Вирок від 08.08.2025 по справі 201/1933/22

Справа № 201/1933/22

Провадження № 1-кп/201/161/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021040000000697, внесене до ЄРДР 25.09.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, працюючого адміністратором спортивного клубу, утриманців не маючого, маючого вищу освіту, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представник потерпілих ОСОБА_7

потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом.

1.125 вересня 2021 приблизно о 00 годин 27 хвилин, водій ОСОБА_3 , не маючи чинного страхового полісу (страхового сертифіката “Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи належним йому на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 технічно справним автомобілем «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух у темний час доби, по мокрому асфальтобетонному дорожньому покриттю, у лівій смузі для руху пр. Гагаріна в м. Дніпро, проїжджа частина якого освітлювалась міським електроосвітленням, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, з боку вул. Академіка Баха, у напрямку вул. Марії Кюрі, з трьома пасажирами у салоні автомобіля: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на задньому пасажирському сидінні, зліва - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на задньому пасажирському сидінні, справа - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

1.2В процесі руху, водій ОСОБА_3 , 25 вересня 2021 приблизно о

00 годин 27 хвилин, рухаючись у крайній лівій смузі для руху пр. Гагаріна в м. Дніпро, по заокругленню дороги ліворуч за напрямком свого руху, в районі електроопори АДРЕСА_2 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, рухаючись зі швидкістю приблизно 80-100 км/год, що перевищує дозволену в населених пунктах швидкість руху 50 км/год, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам та не виконавши покладені на нього обов'язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над керуванням транспортним засобом, в результаті чого автомобіль «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись у некерованому стані, виїхав на зустрічну смуху руху, де останній, в районі електроопори № 834, у крайній правій смузі зустрічного йому напрямку руху пр. Гагаріна в м. Дніпро, своєю правою боковою частиною скоїв зіткнення з передньою частиною автомобіля «МАЗ 533702», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який рухався у зустрічному ОСОБА_3 напрямку руху, у крайній правій смузі для руху пр. Гагаріна у м. Дніпро.

1.3Своїми діями водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.1(ґ), 2.3 (б), 12.1, 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

- п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

- п. 2.1.: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

- п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

- п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

1.4Порушення водієм ОСОБА_3 , вищезазначеного п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - виїздом на зустрічну смугу для руху з послідуючим зіткненням з автомобілем «МАЗ 533702» реєстраційний номер НОМЕР_3 .

1.5Невиконання водієм ОСОБА_3 , вищезазначеного п.12.1 Правил дорожнього руху України, призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця на верхнiй та нижнiй повіці правого ока; синця, дiлянки осаднення та забiйно-скальпованоi рани на правій щоцi з переходом на проекцію дуги нижньої щелепи; перелому нижньої щелепи по центру зі змiщенням уламків з крововиливом в слизову оболонку навколо перелому; садна на підборідді праворуч; скальпованоi рани в лобній області праворуч з переходом в тім'яну область праворуч та далi до центру, крововиливу в м'які покривні тканини в проекції рани - садна в скроневій області ліворуч на межі росту волосся: сниця верхньої половини лівої вушної раковин ліворуч: крововиливу в м'які покривні тканини голови у потиличній області закритої тупої травми грудної клітини: скальпованоi рани з садном навколо по нижньому краю верхнього квадранту лівої молочної залози; масивного крововиливу в м'які тканини грудної клітини вiд рiвня ключиць переходом на проекцію середньої третини грудини по передній та лівій передньо-бiчнiй поверхні, переломів ребер (2-го, 3-го, 4-го та 5-го ліворуч по середньо-ключичній лінії, 2-го та 3-го праворуч по середньо-ключичній лінії) з крововиливами навколо, крововиливу в м'які тканини переднього середостіння, забою легень з крововиливами по задній поверхні в області коренів, забою серця: розриву вушка правого передсердя з крововиливом навколо. крововиливу під ендокардом лівого шлуночка, рiдка кров в порожнині серцевої сорочки: садна задньої поверхні правого плечового суглобу; - множинних саден обох кистей рук (тильної поверхні лівої кисті з переходом на 2-й та 3-й палець; тильної поверхні правоi кисті з переходом на променево-зап'ястковий суглоб); - синців: на переднiй поверхнi обох гомілок у верхній та середній третині i на передній поверхні правого стегна в нижній третинi.

1.6Встановлені у ОСОБА_17 тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.

1.7Смерть ОСОБА_18 наступила на місці дорожньо-транспортної пригоди 25.09.2021 приблизно о 00 годин 27 хвилин, в районі електроопори АДРЕСА_2 .

1.8Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупоi травми тіла: внутрішньочерепної травми: забійної рани у внутрішнього кута правої надбрівної дуги, синців на повіках обох очей, множинних саден правої половини обличчя (від проекції лобної області та вниз до проекції нижньої щелепи), крововиливу м'які покривні тканини голови в лобній області по центру, крововиливів під тверду мозкову оболонку в проекції верхніх поверхонь обох півкуль головного мозку, крововиливів під м'яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, крововиливів в речовину головного мозку (в товщі свої частини мозку більш виражені у середньому мозку та підкіркових ядрах), набряку речовини головного мозку з ділянками стиснення на базальній поверхні півкуль мозочку; тупоi травми грудної клітини, забою обох легень з крововиливами у коренів та явищами правостороннього пневмотораксу; крововиливу у товщу зв'язкового апарату печінки; - множинних саден тильної поверхні 1-го пальця лівої кисті; забійно-рваної рани на тильній поверхні правої кисті в проекції основи 2-го пальця.

1.9Всі встановлені у гр. ОСОБА_15 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

1.10Смерть ОСОБА_15 наступила 27 вересня 2021 о 05 год. 30 хв. у приміщенні КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за адресою: АДРЕСА_3 .

1.11Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупоi травми тіла з порушенням свідомостi до коми та порушенням зовнішнього дихання - трахеотомія: речовини головного мозку в лобній частці праворуч, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток носу, забійно-рваноi рани верхньої губи праворуч, множинних саден голови та обличчя, явищами 3 посттравматичному періоді когнітивних порушень, інтелектуально-мнестичних розладів, координаторної недостатності та астено-вегетативного синдрому; закритої тупої травми грудної клітини, забою обох легень, лівостороннього пневмотораксу, підшкірної емфіземи м'яких тканин грудної клітини, синця передньої поверхні грудної клітини з переходом ліворуч: поверхневої забійної рани або глибокого садна на переднiй поверхні правої гомілки в середній третинi.

1.12Всі встановлені у гр. ОСОБА_13 тілесні ушкодження в сукупності за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

1.13Наведені дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 3 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

2. Позиція обвинуваченого

2.1Обвинувачений ОСОБА_3 висловив жаль за вчинене, оскільки він втратив найціннішу людину і ще одну знайому дівчину, повідомив про своє розкаяння, вибачився перед потерпілими, їхні цивільні позови визнав, сказав, що вину визнає, під час свого допиту зазначив, що після ДТП у нього не було пам'яті, він був у комі, він нічого не пам'ятає з тих подій, втім він розуміє, що не заслуговує на прощення, йому дуже боляче. При цьому він активно підтримав чисельні клопотання захисників про визнання майже всіх доказів незаконними та недопустимими, підтримав клопотання захисників про дослідження всіх документів провадження із зачитуванням судом їх вголос і переглядом судом всіх відеозаписів, що значно затягло розгляд справи. У зв'язку із втратою пам'яті відмовився відповідати на питання і давати покази в силу ст. 63 Конституції України. Зауважив, що якщо суд прийде до переконання про визнання його винуватим, просив призначити мінімальне покарання.

3.Позиція потерпілих

3.1Потерпілий ОСОБА_8 повідомив суду наступне.

3.1.1В ніч на 25 вересня 2021 року я ліг спати і вночі з невідомого номеру мені зателефонували і повідомили, що моя дочка ОСОБА_19 потрапила в ДТП, я був здивований і одразу зібрався і поїхав до місця пригоди, яке знаходилось на повороті пр. Гагаріна біля гуртожитку ДНУ, це місце між вул. Баха і вул. Марії Кюрі. Приїхавши туди я побачив три чи чотири машини швидкої допомоги, були рятувальні машини МНС, багато людей, які спостерігали за цим. Я побачив жахливу картину. На стороні руху протилежної напрямку руху, тобто на зустрічній полосі стояло вщент розбита машина ОСОБА_20 , це спортивна тюнінгована машина, та там був автомобіль сміттєвоз, який був майже без ушкоджень. Я побачив, що чотири людини знаходились в машині ОСОБА_21 безпритомні і лікарі і рятувальники намагалися звільнити їх та надати допомогу. Я спитав про стан цих постраждалих. Хтось сказав, що дівчина, яка сиділа на передньому сидінні, загинула. Це була ОСОБА_22 , подруга моєї доньки. Я підійшов до машини, там була моя донька ОСОБА_19 , вона сиділа за водієм на пасажирському сидінні. Лікарі тримали капельниці в руках і надавали їй медичну допомогу, а рятувальники намагалися витягнути її з машини. Через деякий час рятувальники впорались, усі три особи, які були живі - це ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і моя донька ОСОБА_25 , їх всіх помістили кожного в окрему карету швидкої допомоги і повезли до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Я зателефонував своїй дружині, вона приїхала десь через 20 хвилин після мене, і потім ми поїхали до лікарні.

3.1.2Зимовського я вперше побачив непритомного за кермом автомобіля.

3.1.3Моя донька про Зимовського нічого не розповідала, але казала, що у неї є друг з автомобільної тусовки, який займався дріфтом. Я її попереджав, що це небезпечно.

3.1.4Анна була студенткою ІНФОРМАЦІЯ_7 і проживала у моїх батьків, які мешкали в м. Києві. Навчалась на другому курсі за спеціальністю правознавство.

3.1.5В той час було темно, але вулиця була освітлена, був трохи мрячий дощ, було трішки слизько, плівки води і калюж не було, просто вона була трішки волога.

3.1.6З характеру ДТП було видно, що водій автомобіля «Ланцер Ево» не впорався з керуванням і зі своєї смуги чомусь поїхав на зустрічну полосу майже лоб в лоб з автомобілем-сміттєвозом. Удар був дуже сильний. Удар прийшовся в передній правий бік Ланцера, який рухався з Нагорного ринку в напрямку Підстанції. Майже половина Ланцера була пошкоджена, навіть зм'ята.

3.1.7В лікарні ми дізналися, що ОСОБА_26 помістили в нейрореанімацію. Два дні лікарі боролися за її життя, вони зробили все можливо і неможливе, вона була повністю забезпечена медикаментами, обладнанням, доглядом, але вранці в понеділок 27 вересня мені подзвонили і сказали, що вона померла. У мене було чотири дитини, а залишилось три, з яких син і дві доньки.

3.1.8Позов підтримую повністю. Наполягаю на максимальній мірі покарання, пов'язаної з позбавленням волі і прав керування.

3.2Потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду наступне.

3.2.1Вночі з п'ятниці на суботу на 25 вересня 2021 року приблизно в 00:35 нам зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що моя дочка ОСОБА_19 попала в ДТП. ОСОБА_27 чоловік ОСОБА_28 поїхав, а я залишилась вдома з двома малолітніми дітьми. Дочекавшись няню, я поїхала також. Там я побачила ДТП і машину ОСОБА_21 , в якій знаходились четверо осіб, а саме: за кермом був Зимовськой без свідомості, поруч ОСОБА_29 , за ним моя дочка ОСОБА_19 , а поруч з нею ОСОБА_24 . Там були автомобілі швидких, МНС. Моїй дочці надали медичну допомогу, її дістали з автомобіля останню. Там вже був мій чоловік. На мій погляд ДТП сталося із за перевищення швидкості. ОСОБА_24 до цього я не знала.

3.2.2Позов підтримую повністю. Наполягаю на максимальній мірі покарання, пов'язаної з позбавленням волі і прав керування.

3.3Потерпілий ОСОБА_12 повідомив суду наступне.

3.3.1Моя сестра ОСОБА_30 зустрічалась з Зимовським, я його знав, але ми не спілкувалися як товариші, моя сестра декілька разів приходила з ним до мене в гості. ОСОБА_30 проживала з Зимовським з січня 2021 року. Вона працювала викладачем танців в “Гармонія», розташованої в школі “ ОСОБА_31 ».

3.3.2В ніч на 25 вересня 2021 року приблизно в 00:30 моя мама забігла в кімнату і повідомила, що їй зателефонував батько Зимовського і повідомив про ДТП. Ми одразу поїхали туди і там побачили розбитий ОСОБА_32 , який зіткнувся з автомобілем-сміттєвозом. ОСОБА_33 була на передньому сидінні біля водія Зимовського. Автомобіль розрізали на шматки, щоб дістати людей. Я звернув увагу, що шини, які були на автомобілі, були майже лисими, вони були спеціальними для автоперегонів і виробник забороняє їх використовувати на вологій поверхні. Це я знаю як спеціаліст, оскільки є директором ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_8 », яке спеціалізується на автомобільних шинах. Тоді поверхня дорожнього покриття була волога, але без калюж. Йшов мрячий дощ.

3.3.3Позов підтримую повністю. Наполягаю на максимальній мірі покарання, пов'язаної з позбавленням волі і прав керування.

3.4Потерпіла ОСОБА_11 повідомила суду наступне.

3.4.1ОСОБА_34 є моїм сином, а моя дочка ОСОБА_30 зустрічалась з Зимовським. В ніч на 25 вересня 2021 року приблизно в 00:30 мені зателефонував батько Зимовського і повідомив про ДТП. Я зі своїм сином ОСОБА_35 одразу поїхали туди і там побачили розбитий Ланцер, який зіткнувся з автомобілем сміттєвозом. ОСОБА_33 була на передньому сидінні біля водія Зимовського, який був в безпорадному стані. По мірі можливості дітей стали діставати з автомобіля, це було важко, автомобіль розрізали і їх увезли в лікарню.

3.4.2Я знала, що Зимовськой займається автоперегонами і я постійно багаторазово попереджала його про небезпечність такого. Також коли ОСОБА_23 попав в аварію в серпні 2021 року, я зателефонувала його матері і попереджала про небезпечні наслідки. Я хвилювалась за свою дочку, яку він возив з собою. Зимовськой займався дрифтингом. Він знімав своє вождіння з перевищенням швидкості і хизувався цим в соціальних мережах.

3.4.3Мені батьки ОСОБА_23 запропонували сплатити витрати на поховання і пам'ятник, але я відмовила, це для мене було цинізмом.

3.4.4Позов підтримую повністю. Наполягаю на максимальній мірі покарання, пов'язаної з позбавленням волі і прав керування.

3.5Потерпілий ОСОБА_13 повідомив суду наступне.

3.5.1Зимовськой є моїм товаришем, ми товаришуємо з приводу любові до автівок. З ОСОБА_36 ми зустрічалися.

3.5.2Опівночі 24 вересня 2021 року я знаходився з ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , очікуючи ОСОБА_39 на вокзалі, яка їхала з Києва на поїзді. Коли вона приїхала, ми поїхали до дому ОСОБА_40 , щоб вона залишила там свої речі. Після цього вона, дізнавшись про те, що ми хотіли покататись на автівці, спитала у нас, чи можна з нами, а саме Зимовським і ОСОБА_41 провести ніч разом, катаючись на автівці і ми дали згоду на це. Ми сіли до автівки ОСОБА_20 еволюшн, поїхали в напрямку, який я не пам'ятаю наразі, оскільки я втратив пам'ять. Я був на задньому сидінні поряд з ОСОБА_36 . ОСОБА_42 знаходилась на передньому пасажирському сидінні біля водія, а ОСОБА_43 знаходилась позаду за водієм.

3.5.3Про отримані мною тілесні ушкодження я не можу відповісти, оскільки був в комі і частково втратив пам'ять. Вона частково повернулась до мене наприкінці жовтня 2021. В середині листопада я став усвідомлювати, розуміти і керувати своїми діями.

3.5.4Десь за рік до даного ДТП я познайомився з Зимовським на автозустрічах, де я працював фотографом. Я знімав на відео те, як рухався Зимовськой за кермом свого автомобіля. Я обробляв відео і викладав у соцмережах, у т.ч. за участю Зимовського. Коли я знімав ззовні, я не бачив, чи залишалися сліди протектора шин від автомобіля Зимовського, коли він дрифтував, але в цей момент йшов дим з-під автомобіля.

3.5.5Коли я знаходився у лікарні я був повністю забезпечений лікуванням.

3.5.6Я неодноразово зтикався з тим, що ОСОБА_43 та старша дочка ОСОБА_44 казали, що сваряться зі своїми батьками.

3.5.7Зимовськой пропонував нам пристебнутися, але я не пам'ятаю, чи ми пристебнулися.

3.5.8Позов я не заявляв.

3.5.9Я не хочу, щоб Зимовському суд дав реальну міру покарання, але вважаю, щоб суд позбавив його прав керування на три роки.

3.6Потерпілий ОСОБА_9 повідомив суду наступне.

3.6.1Очевидцем ДТП я не був, обставини його скоєння мені не відомі. Про ДТП мені стало відомо від сина, який зателефонував мені. Відео ДТП я бачив по новинах телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».

3.6.2Вважаю, що випадок, який стався з моєю внучкою ОСОБА_45 , це закономірність, оскільки це повинно було статися, оскільки у Зимовського це було не перше ДТП, він постійно порушував ПДР і хизувався цим у соцмережах. Водій розумів смертельну небезпеку, оскільки він значно перевищував швидкість, займаючись дрифтингом. Анна була кмітливою і розумною дівчинкою, навчалася на платній основі (оплату здійснював я) на юриста в ІНФОРМАЦІЯ_10 і мешкала у нас в м. Києві і допомагала мені і моїй дружині. Мені вже 83 роки, а дружині 80 років. Вона нам допомагала. Смерть двох молодих дівчат при таких обставинах, це смерть їх сімей. Для мене втрата онучки, це як моя смерть, я отримав моральну травму, я звертався до психолога, ніщо не зможе окупити смерть онучки. Я вчений світового масштабу, професор, написав 25 монографій, опублікував два підручника, зараз пишу ще одну книгу, але ніяк не можу її закінчити внаслідок морального самопочуття, оскільки я постійно думаю про онучку. У мене погіршилось самопочуття, виникли проблеми з серцем.

3.6.3У мене є ще син і онуки. Для мене всі внуки однаково дорогі. Втім ми жили втрьох в Києві останні півтори роки, я, моя дружина і ОСОБА_46 до цього ОСОБА_19 мешкала у м. Дніпро разом із своїми батьками. Коли вона мешкала з нами, вона разів по 10 на день спілкувалась з батьками, з якими були найкращі стосунки. Ми із інтелігентної сім'ї. Її батьки і я брали участь в утриманні ОСОБА_40 , коли вона була в Києві.

3.6.4ОСОБА_19 мені не розповідала про те, що вона раніше їздила з Зимовським і ОСОБА_24 , такі випадки мені не відомі, і це я вважаю було вперше.

3.6.5Позов підтримую повністю. Наполягаю на максимальній мірі покарання, пов'язаної з позбавленням волі і прав керування.

4.Позиція захисників ОСОБА_3

4.1Захисники ОСОБА_3 просили суд визнати незаконними та недопустимими доказами майже всі процесуальні документи, зібрані в ході досудового розслідування, та виправдати останнього у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання. Разом з тим зазначили, що якщо суд прийде до переконання про визнання ОСОБА_3 винуватим за ч. 3 ст. 286 КК України, то просили призначити мінімальне покарання.

5.Докази, які досліджені судом

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,знайшла своє підтвердження у наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні доказах, якими є:

5.1Витяг з ЄРДР № 12021040000000697 від 25.09.2021 року, який підтверджує внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (т. 1 а.п. 1-2);

5.2Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.09.2021, відповідно до якого оглянуто місце ДТП по пр. Гагаріна в м. Дніпро на заокругленні дороги в районі електроопори № 834 з боку вул. Академіка Баха, у напрямку вул. Марії Кюрі, в пошкодженому від удару при ДТП автомобілі «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлений труп ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 3-26);

5.3Протокол огляду від 28.09.2021, за яким оглянутий телефон Айфон 7, який за письмовою заявою добровільно надала свідок ОСОБА_47 (т. 1 а.п. 73), на телефоні виявлений відео-файл з записом з відеореєстратора, встановленого на лобовому склі автомобіля. На відеозаписі мається дата 2021-09-25 00:27:37. На відео автомобіль «Mitsubishi Lancer» рухається по пр. Гагаріна у м. Дніпрі у крайній лівій смузі та по закругленню дороги ліворуч втрачає контроль та виїжджає на зустрічну смугу, де зіткається з автомобілем «МАЗ», який рухається у зустрічному напрямку. Запис преривається на часі 00:27:51 (т. 1 а.п. 74-75);

5.4Відеозапис з відеореєстратора оглянутий в суді, його зміст відповідає вищевказаному протоколу огляду (т. 1 а.п. 76);

5.5Висновок експерта від 29.11.2021 № СЕ-19/104-21/30936-ІТ, відповідно до якого гальмова система та рульове керування автомобіля «МАЗ 533702» р.н. НОМЕР_3 знаходяться в працездатному стані (т. 1 а.п. 88-93);

5.6Висновок експерта від 26.11.2021 № СЕ-19/104-21/30947-ІТ, відповідно до якого робоча гальмова система автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_2 перебуває в працездатному стані. Рульове керування автомобіля знаходиться в непрацездатному стані з причини втрати цілісності рульового валу та рульової труби рульової колонки. Дане пошкодження рульового керування автомобіля виникло після ДТП (т. 1 а.п. 99-104);

5.7Висновок експерта від 30.11.2021 № СЕ-19/104-21/30944-ІТ, відповідно до якого місце зіткнення автомобіля «МАЗ 533702» р.н. НОМЕР_3 та автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_2 розташовано на проїзній частині дороги пр. Гагаріна, призначеній для руху від вул. Марії Кюрі в напрямку вул. Баха перед подряпинами на асфальті за умов, якщо дані подряпини виникли від зіткнення вищезазначених транспортних засобів. Автомобіль «МАЗ 533702» р.н. НОМЕР_3 під час зіткнення контактував своєю передньою частиною з правою боковою частиною автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_2 (т. 1 а.п. 110-117);

5.8Протокол огляду від 27.09.2021, відповідно до якого слідчим за участю двох понятих і лікаря-анестезіолога оглянуто труп ОСОБА_15 у реанімаційному відділенні КП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ДОР (т. 1 а.п. 118-120);

5.9Лікарське свідоцтво про смерть № 1967 від 28.09.2021, відповідно до якого смерть ОСОБА_15 настала ІНФОРМАЦІЯ_12 у КЗ «ДОКЛМ» ДОР внаслідок ДТП по пр. Гагаріна 25.09.2021 року (т. 1 а.п. 121);

5.10 Висновок експерта від 27.09.2021 № 1967, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по факту смерті гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , враховуючи поставлені експертові питання, відомі обставини справи, експерт прийшов до наступних висновків:

5.10.1Питання: «1. Яка причина смерті?»

Відповідь: Смерть її настала від внутрішньочерепної травми у вигляді крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку, клінічний перебіг якої ускладнився розвитком набряку-набухання головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.

5.10.2 Питання: «2. Чи є на трупі тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, локалізація і давність утворення та чи перебувають виявлені тілесні ушкодження у причинно-наслідковому зв'язку з настання смерті?»

Відповідь: При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: внутрішньочерепна (ушита рана в проекції внутрішнього краю правої надбрівної дуги, синці на повіках очей, численні дрібні садна на усій правій половині обличчя, крововиливи під твердою та м'якою мозковими оболонками і у речовину головного мозку в підкіркових ядрах та стовбурі), садна на тильній поверхні 1-го пальця лівої кисті, ушита рана тильній поверхні 2-го пальця правої кисті, крововиливи в прикореневих ділянках легень та у товщу зв'язок печінки. Усі вищевказані тілесні ушкодження прижиттєві, спричинені задовго до настання смерті, одномоментно чи у швидкій послідовності, за єдиним механізмом струсу та удару - тертя об тверді предмети, тому розділенню не підлягають і у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

5.10.3Питання: «3. Чи приймав незадовго до смерті алкоголь, якщо так, то яка концентрація в крові?»

Відповідь: Судово-токсикологічне дослідження не проводилось у зв'язку з тривалим перебуванням потерпілої на стаціонарному лікуванні (т. 1 а.п. 126-129);

5.11 Висновок експерта від 29.09.2021 № 1967/582-Е, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по факту смерті гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , враховуючи поставлені експертові питання, відомі обставини справи, експерт прийшов до наступних висновків:

5.11.1Питання: «1. Які тілесні ушкодження є на тілі ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , їх характер, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?»

Відповідь: При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: внутрішньочерепна травма (ушита рана в проекції внутрішнього краю правої надбрівної дуги, синці на повіках обох очей, численні дрібні садна на усій правій половині обличчя, крововиливи під твердою та м'якою мозковими оболонками і у речовину головного мозку в підкіркових ядрах та стовбурі), садна на тильній поверхні 1-го пальця лівої кисті, ушита рана тильній поверхні 2-го пальця правої кисті, крововиливи в прикореневих ділянках легень та у товщу зв'язок печінки. Усі вищевказані тілесні ушкодження прижиттєві, спричинені задовго до настання смерті, одномоментно чи у швидкій послідовності, за єдиним механізмом струсу та удару-тертя об тверді предмети, тому розділенню не підлягають і у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент і спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

5.11.2Питання: «2. Яка причина смерті потерпілої?»

5.11.3Питання: «3. Коли настала смерть потерплої?»

Відповідь: Згідно даних наданої медичної документації (медична карта № 8072 стаціонарного хворого КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 ») смерть потерпілої настала 27.09.2021 р. о 05 годин 30 хвилин.

5.11.4Питання: «4. Чи страждала потерпіла при житті якими-небудь хворобами?»

Відповідь: У потерпілої морфологічних ознак захворювань при судово-медичній експертизі не виявлено.

5.11.5Питання: «5. Чи знаходилася потерпіла на момент ДТИ у стані сп'яніння, якщо так, то яка ступінь тяжкості?»

Відповідь: Судово-токсикологічне дослідження не проводилось у зв'язку з тривалим перебуванням потерпілої на стаціонарному лікуванні.

5.11.6Питання: «6. Чи є дані, які б вказували, що у момент зіткнення потерпіла знаходилася на задньому пасажирському сидінні?»

Відповідь: Морфологічний характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, не виключають можливості її перебування на задньому пасажирському сидінні момент зіткнення транспортних засобів.

5.11.7 Питання: «7. Чи знаходиться настання смерті потерпілої у причинному зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями у наслідок дорожньо-транспортної полі мала місце близько 00:27 годині 25.09.2021?»

Відповідь: Виявлені на тілі потерпілої тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням її смерті (т. 1 а.п. 131-134);

5.12 Висновок експерта від 07.10.2021 № 1952/581-Е, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи по факту смерті гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , враховуючи поставлені експертові питання, відомі обставини справи, експерт прийшов до наступних висновків:

5.12.1При судово-медичній експертизі трупа виявлено: закрита тупа травма грудної клітки з переломом ребер по середнє ключичним лініям (2-5 зліва та 2-3 справа), крововилив в передньому середостінні та в м'яких тканинах грудної клітки по передній та переднє-лівій поверхні, забій серця, розрив вушка правого передсердя, рідка кров в порожнині серцевої сорочки (350 мл), нерівномірне кровонаповнення міокарду, крововиливи під ендокардом лівого шлуночку, скальпована рана та садна в проекції лівої молочної залози, садно по задній поверхні правого плечового суглобу. Перелом нижньої щелепи, синці на верхній та нижній повіках правого ока, на правій щоці, численні садна на правій половині обличчя, скальпована рана на лобі справа з переходом на тім'яну область, садно в лівій скроневій області, синець на верхній половині лівої вушної раковини, численні садна на тильній поверхні лівої кисті з переходом на тильну поверхню 2-3 пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на зап'ястково-променевий суглоб, синці по передній поверхні обох гомілок у верхній та середній третинах, на передній поверхні правого стегна в нижній третині.

5.12.2Питання: «1. Які тілесні ушкодження є на тілі ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , їх характер, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?» Питання: «7. Чи знаходиться настання смерті потерпілої у причинному зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями у наслідок дорожньо-транспортної події, що мала місце близько 00:27 годині 25.09.2021?»

Відповідь: При судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки з переломом ребер по середнє ключичним лініям (2-5 зліва та 2-3 справа), крововилив в передньому середостінні та в м'яких тканинах грудної клітки по передній та переднє-лівій поверхні, забій серця, розрив вушка правого передсердя, рідка кров в порожнині серцевої сорочки (350 мл), скальпована рана та садна в проекції лівої молочної залози, садно позадній поверхні правого плечового суглобу; перелом нижньої щелепи, синці на верхній та нижній повіках правого ока, на правій щоці, численні садна на правій половині обличчя, скальпована рана на лобі справа з переходом на тім'яну область, садно в лівій скроневій області, синець на верхній половині лівої вушної раковини, численні садна на тильній поверхні лівої кисті з переходом на тильну поверхню 2-3 пальців, на тильній поверхні правої кисті з переходом на зап'ястково-променевий лоб, синці по передній поверхні обох гомілок у верхній та середній третинах, на передній поверхні правого стегна в нижній третині.

Виявлені при дослідженні трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, вони могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди та можуть відповідати фазам травмування в середині салону автомобіля від дії виступаючих частин салону.

Виявлена закрита тупа травма грудної клітки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і яка в даному випадку призвела до настання смерті.

5.12.3Питання: «2. Яка причина смерті потерпілої?»

Відповідь: Смерть її настала від закритої тупої травми грудної клітки з переломом ребер, розривом вушка правого передсердя, що ускладнилося крововиливом в порожнину серцевої сорочки і тампонадою серця кров'ю, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа.

5.12.4Питання: «3. Коли настала смерть потерпілої?»

Відповідь: Враховуючи ступінь виразності трупних явищ на момент первинного дослідження, а також відому причину смерті та умови перебування трупа смерть могла настати у терміни близько за 10-12 годин до моменту дослідження трупа в морзі

5.12.5Питання: «4. Чи страждала потерпіла при житті якими-небудь хворобами?»

Відповідь: При дослідженні трупа макроскопічних ознак хронічних захворювань не виявлено.

5.12.6Питання: «5. Чи знаходилася потерпіла на момент ДТП у стані сп'яніння, о так, то яка ступінь тяжкості?»

Відповідь: При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (т. 2 а.п. 49-52);

5.13 Висновок експерта № 3109е від 03.12.2021, відповідно до якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані матеріалів кримінального провадження та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до висновку:

5.13.1Питання: 1. Які тілесні ушкодження є на тілі ОСОБА_3 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення?

Відповідь: за даними медичної документації, з урахуванням консультативного висновку та при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої тяжкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку по типу дифузного аксонального ураження, гострої субдуральної гематоми зліва, закритого перелому передньої стінки правої гайморової пазухи з явищами гемосинусу (кров в порожнині пазухи), забійної рваної рани верхньої губи праворуч;

- закритої травми грудної клітини праворуч з косими переломами 4,5,6 та 7 ребер по лопатковій лінії, геморагічного забою правої легені.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

5.13.2Питання: 2. Яка ступень тяжкості тілесних ушкоджень наявних на тілі ОСОБА_3 .?

Відповідь: за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.2.1.3 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

5.13.3Питання: 3. Чи знаходиться виявлені тілесні ушкодження ОСОБА_3 у причинному зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями у наслідок дорожньо-транспортної події, що мала місце 25 вересня 2021 року приблизно о 00 год. 27 хв.?

Відповідь: враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Враховуючи характер та 'локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

5.13.4Питання: 4. Чи є дані про те, що на момент пригоди ОСОБА_3 , перебув у стані сп'яніння? Якщо є, то яка ступінь тяжкості сп'яніння?

Відповідь: в умовах стаціонару була взята кров на алкоголь (результат токсикологічного дослідження №114 від 25.09.2021 року), за даними результату дослідження - алкоголь в крові не виявлено.

5.13.5Питання: 5. Виявлені тілесні ушкодження в ОСОБА_3 , характерні для водія чи пасажира автомобіля?

Відповідь: враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 , дані матеріалів кримінального провадження (протокол огляду автомобіля «Mitsubishi Lancer», р.н. НОМЕР_4 ), можливо вказати, що гр. ОСОБА_3 в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у якості водія (т. 2 а.п. 228-240);

5.14 Висновок експерта № 3110е від 03.12.2021, відповідно до якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до висновку:

5.14.1Питання: 1. Які тілесні ушкодження є на тілі ОСОБА_13 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення?

Відповідь: за даними медичної документації та при огляді у нього ' виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- тяжкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку по типу дифузного аксонального ураження головного мозку, геморагічного забою правої лобної частки, субархноїдального крововиливу, перелому кісток носу, ран - на спинці носу ліворуч, в проекція передвір'я носу праворуч, сліду від загоєння поверхневої рани чи глибокого садна в потиличній області ліворуч;

- закритої тупої травми грудної клітини, забою обох легень, з явищами лівостороннього пневмогідротораксу (кров та повітря в грудній порожнині), синця - по передньо-бічній поверхні шиї ліворуч у нижній третині з переходом на проекцію лівої ключиці в підключичну область, відповідно та далі на передню поверхню грудної клітини ліворуч між передньо-пахвовою та навкологрудинною лініями в проекції 2-3-го ребер;

- рубця, що може бути наслідком загоєння глибокого садна чи , поверхневої рани - по передній поверхні правої гомілки у середній третині.

5.14.2Питання: 2. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_13 .

Відповідь: за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.2.1.3 «в,л» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

5.14.3Питання: 3. Чи знаходиться виявлені тілесні ушкодження ОСОБА_13 у причинному зв'язку з спричиненими тілесними ушкодження у наслідок дорожньо-транспортної події, мала місце 25 вересня 2021 року приблизно о 00 год. 27 хв.?

Відповідь: Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тобто можливо і в термін на який вказує слідчий у постанові.

5.14.4Питання: 4. Чи є дані про те, що на момент пригоди ОСОБА_13 перебував у стані сп'яніння? Якщо є, то яка ступінь тяжкості сп'яніння?

Відповідь: в умовах стаціонару була взята кров на алкоголь (аналіз №115 від 25.09.2021 року), однак результат дослідження в представленій медичній документації не виявлено.

5.14.5Питання: 5. Виявлені тілесні ушкодження в ОСОБА_13 характерні для водія чи пасажира автомобіля?

Відповідь: враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_13 , дані матеріалів кримінального провадження (протокол огляду автомобіля «Mitsubishi Lancer», р.н. НОМЕР_4 ), можливо вказати, що гр. ОСОБА_13 в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у якості пасажира заднього сидіння (т. 2 а.п. 242-251);

5.15 Протокол огляду від 25.11.2021, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2021 (т. 2 а.п. 201) проведено огляд автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_2 , зафіксовано пошкодження автомобіля (т. 2 а.п. 203-224);

5.16 Відеозапис до протоколу огляду від 25.11.2021 досліджений у судовому засіданні, його зміст відповідає змісту вищевказаного протоколу огляду (т. 2 а.п. 225);

5.17 Протокол огляду від 07.10.2021, відповідно до якого слідчим оглянуто проїжджу частину пр. Гагаріна в м. Дніпрі від перехрестя з вул. Телевізійної (вул. Баха) до електроопори № 834. На проїжджій частині нанесена дорожна розмітка 1.3 ПДР та 1.5 ПДР. Проведеними замірами дорожньої розмітки 1.5 ПДР за напрямком руху транспортних засобів у напрямку вул. М. Кюрі встановлено, що білі смуги дорожньої розмітки мають однакову довжину по 3.0 метрів кожна та однакові розриви між собою по 6.0 метрів кожен (т. 1 а.п. 157-161);

5.18 Інформація про погодні умови ІНФОРМАЦІЯ_16 від 12.11.2021, про погодні умови 25.09.2021 у період з 00:00 до 15:00 (т. 1 а.п. 182);

5.19 Протокол проведення слідчого експерименту від 04.11.2021 за участю свідка ОСОБА_48 , під час якого останній розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 53-56). В судовому засіданні досліджений відеозапис слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 61);

5.20 Протокол проведення слідчого експерименту від 04.11.2021 за участю свідка ОСОБА_49 , під час якого останній розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 57-60). В судовому засіданні переглянутий відеозапис слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 61);

5.21 Протокол огляду відеозаписів від 24.10.2021, яким оглянуто відеозаписи з назвами: К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna_06DC6918_1634125933_l (1); К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna_06DC6918_1634125933_1; К-320.5 pr.Gagarina-Televeziyna_06C067B0_1634125926_l (т. 3 а.п. 88-99).

5.21.1 При відкриванні відеофайлу під назвою К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna _06DC6918_1634125933_l (1), встановлено, що відеозапис кольоровий, без звуку, у верхньому лівому куті мається напис: 25/09/2021 00:19:58, у правому верхньому куті мається напис: К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna. При перегляді вказаного відеозапису встановлено, що на ньому зображено регульоване перехрестя проспекту Гагаріна та вул. Телевізійної у Дніпро, темний час доби, проїзна частина мокра та чиста, опадів не має, наявне міське електроосвітлення, наявна дорожня розмітка, асфальтне покриття без вибоїн, на відеозаписі видно, що на перехресті світлофор не працює (в режимі жовтого миготіння). Відеозапис ведеться з камери відеоспостереження «Безпечне Місто». Камера розташована на правому узбіччі пр. Гагаріна, за напрямком руху з боку вул. А.Баха у напрямку вул. М. Кюрі. При перегляді даного відео-запису, час 00:32:00, в об'єктиві камери з'являється автомобіль «Nissan Leaf» білого кольору, який рухається у лівій смузі руху, за напрямком руху з боку вул. А. Баха у напрямку вул. М. Кюрі та за ним у попутному напрямку здійснює рух автомобіль «Mitsubishi Lancer», синього кольору, рух здійснює прямолінійно. Далі, час 00:32:03, в об'єктиві камери видно, як автомобіль «Nissan Leaf» білого кольору здійснив перестроювання у праву смугу руху, а автомобіль «Mitsubishi Lancer» продовжив рух у лівій смузі для руху, здійснюючи рух у тому ж напрямку. Далі час 00:32:10 автомобіль «Mitsubishi Lancer», рухаючись по пр. Гагаріна, на заокругленні проспекту ліворуч, зникає з об'єктиву камери. Далі, час 00:40:00 відеозапис зупиняється;

5.21.2При відкриванні відео-файлу під назвою К-320.5 pr.Gagarina-Televeziyna_06C067B0_1634125926_l, встановлено що, відеозапис кольоровий, без звуку, у верхньому лівому куті мається напис: 25/09/2021 00:20:00, у правому верхньому куті мається напис: К-320.5 pr.Gagarina-Televeziyna. При перегляді вказаного відеозапису встановлено, що на ньому зображено регульоване перехрестя проспекту Гагаріна та вул. Телевізійної у м. Дніпро, темний час доби, проїзна частина мокра та чиста, опадів не має, наявне міське електроосвітлення, наявна дорожня розмітка, асфальтне покриття без вибоїн, на відеозаписі видно, що на перехресті світлофор не працює (в режимі жовтого миготіння). Відеозапис ведеться з камери відеоспостереження «Безпечне Місто», камера розташована на правому узбіччі пр. Гагаріна, за напрямком руху з вул. М. Кюрі у напрямку вул. А. Баха. При перегляді даного відео-запису, час 00:32:00, в об'єктиві камери шляється автомобіль «Nissan Leaf» білого кольору, який рухається у лівій смузі руху, за напрямком руху з боку вул. А. Баха у напрямку вул. М. Кюрі та ним у попутному напрямку здійснює рух автомобіль «Mitsubishi Lancer», синього кольору, останній рух здійснює прямолінійно. Далі, час 00:32:02, в об'єктиві камери видно, як автомобіль «Nissan Leaf» білого кольору здійснює перестроювання у праву смугу руху, а автомобіль «Mitsubishi Lancer» продовжує рух у лівій смузі для руху, здійснюючи рух у тому ж напрямку. На відео-записі видно, що на обох автомобілях увімкнено світло фар. Далі, час 00:32:03 автомобіль «Mitsubishi Lancer», рухаючись по пр. Гагаріна, у зазначеному напрямку, зникає з об'єктиву камери. Далі, час 00:40:02 відеозапис зупиняється;

5.21.3Відеозапис з файлу К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna_06DC6918_1634125933_1 ідентичний відеозапису з файлу К-320.1 pr.Gagarina-Televeziyna_06DC6918_1634125933_1 (1);

5.22 В судовому засіданні переглянуті вказані відеозаписи, встановлено, що їх зміст відповідає вищевказаного протоколу огляду (т. 3 а.п. 100);

5.23 В судовому засіданні переглянуті відеозаписи з боді-камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_17 , встановлено, що їх зміст відповідає фактичним обставинам справи (т. 3 а.п. 125);

5.24 Протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2021 за участю свідка ОСОБА_50 , під час якого останній розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 129-134); В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 148);

5.25 Протокол проведення слідчого експерименту від 12.11.2021 за участю свідка ОСОБА_51 , під час якого остання розповіла про обставини ДТП (т. 3 а.п. 141-146); В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 148);

5.26 Протокол проведення слідчого експерименту від 16.11.2021 за участю свідка ОСОБА_16 , під час якого останній розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 152-157); В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 166);

5.27 Протокол проведення слідчого експерименту від 17.11.2021 за участю свідка ОСОБА_52 , під час якого свідок розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 159-164); В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 166);

5.28 Протокол проведення слідчого експерименту від 29.11.2021 за участю свідка ОСОБА_50 , з метою перевірки і уточнення відомостей, під час якого останній розповів про обставини ДТП (т. 3 а.п. 169-174); В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, порушень вимог КПК при його проведенні судом не встановлено (т. 3 а.п. 176);

5.29Протокол проведення слідчого експерименту від 02.12.2021 за участю потерпілого ОСОБА_13 , під час якого потерпілий розповів, що обставини ДТП не пам'ятає (т. 3 а.п. 205-208);

5.30 В судовому засіданні переглянутий відеозапис вищевказаного слідчого експерименту, його зміст відповідає вищевказаному протоколу огляду (т. 3 а.п. 209);

5.31 Висновок експерта № СЕ-19/104-21/39429-ІТ від 23.12.2021, за яким експерт надав наступні відповіді:

5.31.1Розгерметизація правого переднього колеса автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 мала місце (колесо в зборі з шиною надійшло на дослідження розгерметизованим), і для виявлення даного факту потрібно спеціальних знань;

5.31.2Розгерметизація правого переднього колеса автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 виникла внаслідок ДТП в момент зіткнення автомобілів;

5.31.3На закраїні ободу колеса, яка обернена в середину автомобіля, є пошкодження, характерні для контактування даної закраїни з асфальте покриттям дорожнього полотна, але виникли вони після зіткнення автомобілів в при переміщенні автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_2 до повної зупинки, або під час його завантаження-розвантаження для евакуації в місце зберігання (т. 3 а.п. 247-250);

5.32 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.11.2021, за яким в мобільному телефоні свідка ОСОБА_51 був виявлений відеозапис « ІНФОРМАЦІЯ_18 », який був скопійований на оптичний диск (т. 3 а.п. 110-113);

5.33 Протокол огляду відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від 17.11.2021, відповідно до якого слідчий оглянув відеозапис «KFLC6961.MP4» (т. 5 а.п. 4-5);

5.34В судовому засіданні переглянутий відеозапис «KFLC6961.MP4», судом встановлено, що візуально відеозапис характерний для запису з камери автомобільного відеореєстратора та встановлено, що він ведеться у темний час доби. При подальшому перегляді було встановлено, що, відповідно до обставин події, в полі зйомки камери проглядається зіткнення автомобіля “Mitsubishi Lancer» з автомобілем “МАЗ- 533702». Початку відеозапису відповідає час: «2021-09-25 00:27:36», закінченню - «2021-09-25 00:27:51». У момент часу «2021-09-25 00:27:42» (згідно із таймером на відеоряді) автомобіль, з якого ведеться зйомка, рухається по проїзній частині у правому ряді, у лівому ряді рухається автомобіль “Mitsubishi Lancer», який виконує випередження автомобіля, з якого ведеться зйомка. Обидва вищевказаних автомобіля наближаються до заокруглення проїзної частини ліворуч, відносно напрямку їх руху. Далі у момент часу «2021-09-25 00:27:45» (згідно із таймером на відеоряді) автомобіль 'Mitsubishi Lancer» рухається по заокругленню у лівому ряді та віддаляється від автомобіля, з якого ведеться зйомка. В подальшому у момент часу «2021-09-25 00:27:47» (згідно із таймером на відеоряді) автомобіль “Mitsubishi Lancer», рухаючись по заокругленню, зміщується ліворуч відносно напрямку свого руху, починає рухатись у стані заносу та перетинає подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. У момент часу «2021-09-25 00:27:48» (згідно із таймером на відеоряді) автомобіль “Mitsubishi Lancer», рухаючись в заносі, продовжує зміщуватися ліворуч відносно напрямку свого руху та перетинає зустрічну для нього смугу руху. В полі зйомки з'являється світло фар автомобіля “MA3-533702», який рухається у зустрічному, відносно руху автомобіля “Mitsubishi Lancer» напрямку. Далі у момент часу «2021-09-25 00:27:49» (згідно із таймером на відеоряді) автомобіль “Mitsubishi Lancer», рухаючись в заносі, продовжує зміщуватись ліворуч відносно напрямку свого руху та продовжує перетинати зустрічну для нього смугу руху. Автомобіль “MA3-533702» рухається у зустрічному, відносно руху автомобіля “Mitsubishi Lancer» напрямку. У момент часу «2021-09-25 00:27:49» (згідно із таймером на відеоряді) відбувається зіткнення автомобіля “Mitsubishi Lancer» з автомобілем “МАЗ-533702». В подальшому у момент часу «2021-09-25 00:27:50» відбувається переміщення автомобіля “Mitsubishi Lancer» за напрямком руху автомобіля “МАЗ-533702» після їх зіткнення (т. 3 а.п. 114);

5.35 Висновок експерта № КСЕ-19/121-21/27464 від 17.12.2021, відповідно до якого експерти, провівши комплексну експертизу відеозапису «KFLC6961.MP4», зробили наступні висновки:

5.35.1Варіант № 1 - Згідно вихідних даних, які встановлені при дослідженні відеозапису.

5.35.1.1У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху та вимог лінії 1.3 горизонтальної дорожньої розмітки Розділу 34 Правил дорожнього руху.

5.35.1.2У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.35.1.3У діях водія автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

5.35.1.4У даній дорожній ситуації водій автомобіля “MA3-533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5.35.1.5З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: “Чи мав технічну можливість водій автомобіля “MA3-533702» р.н. НОМЕР_5 запобігти дорожньо-транспортній події?», не є можливим.

5.35.1.6З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: “Чи відповідали дії водія автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_16 , вимогам Правил дорожнього руху України, і якщо ні, то чи знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо- транспортної події?», не є можливим.

5.35.2Варіант №2 - Згідно показань свідка ОСОБА_50

5.35.2.1У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.4, 12.1, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху та вимог лінії 1.3 горизонтальної дорожньої розмітки Розділу 34 Правил дорожнього руху.

5.35.2.2У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.35.2.3У діях водія автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

5.35.2.4У даній дорожній ситуації водій автомобіля “МАЗ-533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5.35.2.5З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: «Чи мав технічну можливість водій автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_3 запобігти дорожньо-транспортній події?» експертом не вирішувалось.

5.35.2.6З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи відповідали дії водія автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_16 , вимогам Правил дорожнього руху України, і якщо ні, то чи знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної події?», експертом не вирішувалось.

5.35.3Варіант №3 - Згідно показань свідка ОСОБА_53

5.35.3.1У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.4, 12.1, 12.4,

5.35.3.2Правил дорожнього руху та вимог лінії 1.3 горизонтальної дорожньої розмітки Розділу 34 Правил дорожнього руху.

5.35.3.3У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.35.3.4У діях водія автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

5.35.3.5У даній дорожній ситуації водій автомобіля “MA3-533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху.

5.35.3.6З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи мав технічну можливість водій автомобіля “MA3-533702» р.н. НОМЕР_5 запобігти дорожньо-транспортній події?», експертом не вирішувалось.

5.35.3.7З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи відповідали дії водія автомобіля “MA3-533702» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_16 , вимогам Правил дорожнього руху України, і якщо ні, то чи знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної події?», експертом не вирішувалось.

5.35.4Варіант №4 - Згідно показань свідка ОСОБА_16

5.35.4.1У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.4, 12.1, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху та вимог лінії 1.3 горизонтальної дорожньої розмітки Розділу 34 Правил дорожнього руху.

5.35.4.2У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.35.4.3У діях водія автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

5.35.4.4У даній дорожній ситуації водій автомобіля “MA3-533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5.35.4.5З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи мав технічну можливість водій автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 запобігти дорожньо-транспортній події?», експертом не вирішувалось.

5.35.4.6З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи відповідали дії водія автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_16 , вимогам Правил дорожнього руху України, і якщо ні, то чи знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної події?», експертом не вирішувалось.

5.35.5Варіант №5 - Згідно показань свідка ОСОБА_52

5.35.5.1У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.4, 12.1, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху та вимог лінії 1.3 горизонтальної дорожньої розмітки Розділу 34 Правил дорожнього руху.

5.35.5.2У даній дорожній обстановці водій автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.35.5.3У діях водія автомобіля “Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

5.35.5.4У даній дорожній ситуації водій автомобіля “МАЗ-533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5.35.5.5З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи мав технічну можливість водій автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 запобігти дорожньо-транспортній події?», експертом не вирішувалось.

5.35.5.6З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, запитання: “Чи відповідали дії водія автомобіля “МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_16 , вимогам Правил дорожнього руху України, і якщо ні, то чи знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної події?», експертом не вирішувалось (т. 4 а.п. 11-31);

5.36 Висновок експерта №СЕ-19/104-22/2099-ІТ від 21.01.2022, відповідно до якого експерт, провівши автотехнічну експертизу, зробив наступні висновки:

5.36.1 В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

5.36.2Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати зазначені вимоги ПДР.

5.36.3При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Варіант №1 (в тому випадку, якщо швидкість руху автомобіля «МАЗ 533702» становила 40,0...50,0 км/год):

5.36.4В даній дорожній обстановці водій автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5.36.5В умовах місця події водій автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 не мав технічної можливості запобігти ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.

5.36.6При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли б знаходитися у причинному зв'язку з настанням ДТП.

Варіант №2 (в тому випадку, якщо швидкість руху автомобіля «МАЗ 533702» становила 52,9 км/год):

5.36.7В даній дорожній обстановці водій автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.

5.36.8В умовах місця події водій автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 не мав технічної можливості запобігти ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, як при русі автомобіля з фактичною швидкістю (52,9 км/год) так і при русі з дозволеною в населених пунктах швидкістю (50,0 км/год).

5.36.9При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли б знаходитися у причинному зв'язку з настанням ДТП.

5.36.10При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «МАЗ 533702» ОСОБА_16 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху, однак вказані невідповідності його дій з технічної точки зору не перебувають у причинному зв'язку з настанням даної ДТП (т. 4 а.п. 248-254);

5.37 Висновок комісійної судово-медичної експертизи № 2 від 10.01.2022, за яким на підставі наданих матеріалів кримінального провадження з приводу смерті гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та відповідно до поставлених на вирішення питань, враховуючи дані медичної документації, дані первинної судово-медичної експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

5.37.1.1Питання 1: Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?

Відповідь 1: згідно аналізу наданої медичної документації та судово- медичної документації («Висновки експерта» №1967 від 19.10.2021 року та №1967/582-Е від 21.10.2021 року) комісією експертів у гр. ОСОБА_15 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла:

- внутрішньочерепної травми: забійної рани у внутрішнього кута правої надбрівної дуги, синців на повіках обох очей, множинних саден правої половини обличчя (від проекції лобної області та вниз до проекції нижньої щелепи), крововиливу в м'які покривні тканини голови в лобній області по центру, крововиливів під тверду мозкову оболонку в проекції верхніх поверхонь обох півкуль головного мозку, крововиливів під м'яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, крововиливів в речовину головного мозку (в товщі стовбурової частини мозку більш виражені у середньому мозку та підкіркових ядрах), набряку речовини головного мозку з ділянками стиснення на базальній поверхні півкуль мозочку;

- тупої травми грудної клітини, забію обох легень з крововиливами у коренів та явищами правостороннього пневмотораксу;

- крововиливу у товщу зв'язкового апарату печінки;

- множинних саден тильної поверхні 1-го пальця лівої кисті;

- забійно-рваної рани на тильній поверхні правої кисті в проекції основи 2-го пальця.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження, встановлено, що вони спричинені за єдиним механізмом струсу та удару-тертя виступаючих частин салону транспортного засобу або при ударі об такі, за умов дорожньо-транспортної пригоди з фазами травмування в середині салону автомобілю.

Встановлені у гр. ОСОБА_15 тілесні ушкодження спричинені у відносно короткий термін до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » аночасно чи у швидкій послідовності одне за одним, в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові, тобто 25.09.2021 року.

Всі встановлені у гр. ОСОБА_15 тілесні ушкодження знаходяться в крямому причинному зв'язку з настанням її смерті, і тому в сукупності за - ритерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких, що відповідає пункту 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

5.37.1.2Питання 2: Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_15 характерні як для водія чи пасажира легкового автомобіля. Якщо для пасажира, то якого сидіння - переднього пасажирського чи задніх сидінь, якщо задніх то правого, лівого чи по-середині?

Відповідь 2: враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень встановлених у гр. ОСОБА_15 , з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол огляду від 25.11.2021 року, дані висновків експертів), з урахуванням направлення векторів травматичної дії від контакту транспортних засобів (в напрямку спереду назад з права на ліво, під кутом від переднього правого пасажирського сидіння в напрямку заднього пасажирського сидіння зліва) та локалізацію тілесних ушкоджень у інших учасників пригоди, комісія експертів прийшла до висновку, що: гр. ОСОБА_15 у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в якості пасажира заднього сидіння легкового автомобілю за водієм (т. 4 а.п. 36-52);

5.38 Висновок комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 10.01.2022, за яким на підставі наданих матеріалів кримінального провадження по факту спричинення тілесних ушкоджень під час ДТП гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до доставлених на вирішення питань, враховуючи дані медичної документації, дані первинної судово-медичної експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

5.38.1 Питання 1: Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?

Відповідь 1: згідно аналізу наданої медичної документації та судово-медичної документації («Висновок експерта» №3109е від 03.12.2021 року) комісією експертів у гр. ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла:

- тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 3-го ступеню з множинними вогнищами забиття речовини головного мозку в обох лобних частках, в лівій скроневій та тім'яній частках, субдуральної гематоми в потиличній області ліворуч, субарахноїдального крововиливу, багатоуламкових переломів передньої, зовнішньої та верхньої стінок верхньощелепної пазухи праворуч з переходом на зовнішню стінку правої орбіти, гемосинусу верхньощелепної пазухи праворуч, забійно-рваної рани верхньої губи праворуч, субкон'юнктивального крововиливу правого ока;

- закритої травми грудної клітини, множинних ділянок забиття правої легені, переломів ребер праворуч (1-го в передньому відрізку, 3,4,5,7-го в задніх відрізках та 6-го в передньому відрізку).

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження, встановлено, що вони спричинені за єдиним механізмом струсу та удару-тертя виступаючих частин салону транспортного засобу або при ударі об такі, за умов дорожньо-транспортної пригоди з фазами травмування в середині салону автомобілю.

Встановлені у гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені у відносно короткий термін до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » одночасно чи у швидкій послідовності одне за одним, в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові, тобто 25.09.2021 року, що підтверджується ознаками загоєння тілесних ушкоджень та даними медичної документації.

Всі встановлені у гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження в сукупності :а критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких, що відповідає пункту 2.1.3. «в,л,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

5.38.2 Питання2: Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_3 характерні як для водія чи пасажира легкового автомобіля. Якщо для пасажира, то якого сидіння - переднього пасажирського чи задніх сидінь, якщо задніх то правого, лівого чи по-середині?

Відповідь 2: враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень встановлених у гр. ОСОБА_3 , з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження (протокол огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол огляду від 25.11.2021 року, дані висновків експертів), з урахуванням направлення векторів травматичної дії від контакту транспортних засобів (в напрямку спереду назад з права на ліво, під кутом від переднього правого пасажирського сидіння в напрямку заднього пасажирського сидіння зліва) та локалізацію тілесних ушкоджень у інших учасників пригоди, комісія експертів прийшла до висновку, що гр. ОСОБА_3 у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився в якості водія легкового автомобілю (т. 4 а.п. 57-89);

5.39 Висновок комісійної судово-медичної експертизи № 5 від 10.01.2022, за яким на підставі наданих матеріалів кримінального провадження по факту спричинення тілесних ушкоджень під час ДТП гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_15 та відповідно до поставлених на вирішення питань, враховуючи дані медичної документації, дані первинної судово-медичної експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

5.39.1Питання 1: Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?

Відповідь 1: згідно аналізу наданої медичної документації та судово-медичної документації («Висновок експерта» №3110е від 03.12.2021 року) комісією експертів у гр. ОСОБА_13 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла з порушенням свідомості до коми та порушенням зовнішнього дихання - трахеотомія:

- тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 3-го ступеню по типу дифузного аксонального ураження, з вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці праворуч, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток носу, забійно-рваної рани верхньої губи праворуч, множинних саден голови та обличчя, з явищами в посттравматичному періоді когнітивних порушень, інтелектуально-мнестичних розладів, координаторної недостатності та астено-вегетативного синдрому;

- закритої тупої травми грудної клітини, забію обох легень, лівостороннього пневмотораксу, підшкірної емфіземи м'яких тканин грудної клітини, синця передньої поверхні грудної клітини з переходом ліворуч;

- поверхневої забійної рани або глибокого садна на передній поверхні правої гомілки в середній третині.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження, встановлено, що вони спричинені за єдиним механізмом струсу та удару-тертя виступаючих частин салону транспортного засобу або при ударі об такі, за умов дорожньо-транспортної пригоди з фазами травмування в середині салону автомобілю.

Встановлені у гр. ОСОБА_13 тілесні ушкодження спричинені у відносно короткий термін до надходження на стаціонарне лікування в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » одночасно чи у швидкій послідовності одне за одним, в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові, тобто 25.09.2021 року, що підтверджується ознаками загоєння тілесних ушкоджень та даними медичної документації.

Всі встановлені у гр. ОСОБА_13 тілесні ушкодження в сукупності за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких, що відповідає пункту 2.1.3. «в,л,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

5.39.2 Питання 2: Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_13 характерні як для водія чи пасажира легкового автомобіля. Якщо для пасажира, то якого сидіння - переднього пасажирського чи задніх сидінь, якщо задніх то правого, лівого чи по-середині?

Відповідь 2: враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень встановлених у гр. ОСОБА_13 , з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження (протокол огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол огляду від 25.11.2021 року, дані висновків експертів), з рахуванням направлення векторів травматичної дії від контакту транспортних засобів (в напрямку спереду назад з права на ліво, під кутом від переднього правого пасажирського сидіння в напрямку заднього пасажирського сидіння зліва) та локалізацію тілесних ушкоджень у інших учасників пригоди, комісія експертів прийшла до висновку, що гр. ОСОБА_13 у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився в якості пасажира заднього сидіння легкового автомобілю за пасажиром (т. 4 а.п. 94-122);

5.40 Висновок комісійної судово-медичної експертизи № 3 від 10.01.2022, за яким на підставі наданих матеріалів кримінального провадження з приводу смерті гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та відповідно до поставлених на вирішення питань, враховуючи дані первинної судово-медичної експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

5.40.1 Питання 1: Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх характер, кількість, давність, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості?

Відповідь 1: згідно аналізу наданої судово-медичної документації («Висновок експерта» №1952/581-Е від 11.10.2021 року) комісією експертів у гр. ОСОБА_14 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

- синця на верхній та нижній повіці правого ока;

- синця, ділянки осаднення та забійно-скальпованої рани на правій щоці з переходом на проекцію дуги нижньої щелепи;

- перелому нижньої щелепи по центру зі зміщенням уламків з крововиливом в слизову оболонку навколо перелому;

- садна на підборідді праворуч;

- скальпованої рани в лобній області праворуч з переходом в тім'яну область праворуч та далі до центру, крововиливу в м'які покривні тканини голови в проекції рани;

- садна в скроневій області ліворуч на межі росту волосся;

- синця верхньої половини лівої вушної раковини;

- крововиливу в м'які покривні тканини голови у потиличній області ліворуч;

- закритої тупої травми грудної клітини: скальпованої рани з садном навколо по нижньому краю верхнього квадранту лівої молочної залози, масивного крововиливу в м'які тканини грудної клітини від рівня ключиць з переходом на проекцію середньої третини грудини по передній та лівій передньо-бічній поверхні, переломів ребер (2-го, 3-го, 4-го та 5-го ліворуч по середньо-ключичній лінії, 2-го та 3-го праворуч по середньо-ключичній лінії) з крововиливами навколо, крововиливу в м'які тканини переднього середостіння, забію легень з крововиливами по задній поверхні в області коренів, забію серця: розриву вушка правого передсердя з крововиливом навколо, крововиливу під ендокардом лівого шлуночка, рідка кров в порожнині серцевої сорочки;

- садна задньої поверхні правого плечового суглобу;

- множинних саден обох кистей рук (тильної поверхні лівої кисті з переходом на 2-й та 3-й палець; тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап'ястковий суглоб);

- синців: на передній поверхні обох гомілок у верхній та середній третині і на передній поверхні правого стегна в нижній третині.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження, встановлено, що вони спричинені за єдиним механізмом струсу та удару-тертя виступаючих частин салону транспортного засобу або при ударі об такі, за умов дорожньо-транспортної пригоди з фазами травмування в середині салону автомобілю.

Встановлені у гр. ОСОБА_14 тілесні ушкодження спричинені у відносно короткий термін до настання її смерті, одночасно чи у швидкій послідовності одне за одним, всі мають ознаки прижиттєвості та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настання її смерті, і тому сукупність встановлених ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких, що відповідає пункту 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

5.40.2 Питання 2: Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_14 характерні як для водія чи пасажира легкового автомобіля. Якщо для пасажира, то якого сидіння - переднього пасажирського чи задніх сидінь, якщо задніх то правого, лівого чи по-середині?

Відповідь 2: враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень встановлених у гр. ОСОБА_14 , з урахуванням даних матеріалів кримінального провадження (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол огляду від 25.11.2021 року, дані висновків експертів), з урахуванням направлення векторів травматичної дії від контакту транспортних засобів (в напрямку спереду назад з права на ліво, під кутом від переднього правого пасажирського сидіння в напрямку заднього пасажирського сидіння зліва) та локалізацію тілесних ушкоджень у інших учасників пригоди, комісія експертів прийшла до висновку, що гр. ОСОБА_14 у момент дорожньо- транспортної пригоди знаходилась в якості пасажира переднього сидіння легкового автомобілю (т. 4 а.п. 127-144);

5.41 Протокол огляду відеозаписів від 17.11.2021, відповідно до якого слідчий переглянув відео-записи, які були отримані в ході проведення тимчасового доступу за ухвалою слідчого судді до відеозаписів нагрудних боді-камер екіпажів патрульної поліції, які виїжджали на дорожньо-транспортну пригоду 25.09.2021 приблизно о 00:27 годині в Соборному районі м. Дніпра, на пр. Гагаріна (т. 5 а.п. 6-7);

5.42 Відеозаписи з нагрудних камер боді-камер екіпажів патрульної поліції, які виїжджали на дорожньо-транспортну пригоду 25.09.2021 приблизно о 00:27 годині в Соборному районі м. Дніпра, на пр. Гагаріна, переглянуті у судовому засіданні, переглянуті у судовому засіданні, встановлено, що відео-зйомка ведеться працівниками патрульної поліції, які прибули на місце ДТП та при перегляді відео-файлів встановлено, що на відео-файлах наявні записи, на яких видно працівників екстрених служб, які працюють на місці ДТП (т. 3 а.п. 125);

5.43 Інформація про реєстрацію ТЗ, за якою за ОСОБА_3 07.05.2021 зареєстрований автомобіль «Nissan 200 SX» р.н. НОМЕР_6 , 15.06.2021 зареєстрований автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_2 (т. 1 а.п. 34, 203-204);

5.44 Інформація про відсутність Полісу страхування на ТЗ № НОМЕР_2 (т. 1 а.п. 35);

В судовому засіданні допитані свідки, які повідомили таке.

5.45 Свідок ОСОБА_54 повідомила суду наступне.

25.09.2021 року о 10-27 відбулося ДТП за участю авто ОСОБА_55 керувала своїм авто «Нісан Ліф» і рухалася по пр. Гагаріна з Нагорного ринку у напрямку ТЦ «Неоплаза». На світлофорі біля ІНФОРМАЦІЯ_20 я побачила як мені позаду моргає авто, як я потім побачила, « ОСОБА_56 ». Інших автівок я не бачила. Далі, коли ввімкнулось зелене світло, я йому дала дорогу, відїхавши праворуч зі швидкістю десь 40 км/год. Він почав дуже стрімко набирати швидкість, на повороті, мабуть, не впорався з керуванням, і його винесло на зустрічну смугу поперек дороги, а в цей час туди підїзжав сміттєвоз зі звичайною швидкістю. Я бачила ДТП, але не могла залишитись там, оскільки в моїй автівці була маленька дитина, яка спала. Щодо погодних умов я не дуже пам'ятаю, але дорога була волога, втім дощ не йшов. ОСОБА_56 рухався рівно до моменту, коли його винесло на зустрічну смугу. Я вважаю, що ОСОБА_56 занесло на зустрічну смугу, це не було наслідком різкого вивернення його керма. Гальмування ОСОБА_56 я не бачила. У сміттєвоза і ОСОБА_56 фари горіли. Цим автівкам ніхто аварійну ситуацію не створив. Запис зі свого відеореєстратора я надала слідчому разом із відеореєстратором.

