Справа № 143/570/24
04.08.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 04.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №5487234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму 25000 грн. 00 коп. строком на 360 днів з 04.02.2022 року до 30.01.2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,99 % в день в межах строку кредитування з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Станом на 06.03.2022 року ОСОБА_1 не здійснила плату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту.
У зв'язку із введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» прийняло рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року.
В період з 01.05.2022 року по 03.11.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.
24.06.2022 року за ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 36242 грн. 88 коп. та надання можливості виконання боргових зобов'язань.
Однак наданою можливістю відповідач не скористався.
Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (04.11.2022 року - 02.01.2023 року) в межах строку договору відповідно до наступного: 25000 грн.*1,99% = 497,5 грн. * 60 днів = 29850 грн. 00 коп.
Відповідачка свої зобов'язання щодо сплати тіла кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконала.
27.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено Договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно із яким клієнт відступив факторові право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» не сплачена та складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 25000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в сумі 65420 грн. 00 коп., заборгованості за нарахованими позивачем проценти за 60 календарних днів в сумі 29850 грн. 00 коп., що в сумі становить 120270 грн. 00 коп.
Посилаючись на наведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» просить стягнути на його користь із ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 120270 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді від 21.06.2024 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (Т.1. а.с. 93-95).
Ухвалою суду від 23.09.2024 року визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження (Т.1.а.с.117-118).
Ухвалою суду від 11.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (Т.1.а.с.181-182).
Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак 07.02.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує (Т.2. а.с.1-3).
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи в судові засідання 08.04.2025, 20.05.2025, 04.08.2025 року повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Крім того, 04.07.2025 року від представника позивача Столітнього М.М. до суду надійшла заява про зміну найменування позивача у цивільній справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»».
Ураховуючи наведені обставини та беручи до уваги зазначену в позовній заяві позицію позивача, ухвалою суду від 04.08.2025 року змінено найменування позивача у цивільній справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» та постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що згідно рішення №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» (Т.2 а.с. 71 )
Зазначене підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» №77878536012 від 10.12.2024 року (Т.2.а.с. 70).
Крім того, із матеріалів справи впливає, що 04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5487234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму 25000 грн. 00 коп. строком на 360 днів шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,99 % в день в межах строку кредитування з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (Т.1. а.с. 13-18).
Відповідно до п.2.1 Договору ТОВ «Авентус Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення Договору.
Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»» ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 04.02.2022 року кредит у сумі 25000 грн. 00 коп. на маску карту № НОМЕР_1 за транзакцією - 1060096516 від 04.02.2022 року (Т.1. а.с. 49). Вказана обставина також підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 15.07.2024 року та випискою за договором № б/н за період 04.02.2022-04.02.2022 (Т.1. а.с.109).
Станом на 06.03.2022 року ОСОБА_1 не здійснила плату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту.
Враховуючи те, що відповідачка до 06.03.2022 року та протягом наступних трьох календарних днів не здійснила оплату процентів згідно графіку платежів та не повернула тіло кредиту, то за користування кредитом відсотки нараховуються за стандартною процентною ставкою відповідно до п.п.1.5.1 та п.п.1.5.2 Договору, яка становить 1,99% в день.
Отже, заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 25000 грн. 00 коп.
Також із матеріалів справи випливає, що за період з 04.02.2022 року по 24.02.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» нараховано за 21 день відсотків у сумі 8880 грн. 38 коп..
Крім того, у зв'язку із введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» прийняло рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року.
З 01.05.2022 року по 24.06.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» нараховано за 55 днів відсотків у сумі 27362 грн. 50 коп.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» нараховано відсотків у сумі 36242 грн. 88 коп.
24.06.2022 року за ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 36242 грн. 88 коп. та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що повідомлено в особистий кабінет споживача.
Однак наданою можливістю відповідач не скористався.
Також відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» 11.07.2022 року, 31.10.2022 року, 07.11.2022 року, 24.03.2023 року, 31.03.2023 року відповідачка здійснила часткову оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 50 грн. 00 коп. на загальну суму 250 грн. 00 коп.
Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості), за період з 25.06.2022 року по 03.11.2022 року (132 дня), було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою 1,99% за день.
Отже, за вказаний період нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 65420 грн. 00 коп. (132 дня * 497,50 грн. = 65670 грн. - 250 грн. = 65420 грн.)
Таким чином, у відповідності до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором № 5487234 від 04.02.2022 року заборгованість у відповідача перед ТОВ «Авентус Україна» становить 90420 грн., яка складається з тіла кредиту - 25000 грн. 00 коп. та нарахованих процентів - 65420 грн. 00 коп. (Т.1. а.с.21-37).
З 04.11.2022 року по 29.01.2023 року (дата останнього платежу) відсотки за користування кредитом не нараховувались.
27.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (правонаступником якого є позивач) укладено Договір факторингу №27.11/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступив право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором (Т.1. а.с.74-75).
27.11.2023 року ОСОБА_1 було направлено на електронну пошту повідомлення про те, що 27.11.2023 року відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та про необхідність погашення заборгованості за договором новому кредитору ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Т.1. а.с. зворот 40).
Станом на дату укладання Договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023 року строк дії Договору №5487234 від 04.02.2022 року закінчився.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.11.2023 року до Договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 90420 грн.00 коп., з яких сума заборгованості з тіла кредиту 25 000 грн.00 коп., заборгованість за відсотками 65420 грн.00 коп.( Т.1. а.с.73).
Оскільки первинним кредитором відсотки не нараховувались з 04.11.2022 року по 29.01.2023 року, то позивачем за наведеним у позовній заяві розрахунком нараховано відсотки за 60 календарних днів (04.11.2022 року по 02.01.2023 року) в межах строку кредитного договору відповідно до наступного: 25000 грн. х 1,99% = 497,50 грн. х 60 календарних днів = 29850 грн. 00 коп.
Отже, заборгованість за вказаним кредитом складає 120270 грн. 00 коп.: за тілом кредиту у сумі 25000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором в сумі 65420 грн. 00 коп., заборгованість за процентами, нарахованими позивачем, за 60 календарних днів в сумі 29850 грн. 00 коп. (Т.1. а.с. 1-8,73).
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги є виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У справі встановлено, що у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», право вимоги за якими перейшло до позивача від первісного кредитора на підставі договору факторингу.
Відповідачкою не надано будь - яких доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором ні на користь первісного кредитора, ні на користь позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем нараховано відсотки за укладеним відповідачкою кредитним договором №5487234 від 04.02.2022 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», які нараховані після відступлення права вимоги первинним кредитором, в межах строку кредитування, розрахунок яких було здійснено позивачем при подачі позовної заяви.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, із відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. 00 коп., суд виходить із наступного.
За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію Договору № 28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28.03.2024 року , що укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» та адвокатом Городніщевою Є.О. (Т.1, а. с. 38); копію звіту про надання правничої (правової) допомоги згідно договору Договору № 28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28.03.2024 року (Т.1, а. с. 40); копію ордеру на надання правничої допомоги (Т.1 а. с. 84); копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю (Т.1 а. с. 48,зворот 48), копія рахунку на оплату №930-11/06/2024 від 11.06.2024року (Т.1 а.с.89), платіжна інструкція №5240 від14.06.2024 року (Т.1 а.с.88).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Так, суд ураховує, що згідно рахунку на оплату №930-11/06/2024 від 11.06.2024 року на збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5487234 було витрачено 3 год. та вартість цієї послуги становить 3000 грн. 00 коп. (1000 грн. 00 коп. за годину), на складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №5487234 витрачено 5 год. та вартість цієї послуги становить 5000 грн. 00 коп. (1000 грн. 00 коп. за годину), на подання позовної заяви до суду було витрачено 2 год. та вартість цієї послуги становить 2000 грн. 00 коп. (1000 грн. 00 коп. за годину) (Т.1, а.с.89).
На переконання суду, зазначені в цьому рахунку на оплату №930-11/06/2024 від 11.06.2024 року обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений час не співмірні їх вартості в сумі 10000 грн. 00 коп.
Так, аналіз наданих позивачем документів, аналіз практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах, вказує, зокрема, на те, що подання позовної заяви до суду є складником такої послуги як складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому не може мати окремий вартісний показник.
Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, пропорційний до ціни позову розмір задоволених позовних вимог, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. 00 коп. із розрахунку 3 год. роботи (1 год. на аналіз доказів і документів та 2 год. на складання позовної заяви) вартістю по 500 грн. 00 коп. за 1 год.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 120270 (сто двадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал»», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул Загородня, буд.15, офіс 118/2, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 08.08.2025 року.
Суддя