Справа № 308/11116/25
1-кс/308/4595/25
07 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонний суд Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42024070000000142 від 10.09.2024,
встановив:
ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2024.
Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2024 у рамках кримінального провадження №42024070000000142, відомості про яке внесені до ЄРДР від 10 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України було накладено арешт на: грошові кошти на загальну суму 85 700 гривень; товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_5 » за 2023-2024 роки, банківську картку AT «Комінвестбанк» НОМЕР_1 .
Вказує, що 31.03.2025 кримінальне провадження №42024070000000142 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з обвинувальним актом скеровано до Рахівського районного суду.
27.03.2025 прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 з матеріалів кримінального провадження №42024070000000142 від 10.09.2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , було виділено матеріали кримінального провадження, щодо вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 246 КК України, в тому числі матеріали, які стосуються вилучення належних мені грошових коштів та інших речей, зазначених в даному клопотанні що були вилучені 25.10.2024. Виділеним матеріалами кримінального провадження присвоєно №12025070000000154 від 27.03.2025.
ОСОБА_4 вважає, що органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії і повернення вилучених у нього під час проведення обшуку за місцем його проживання, належного йому майна, а саме: грошових коштів на загальну суму 85 700 гривень, товарно- транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_5 » за 2023-2024 роки, банківську картку AT «Комінвестбанк» НОМЕР_1 , не вплине на хід судового розслідування ніяким чином.
Також, в рамках даного кримінального провадження, йому не оголошено підозру протягом розслідування кримінального провадження, що б могло вказувати на підстави тривалого арешту майна, а також з метою забезпечення відшкодування збитків завданих злочином.
Окрім того вказує, що органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії, пов'язані із фіксацією можливих слідів злочину, зокрема винним особам повідомлено про підозри а також кримінальне провадження скероване до суду.
Враховуючи наведене, просить скасувати арешт на накладений на майно ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обалсті від 11.11.2024 року.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак просив розглянути дане клопотання без його участі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання. Заначив, що власнику майна не вручено повідомлення про підозру та відсутні докази його причетності до даного кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 31.03.2025 начальником спеціалізованої екологічної прокуратури направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024070000000142 від 10.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.28 - ч.4 ст. 246 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2024 було накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене 25.10.2024 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти на загальну суму 85 700 гривень, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_5 » за 2023-2024 роки, банківську картку АТ «Комінвестбанк» НОМЕР_1 .
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
У відповідності до ч. 1ст. 9 КПК України слідчий під час кримінального провадження та інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства.
Слідчим суддею встановлено, що власником вищевказаного майна є ОСОБА_4 .
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи до уваги те, що арешт був накладений в рамках кримінального провадження № 42024070000000142з метою збереження речових доказів, а сторона обвинувачення не заперечує проти скасування арешту та повідомляє, що власник майна не має статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні та не причетний до зазначеного правопорушення, слідчий суддя доходить висновку, що відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а тому накладений арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 167, 174, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2025, на майно, яке тимчасово вилучене 25.10.2024 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти на загальну суму 85 700 гривень, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_4 » за 2023-2024 роки, товарно-транспортні накладні ФОП « ОСОБА_5 » за 2023-2024 роки, банківську картку АТ «Комінвестбанк» НОМЕР_1 .
Слідчий суддя ОСОБА_1