5.46 Свідок ОСОБА_57 повідомив суду наступне.

В ніч ДТП 25.09.2021 року ми, тобто я і моя колишня дружина ОСОБА_58 і дитина, їхали в автівці «Нісан Ліф» по пр. Гагаріна у напрямку Підстанції. Нас випередив на перехресті вишу МВД автомобіль «Міцубісі Еволюшн» і на закругленні дороги він виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся із сміттєвозом. Дружина перестроїлася вправо, аби надати дорогу автомобілю «Міцубісі Еволюшн». Це було вночі, асфальт був мокрим. Освітлення було. Я бачив як « ОСОБА_56 » перетнув смугу руху на зустрічну смугу. Чому він вилетів вліво я не знаю. Щодо гальмування « ІНФОРМАЦІЯ_21 » я не пам'ятаю. ДТП відбулось в першій смузі зустрічного руху. Для автомобіля «Міцубісі Еволюшн» будь-якої аварійної ситуації чи перешкод не було. Зі автомобілем - сміттєвозом контакт був правим боком автомобілем «Міцубісі Еволюшн». Сміттєвоз я бачив заздалегідь, його фари було добре видно. Фари «Міцубісі Еволюшн» горіли.

5.47 Свідок ОСОБА_16 повідомив суду наступне.

Я працював у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » і був на роботі і їхав за кермом сміттєвоза МАЗ (номера не пам'ятаю) десь в 22 годині по пр. Гагаріна у бік Нагорного ринка. Приїхав ТЦ «Неоплазу» за світлофором за закругленням дороги побачив автомобіль, який занесло на повороті і далі через роздільну смугу правим боком його занесло на мій автомобіль, відбулося зіткнення. Я його побачив за три секунди до зіткнення. З якою швидкістю він рухався я не знаю, оскільки я його побачив вже в заносі. Небезпеки для того автомобіля не було, пішоходів не було, я лише перед цим побачив автомобіль таксі, інших автомобілів в цей момент я не пам'ятаю. Мій автомобіль в цей час рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год. в крайній правій смузі руху. Я застосував екстрене гальмування. Я зателефонував одразу у швидку допомогу в поліцію. Я їхав зі своїм братом ОСОБА_59 . Він вийшов з мого автомобіля, намагався відкрити двері того автомобіля марки «Міцубісі» і сказав мені, що там можливо будуть трупи. Одразу приїхала карета швидкої, як я потім довідався, вона проїжджала мимо, далі приїхала швидка за моїм викликом і поліцейські. Підійшла дівчина і сказала, що у неї є відеореєстратор, на якому зафіксоване ДТП. До ОСОБА_60 я не підходив. Я бачив як з ОСОБА_60 діставали людей. Бачив хлопця, якого діставали. Там біля ОСОБА_60 більше часу був мій брат.

Дорожні умови були після дощу, але його в той момент не було. Освітлення було добре, горіли вуличні ліхтарі.

Наші автомобілі завжди оглядає механік перед виїздом ввечері, медика ми не проходимо.

У мене стаж водіння з 18 років. На цьому підприємстві я працюю десь 7 років водієм сміттєвоза. Технічно за три-чотири секунди я не зміг би повернути від «Міцубісі2. В момент зіткнення повної зупинки мого МАЗу не було.

Я підтверджую показання, які я надав на слідчому експерименті.

Після ДТП мене направили на аналіз алкоголю і на наркотичні засобі, яких у мене не виявлено, бо я напередодні роботи їх не вживав.

5.48 Свідок ОСОБА_61 повідомив суду наступне.

Я працюю оператором сміттєвоза ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 ». В нічну зміну я і мій брат ОСОБА_62 заступили на чергування. Ми ввечері виїхали на роботу, за кермом сміттєвоза був мій брат ОСОБА_63 , а я був збоку в кабіні. Ми проїхали ТЦ Неоплаза і їхали у бік Нагорного ринка. На закругленні дороги з протилежного боку на наш автомобіль вилетив «Міцубісі». Це було вночі восени, але рік я не пам'ятаю. Мій брат сидів за кермом у шоковому стані, а я вискочив з автомобіля сміттєвоза і підбіг до «Міцубісі». Я хотів відкрити задню двері ліву з боку водія, але вона була здавлена і я її не відкрив. Далі я відкрив ліві задні двері і побачив там дівчину і за нею хлопця, у якого йшла з носу кров. Він був у притомному стані. Дівчина була непритомному стані. Водій був у притомному стані. Я водія впізнаю у залі - це Зимовський. Друга дівчина була біля водія на пасажирському місці у непритомному стані. Під'їхала карета швидкої, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_23 , які намагалися за допомогою спецзасобів відкрити двері ОСОБА_60 .

Наш сміттєвоз рухався зі швидкістю 50 км/год у правій крайній полосі руху, так як з більшою швидкістю він не може їхати, для цього необхідна велика полоса розгону. Я сам водій і можу визначити швидкість. Наш автомобіль не перестроювався під час руху. Дорожні умови була волога дорога, але дощу не було. Міське освітлення було.

«Міцубісі» я побачив в момент заносу на наш автомобіль. Я побачив його в заносі на лінії між правою і лівою смугою протилежного руху приблизно зі швидкістю в районі 100 км/год. де його стало заносити на закругленні дороги на протилежну частину дороги, тобто на нашу. Колеса того автомобіля я не бачив. Небезпеки для нього чи перешкод не було. Позаду «Міцубісі» їхав якийсь автомобіль. Інших автомобілів там не було. На нашій полосі в той момент не було інших автомобілів. Мій брат застосував екстрене гальмування коли побачив як на нас заноситься автомобіль «Міцубісі». Я запам'ятав, що першого дістали з автомобіля водія. Я приймав участь у слідчому експерименті, який я підтверджую.

5.49 Свідок ОСОБА_64 повідомив суду наступне.

Я як рятувальник ІНФОРМАЦІЯ_24 в вересні 2021 на пр. Гагаріна діставав водія автомобіля «Міцубісі» разом із рятувальником ОСОБА_65 . Зимовський - це той, кого ми дістали. Потерпілих було дуже важко дістати, я запросив допомогу, зрізали двері, руль, пасок безпеки водія, коли витягували водія. Дівчину поруч водія дістали в останню чергу, оскільки лікарі сказали, що вона загинула. Дівчину позаду водія і хлопця, який сидів поруч з нею, ми також діставали. Чи були пристебнуті пасажири на пасажирському сидінні - я не пам'ятаю. Дівчина зпереду була пристебнута. Водій і двоє осіб позаду подавали ознаки життя, були в свідомості, стогнали.

5.50 Свідок ОСОБА_66 повідомив суду наступне.

25.09.2021 я перебував на добовому чергуванні в частині ДСНС, нам надійшов виклик про те, що сталася ДТП за участю двох автомобілів на пр. Гагаріна. По прибуттю на місце події встановлено, що сталася ДТП і в автомобілі Міцубісі перебувають чотири особи, які самостійно не можуть вийти з автомобіля, тому двері були заблоковані. Водієм був чоловік, від нього праворуч була дівчина, про яку медики сказали, що вона загинула, за водієм була дівчина в непритомному стані, справа від неї сидів хлопець у свідомому стані. У хлопця, який знаходився позаду, були заблоковані ноги від порога автомобіля, внаслідок сильного удару. За допомогою гідравлічного обладнання була знята задні праві двері і за допомогою розтискача ми провели роботи з деблокування його ніг. Далі ми передали його медикам і почали займатися деблокуванням дівчини, яка знаходилась поруч з ним. Медики натягнули їй на шию спецзасіб, який фіксує шию, оскільки медики сказали, що у неї може бути травма хребта. Далі за допомогою щиту її було витягнуто на нього і транспортовано в карету швидкої допомоги. Далі ми перейшли на ліву сторону автомобіля, де вже наші працівники займалися деблокуванням водія. Після його деблокування почали займатися дівчиною, яка загинула. Зимовського впізнаю, він був водієм. Пристебнутий був водієм, а позаду пасажири були без пасків. Щодо пасків дівчини, яка сиділа попереду, я не пам'ятаю. Другим автомобілем був сміттєвоз. Коли ми прибули на місце, там було відділення з мого підрозділу, з пожежної частини, працівники поліції і медики. Потім прийшов батько водія. Сторонніх осіб було багато і хто вони я не знаю.

5.51 Свідок ОСОБА_67 повідомив суду наступне.

25.09.2021 на пр. Гагаріна біля університету нас викликав ОСОБА_68 як рятувальників на допомогу. Ми прибули на місце ДТП. Ми з Бубенінім деблокували передні праві двері автомобіля «Місцубісі» синього кольору. Там сиділа дівчина, медик сказала, що вона загинула. Позаду неї сидів хлопець, його ноги заблокувало порогом автомобіля. Ми займалися його деблокуванням. Після цього займалися дівчиною, яка була поруч з ним позаду водія. Їй на шию надягли спецзасіб, оскільки були ознаки травми хребта. Іншим автомобілем був сміттєвоз. Дівчина була без свідомості, а хлопець поруч з нею був в свідомості. Водій і пасажирка поруч були пристебнуті. Позаду пасажири не були пристебнуті. Водієм був Зимовськой.

Судом досліджені документи, які характеризують особу ОСОБА_3 :

5.52 Копія закордонного паспорту та паспорту громадянина України ОСОБА_3 , відповідно до якого останній народився 23.10.2001 у м. Дніпропетровську, є громадянином України (т. 1 а.п. 192; т. 6 а.п. 58);

5.53 Відомості про судимості ОСОБА_3 станом на 01.10.2021, відповідно до яких судимостей не має (т. 1 а.п. 191). Переглядом інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей про судимості ОСОБА_3 судом не встановлено;

5.54 Копія витягу з ЄДДР від 23.09.2017, за яким ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.п. 193);

5.55 Інформація з КП « ІНФОРМАЦІЯ_25 » ДОР від 05.10.2021, про те, що ОСОБА_3 в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не знаходиться (т. 1 а.п. 195);

5.56 Інформація з КНП « ІНФОРМАЦІЯ_26 » ДМР від 04.10.2021, про те, що ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 196);

5.57 Копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2022, відповідно до якого за ОСОБА_3 нерухоме майно на праві власності не зареєстровано (т. 1 а.п. 199);

5.58 Довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 від 27.10.2021, за якою ОСОБА_3 є студентом 4 курсу денної форми навчання за контрактом факультету іноземних мов (т. 1 а.п. 245);

5.59 Характеристика з місця навчання від 18.11.2021, за якою ОСОБА_3 позитивно характеризується (т.1 а.п. 246);

5.60 Інформація про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, за якою 06.03.2021 о 16:55 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за проїзд в зону дії дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», тобто за ч. 1 ст. 122 КУпАП; 06.03.2021 о 00:00 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху, тобто за ч. 1 ст. 122 КУпАП (т. 1 а.п. 201-202, 207);

5.61 Довідка № 5 від 31.05.2022, відповідно до якої ОСОБА_3 працює адміністратором спортивного клубу (т. 9 а.п. 106);

5.62 Протокол огляду відеозаписів від 24.10.2021, яким оглянуто відеозапис з назвою Дрифт на Evo 8_Беспредел Полиции.JDM или BMW_Evo 8,М2,Golf Gti. Есть ли движуха в Днепре_-720р (1) та зображення під назвами: KAB_А_К.png, viber imagel.jpg, viber image2.jpg (т. 3 а.п. 88-99).

5.62.1При відкриванні відео-файлу під назвою: Дрифт на Evo 8_Беспредел Полиции.JDM или BMW_Evo 8,М2,Golf Gti. Есть ли движуха в Днепре_-720р (1), встановлено, що відеозапис кольоровий, запис здійснений зі звуком, наявний запис прямої мови як ОСОБА_3 так і інших осіб. При відкритті даного відео-запису з'являється зображення автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_4 , відеозапис з музичним супроводом, фіксування дати та часу на відео-записі відсутнє. Далі, видно, що відео-запис ведеться, як з салону автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 , так і з вулиці, де видно, як ОСОБА_3 керує автомобілем та виконує на автомобілі «дрифт», відео-зйомка здійснена як в світлу пору доби так і в темну.

5.62.2При відкритті зображення під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_28 , виявлено зображения сторінки в Instagram, на зображенні видно особу чоловічої статі, яка навприсідки сидить на багажному відділенні легкового автомобіля. Візуально видно, що автомобіль має пошкодження задньої правої частини та тріщини заднього скла. Очі особи закриті темним елементом прямокутної форми, шляхом накладання смужки на фотографію та реєстраційний номер автомобіля скрито, шляхом накладання розмитого ефекту на зображення реєстраційного номеру. Під зображенням наявний напис: «Пост о зацепе на луже Решили дать кружок по споту перед тем как я возьму камеру и начну снимать, но что-то пошло не так».

5.62.3При відкритті зображення під назвою: viber imagel.jpg, виявлено зображення сторінки в Instagram, на зображенні видно особу чоловічої статі, а саме зображення особи починається з рівня ліктів до ніг, і за нога зігнута в коліні, особа яка сидить на багажному відділенні легкового автомобіля. Візуально видно, що автомобіль має пошкодження задньої правої частини та тріщини заднього скла. Видно реєстраційний номер автомобіля, а саме: 7006. Під зображенням наявний напис: «Пост о зацепе на луже Решили дать кружок по споту перед тем как я возьму камеру и начну снимать, но что-то пошло не так».

5.62.4При відкритті зображення під назвою: viber image2.jpg, виявлено зображення сторінки в Instagram, на зображенні виявлено особу чоловічої статі, а саме зображення особи починається з рівня ліктів до ніг, ліва нога зігнута в коліні, особа яка сидить на багажному відділенні легкового автомобіля. Візуально видно, що автомобіль має пошкодження задньої правої частини та тріщини заднього скла. Видно реєстраційний номер автомобіля, а саме: 7006. Під зображенням наявний напис: «Пост о зацепе на луже Решили дать кружок по споту перед тем как я возьму камеру и начну снимать, но что-то пошло не так» «А если точнее, то поливайки газона вошли в чат» «Зная Даню Sх скоро опять возьмет реванш у столба, но уже на пластиковой «Благо дверь оказалась между столбами».

5.63 В судовому засіданні переглянуті вказані відеозапис та фото, встановлено, що їх зміст відповідає вищевказаного протоколу огляду і підтверджує, що ОСОБА_3 займався «дрифтингом» (т. 3 а.п. 100).

6.Оцінка Суду

6.1При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

6.2Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

6.3Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

6.4Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями потерпілих та свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

6.5Вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).

6.6Суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, передбачений ст.7, ст.22 КПК України, забезпечив всім учасникам судового провадження рівні права, дослідив та перевірив докази, надані суду, перевірив доводи прокурора про обставини скоєння злочину та про склад злочину в діях обвинуваченого і дійшов до переконливого висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

6.7В діях обвинуваченого судом встановлений причинний зв'язок між його діями і наслідками, які настали від його дій - загибель двох молодих дівчат та заподіяння потерпілому молодому чоловікові тяжкого тілесного ушкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Стосовно вимог захисників про визнання доказів недопустимими.

6.8 В судовому засіданні захисники не оспорювали саму подію ДТП, обставини, при яких її вчинено ОСОБА_3 , його причетність до її вчинення, однак, незважаючи на те, що ОСОБА_3 висловився про визнання вини, повідомив про щире каяття, вибачився перед потерпілими, захисники із активним підтриманням ОСОБА_3 їх клопотань оспорили майже всі процесуальні документи, зібрані на досудовому розслідуванні, просили суд визнати їх незаконними та недопустимими доказами, посилаючись на доктрину «плодів отруєного дерева». При цьому суд ретельно перевірив доводи захисників про незаконність і недопустимість доказів і прийшов до висновку про необхідність у задоволенні чисельних клопотань захисників відмовити як такі, що є безпідставними.

6.9Надаючи оцінку доводам сторони захисту про незаконність та недопустимість доказів, суд вважає за необхідне зазначити про підхід, за яким він здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості.

