Справа № 308/10520/25
1-кс/308/4579/25
05 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Великі Лази, Ужгородського району, Закарпатської області, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000500, відомості про яке 22.07.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000500, відомості про яке 22.07.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що відповідно до ст.ст. 50, 66 Конституції України від 28.06.1996 кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У відповідності до ст. ст. 1, 2, 4 Лісового кодексу України від 21.01.1994 року №3852-ХІІ (далі - ЛКУ від 21.01.1994 року №3852-ХІІ): ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем. Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України. До лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Згідно з ст. 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Громадянам України гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матреіальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів.
Згідно з рішенням Закарпатської обласної ради від 07.08.2009 №908 створено регіональний ландшафтний парк «Притисянський», що є природоохоронною рекреаційною установою регіонального значення, що створений з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.
Згідно з ст. 64 ЗУ «Про природно - заповідний фонд України» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Проте, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ігноруючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, здійснив незаконну порубку дерев на території природно - заповідного фонду за таких обставин.
ОСОБА_4 приблизно о 16:00 год. 22.07.2025, діючи в порушення вимог ст. ст. 67, 69 Лісового Кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 91, 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положення «Про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Притисянський», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим органом, що виразилось у пошкодженні та знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу, тобто діючи незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті господарські потреби за рахунок незаконної порубки дерев, перебуваючи в лісовій місцевості поблизу села Тисаагтелек Ужгородського району, Закарпатської області (координати: 48,27'32N 22.19'5''Е), що належить до регіонального ландшафтного парку «Притисянський», тобто є об'єктом природно-заповідного фонду, де шляхом спилювання за допомогою ручної пили та сокири повністю відокремив стовбур від кореня трьох сироростучих дерев: «№1» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 35 см.; «№2» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 23 см.; «№3» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 30 см., проте не зміг їх забрати з місця здійснення порубки, тобто здійснив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, чим заподіяв шкоди Великодоброньській територіальній громаді Ужгородського району Закарпатської області, яка здійснює охоронне зобов'язання щодо регіонального ландшафтного парку «Притисянський» на суму 218064,00 грн., що у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами, як: протокол огляду місця події від 22.07.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2025, показання представника потерпілого ОСОБА_7 від 01.08.2025; свідка ОСОБА_8 від 01.08.2025: свідка ОСОБА_9 від 29.07.2025, речові докази: 3 стовбури дерев породи «тополя», пила з двома дерев'яними ручками, пила з зеленою ручкою, сокира з дерев'яною ручкою.
Слідчий у клопотання обґрунтовує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке. Відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.
Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано представника потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 , показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
На підставі наведеного слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Лази, Закаратської області обл., який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, в межах строку досудового розслідування. Покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; не спілкуватися із представником потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, слідче відділення відділу поліції № Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000500, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ігноруючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, здійснив незаконну порубку дерев на території природно- заповідного фонду за таких обставин. ОСОБА_4 приблизно о 16:00 год. 22.07.2025, діючи в порушення вимог ст. ст. 67, 69 Лісового Кодексу України, ст. ст. 5. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 91, 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Положення «Про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Притисянський», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим органом, що виразилось у пошкодженні та знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу, тобто діючи незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті господарські потреби за рахунок незаконної порубки дерев, перебуваючи в лісовій місцевості поблизу села Тисаагтелек Ужгородського району, Закарпатської області (координати: 48,27 32N 22. 19'5 E), що належить до регіонального ландшафтного парку «Притисянський», тобто є об'єктом природно-заповідного фонду, де шляхом спилювання за допомогою ручної пили та сокири повністю відокремив стовбур від кореня трьох сироростучих дерев. «№1» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 35 см.; «№2» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 23 см.; «№3» породи «тополя» діаметром пня біля шийки кореня відповідно 30 см., проте не зміг їх забрати з місця здійснення порубки, тобто здійснив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, чим заподіяв шкоди Великодоброньській територіальній громаді Ужгородського району Закарпатської області, яка здійснює охоронне зобов'язання щодо регіонального ландшафтного парку «Притисянський» на суму 218064,00 грн., що у шістдесят більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило тяжкі наслідки.
До матеріалів клопотання також додано рапорт ЄО від 22.07.2025; протокол огляду місця події від 22.07.2025; заява від 22.07.2025; протокол допиту представника потерпілого 01.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.08.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.08.2025; розрахунок розміру шкоди заподіяної лісу незаконним вирубуванням; копію паспорта; вимога у ДІТ ГУНП в Закарпатській області від 31.07.2025; відповідь на запит №373 від 25.07.2025; довідку № 1807 від 25.07.2025; довідку від № 2591/01-10 від 28.07.2025.
04.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто в незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме в незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
Прокурором під час судового засідання доведено, а підозрюваним не спростовано, наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує останньому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, впливати на свідків, потерпілих з метою зміни наданих раніше показань. Більш м'які запобіжні заходи, на переконання слідчого судді, не можуть запобігти вказаним ризикам.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного в незаконній порубці дерев на території природно-заповіднього фонду, що спричинило шкоду довкіллю, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, наявність якої потребує забезпечення не лише прав підозрюваного, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілих, доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Також на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: - прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; - не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; - не спілкуватися із представником потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно із матеріалами клопотання він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 194, 195, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, без застосування електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00;
- не спілкуватися із представником потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії даної ухвали та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 01 жовтня 2025 року, включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 08 серпня 2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1