Справа № 185/558/25
Провадження 2/185/2729/25
08 серпня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Маковської Д.Ю.,розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департамента екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов'язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду,
14.01.2025 керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся через систему «Електронний суд» звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою суду від 29.01.2025 було відкрито загальне позовне провадження даній цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія С .О. від 15.04.2025 року було прийнято до свого провадження дану цивільну справу.
У підготовчому судовому засіданні 22.05.2025, 21.07.2025 відповідач підтримав своє клопотання про залишення позовної заяви без руху, подане через систему «Електронний суд» 11.04.2025, клопотання про об'єднання справ № 185/529/25, № 185/558/25, № 185/532/25, № 185/505/25, № 185/566/25, подане через систему «Електронний суд» 22.05.2025 та про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, подане через систему «Електронний суд» 13.06.2025.
Клопотання про залишення позову без руху обґрунтовано тим, що ч.4 ст. 177 ЦПК України було доповнено абз.2, за яким у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а положення закону щодо його зворотньої дії в часі зумовлюють обов'язок подання прокурором документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна - земельної ділянки площею 2 га, щодо якої проведено експертно-грошову оцінку, до здійснення чого прокурором позовної заява має бути залишена без руху.
Клопотання про об'єднання справ мотивовано тим, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають цивільні справи № 185/529/25, № 185/558/25, № 185/532/25, № 185/505/25, № 185/566/25 розпочаті за позовами Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради, а відповідачами за ними є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов'язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду. Позовні вимоги є тотожними, пов'язані між собою однаковою підставою виникнення, а також поданими доказами, а матеріально-правова вимога позивачів до відповідачів є однорідною. Вказані однорідні вимоги виникли з однакових юридичних фактів, які є основою для виникнення права, мають спільну юридичну природу, дані позовні заяви подано одними й тими ж позивачами.
Клопотання про закриття провадження у справі мотивовано тим, що Межиріцька сільська рада не може бути позивачем в даній справі, а в силу положень статті 18-1 та частини 1 статті 76 Закону України «Про місцеве самоврядування» повинна бути відповідачем та нести як орган місцевого самоврядування відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. Крім того Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації не може бути позивачем у даній справі, а з урахуванням положень статті 53 ЦПК України, може приймати участь у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Крім того, у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), чиї інтереси, як держави, представляє прокурор, так і у прокурора, відсутні законні підстави для звернення до суду без проведення відповідної перевірки дотримання діючого законодавства стосовно ландшафтного заказника місцевого значення « ОСОБА_4 » повноважним органом - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), отже на даному етапі Інспекція також не може бути позивачем в даній справі. Крім того, прокурором при зверненні до суду з позовом не конкретизовано якою частиною статті 391 ЦК України він обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
Прокурор через систему «Електронний суд» 14.05.2025 подав заперечення проти клопотань відповідача від 11.04.2025, у судовому засіданні посилався на доводи викладені у запереченнях на клопотання. Вказував, що абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі.
Представники Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради в судове засідання в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Суд, заслухавши клопотання відповідача, заперечення на них позивача та матеріали справи, дійшов наступного.
Щодо клопотання про залишення позову без руху.
Позовну заяву у справі було подано 14.01.2025 через систему «Електронний суд».
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
У даному випадку Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 вочевидь встановлює для позивачів додаткові обов'язки щодо надання додаткових документів, відтак не має зворотної дії в часі. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 не пом'якшує та не скасовує відповідальність жодного кола осіб, та прямо визначає, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна за визначених цим законом умов, а не в частині процесуальних обов'язків учасників судового процесу.
При цьому суд вважає передчасним на даній стадії судового процесу дослідження тієї обставини, чи відповідає відповідач у даній справі визначенню «добросовісний набувач» у контексті законодавства України, зокрема ст. 388 ЦК України («якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач))…».
Щодо клопотання про об'єднання позовів.
Згідно зі статтею 188 ЦПК України, об'єднання справ допускається за умови, коли позовні вимоги є пов'язаними між собою підставами виникнення або поданими доказами, або у разі наявності основних і похідних позовних вимог.
Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року передбачено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)»
Отже умовою об'єднання позовів одного позивача в одному провадженні є однорідність позовних вимог, спільність предмета позову, спільність підстав позову та процесуальна доцільність.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Справи які відповідач просить об'єднати в одне провадження містять різні позовні вимоги до різніх відповідачів, хоча і за подібних фактичних обставин, та про скасування різних рішень органу місцевого самоврядування, які стали підставою для реєстрації права власності таких відповідачів на різні земельні ділянки, при цьому обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються різними доказами.
Таким чином у даних цивільних справах, які відповідач просить об'єднати в одне провадження відсутня спільність фактичних підстав та предмета позову, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У Постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що «Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи
з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.»
Відтак, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
У даній справі позивач в обсязі, визначеному п.п. 4-5 с. 175 ЦПК України, зазначив у позовній заяві зміст позовних вимог, виклад обставин, якими він їх обґрунтовує із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, обґрунтував підстави для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц.
За змістом наведених норм сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві. Відтак належним відповідачем має бути особа, яка дійсно є суб'єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).
Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Тобто суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, ураховуючи завдання цивільного судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб'єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.
Крім того закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.
Поряд із цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19) та у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).
На час пред'явлення позову прокурор, обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, послався визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
На час відкриття провадження у справі судом не встановлено відсутність спору, у зв'язку з чим, клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає.
У підготовчому засідання відпоавідачем також було заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_5 , яке судом задоволено ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа.
Судом завершено підготовку справи до судового розгляду, проведено всі необхідні підготовчі дії, зокрема визначено предмет спору, характер спірних правовідносин, склад учасників процесу, визначено обставини, що підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 177, 188, 197, 200, 255, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_3 про залишення позову без руху, об'єднання справ та закриття провадження у справі -відмовити.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департамента екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов'язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2025 року о 11:00 год. у приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, зала № 12).
Викликати у судове засідання свідків: ОСОБА_5 .
В судове засідання викликати учасників справи.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя С.О. Бабій