Справа № 132/2587/25
1-кс/132/450/25
Ухвала
Іменем України
08 серпня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Калинівці клопотання заступника СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000278 від 05.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Калинівського районного суду Вінницької області 06.08.2025 надійшло клопотання заступника СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000278 від 05.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 06.08.2025 це клопотання передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Згідно із клопотанням у ньому висловлене прохання накласти арешт на майно з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
-мобільний телефон марки «Іphone» моделі 12 Pro в корпусі золотого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
-зарядний пристрій до телефону марки «Іphone»;
-сумку чорного кольору з особистими речами та банківською карткою НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 .
Це клопотання мотивовано тим, що 05.08.2025 до ЧЧ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення із спец. лінії "102", від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що невідома особа, шляхом вільного доступу, під час воєнного стану біля ставу м. Калинівка здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Іphone» моделі 12 Pro, чим завдала матеріального збитку.
Дані відомості відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2025 року за № 12025020220000278 та розпочато досудове розслідування.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Дружне Хмільницького району Вінницької області.
Так, 05.08.2025 на підставі ст. 208 КПК України було затримано військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України здійснено його обшук.
Під час обшуку затриманого ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон марки «Іphone» моделі 12 Pro в корпусі золотого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , зарядний пристрій до вказаного телефону, сумку чорного кольору з особистими речами та банківською карткою НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон Redmi 9А, грошові кошти в сумі 2000 гривень.
В подальшому, 05.08.2025 вилучені мобільний телефон марки «Іphone» моделі 12 Pro в корпусі золотого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , зарядний пристрій до вказаного телефону, сумку чорного кольору з особистими речами та банківською карткою НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025020220000278.
Необхідність у арешті вище зазначеного майна, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що вони є об'єктами кримінально-протиправних дій, а отже являються речовими доказами, а не застосування такого заходу забезпечення призведе до втрати речових доказів, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
Заступник СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_3 та прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, до суду подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, заявлене клопотання підтримали.
Власниця вказаного вище майна ОСОБА_5 , яку було повідомлено повісткою, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з наведеним, згідно із положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних не здійснювалося.
Дослідивши клопотання і долучені до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 26.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000278, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно із долученим до клопотання витягом від 05.08.2025 із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025020220000278, 05.08.2025 до ЧЧ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення із спец. лінії "102", від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що невідома особа, шляхом вільного доступу, під час воєнного стану біля ставу м. Калинівка здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Іphone» моделі 12 Pro, чим завдала матеріального збитку. В ході виїзду СОГ на місце події було встановлено, що крадіжку вчинив військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 .
До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовані доводи, наведенні в клопотанні, серед них: копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.08.2025; копія пояснення ОСОБА_7 від 05.08.2025; копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.08.2025; копія постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.08.2025.
Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги наведені положення процесуального закону та оцінюючи доводи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025020220000278 встановлено обставини, які вказують на те, що вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Іphone» моделі 12 Pro в корпусі золотого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , зарядний пристрій до вказаного телефону, сумку чорного кольору з особистими речами та банківською карткою НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 , є предметами, які були об'єктами кримінально протиправних дій - крадіжки та мають суттєве значення для досудового розслідування , тобто, відповідно до ст. 98 КПК України дані предмети є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту цих речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення та відчуження, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000278 від 05.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
-мобільний телефон марки «Іphone» моделі 12 Pro в корпусі золотого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
-зарядний пристрій до телефону марки «Іphone»;
-сумку чорного кольору з особистими речами та банківською карткою НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1