Справа № 183/2666/24
№ 1-кс/183/1432/25
30 липня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42022131610000132 від 06 квітня 2022 р., про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Біловодськ Луганської області, громадянки України, раніше не судиму, військовослужбовця військової служби за контрактом, яка проходить військову службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - кухара відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «молодший сержант», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановленні досудовим розслідуванням обставини, а саме, що молодший сержант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що вона, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - кухара відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 24 лютого 2022 року самовільно, з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, залишила місце служби та покинула район виконання завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 на території АДРЕСА_2 .
Таким чином, молодший сержант ОСОБА_5 , за викладених вище обставин обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
27.10.2023 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, вручити яке не виявилося можливим у зв'язку з неможливістю встановити її місцезнаходження. Через це, повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого згідно ст. 135 КПК України 02.11.2023 р. опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр».
08 листопада 2023 р. постановою слідчого підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук, однак на теперішній час вона розшукана не була та продовжує переховуватись від органу досудового розслідування. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків, матеріалами службового розслідування та іншими документами.
Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду та незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що є обґрунтована підозра, просить надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши пояснення прокурора, надані письмові докази, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу.
Так, при вирішенні питання про затримання підозрюваного з метою приводу слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, обґрунтована, що підтверджується протоколами допиту свідків, матеріалами службового розслідування та іншими доказами. Також, вказані слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявні.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Відповідно до ч. 2 ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З клопотання вбачається, що повідомлення про підозру від 27 жовтня 2023 р. вручено його захиснику, а також разом з повістками про виклик до слідчого відповідно до ст. 135 КПК України 02.11.2023 р. опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» №220.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини, вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Оскільки жодного разу ОСОБА_5 за викликами до слідчого не з'явилася і її місцеперебування невідоме, 08 листопада 2023 р. постановою слідчого підозрювану оголошено в розшук, однак на час розгляду клопотання суду не надано відомостей про те, що вона розшукана чи самостійно з'явилася до слідчого.
Таким чином, приходжу до висновку, що прокурор довів, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, а зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для її затримання з метою приводу для розгляду клопотання про тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Біловодськ Луганської області, - з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 (вул. Шевченко, 7, м. Самар Дніпропетровської області, тел.: 066-243-03-88).
Ухвала діє до 30 січня 2026 року включно та втрачає законну силу 31 січня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1