Справа № 132/2335/25
1-кс/132/410/25
Ухвала
Іменем України
21 липня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка Вінницької області клопотання слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000243 від 09 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що до чергової частини відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та повідомив, що ОСОБА_6 , 22.06.2025 року близько 17:00 год., перебуваючи в будинку заявника шляхом вільного доступу вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9» IMEI: НОМЕР_1 , чим завдав матеріального збитку на суму 6000 грн. В ході досудового розслідування опитано ОСОБА_7 , яка 16.07.2025 року добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9» синього кольору, об'ємом оперативної пам'яті 6 Gb та вбудованою 128 Gb, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI:2: НОМЕР_3 . В подальшому, 16.07.2025 року вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Необхідність в арешті добровільно виданого 16.07.2025 року ОСОБА_7 обґрунтовується наявністю підстав вважати, що він є предметом, що є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже являється речовим доказом у кримінальному провадженні, а незастосування вказаного заходу забезпечення призведе до втрати речового доказу, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Беручи до уваги вищевикладене, з метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
Слідчий, прокурор та власник майна про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені в передбаченому законом порядку. Неприбуття зазначених осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею достеменно встановлено, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000243 від 09 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Як вбачається із заяви ОСОБА_7 від 16.07.2025 року останньою було добровільно видано працівниками поліції мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору об'ємом оперативної пам'яті 6 Gb та вбудованою 128 Gb, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI:2: НОМЕР_3 , який відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 16.07.2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. …Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому вимогами згаданої статті визначено, що у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 5 ст.171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.
Слідчим суддею враховано, що у разі не накладення арешту на це майно до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, є достатні підстави вважати, що можуть настати негативні наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Органом досудового розслідування надано достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. Правові підстави для арешту вказаного майна в межах даного провадження підтверджуються матеріалами досудового розслідування. Зазначене майно у клопотанні слідчого є доказом у кримінальному провадженні, а тому накладення на нього арешту необхідно для його збереження.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування має потребу у збереженні вилученого майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000243 від 09 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене відповідно до заяви ОСОБА_7 від 16.07.2025 року та яке відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 16.07.2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9» синього кольору об'ємом оперативної пам'яті 6 Gb та вбудованої 128 Gb, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI:2: НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12025020220000243 від 09 липня 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя