребами, необхідними для добробуту його членів. Сім'я проживає в житлі, яке належним чином пристосоване до потреб домогосподарства. Сімейна ситуація, що описана, є стабільно, без виявлених факторів економічної або житлової вразливості. (а.с. 121)
Також при винесенні рішення суд приймає до уваги пояснення свідків, які були допитані в судовому засіданні:
- ОСОБА_18 , пояснила суду, що знає ОСОБА_1 більше 20 років. ОСОБА_2 ніколи не бачила. Вихованням дитини займається мати та баба, батько участі у вихованні дитини не приймає. ОСОБА_2 ніколи фінансово не допомагав, дитиною не цікавився. ОСОБА_1 налагодити стосунки батька з дитиною, проте цього не вийшло.
- ОСОБА_19 , пояснила суду, що знає ОСОБА_1 з її народження. ОСОБА_2 ніколи не бачила. ОСОБА_2 ніколи фінансово не допомагав, дитиною не цікавився. Вихованням дитини займається мати та баба, батько участі у вихованні дитини не приймає.
- ОСОБА_20 , пояснила суду, що знає ОСОБА_1 приблизно 15 років. ОСОБА_2 не знає та ніколи не бачила. ОСОБА_2 фінансово не допомагає, дитиною не цікавиться. Вихованням дитини займається мати та баба, батько участі у вихованні дитини не приймає.
З висновку органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району № 1257/01-19/20.02-1783 від 28.07.2025 вбачається, що батько самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, не цікавиться її життям, навчанням та здоров'ям, матеріально не забезпечує. Враховуючи обставини справи орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 , 1978 року народження, батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 117-119).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Зазначені фактори, в сукупності, суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей та свідомого нехтування своїми обов'язками.
Частина 7 статті 7 Сімейного кодексу України проголошує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В статті 12 цього Закону зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначені підстави позбавлення батьків батьківських прав, зокрема те, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 166 Сімейного кодексу України передбачено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бирським ГРОВД Республіки Башкорстан 04.12.2003 року, батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бирським ГРОВД Республіки Башкорстан 04.12.2003 року, на користь ОСОБА_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 ( однієї четвертої) від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду - з 17 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бирським ГРОВД Республіки Башкорстан 04.12.2003 року, на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 08 серпня 2025 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва