133/2914/25
1-кс/133/488/25
Іменем України
08.08.25 м. Козятин
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором начальником Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025025230000122, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, -
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло погоджене з прокурором дане клопотання дізнавача. Клопотання мотивоване наступним. 01.08.2025 до чергової частини ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт співробітника СКП про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів йому надійшла оперативна інформація щодо вирощування громадянином ОСОБА_5 , жителем Самгородоцької ТГ Хмільницького району Вінницької області, за місцем проживання наркотичних засобів.
Відомості про вказаний кримінальний проступок 01 серпня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025230000122, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.
05 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 №133/2914/25 від 05.08.2025 було проведено обшук по АДРЕСА_1 , а також належних присадибних ділянок вищезазначеного домоволодіння, де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів в присутності ОСОБА_6 , під час якого на присадибній ділянці та прилеглій території житлового будинку, було виявлено та вилучено 568 рослин з кореневою системою, які було вилучено та поміщено до 4 пакунків, які складені з двох поліетиленових мішків білого кольору та посередині обв'язані ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бирку з відповідними написами і підписами понятих та скріплено печаткою «Для довідок» ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області. Вищевказані 568 рослин з кореневою системою, які було вилучено та поміщено до 4 пакунків, які складені з двох поліетиленових мішків білого кольору та посередині обв'язані ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бирку з відповідними написами і підписами понятих та скріплено печаткою «Для довідок» ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, визнано речовим доказом, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.. Просить слідчого суддю накласти арешт на вказаний речовий доказ та після проведення слідчих дій передати його на відповідальне зберігання до кімнати для зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
Прокурор, дізнавач та власник майна у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Прокурор, дізнавач надали заяви, згідно яких просять справу розглядати за їх відсутності. Сторона обвинувачення висловила свою позицію у поданих заявах, що свідчить про фактичне підтримання доводів клопотання, вважаю можливим розгляд справи також і за їх відсутністю.
Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, встановив наступне.
01 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025230000122, внесено відомості за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.
05 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 №133/2914/25 від 05.08.2025 було проведено обшук по АДРЕСА_1 , а також належних присадибних ділянок вищезазначеного домоволодіння, де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів в присутності ОСОБА_6 , під час якого на присадибній ділянці та прилеглій території житлового будинку, було виявлено та вилучено 568 рослин з кореневою системою, які було вилучено та поміщено до 4 пакунків, які складені з двох поліетиленових мішків білого кольору та посередині обв'язані ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бирку з відповідними написами і підписами понятих та скріплено печаткою «Для довідок» ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області. Вищевказані 568 рослин з кореневою системою, які було вилучено та поміщено до 4 пакунків, які складені з двох поліетиленових мішків білого кольору та посередині обв'язані ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бирку з відповідними написами і підписами понятих та скріплено печаткою «Для довідок» ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, визнано речовим доказом постановою дізнавача ОСОБА_3 від 05.08.2025 р, відповідно до ст. 98 КПК України
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає, що положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що майно, вказане у клопотанні може мати на собі сліди кримінального правопорушення, є фактично його предметом, тобто вказане майно має відношення до даного кримінального провадження, а його дослідження є необхідним для повного, швидкого, якісного проведення досудового розслідування, внаслідок чого необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Щодо зазначеного майна у клопотанні належним чином розкрито, яке відношення зазначене майно має саме до цього кримінального провадження, у зв'язку з чим процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна, як речового доказу є визначеним відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки постановою дізнавача воно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вказане майно, з огляду на те, що зазначені у клопотанні рослини можуть бути наркотичними засобами, не доцільно передавати власнику, який може його знищити або сховати. Отже, дізнавачем доведено ризики, визначені у абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна, вказаного у клопотанні.
Дізнавач довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадженняю
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Завдання, для виконання якого дізнавач звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Вказаний висновок слідчого судді співвідноситься з обставинами кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню в цій частині. Застосування менш обтяжливого способу арешту майна буде недостатньо для забезпечення збереження речових доказів по вказаному провадженню. Отже, необхідно накласти арешт на майно, вказане у клопотанні, позбавивши власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до скасування у встановленому КПК України порядку.
Проте, до компетенції слідчого судді не відноситься вирішення питання про порядок зберігання речового доказу, а тому вимоги в частині передачі вказаного речового доказу до кімнати для зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором начальником Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025025230000122, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене в ході обшуку 05.08.2025 р. по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, а саме на 568 рослин з кореневою системою, які було вилучено та поміщено до 4 пакунків, які складені з двох поліетиленових мішків білого кольору та посередині обв'язані ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бирку з відповідними написами і підписами понятих та скріплено печаткою «Для довідок» ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
У задоволенні клопотання у іншій частині відмовити
Контроль за виконанням ухвали покласти на дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1