Справа № 930/1098/25
Провадження №3/930/443/25
30.07.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., розглянувши об'єднані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «ПУЛЬС ЛОДЖИСТИК» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 ,
за ст.124 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321433 від 05.05.2025 року, 05.05.2025 близько 17:30 год. с.Чуків Вінницького району Вінницької області на автодорозі Р08 7 км 150 м водій автомобіля Рено н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обгону автомобіля не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з екскаватором навантажувачем д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виїжджав з другорядної дороги на головну дорогу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п.13.3 ПДР «Порушення правил зустрічного роз'їзду», за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321419 від 05.05.2025 року 05.05.2025 близько 17:30 год. с.Чуків Вінницького району Вінницької області на автодорозі Р08 7 км 150 м на перехресті нерівнозначних доріг водій екскаватора навантажувача н.з 51775АВ ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі та під час обгону автомобіля виїхав на зустрічну смугу, у результаті чого сталось зіткнення з автомобілем Рено н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження і завдано матеріальної шкоди, чим порушив п.16.11 ПДР «Порушення дій водія, чий транспортний засіб рухається по другорядній на перехресті нерівнозначних доріг», за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду пояснив, що 05.05.2025 рухався на автомобілі "Рено" з м.Ямпіль в напрямку м.Вінниці. У с.Чуків рухався по головній дорозі, попереду їхав автомобіль. Впевнившись в безпеці, він почав маневр обгону. Під час маневру побачив, що з прилеглої території фермерського господарства виїжджає трактор (ескаватор) та почав гальмувати, та за можливості з'їхав праворуч і зупинився. Повернутися на свою смугу руху не міг, оскільки праворуч знаходився автомобіль, який він обганяв. Повністю уникнути зіткнення з екскаватором не вдалося, ліва сторона автомобіля була прорізана ковшом екскаватора. Після ДТП екскаватор з'їхав з проїжджої частини на прилеглу територію фермерського господарства. Вважає, що ДТП відбулося з вини водія ОСОБА_2 , який виїжджаючи з прилеглої території фермерського господарства, не надав йому перевагу у русі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Покоєвич А.О. просив долучити до матеріалів справи висновок експерта №2-06/25 від 27.06.2025 та закрити справу про адміністаривне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Заслухавши особу, яка притягується до адмністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція зазначеного адміністративного правопорушення є банкетною і посилається на правила дорожнього руху, при порушенні яких утворюється склад адміністративного правопорушення. При встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із останнім.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР України може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР України встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками.
Тобто тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Працівниками патрульної поліції встановлене порушення ОСОБА_1 п. 13.3. Правил дорожнього руху.
Пунктом 13.3. Правил дорожнього руху передбачено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Працівниками патрульної поліції встановлене порушення ОСОБА_2 п. 16.11. Правил дорожнього руху.
Пунктом 16.11. Правил дорожнього руху передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно висновку експерта №2-06/25 від 27.06.2025, який суд приймає до уваги, небезпечна і аварійна дорожні ситуації в даному випадку були створені одноособовими діями водія екскаватора-навантажувача JCB ОСОБА_2 , які суперечили вимогам п.1.5, 2.3б), 10.2, 12.1 ПДР та горизонтальної дорожньої розмітки 1.5 (одиночна переривчаста лінія) ПДР.
Отже, висновком експерта №2-06/25 від 27.06.2025 спростовується висновок, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення, про порушення ОСОБА_1 ст.124 КУпАП, оскільки судовим експертом не було встановлено порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, матеріалами справи (зокрема, висновком експерта №2-06/25 від 27.06.2025, схемою ДТП від 05.05.2025, поясненнями ОСОБА_1 , фото-таблицями) не підтверджено порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 16.11. Правил дорожнього руху України, про порушення яких зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, та перебування їх в причинному зв'язку з ДТП і наслідками.
Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_2 виїжджав з прилеглої території фермерського господарства, а не з другорядної дороги на перехресті нерівнозначних доріг, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього. За таких обставин, порушення ОСОБА_2 п.16.11 ПДР України, яке вміняється йому згідно протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідає матеріалам справи.
Суд звертає увагу, що суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол та яке ставиться в вину особі.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України від 15.05.2008» Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А тому, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), виходжу з того, що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі кримінального обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу), вимог ст.62Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людинита основоположних свобод, вина особи у вчиненні правопорушення має бути доведена належними, достовірними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і тому провадження у справі відносно останнього про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У свою чергу, беручи до уваги, те що дії ОСОБА_2 кваліфіковані невірно, а суд не вправі самостійно змінювати обвинувачення, враховуючи, що в діях ОСОБА_2 не встановлено порушення п.16.11 ПДР, суддя вважає за можливе провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях об'єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.
Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 124, 245, 247, 251, 252, 278, 279, 280 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Є.Войницька