Справа № 308/6042/25
1-кп/308/645/25
05 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030000630 від 10.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 10.04.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030000630 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 серпня 2025 року включно та визначено заставу у розмірі 60 560 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання та вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просила обрати відногою свого підзахисного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний період доби. Вкотре зауважила, що обвинувачений доглядає за хворою матір'ю похилого віку та просила врахувати, що потерпіла сторона не має до нього претензій.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинувачених під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, а також приймає до уваги те, що останній є у порядку ст. 88 КК України раніше не судимий (притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності до реальної міри покарання, однак на підставі ч. 2 ст. 74 КПК України звільнений від покарання у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна відповідальність), та вчинив нові умисні злочини проти власності.
Поряд з цим, суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказаний прокурором, не існує, оскільки в матеріалах справи міститься заява потерпілої, згідно якої вона цивільний позов не заявляє та вказує, що шкода їй відшкодована.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, з можливістю внесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 02 жовтня 2025 року включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1