Справа № 314/4403/14-ц
Провадження № 2-во/314/32/25
08.08.2025 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Капітонова Є.М.,
секретар судового засідання Дерко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 в інтересах відповідача ОСОБА_2 про виправлення описки в резолютивній частині рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.07.2015 року по справі №314/4403/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання спільним сумісним майном та про поділ незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
По справі прийняті судові рішення судом першої інстанції 08.07.2015 та судом апеляційної інстанції 10.11.2016, які набрали законної сили.
До суду, представником відповідача ОСОБА_1 в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подана заява про виправлення описки.
Заява обґрунтована тим, що згідно рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.07.2015 по справі, суд, зокрема поділив спільне сумісне майно подружжя та визнати право спільної часткової власності на незавершений будівництвом житловий будинок (житловий будинок - А, службова прибудова - а, гараж - Б, погріб - пг, оглядова яма, сарай - Д, душ - Е, вбиральня - Ж, ворота - 8, паркан - 3, водопровід - 4, водомір - 4-1, паркан - 5, хвіртка - 6, зливна яма - 7, замощення - І), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять сім):
-за ОСОБА_3 - 1/4 частки;
-за ОСОБА_2 - 3/4 частки.
Заявник посилається на те, що ухвалюючи рішенням в цій частини суд допустив помилку та помилкового включив в розділ спільної сумісного майна подружжя сарай Д, який на час розгляду справи був збудований самовільно згідно технічного паспорту від 08.07.2014.
Крім того, заявник посилається на те, що згідно позовної заяви ОСОБА_3 вказаний сарай не був предметом спору.
За приписами ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Розгляд заяви про виправлення описки здійснюється без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 269 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи не вбачає підстав для задоволення заяви про виправлення описки на підставі наступного.
Предметом спору з межах цивільної справи був об'єкт цивільного права - незавершений будівництвом житловий будинок, до складу якого входив сарай Д.
Під час розгляду та за наслідками розгляду цивільної справи, сторони не оспорювали обставин того сарай Д входить до спірного об'єкта цивільного права - незавершеного будівництвом житлового будинку.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
Крім того, згідно з ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За визначенням ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судове рішення набрало статусу остаточного - res judicata.
Так, деякі зі справ, винесених на розгляд Європейського суду з прав людини, стосувалися недотримання принципу res judicata для остаточного судового рішення, що призвело до скасування права власності заявника без компенсації. За таких обставин Суд встановив, що порушення принципу правової визначеності призводить до порушення вимоги законності згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 (Parvanov and Others v. Bulgaria, § 50; Kehaya and Others v. Bulgaria, § 76; Chengelyan and Others v. Bulgaria, §§ 49-50). Вимога законності означає не лише дотримання відповідних положень національного законодавства, але й сумісність з верховенством права. Таким чином, це визначає необхідність захисту від свавілля (Parvanov and Others v. Bulgaria,, § 44).
Інший елемент змісту принципу верховенства права ЄСПЛ розглянув у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року:
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див.справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Отже, враховуючи набуття судовим рішенням статусу остаточного, суд приходить до висновку, що порушене в заяві про виправлення описки питання може змінити об'єкт цивільного права - незавершений будівництвом житловий будинок, який був предметом спору та відносно якого ухвалено судове рішення, що на переконання суду є неприпустимим, у зв'язку з чим заява про виправлення описки задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 в інтересах відповідача ОСОБА_2 про виправлення описки в судовому рішенні відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя : Євген Миколайович Капітонов
08.08.2025