Справа № 308/16049/24
1-кп/308/1041/24
06 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 26.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140120000034 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №308/16049/24, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140120000034 від 26.01.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу мотивоване тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначає, що наявність зазначених ризиків підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 , є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, один з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Окрім того, обвинувачений може впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з наведеним, просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до 14 серпня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив задоволити з підстав та мотивів, викладених у такому. Зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Тому, прокурор просить задовольнити подані ним клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою з наведених у клопотаннях підстав.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора, зауважив, що вказані ним ризики є необґрунтовані та надуманими. Просив визначити розмір застави або обрати домашній арешт.
Обвинувачений у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та підтримав доводи захисника.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний та продовжувався з урахуванням його особи, який обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ними таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У поданому прокурором клопотанні зазначається, що наразі продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на переконання суду, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Також, на думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вагомість яких, наразі, не викликає сумнівів.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду до потреб судового провадження.
Крім того, у зв'язку із відкритою військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
За такого, суд враховує, що злочини проти встановленого порядку несення військової служби посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства.
Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, приймає до уваги що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, продовжують існувати та не втратили своєї актуальності, а підстави, за яких судом було продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.
При цьому, суд враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, однак, обставини, за яких вчинено інкриміновані йому кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші обставини, а також вищенаведені дані про його особу дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, а їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Також суд бере до уваги те, що матеріали справи не містять будь-яких даних щодо наявності у обвинуваченого хронічних захворювань, які б перешкоджали його триманню під вартою.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочинів, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, суд вважає за необхідне продовжити йому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, відповідно до п. 2 ч. 4 та абз. 3 ст. 183 КК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини та під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 5 ст. 407 КК України, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не втратили своєї актуальності, суд не визначає розмір застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою без визначення розміру застави, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 03 жовтня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1