2/134/430/2025
Справа № 134/300/25
Іменем України
07 серпня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі : головуючого - судді Лабая О.В.
за участю секретаря судового засідання Трачук С.В.
представника відповідача Небилиця Р.В.
розглянувши за правилами спрощеного провадження у селищі Крижопіль в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 491780-КС-001 від 08.03.2024 року в розмірі 74533,05 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2025 року задоволено позовні вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та вирішено стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика» заборгованість за договором №491780 - КС - 001 про надання кредиту від 08.03.2024 року в розмірі 40080,44 гривень 44 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 червня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Небидлці Р.В. про перегляд заочного рішення по справі за позовом ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2025 року у справі №134/300/25 було задоволено, заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду.
Позовні вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" мотивує тим, що 08.03.2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 491780-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.
Боржник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, лише частково сплатив кошти у зв'язку з чим станом на 08.02.2025 року утворилася заборгованість в розмірі 40080,44 грн. що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -10000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 29021,09 грн. суми прострочених платежів за комісією - 1059,35 грн.
21.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надав відзив на позовну заяву, обґрунтування заявлених вимог представник відповідача покликається на те, що позивачем не надано доказів надання кредитних коштів в сумі 10000,00 грн. Позивач неправомірно нарахована суму заборгованості за відсотками в розмірі 29021,01 грн. оскільки відсоткова ставка відповідно до ч.5. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Також позивачем в порушення графіку погашення кредиту зараховано єдиний платіж в розмірі 2170,00 грн. Пердставник позивача заперечує щодо нарахування комісії у розмір 1059,35 грн. оскільки позивач не деталізував, за які саме вчинені ним дії, пов'язані з наданням кредиту підлягала нарахуванню комісія.
23.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надав відповідь на відзив, в обґрунтування заявлених вимог представник позивача покликається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 491780-КС-001 від 08.03.2024 року відповідно до вимог Закону України «Про електрону комерцію» та позивачем було здійснено перерахунок кредитних коштів в сумі 10000,00 грн. на номер банківської картки заначений відповідачем при укладанні кредитного договору. Позивач здійснював нарахування відсотків відповідно до погоджених умов між позивачем та відповідачем передбаченими пунктом 2.4.стандартна ставка в день в розмірі 2,000000, знижена процентна ставка в день становить 1,15288411 та сторони домовились, що в разі порушення графіку погашення заборгованості та строк заборгованості більше 7 днів застосовується стандартна відсоткова ставка. Встановлення комісії за надання кредиту відповідає вимогами п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, через підсистему «Електронний суд» 23.07.2025 надав відповідь на відзив, в якій вказав про розгляд справи без участі представника, та проти заочного розгляду справи не заперечує.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення викладенні у відзиві на позовну заяву, вказав, що відповідач уклав 08.03.2024 електронний кредитний договір з позивачем, проте не пам'ятає чи йому були наданні кредитні кошти та чи він здійснював часткове погашення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою його реєстрації, про причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08.03.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений договір № 491780-КС-001 (далі - Кредитний договір) про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 08.03.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 491780-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВС № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає наступне: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до візуальної форми послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладання електронного Договору про надання кредиту 491780-КС-001 складеної ТОВ «Бізнес позика» 08.03.2024 17:02.27 клієнтом здійснено підписання Договору клієнтом одноразовим індикатором UA-8550.
Факт укладання 08.03.2024 електронного Договору про надання кредиту 491780-КС-001 представником відповідача та відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 2.1 договору № 491780-КС-001 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 2.3. Кредитного договору визначено, що строк кредиту 24 тижнів.
Відповідно до п. 2.7. кредитного договору строк дії Договору: до 23.08.2024 року.
Дата повернення кредиту 23.08.2024 року (п. 2.13).
Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15288411, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пунктом 2.11 визначено денна процентна ставка: 0,95 процентів.
Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору комісія за надання кредиту: 1500,00 грн.
Пунктом 3.2 Кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 3.2.2 Кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 Договору.