6.10Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного суду від 31 серпня 2022 року по справі № 756/10060/17:

6.10.1Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

6.10.2Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

6.10.3Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

6.10.4В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

6.10.5На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

6.10.6Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

6.10.7З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

6.10.8Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

6.10.9З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

6.10.10Застосування статті 87 КПК України при оцінці доказів, наданих сторонами, суд виходить із того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини.

6.10.11Суд вважає за необхідне звернути окрему увагу на вимоги кримінального процесуального закону щодо критеріїв визнання доказів допустимими (недопустимими):

- Частиною 1 ст. 86 КПК передбачено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

- Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК) містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає; належний суб'єкт збирання доказів; належна процесуальна форма.

6.10.12Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону.

6.10.13Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. При цьому оцінка доказів передбачає їх відповідний аналіз у всій сукупності та взаємозв'язку (ст. 94 КПК).

6.10.14Таким чином, при визнанні того чи іншого доказу недопустимими суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу.

6.10.15Суд звертає увагу на те, що кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК порядку проведення окремих процесуальних дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими.

6.10.16Перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. До таких, наприклад, можна віднести порушення вимог ч. 7 ст.223 КПК про обов'язкове запрошення понятих при проведенні визначених законом слідчих дій. В кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

6.10.17Так, відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

6.10.18Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду (далі в т.ч. ККС, ВС) від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16).

6.10.19У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України).

6.11Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 753/11828/13-к вказав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

6.12У ракурсі того, що порядок, встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура) - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16 березень 2017 року у справі № 671/463/15-к).

6.13Судом встановлено, що у даній справі порядок, встановлений КПК України дотримано, а тому суд визначаючись з долею доказів зауважує, що згідно з ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

6.14Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

6.15Наведені судом у цьому вироку докази, згідно ст. 85, 86 КПК, є належними та допустимими.

6.16Суд зауважує, що підстав для визнання доказів недопустимими не установлено, так як не було з'ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження регламентованих ст. 87 КПК України.

6.17При формуванні таких висновків Суд виходив з такого.

6.17.1Частина 1 статті 87 КПК України передбачає, що для визнання доказу недопустимим необхідно встановити, що при його отриманні істотно порушені права і свободи людини, гарантовані Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6.17.2Тоді як частина 2 цієї ж статті визначає, яке саме порушення суд має визнати істотним, істотність порушення прав і свобод у інших випадках має вирішуватися судом, виходячи з обставин порушення та їх впливу на отримання доказів.

6.17.3Так, кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК порядку проведення окремих слідчих дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими (частини 2 і 3 ст. 87 КПК).

6.17.4Так, відповідно до ч. 2 ст.87 КПК суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

6.17.5В свою чергу, ч. 3 ст.87 КПК України передбачає, що недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Таким чином, ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

6.17.6У контексті такого елементу допустимості доказів як процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних. У зв'язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: 1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи 2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути. Із врахуванням зазначеного саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК) - у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь- якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності Інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

6.17.7У постанові ВС від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18 вказано, що вищеназвані норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

6.17.8У постановах від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17 та від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к ВС зауважив, що вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

6.17.9В постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к ВС вказав, що суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до ч. 2 або 3 ст. 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на ч. 1 ст. 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору ч. 1 ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

6.17.10В постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 ВС зауважив, що оцінюючи надані сторонами докази на предмет їх допустимості згідно з частиною 1 статті 87 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що зазначені положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані у відповідній нормі. Тобто, будь-яке процесуальне порушення, допущене в ході збирання доказів, саме по собі не може бути підставою для визнання їх недопустимими. У зв'язку із цим, за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

6.18Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.

6.19Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи - отримання доказів внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника тощо - не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику.

6.20Водночас в постанові від 15 лютого 2018 року в справі № 357/14462/14-к Верховний Суд указав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів.

6.21Отже порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

6.22Зазначивши про підхід, за яким суд здійснив оцінку доказам з точки зору допустимості, суд далі детально по кожній вимозі захисників надав оцінку їх доводам.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання протоколів проведення слідчих експериментів недопустимими доказами.

6.23Захисник просив визнати протоколи проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_69 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 недопустимими доказами, обґрунтовуючи тим, що під час складання всіх протоколів, на думку захисника, було грубо порушено вимоги ч. 7 ст. 223 КПК в частині того, що слідчий зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб для проведення слідчого експерименту, за винятком застосування безперервного відеозапису слідчої дії. А оскільки відеозапис під час їх проведення вимикався, то на думку захисника, вказані документи є недопустимими доказами.

6.23.1В судовому засіданні судом були досліджені протоколи проведення слідчих експериментів та їх відеозаписи за участю свідків ОСОБА_69 (т. 3 а.п. 53-56; відео - т. 3 а.п. 61), ОСОБА_49 (т. 3 а.п. 57-60; відео - т. 3 а.п. 61), ОСОБА_50 (т. 3 а.п. 129-134; відео - т. 3 а.п. 148), ОСОБА_51 (т. 3 а.п. 141-146; відео - т. 3 а.п. 148), ОСОБА_16 (т. 3 а.п. 152-157; відео - т. 3 а.п. 166), ОСОБА_52 (т. 3 а.п. 159-164; відео - т. 3 а.п. 166), ОСОБА_50 (т. 3 а.п. 169-174; відео - т. 3 а.п. 176). Встановлено, що в протоколі проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_50 (т. 3 а.п. 169-174) вказані двоє понятих, а тому в цій частині клопотання доводи захисника є неспроможними. Разом з тим в протоколах проведення слідчих експериментів за участю інших свідків поняті відсутні.

6.23.2При цьому за змістом ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

6.23.3Під час перегляду відеозаписів слідчих експериментів встановлено, що відеозаписи переривалися після проведення експериментів лише для складання тексту протоколів, а потім відеозаписи знов були відновлені, що не є істотним порушенням КПК, що тягне за собою визнання таких доказів недопустимими. Судом встановлено, що вищевказані слідчі експерименти проведені згідно з вимогами ст. 240 КПК, а складені за результатами їх проведення протоколи відповідають приписам статей 104, 105 КПК, мають підписи всіх учасників, яким перед проведенням слідчої дії роз'яснені їхні права і обов'язки, свідків попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. До того ж у судовому допитані свідки ОСОБА_70 , ОСОБА_64 , ОСОБА_71 , ОСОБА_58 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , які підтвердили факт проведення слідчих експериментів за їхньої участі та розповіли обставини їх проведення, а також про те, що після складання тексту протоколів їм була надана можливість ознайомитися з протоколами, після чого вони розписалися в них, не висловлюючи жодних зауважень. А тому аргументи захисника про їх недопустимість є безпідставними.

6.24Захисник просив визнати недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_69 (т. 3 а.п. 53-56) і ОСОБА_49 (т. 3 а.п. 57-60), в яких, як він зазначає, у вступній частині зазначено слідчого ОСОБА_72 , а в заключній частині відсутній його підпис.

6.24.1При дослідженні вказаних протоколів судом встановлено, що у вступній частині вказаних протоколів зазначений не слідчий ОСОБА_72 , а старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_73 , який підписав обидва вказані протоколи. А тому аргументи захисника в цій частині є безпідставними.

6.25Захисник просив визнати недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_69 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , ОСОБА_50 на тій підставі, що вказаними свідками відеозаписи не переглядалися, конверти із флеш накопичувачами з відеозаписами слідчих експериментів не містять підписів осіб, які були присутні при проведенні слідчих експериментів, а також через те, що у протоколах не зазначено, що флеш накопичувачі з відеозаписами є додатком до них.

6.25.1Спростовуючи доводи захисника в цій частині суд зазначає, що перегляд відеозаписів слідчих експериментів його учасниками під час досудового розслідування положеннями КПК не передбачено. Суд констатує, що конверти із флеш накопичувачами з відеозаписами слідчих експериментів скріплені печаткою слідчого відділу і підписом слідчого із зазначенням його змісту, при цьому положеннями КПК не передбачено скріплення підписами всіх учасників конвертів із флеш накопичувачами з відеозаписами слідчих експериментів. Разом з тим у кожному протоколі слідчого експерименту зазначено про фіксування його технічними засобами фіксації, про що були попереджені особи, які брали участь у проведенні слідчих експериментів, та які з цього приводу не мали жодних заперечень. Під час перегляду відеозаписів слідчих експериментів судом встановлено, що вони проведені згідно з вимогами ст. 240 КПК, а складені за результатами їх проведення протоколи відповідають приписам статей 104, 105 КПК. У судовому допитані свідки ОСОБА_70 , ОСОБА_64 , ОСОБА_71 , ОСОБА_58 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , які підтвердили факт проведення слідчих експериментів за їхньої участі та розповіли обставини їх проведення, а також про те, що після складання тексту протоколів їм була надана можливість ознайомитися з протоколами, після чого вони розписалися в них, не висловлюючи жодних зауважень. А тому аргументи захисника в цій частині є безпідставними.

6.26Захисник просив визнати недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_69 і ОСОБА_49 на тій підставі, що вони не відповідають вимогам ч. 1 ст. 240 КПК, так як в них зазначено показання цих свідків, що фактично є допитом.

6.26.1Щодо вказаного аргументу захисника суд зазначає наступне. Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України протоколи слідчих експериментів належать до документів та в розумінні ст. 84 КПК України є самостійним джерелом доказів, під час якого слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В свою чергу показання особи є також самостійним джерелом доказів, порядок отримання яких встановлено ч. 1 ст. 95 КПК України. Отже, зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК України. Якщо відомості повідомлено підозрюваним, потерпілим, свідком під час проведення інших процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103-105, 240 КПК України, суд зазначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17).

6.26.2Як свідчить зміст протоколів слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_69 і ОСОБА_49 , вони були проведені з метою перевірки та уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення із відтворенням дій, обстановки, обставин події ДТП, і не були проведені із вказаними свідками виключно у вигляді їхніх допитів. Суд також оцінив показання вказаних свідків безпосередньо в судовому засіданні, які, будучи під присягою та попередженими про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, надали покази і підтвердили проведення слідчих експериментів за їхньої участі, у зв'язку з чим суд поклав їх покази та протоколи слідчих експериментів за їхньої участі як доказ винуватості ОСОБА_3

6.26.3Таким чином клопотання захисника ОСОБА_5 про недопустимість доказів є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Щодо клопотань захисника ОСОБА_6 про визнання ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_74 від 25.10.2021 (т. 7 а.п. 47-49), від 04.11.2021 (т.7 а.п. 81-83), від 05.11.2021 (т. 7 а.п. 113-115), від 05.11.2021 (т. 7 а.п. 150-152), від 20.12.2021 (т. 7 а.п. 290-292), від 09.12.2021 (т. 8 а.п. 73-75), від 08.12.2021 (т. 8 а.п. 108-110), від 23.11.2021 (т. 8 а.п. 192-193) по справі № 202/5984/21 незаконними та про визнання доказів, які були зібрані за результатами виконання ухвал слідчого судді, недопустимими.

6.27В обґрунтування заявлених клопотань захисник зазначив, що вказані ухвали винесені з порушеннями вимог КПК, Конституції України, оскільки слідчому судді не надавалася постанова про визначення слідчого (групи слідчих) та постанова про визначення прокурора (групи прокурорів), долучені до клопотання документи належним чином не завірені, відсутній журнал судового засідання (крім справ, де слідчим суддею був продовжений строк досудового розслідування та наданий дозвіл на проведення огляду), справи розглянуті неуповноваженим судом, що, на думку захисника, тягне за собою недопустимість всіх зібраних доказів на підставі винесених слідчим суддею ухвал (т. 7 а.п. 19-34, 53-68, 86-101, 119-134, 156-169; т. 8 а.п. 25-40, 79-94, 108-110, 114-128).

6.27.1Так, предметом розгляду слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_74 були клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 22.10.2021 (т. 7 а.п. 37-38), про тимчасовий доступ до речей і документів від 01.11.2021 (два клопотання: т. 7 а.п. 71-72, 104-105), про тимчасовий доступ до речей і документів від 13.12.2021 (т. 7 а.п. 137-138), про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.12.2021 (т. 8 а.п. 43-45), про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.12.2021 (т. 8 а.п. 97-98), про надання дозволу на проведення огляду (т. 8 а.п. 133-135) та клопотання про продовження строку досудового розслідування (т. 7 а.п. 172-176), подані до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_73 , до кожного з яких, серед іншого, були долучені витяги з ЄРДР, де вказаний слідчий ОСОБА_75 . Суд погоджується із захисником, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні. Така позиція узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18). Разом з тим постанови про призначення слідчих від 25.09.2025 і прокурорів від 25.09.2025 маються в кримінальному провадженні (т. 1 а.п. 29-30, 247-248, 249-250), вони відповідають положенням ст. 37, 39, 110 КПК і на дату подання клопотань до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вже існували, а тому недолучення їх до клопотань за умови долучення витягу з ЄРДР, в якому зазначені слідчі і прокурори, не є таким порушенням КПК, що тягне за собою безумовне визнання всіх отриманих на підставі ухвали слідчого судді доказів недопустимими.

6.27.2Суд також зазначає про те, що долучення слідчим до своїх клопотань належним чином не завірених документів не створює безумовне визнання всіх отриманих на підставі ухвал слідчого судді доказів недопустимими. Таке саме стосується і відсутності журналу судового засідання у справах з розгляду клопотань слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому суд констатує, що під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування та про проведення огляду фіксування технічними засобами було здійснено, вівся журнал судового засідання (т. 7 а.п. 293-298, т. 8 а.п. 188-189).

6.27.3Суд не погоджується з доводами захисника в частині розгляду клопотання неуповноваженим судом. При цьому суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні. Суд керується сталою практикою ЄСПЛ зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Суд також зазначає, що сумніви захисника стосовно неупередженості не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими. Захисник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості слідчого судді, а тому суд не може вважати такі сумніви об'єктивно виправданими.

6.27.4Крім того, відповідно до відкритої інформації з сайту Судової влади України, перше клопотання органу досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню надійшло до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 27.09.2021 року, справі присвоєний номер 202/5984/21 (провадження: 1-кс/202/5036/2021), в автоматизованому розподілі приймали участь 4 слідчих судді, серед яких АСДС обрано суддю за випадковим числом: 165 - ОСОБА_76 , посилання ІНФОРМАЦІЯ_29 . І в подальшому всі клопотання АСДС по цьому кримінальному провадженню розподілялися на слідчого суддю ОСОБА_74 , оскільки обиралися з поєднаної справи ЄУН 202/5984/21 і передавалися вказаному слідчому судді як раніше визначеному складу суду, посилання ІНФОРМАЦІЯ_30 А тому доводи захисника щодо розгляду клопотання неповажним складом суду є безпідставними.

6.28Таким чином клопотання захисника ОСОБА_6 про незаконність винесених слідчим суддею ухвал та про визнання доказів, зібраних на підставі винесених слідчим суддею ухвал, недопустимими - є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про визнання постанов слідчого і прокурора незаконними.

6.29Захисник зазначає, що майже всі постанови слідчого та прокурора не відповідають вимогам ч. 5 ст. 110 КПК, оскільки не містять часу їх прийняття, часу (строків) виконання процесуального рішення, можливість та порядок оскарження, а тому захисник просив їх визнати незаконними та такими, що не відповідають вказаним вимогам та такими, що порушують право підозрюваного на захист (т. 8 а.п. 1-8), а саме:

- постанова про визначення (зміну) групи прокурорів від 25.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 29-30);

- постанова про визнання речовим доказом від 25.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 44-45);

- постанова про визнання речовим доказом від 25.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 57-58);

- постанова про призначення експертизи технічного стану транспортного засобу від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 83-84);

- постанова про призначення експертизи технічного стану транспортного засобу від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 94-95);

- постанова про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 105-106);

- постанова про призначення судово- медичної експертизи від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 122-123);

- постанова про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 27.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 144);

- постанова про залучення представника потерпілого від 30.09.2021 року (т. № 1. а.с. № 148);

- постанова про створення слідчої групи від 25.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 247-248);

- постанова про створення слідчої групи від 27.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 249-250);

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 29.09.2021 року (т. № 2, а.с. № 39-40);

- постанова про призначення комплексної експертизи матеріалів та засобів відео, - звукозаписи та автотехнічної експертизи від 06.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 1-7);

- постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 32-33);

- постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 53-54);

- постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 90-91);

- постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 123-124);

- постанова про залучення представника потерпілого від 02.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 156);

- постанова про залучення представника потерпілого від 13.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 166);

- постанова про залучення представника потерпілого від 13.12.2021 року (т. № 4, а.с. № 204);

- постанова про залучення представника потерпілого від 06.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 209);

- постанова про призначення судової психологічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 214-217);

- постанова про призначення судової психологічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4. а.с. № 218-221);

- постанова про призначення судової психологічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 222-225);

- постанова про призначення судової психологічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 226-229);

- постанова про призначення судової психологічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 230-233);

- постанова про призначення автотехнічної експертизи від 19.01.2022 року (т. № 4, а.с. № 244-245);

- постанова про залучення спеціаліста від 15.11.2021 року(т. № 3, а.с. № 107-108);

- постанова про призначення судово-токсикологічної експертизи від 25.11.2021 року (т. № 3, а.с. № 221-222);

- постанова про призначення судової експертизи дослідження деталей транспортного засобу від 14.12.2021 року (т. № 3, а.с. № 240-242);

- постанова про створення слідчої групи від 16.11.2021 року (т. № 5, а.с. № 2-3);

- постанова про визначення (зміну) групи прокурорів від 20.01.2022 (т. 5, а.с. № 8-9);

- постанова про визнання речовим доказом від 08.01.2022 року (т. № 5, а.с. № 10-11);

- постанова про визначення (зміну) групи прокурорів від 10.02.2022 року (т. № 5, а.с. № 46-47).

6.29.1Дослідивши вищевказані постанови суд виходить із того, що ч. 5 ст. 110 КПК України встановлює загальні вимоги до постанов органу досудового розслідування й прокуратури.

6.29.2Так, частиною 3 ст. 110 КПК визначено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

6.29.3При цьому суд констатує, що вищезазначені постанови дійсно не містять часу їх прийняття, часу (строків) виконання процесуального рішення, можливість та порядок оскарження. Разом з цим судом не встановлено істотного порушення вимог частини 5 статті 110 КПК України, також істотних порушень прав людини і основоположних свобод, передбачених частиною 2 статті 87 КПК України, оскільки вказані постанови формально відповідають загальним вимогам ст. 110 КПК, мають дату їх прийняття, в них наведені належні та достатні мотиви, з яких виходив слідчий чи прокурор при їх винесенні, та положення закону, якими він керувався при прийнятті рішень, при цьому орган досудового розслідування не має змоги наперед оцінити кількість часу, що знадобиться на їх виконання, положеннями ст. 303 КПК України передбачено, що заперечення на рішення слідчого, дізнавача, прокурора, які не підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування, можуть подаватися на стадії підготовчого провадження, сторона захисту скористалась можливістю оскаржити зазначені постанови, а відтак доводи захисника щодо обмеження прав підозрюваного/обвинуваченого є безпідставними а, отже захисником не було доведено існування таких процесуальних порушень, що тягнуть за собою визнання незаконними, недопустимими та такими, що порушують право підозрюваного на захист, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання захисника відмовляє.

6.30Захисник вважає, що слідчим мало місце порушення права на захист ОСОБА_3 в частині обмеження його в заявленні відводу експертам (експертові) під час винесення постанов, в частині ставити на вирішення експертів питань під час винесення постанов, в частині висловлювати зауваження під час винесення постанов, в частині нероз'яснення експертам прав і обов'язків під час винесення постанов, в частині непопередження їх про кримінальну відповідальність під час винесення постанов, в частині незазначення експертами в експертизах часу їх проведення, а тому захисник просить визнати дії слідчих і прокурорів незаконними в частині винесення постанов про призначення експертиз, які, на думку захисника, є недопустимими доказами з огляду на «доктрину плодів отруєного дерева» (т. 8 а.п. 10-14), а саме:

- висновок експерта № СЕ-19/104-21/30936-ІТ від 29.11.2021 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_31 ОСОБА_77 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_72 від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 88- 93);

- висновок експерта № СЕ-19/104-21/30947-ІТ від 26.11.2021 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_32 ОСОБА_77 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_72 від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 99 - 104);

- висновок експерта № СЕ-19/104-21/30944-ІТ від 30.11.2021 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_31 ОСОБА_77 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_72 від 29.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 110 - 117);

- висновок експерта № 1967 від 19.10.2021 року, що виконаний судовим експертом КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_78 на підставі постанови про призначення судово- медичної експертизи слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_79 від 27.09.2021 року (т. № 1, а.с. № 126 - 129);

- висновок експерта № 1967/582-Е від 21.10.2021 року, що виконаний судовим експертом КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_78 на підставі постанови про призначення судово- медичної експертизи старшого слідчого в особливо важких справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту майора поліції ОСОБА_80 від 29.09.2021 (т. № 1, а.с. № 131 - 134);

- висновок експерта № 1952/581-Е від 11.10.2021 року, що виконаний судовим експертом КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_81 на підставі постанови про призначення судово- медичної експертизи старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_72 від 29.09.2021 (т. № 2, а.с. № 49 - 52);

- висновок експерта № 3109е від 03.12.2021 року, що виконаний судовим експертом КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_82 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 28.10.2021 (т. № 2, а.с. № 228 - 240);

- висновок експерта № 3110е від 03.12.2021 року, що виконаний судовим експертом КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ОСОБА_82 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 28.10.2021 (т. № 2, а.с. № 242 - 251);

- висновок експерта № КСЕ- 19/121-21/27464 від 17.12.2021 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_34 ОСОБА_83 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 08.12.2021 (т. № 4, а.с. № 11 -31);

- висновок експерта № 2 від 10.01.2022 року, що виконаний судовими експертами КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 »: ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 06.12.2021 (т. № 4, а.с. № 36 - 52);

- висновок експерта № 4 від 10.01.2022 року, що виконаний судовими експертами КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 »: ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_90 , ОСОБА_87 , ОСОБА_91 , ОСОБА_89 , на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 06.12.2021 (т. № 4, а.с. № 57 - 89);

- висновок експерта № 5 від 10.01.2022 року, що виконаний судовими експертами КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 »: ОСОБА_92 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_91 , ОСОБА_89 , на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 06.12.2021 (т. № 4, а.с. № 94 - 122);

- висновок експерта № 3 від 10.01.2022 року, що виконаний судовими експертами КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 »: ОСОБА_92 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_93 , ОСОБА_89 , на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 06.12.2021 (т. №4, а.с. № 127 - 144);

- висновок експерта № СЕ- 19/104-22/2099-ІТ від 21.02.2022 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_35 ОСОБА_94 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 19.01.2022 (т. № 4, а.с. № 248 - 254);

- висновок експерта № СЕ- 19/104-21/39429-ІТ від 23.12.2021 року, що виконаний судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_35 ОСОБА_95 на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_73 від 14.12.2021 року (т. № 3, а.с. № 247 - 254).

6.30.1Суд, дослідивши вищевказані постанови і експертизи та вирішуючи клопотання захисника, виходить із наступного. Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.

6.30.2Відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

6.30.3У пунктах п. 4.1, 4.2, 4.3 та 4.5 Інструкції № 53/5 від 08.10.1998 регламентовано порядок та визначено осіб, на яких покладено обов'язок організації проведення експертиз у експертній установі, у тому числі: розгляд матеріалів; призначення експерта та встановлення строку виконання експертизи; питання щодо зміни процесуального визначення експертизи відповідно до законодавства; визначення питань, які підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та послідовність їх виконання; організація виконання комплексної експертизи, тощо.

6.30.4За загальним правилом, вирішення усіх зазначених питань покладається на керівника експертної установи.

6.30.5В розділі ІІ «Права, обов'язки та відповідальність експерта» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, крім іншого, також зазначено, що експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим. У статті 70 КПК України йдеться про те, що за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

6.30.6Системний аналіз положень ст. 4 Закону України № 4038-XII«Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року, Глави 4, у тому числі положень ч.3 ст.101, п.6 ч.1 ст. 102 КПК України, та Розділу ІІІ КПК України дає підстави суду вважати, що присутність підозрюваного чи захисника при проведенні експертизи не є обов'язковою. Наведене жодним чином не впливає на гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, оскільки присутність учасників процесу під час проведення судової експертизи можливо лише в передбачених законом випадках.

6.30.7Отже враховуючи те, що проведення експертиз передано до експертних установ, тому організація проведення відповідної експертизи покладається на керівника експертної установи, а не на експертів, які здійснюють її виконання безпосередньо, відтак, з огляду на вищевикладене, у суду немає підстав для сумніву у компетентності експертів у своїй галузі. За таких обставин твердження адвоката про порушення ч. 3 ст. 223 КПК є безпідставним. Тим більш, що у кожному висновку експертів мається підпис експертів із попередженням про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерта. Висновки експертів узгоджуються із показаннями свідків та з іншими матеріалами кримінального провадження, у суду відсутні підстави вважати експертні висновки необ'єктивним або такими, що проведені всупереч вимогам статей 101, 102 КПК, що узгоджується з позицією, викладеною у постанові ВС від 10.05.2018 по справі № 349/330/16-к.

6.30.8Крім того, обмеження ОСОБА_3 в заявленні відводу експертам (експертові), в частині ставити на вирішення експертів питань не мало місце, оскільки останній з моменту повідомлення його про підозру 21.10.2021 (т. 1 а.п. 214-216) протягом усього досудового розслідування і під час виконання вимог ст. 290 КПК мав змогу заявляти будь-яке клопотання, його захисники також не були позбавлені такої можливості.

6.30.9Також слід врахувати що на дату винесення слідчим 15 вищевказаних постанов, 6 з них були винесені ним коли ОСОБА_3 ще не перебував у статусі підозрюваного. В подальшому, а саме після ознайомлення з матеріалами кримінального провадженням обвинувачений і його захисники не були позбавлені можливості заяви відвід експертам, проте не скористалися такою можливістю.

6.30.10Крім цього, суд зауважує, що стороною захисту не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували, що у обвинуваченого були обґрунтовані підстави для відводу експертам, запитання до експерта стосовно проведених експертиз та відповідно було порушено право обвинуваченого на захист, та відповідно вказане порушення не було усунуто в ході судового розгляду.

6.30.11Більш того, сам ОСОБА_3 неодноразово протягом судових засідань та під час свого допиту відмовлявся відповідати на питання, зазначивши, що після ДТП він перебував в лікарні, у нього не було пам'яті, він був у комі, він нічого не пам'ятає з тих подій і взагалі він втратив пам'ять. Так, з інформації з медичної карти стаціонарного хворого № Е8073, складеної на ім'я ОСОБА_3 , відомо, що він знаходився на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_11 з 25.09.2021 по 13.10.2021 з діагнозом: тяжка закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 3 ст., гостра субдуральна гематома ліворуч, вогнищеві забої лівої лобової, тім'яної та скроневої частки, правої лобової та тім'яної часток, закрита травма грудної клітини, забій обох легень та інше, загальний стан тяжкий (т. 2 а.п. 64-124). Крім того, відповідно до виписки із медичної карти № Е9809 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_11 з 22.10.2021 по 27.10.2021 (т. 2 а.п. 125-126). За висновком комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 10.01.2022 всі встановлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження в сукупності за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких (т. 4 а.п. 57-89). А тому твердження захисника ОСОБА_6 щодо порушення права на захист ОСОБА_3 , яке полягало в тому, що слідчий не надав можливість йому заявити відводи експертам при винесенні постанов від 29.09.2021 року, від 29.09.2021 року, від 29.09.2021 року, від 27.09.2021 року, від 29.09.2021, від 29.09.2021, від 28.10.2021, від 28.10.2021, від 08.12.2021, від 06.12.2021, від 06.12.2021, від 06.12.2021, від 06.12.2021, від 19.01.2022, від 14.12.2021 року, з огляду на зазначене у попередньому пункті, а також зважаючи на отримані ним тяжкі тілесні ушкодження, перебування на стаціонарному лікуванні і, як зазначив сам ОСОБА_3 , втратою пам'яті - є безпідставними.

6.30.12Суд також зазначає, що вимоги про зазначення експертами в своїх експертизах точного часу їх проведення (із зазначенням годин, хвилин, секунд), про які стверджує захисник, КПК не передбачає. Разом з цим пунктом 2 частини 1 ст. 102 КПК визначений загальний (формальний) зміст висновку експерта. При цьому суд констатує, що всі вищеперелічені експертні висновки відповідають положенням ст. 102 КПК за своєю формою і змістом, мають дати початку і кінця проведення експертиз.

6.30.13Відповідно у суду немає підстав вважати, що висновки експертів є недопустимими доказами у справі з огляду на принцип «плодів отруєного дерева», у зв'язку з чим доводи захисника є необґрунтованими та суперечать положенням §1 Глави 4 КПК України.

6.30.14Таким чином, постанови про призначення експертиз винесені, як і самі експертизи проведені з дотриманням вимог КПК України, висновки експертів є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 86, 87 КПК України.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця ДТП від 25.09.2021 та результати його проведення - додатки до протоколу.

6.31Захисник просив визнати недопустимим доказом протокол огляду місця ДТП від 25.09.2021 року, який проведено слідчим ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_72 за адресою: АДРЕСА_4 , а також визнати недопустимими доказами результати проведення огляду місця ДТП від 25.09.2021 року, що зазначені у протоколі та у додатках до цього протоколу (т. 1 а.п. 3-26). В обґрунтування клопотання захисник вказує, що у протоколі зазначено про застосування технічних засобів фіксації - фотоапарат Nikon без зазначення його характеристик. Крім того захисник зазначає, що фототаблиця, яка долучена до протоколу огляду, не містить підписів учасників. На думку захисника все вище перелічене є порушенням ст. 104, 105 КПК, а тому протокол огляду є недопустимим доказом, а результати проведення огляду - додатки до протоколу, є плодами отруєного дерева, а тому, на думку захисника, також є недопустимими доказами (т. 9 а.п. 10-13).

6.31.1Дослідивши протокол огляду місця ДТП від 25.09.2021 року суд зазначає, що він складений слідчим ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_72 , який о 01 годині 10 хвилин за участю спеціаліста і двох понятих, яким роз'яснені під підпис права і обов'язки, розпочав огляд місця ДТП і закінчив о 04 годині 00 хвилин. В п. 28 протоколу зазначено, що фіксування здійснювалося за допомогою фотоапарату Nikon. Протокол підписаний слідчим та всіма учасниками без зауважень. До протоколу додана план-схема, яка також підписана слідчим та всіма учасниками та фототаблиці у кількості 33 шт., які завірені печаткою ІНФОРМАЦІЯ_37 та підписані спеціалістом, який приймав участь в огляді (т. 1 а.п. 10-26). При цьому суд звертає увагу, що незазначення детальної характеристики технічного засобу - фотоапарату, а так само і відсутність посилань на прилади, за допомогою яких здійснювалося вимірювання, не засвідчення фототаблиці усіма учасниками слідчої дії не є суттєвими порушеннями та такими, що впливають на зміст протоколу огляду та його допустимість (постанова ККС від 10.04.2024 року у справі №320/2919/20), а тому протокол огляду місця події відповідає положенням ст. 104, 105, 237 КПК, є належним та допустимим доказом, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання захисника суд відмовляє.

Підсумок щодо допустимості доказів

6.32Як наслідок слід констатувати, що вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих доказів, суд констатує, що в цій справі ці положення не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими, адже вони мають місце не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

6.33Таким чином, підсумовуючи вище викладене у цій частині, щодо клопотань про визнання доказів недопустимими, порушень вимог КПК України під час проведення слідчих дій, які б, як указав ВС, були фундаментальними, не установлено.

6.34Доводи сторони захисту, щодо недотримання вимог КПК України, стосуються лише питання якості формування протоколів слідчих дій (питання якості їх змісту, зазначення/не зазначення певних даних), однак не містять у собі посилань на порушення фундаментальних прав і свобод особи.

6.35Відповідно ці докази не можуть вважатися недопустимими на підставах описаних стороною захисту, оскільки не витікають з порушень ст. 87 КПК та не враховують того, що в постанові від 15 лютого 2018 року в справі № 357/14462/14-к Верховний Суд указав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів. Більш того, в постанові від 11 квітня 2019 року в справі № 642/5974/13-к Верховний Суд зауважив, що встановлення судом недопустимості доказів або порушень вимог процесуального закону під час збирання доказів не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано.

6.36Доводи захисту наведених висновків суду не спростовують, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 вказала, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України), а цих порушень у справі не виявлено.

6.37Суд, оцінюючи докази у даному кримінальному провадженні, не встановив, що при їх зібранні були допущені порушення конвенційних, конституційних прав ОСОБА_3 , а тому не вбачає підстав для задоволення клопотань сторони захисту про визнання недопустимими зібраних у справі доказів, поданих стороною обвинувачення.

6.38Усі інші заперечення сторони захисту щодо зібраних органом досудового розслідування доказів ґрунтуються виключно на власному трактуванні відповідних положень КПК України і обставин та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду щодо належності, допустимості і достовірності таких доказів, а тому, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v.Ukraine), заява №63566/00, 18 липня 2006року, суд вважає, що основні аргументи захисту у даній справі отримали свою оцінку.

Суд відмовив в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про виклик і допит експертів (спеціалістів), з огляду на наступне.

6.39 В своєму клопотанні захисник ОСОБА_6 просила викликати і допитати експертів, які провели експертизи, а саме ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_83 , ОСОБА_99 , ОСОБА_94 (т. 8 а.п. 15-19), в задоволенні якого 16.04.2025 судом було відмовлено з огляду на таке.

6.39.1Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України «Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи».

6.39.2Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.ст. 223, 224 КПК України).

6.39.3Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

6.39.4Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз'яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).

6.39.5Кожна сторона відповідно до ч. 9 ст. 101 КПК України має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення наукового висновку.

6.39.6Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку.

6.39.7Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з'ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами.

6.39.8За змістом ч. 3 ст. 356 КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

6.39.9Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.

6.39.10Разом з тим суд констатує, що висновки експертів за своїм змістом відповідають вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України, а заявлене захисником клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновків експертиз. Захисником не зазначено що саме було порушено у методиці проведення експертиз як і не зазначають що саме повинні експерти (спеціалісти) роз'яснити.

6.39.11А тому суд вважає, що клопотання захисника про виклик та допит у судовому засіданні судових експертів (спеціалістів) ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_83 , ОСОБА_99 , ОСОБА_94 , є необґрунтованим та в його задоволенні в судовому засіданні, яке відбулось 16.04.2025, відмовив.

Висновок.

6.40Всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кваліфіковані за частиною 3 статті 286 КК України вірно.

6.41Судом всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дав остаточну оцінку доказам з точки зору їх відносності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

7.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

7.1Загальні положення

7.1.1При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

7.1.2Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

7.1.3При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів. Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

7.2Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання

7.2.1Обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. Так, суд не приймає щире каяття за обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, виходячи з наступного.

7.2.1.1За усталеною практикою Верховного Суду щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження (постанова ВС ККС від 13.11.2024 у справі № 444/856/23, посилання ІНФОРМАЦІЯ_38 ).

7.2.1.2У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

7.2.1.3Проте, протягом розгляду кримінального провадження в суді, крім повідомлення суду про своє щире каяття, повідомлення обвинуваченим про визнання негативних наслідків злочину для потерпілих та вибаченні перед ними, намагання обвинуваченого, який офіційно працює, відшкодувати завдані злочином збитки, судом не встановлено. При цьому суд звертає увагу на те, що не обвинувачений, а виключно його батько в силу своїх можливостей частково в невеликому розмірі відшкодував моральну шкоду потерпілим, що, на думку суду, є виключно намаганням пом'якшити покарання своєму синові.

7.2.1.4При цьому з боку ОСОБА_3 не вчинялися дії, спрямовані на якнайшвидший розгляд справи в суді, а навпаки, він активно підтримував всі клопотання, подані захисниками про визнання майже всіх доказів (процесуальних документів, зібраних під час досудового розслідування) недопустимими, і, незважаючи на запропоновані прокурором до дослідження у судовому засіданні певних документів кримінального провадження і певних відеозаписів, зібраних на досудовому розслідуванні (т. 9 а.п. 6-9), підтримав клопотання захисників про дослідження - далі пряма мова: «… дослідження кожного аркушу письмових документів шляхом зачитування в голос та надання можливості подати клопотання в порядку ст. 350 КПК України. Дослідити всі речові докази, переглянути всі відеозаписи..» (т. 9 а.п. 5). З метою непорушення права на захист вказане клопотання судом було задоволено і далі дослідження всіх документів кримінального провадження, оголошення їх у голос і перегляд всіх відеозаписів привело до затягування розгляду справи майже на три з половиною роки, протягом яких проведено майже 90 засідань. При цьому судові засідання, на які з об'єктивних причин не прибували захисники, але на які було заплановано продовжувати перегляд чисельних відеозаписів (суд їх переглядав майже півтори роки), ОСОБА_3 просив відкладати, що також додатково призвело до тяганини розгляду справи.

7.2.1.5Тому висловлені ОСОБА_3 слова про щире каяття, з огляду на його активні дії з підтримання чисельних клопотань захисників про визнання майже всіх доказів незаконними та недопустимими, підтримання клопотання захисників про дослідження всіх документів провадження із зачитуванням судом їх вголос і переглядом судом всіх відеозаписів, що значно затягло розгляд справи, свідчить про відсутність у нього щирого каяття і є суто формальними та спрямованими виключно на пом'якшення йому покарання, а вимоги захисників про визнання майже всіх зібраних на досудовому розслідуванні доказів незаконними та недопустимими - взагалі на уникнення ОСОБА_3 покарання.

7.2.2Обставин, які, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом також не встановлено.

7.3 Призначення основного покарання

7.3.1Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудний у розумінні ст. 19 КК України.

7.3.2Призначаючи йому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії тяжкого злочину.

7.3.3При призначенні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховує:

- Ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, внаслідок якого загинули дві молоді дівчини та заподіяно потерпілому молодому чоловікові тяжке тілесне ушкодження.

- Дані про особу ОСОБА_3 , який не судимий, має молодий вік (23 роки), не є особою з інвалідністю, не має хронічних захворювань, але унаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, утриманців не має, має вищу освіту, офіційно працює, не одружений, має постійне місце реєстрації і проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

- Добровільне часткове відшкодування батьком ОСОБА_3 моральної шкоди потерпілим.

- Думку потерпілих та прокурора, які просили призначити ОСОБА_3 найсуворіше покарання, пов'язане із реальним позбавленням волі на максимальний строк.

- Відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

7.3.4Приймаючи до уваги сукупність вище перелічених обставин, при призначенні покарання, з урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання, встановлене в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України, у виді 8 років позбавлення волі без застосування положень ст. 69 КК України, що, на думку суду, відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципам індивідуалізації, пропорційності і справедливості.

7.3.5Підстави для застосування положень ст. 75 КК України у суду відсутні з огляду на призначене судом покарання.

7.4Призначення додаткового покарання

7.4.1При вирішенні питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд приходить до висновку про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з наступних підстав.

7.4.2Відповідно до ч. 1 ст. 55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.

7.4.3Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпекидорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

7.4.4ПорушенняПДР України, допущені обвинуваченим, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її непоправними наслідками.

7.4.5Крім того, скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, віднесено до злочинів проти безпеки руху, а тому суд вважає необхідним застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого, пов'язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого загинули дві молоді дівчини та молодий хлопець отримав тяжкі тілесні ушкодження. Це свідчить про відсутність у ОСОБА_3 належних навичок керування транспортними засобами і застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть йому можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково вивчити правила дорожнього руху та пройти додаткові навчання у відповідних навчальних закладах щодо покращення навичок керування транспортними засобами.

7.5Підсумок щодо призначеного покарання.

7.5.1Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Саме на такій позиції ґрунтується рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15рп/2004 у справі №1-33/2004 року.

7.5.2Призначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

7.5.3Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

7.5.4Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

8.Вирішення цивільних позовів.

8.1Потерпілою ОСОБА_11 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 000,00 грн (т. 6 а.п. 29-31), який ОСОБА_3 визнав.

8.2Потерпілим ОСОБА_12 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн (т. 6 а.п. 32-34), який ОСОБА_3 визнав.

8.3Потерпілою ОСОБА_10 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 3 000 000,00 грн (т. 6 а.п. 35-37), який ОСОБА_3 визнав.

8.4Потерпілим ОСОБА_8 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн (т. 6 а.п. 46-47), який ОСОБА_3 визнав.

8.5Потерпілим ОСОБА_9 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 000,00 грн (т. 6 а.п. 53-55), який ОСОБА_3 визнав. В подальшому ОСОБА_9 збільшив позовні вимоги до 29 255 000 грн (т. 9 а.п. 73-84).

Вирішуючи цивільні позови, суд приходить до наступного.

8.6Згідно з частиною 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. ІНФОРМАЦІЯ_39 , зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

8.7Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

8.8Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

8.9Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

8.10Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), зазначила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

8.11Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

8.12Згідно з п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

8.13Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

8.14Оскільки такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного.

8.15У суду не виникає сумніву, що діями обвинуваченого, які призвели до загибелі двох молодих дівчат потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 завдано моральної шкоди, яка виразилась в тому, що їм спричинено негативні зміни у житті, психічне переживання, стреси, бо смерть близьких осіб є непоправною дією, оскільки їх життя не може бути відновлене.

8.16У зв'язку з безповоротною втратою доньки ОСОБА_14 тривалий час її мати ОСОБА_11 перебуває у пригніченому стані, відчуває постійний неспокій, тривогу, біль за втраченою донькою, усвідомлює безповоротність втрати і нестерпний душевний біль.

8.17У зв'язку із безповоротною втратою сестри ОСОБА_14 тривалий час її брат ОСОБА_12 перебуває у пригніченому стані, відчуває постійний неспокій, тривогу, біль за назавжди втраченою сестрою.

8.18Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , які призвели до смерті доньки ОСОБА_15 , її мати ОСОБА_10 переживає душевні страждання, перебуває у тяжкому психологічному стані, не може оговтатися від такої втрати, повірити в те, що сталося.

8.19У зв'язку з безповоротною втратою доньки ОСОБА_15 тривалий час її батько ОСОБА_8 перебуває у пригніченому стані, бо його дочка була життєрадісною дівчиною та сенсом його життя, надією у старості, відчуває постійні тривоги і душевний біль, на його очах страшний психологічний біль перенесла його дружина ОСОБА_10 , він не може оговтатися від такого неспокою, відчуває тривогу, біль за втраченою донькою, усвідомлює безповоротність втрати і нестерпний душевний біль.

8.20У зв'язку з безповоротною втратою своєї онуки ОСОБА_15 тривалий час її дід ОСОБА_9 перебуває у тяжкому психічному стані, внаслідок чого різко погіршився загальний стан його здоров'я, він втратив інтерес до своєї улюбленої роботи, перестав спілкуватися із своїми друзями, втратив інтерес до життя. Спогади постійно повертають до страшної трагедії, душевна рана не загоюється, а з часом біль стає все сильнішим. Перенесений емоційний стрес постійно провокує безсоння та тривогу.

8.21Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц, відповідно до якої розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

8.22Також суд враховує, що підтримане ОСОБА_3 клопотання захисників про дослідження всіх документів кримінального провадження, оголошення їх у голос і перегляд всіх відеозаписів привело до затягування розгляду справи майже на три с половиною роки, протягом яких потерпілі були вимушені приходити у судові засідання, на яких постійно згадувалося про їх загиблих рідних, що також призвело до моральних страждань потерпілих.

8.23Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яку слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , суд виходить з того, що батько ОСОБА_3 після подання потерпілими позовів частково відшкодував їм моральну шкоду, а саме: ОСОБА_8 - 10 000 грн (т. 9 а.п. 50), ОСОБА_10 - 10 000 грн (т. 9 а.п. 52), ОСОБА_11 - 80 000 грн (т. 9 а.п. 49; т. 10 а.п. 9), ОСОБА_12 - 10 000 грн (т. 9 а.п. 51). А тому суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням вже сплаченої суми моральної шкоди та задовольняє вимоги потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 частково, а саме: ОСОБА_8 - 990 000 грн, ОСОБА_10 - 2 990 000 грн, ОСОБА_11 - 1 920 000 грн, ОСОБА_12 - 990 000 грн.

8.24При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яку слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , суд виходить з того, що батько ОСОБА_3 після подання потерпілими позовів частково відшкодував їм моральну шкоду, зокрема: ОСОБА_9 - 10 000 грн (т. 9 а.п. 53). А тому вимоги потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, саме в розмірі 2 000 000,00 грн. При цьому, з урахуванням вже відшкодованої йому моральної шкоди до стягнення підлягає моральна шкода в розмірі 1 990 000 грн.

8.25Крім того суд зазначає, що виходячи із висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного в постанові від 23.01.2019 року (справа № 187/291/17, провадження № 51-274км17), при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.

9.Речові докази

9.1Судом вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду.

10.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід

10.1Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_40 від 26.10.2021 ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (т. 2 а.п. 5), яку скасовано ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_41 від 17.11.2021, постановлено нову ухвалу, якою застосовано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, ОСОБА_3 взято під варту в залі суду (т. 4 а.п. 175-176). Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_42 від 12.05.2022 йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 396 960 грн (т. 9 а.п. 63-68).

10.212.05.2022 заставодавець ОСОБА_100 вніс заставу за свого сина ОСОБА_3 в розмірі 396 960 грн (т. 10 а.п. 31) і 13.05.2022 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти.

10.3Тому на підставі ч. 7 ст. 72 КК України ОСОБА_3 слід зарахувати в строк покарання строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 26.10.2021 по 16.11.2021 з розрахунку: три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.11.2021 по 13.05.2022 з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

10.4Крім того, враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України, дані про особу засудженого і призначене йому покарання, а також заявлене прокурором у судових дебатах клопотання про застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що з огляду на положення ч. 4 ст. 202 КПК України, а також на те, що ОСОБА_3 засуджений до покарання, яке слід відбувати реально, втім враховуючи його постійне прибуття у судові засідання, належне виконання обов'язків, покладених на нього судом (т. 10 а.п. 198-200; т. 11 а.п. 117-118), до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави слід залишити незмінним. Після набрання вироком законної сили заставу слід повернути.

10.5Вирішуючи питання щодо особи, якій слід повернути заставу, суд дійшов до наступного. Відповідно до свідоцтва про смерть від 28.07.2025, заставодавець ОСОБА_101 помер ІНФОРМАЦІЯ_43 . Тому заставу слід повернути спадкоємцям ОСОБА_102 відповідно до їхніх часток у його спадщині. При цьому, з огляду на задоволення цивільних позовів потерпілих, частку у спадщині, яка належить засудженому ОСОБА_3 слід звернути для виконання вироку в частині стягнення коштів з ОСОБА_3 за цивільними позовами потерпілих та в частині відшкодування витрат на проведення судових експертиз.

Витрати на проведення експертиз

10.6 У кримінальному провадженні є процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз зброї, які складають 14 244,46 грн і підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави по наступним експертизам:

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_44 для проведення технічного стану ТЗ, витрати складають - 1716,20 грн (висновок експерта №СЕ-19/104-21/30936-ІТ, від 29.11.2021) - т. 1 а.п. 87;

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_44 для проведення технічного стану ТЗ, витрати складають - 1716,20 грн (висновок експерта № СЕ-19/104-21/30947-ІТ, від 26.11.2021) - т. 1 а.п. 98;

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_44 для проведення транспортно-трасологічної експертизи, витрати складають - 1716,20 грн (висновок експерта № СЕ-19/104-21/30944-ІТ від 30.11.2021) - т. 1 а.п. 109;

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судово-медичних експертиз - витрати відсутні (висновок експерта № 1967 від 19.10.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судово-медичних експертиз - витрати відсутні (висновок експерта № 1967-582-Е від 21.10.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судово-медичних експертиз - витрати відсутні (висновок експерта № 1952/581-Е від 11.10.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судово-медичних експертиз - витрати відсутні (висновок експерта № 3109е від 03.12.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судово-медичної експертиз- витрати відсутні (висновок експерта № 3110е від 03.12.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення судової токсикологічної експертизи - витрати відсутні (висновок експерта № 9006 від 09.12.2021);

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_44 для проведення судової експертизи дослідження деталей, витрати складають - 4290, 50 (висновок експерта № СЕ-19/104-21/39429-ІТ від 23.12.2021);

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_45 для проведення комплексної судової експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозаписів та автотехнічна експертизи, витрати складають - 6864,80 (висновок експерта № КСЕ-19/121-21/27464 від 17.12.2021);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення комісійної судово-медичної експертизи - витрати відсутні (висновок експерта № 2 від 10.01.2022);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення комісійної судово-медичної експертизи - витрати відсутні (висновок експерта № 4 від 10.01.2022);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення комісійної судово-медичної експертизи - витрати відсутні (висновок експерта № 5 від 10.01.2022);

- за залучення судово-медичних експертів КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » для проведення комісійної судово-медичної експертизи - витрати відсутні (висновок експерта № 3 від 10.01.2022);

- за залучення судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_44 для проведення судової автотехнічної експертизи витрати складають - 1372,96 грн. (висновок експерта №СЕ-19/104-22/2099-ІТ від 21.01.2022).

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

ОСОБА_3 на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 26.10.2021 по 16.11.2021 з розрахунку: три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, а також на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.11.2021 по 13.05.2022 з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обраховувати з моменту відбуття основного покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 990 000,00 грн.