Справа № 308/11095/25
1-кс/308/4586/25
06 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгорді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024140160000547 від 04.10.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової служби призваного за контрактом, стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , відрядженого до зведеного навчального батальйону «Граніт-3» військової частини НОМЕР_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгорді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024140160000547 від 04.10.2024 відносно ОСОБА_4 .
Вказує, що слідчими Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000547 від 04.10.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
04.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину Українцю, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
04.08.2025 о 13.07 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Слідчий зазначає, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , який призваний на військову службу під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти 2 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 27.08.2024 о 09.00 год. умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин до підрозділів пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 що за адресою: АДРЕСА_2 та був відсутній без поважних причин на військовій службі по 29.04.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що надалі солдат ОСОБА_4 добровільно повернувся на військову службу, в наслідок чого 29.04.2025 останнього було повторно призивано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому ОСОБА_4 уклав контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .
Окрім того слідчий вказує, що в подальшому, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у період із 29.04.2025 по 27.07.2025 солдата ОСОБА_4 відряджено до зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » військової частини НОМЕР_2 де останній ніс службу на підставі контракту.
Однак, солдат ОСОБА_4 у порушення вказаних вимог законодавства, на шлях виправлення не став та вчинив повторно злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
Так, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 22.07.2025 о 13.00 год. умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин до підрозділів пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 що в АДРЕСА_1 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту виявлення та затримання правоохоронними органами 04.08.2025 в АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що згідно матеріалів кримінального провадження № 62025140160000921 від 05.08.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, встановлено що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відряджений на службу до в/ч НОМЕР_2 , без дозволу командування частини, 22.07.2025 о 13.00 год. умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин до підрозділів пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 що в АДРЕСА_1 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту виявлення та затримання правоохоронними органами 04.08.2025 в АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Так, постановою прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про об'єднання матеріалів кримінального провадження постановлено матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000547 від 04.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та кримінальне провадження 62025140160000921 від 05.08.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України об'єднано в одне провадження, та залишено реєстраційний №62024140160000547.
06.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідство вважає, що наявні достатні підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та недостатньо буде застосування інших більш м'яких заходів, виходячи з наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім іншого, слідчий звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 , являється спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 , нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби. Також ОСОБА_4 не одноразово притягався до кримінальної відповідальності що вказує на те що останній не встав на шлях виправлення та продовжує кримінальну протиправну поведінку.
Відтак слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні 06.08.2025 прокурор повідомив, що відомості про кримінвльне правопорушення були внесені до ЄРДР 05.08.2025 за №62025140160000921. Вказує, що на підставі постанови про об'єднання матеріалів кримінального провадження від 05.08.2025 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000547 від 04.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та кримінальне провадження 62025140160000921 від 05.08.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України об?єднано в одне провадження, за об?єднаним кримінальним провадженням залишено реєстраційний №62024140160000547.
Зазначив, що у зв'язку з цим, 06.08.2025 о 9 год. 50 хв., тобто за три години до початку судового засідання ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, а саме за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення у 2024 та у 2025 роках.
Подане клопотання підтримав.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити заставу. Просив прокурора врахувати бажання підозрюваного щодо повернення на військову службу та посприяти у цьому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав захисника. Зазначив, що бажає повернутися на військову службу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчим суддею встановлено, слідчими Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000547 від 04.10.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
04.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
05.08.2025 до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст.407 КК України відносно ОСОБА_4 за № 62025140160000921.
Постановою прокурора від 05.08.2025 про об'єднання матеріалів кримінального провадження, матеріали кримінального провадження № 62024140160000547 від 04.10.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження № 62025140160000921 від 05.08.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК щодо підозрюваного ОСОБА_4 об'єднано в одне провадження та присвоєно номер № 62024140160000547.
06.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, відповідно до якої ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, а саме нез'явлення військовослужбовця вчасно на військову службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану - щодо події, яка відбулася 27.08.2024; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, а саме самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану - щодо події, яка відбулася 22.07.2025.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. (тримання під вартою).
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом затримання підозрюваного від 04.08.2025; протоколом допиту підозрюваного від 04.08.2025; доповіддю про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем призваним по мобілізації військової частини НОМЕР_3 соладтом ОСОБА_4 ; актом службового розслідування; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.08.2025; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
При цьому слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя:
- з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 ;
- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри;
- доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; вважає доведеною та обґрунтованою необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.
Отже, оцінивши докази сторони обвинувачення та сторони захисту в їх сукупності та співставленні, вирішуючи питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відтак, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу підозрюваного, зокрема його майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір такої - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обчислювати ОСОБА_4 з 13 год. 08 хв. 04 серпня 2025 року до 01 жовтня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків два місяці.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1