Посилання представника відповідача про ненадання доказів, що наданя кредитних коштів суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладання договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в. п. 2.1 договору. Шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декільком транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Пунктом 8 Кредитного договору визначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Позивач виконав зобов'язання за кредитним договором № 491780-КС-001, що підтверджується випискою за договором № б/н за період 08.03.2024 -23.08.2024 складеної АК КБ «ПриватБанк» 09.04.2025 року відповідної до якої 08.03.2024 року на картку № 4149-439046105064 здійснено зарахування коштів на суму 10000,00 грн. Відповідно до листа АК КБ «ПриватБанк» від 09.04.2025 року за № 20.1.0.0.0/7-250404/77782-БТ на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
Посилання представника відповідача, що позивачем . ТОВ «Бізнес позика» в порушення черговості погашення платежів було зараховано в погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2170,00 грн. 22.03.2024 року суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Сторони погодили, що пунктом 3.2.3 Кредитного договору визначено сторони на момент укладання договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Відповідно до наведеного графіку платежів перший платіж погоджений сторонами визначений 22.03.2024 року, загальний розмір платежу 2170,00 грн. який складається із суму погашення процентів за користування кредитом в розмірі 1729,35 грн. та суми погашення комісії в сумі 440,65 грн.
Факт здійснення часткового погашення заборгованості за Кредитним договором в сумі в сумі 2170,00 грн. 22.03.2024 року сторонами не заперечується та підтверджується випискою за договором № б/н за період 08.03.2024 -23.08.2024 складеної АК КБ «ПриватБанк» 09.04.2025 та розрахунком заборгованості.
Позивач просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 491780-КС-001 від 08.03.2024 в розмірі 40080,44 грн. що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -10000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 29021,09 грн. нарахованих за період з 08.03.2024 по 23.08.2024 року (строк повернення кредиту), суми прострочених платежів за комісією - 1059,35 грн., на підтвердження якої позивач надав детальний розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач належним чином умови Кредитного договору за 491780-КС-001 від 08.03.2024 року не виконав суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченми платежами по тілу кредиту в сумі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частинні стягнення відсотків за користуванням кредитом суд враховує враховує доводи відповідача, щодо застосування положень Закону України «Про споживче кредитування» в частині встановлення розміру денної відсоткової ставки за користуванням кредиту.
Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір 491780-КС-001 був укладений 08.03.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення стандартної процентної ставки за кредитом в день 2,0000000 та зниженої процентної ставки за кредитом: в день 1,5288411 (п. 2.4 Кредитного договору) у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
За змістом ч. 5ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.
Так, 10000,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00 % = 100,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 08.03.2024 року (дату видачі кредиту) по 23.08.2024 року включно (останній день нарахування відсотків відповідно до розрахунку), що становить в сукупності 168 днів.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором № 491780-КС-001 від 08.03.2024 року становить та підлягає задоволенню в сумі 15070,65 грн., а саме: 100 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 168 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість 24 тижні х 7 днів в тижні ) що дорівнює 16800, 00 грн. із врахування суми 1729,35 грн. погашених відсотків (відповідно до черговості погашення визначеної п. 3.2.3 Кредитного договору )
Посилання представника відповідача, що позивач повинен був застосовувати денну процентну ставку 0,95 процентів судом до уваги не приймається, оскільки як погоджено сторонами в пункті 2.11. Кредитного договору, що наведені обчислення загальних витрат за кредитом, денної процентної ставки, реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого кредиту є репрезентативним та базується на обраних позичальником умовах кредитування викладених вище, і на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконують свої обов'язки на умовах та у строк , визначенні у договорі.
Щодо посилання представника позивача, що Позивач був зобов'язаний звернутися із вимого про дострокове стягнення та зупинити нарахування відсотків з моменту виникнення простроченої заборгованості з квітня 2024 року суд зазначає наступне.
За змістомч. 4 ст.16 ЗУ "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 .05.2020 у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що "визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Враховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, відповідно до вимог статті 16 ЗУ "Про споживче кредитування", суд приходить до висновку, що у банку не виник обов'язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, а відповідачем таку вимогу було отримано".
Так, у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Під час судового розгляду судом не здобуто та відповідачем не надано доказі направлення ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 вимоги про дострокове стягнення.
Щодо нарахованої комісії в розмірі 1059,35 грн, то п.2.6 Кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1500,00 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності). Крім того ч. 2 ст. 8 Закону До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Суд зазначає, що встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту. Таким чином законодавством передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Тому суд приходить висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту в розмірі 1059,35 грн, та позовна вимога підлягає задоволенню.
Враховуюче вищенаведене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором 491780-КС-001 від 08.03.2024, в сумі 26130,00 грн. що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту -10000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 15070, 65 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 1059,35 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесених і документально підтверджених судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1579,16 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №491780 - КС - 001 про надання кредиту від 08.03.2024 року в розмірі 26130 (двадцять шість тисяч сто тридцять) гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 16 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст судового рішення складено 08.08.2025 року.
Суддя: