Справа № 209/8833/24
Провадження № 2/209/372/25
05 серпня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.
за участі секретаря Циганок А.С.
представника позивача -адвоката Карнаух-Голодняк О.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Бажана В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінотел» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна,
22 листопада 2024 року Товариств з обмеженою відповідальністю «Бінотел» звернулося до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна.
У обгрунтування позову , позивач зазначив, що 25 вересня 2023 року Резидентом Дія Сіті Товариством з обмеженою відповідальністю «Бінотел» (далі - Позивач) було укладено ГІГ-КОНТРАКТ (далі - ГІГКОНТРАКТ) з Гіг-спеціалістом Олексієнко Андрієм Олеговичем (далі - Відповідач).
Тут і надалі звертають увагу суду, що документи між Позивачем та Відповідачем оформлювались в електронному вигляді і підписувались електронно-цифровим підписом з використанням для цього сервісу «Вчасно».
За вказаним ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 2.1.) замовник доручає, а Гіг-спеціаліст зобов'язується надавати послуги на умовах, що визначені цим ГІГ-КОНТРАКТОМ. Цей ГІГ-КОНТРАКТ не створює жодного партнерства між Сторонами. Гіг-спеціаліст не є працівником Замовника, і за цим Гіг-контрактом не виникають трудові відносини (пункт 15.9. ГІГ-КОНТРАКТУ).
Пунктами 5.1. та 5.2. цього ГІГ-КОНРАКТУ визначено наступне:
• сторонами узгоджено, що виконання даного Гіг-контракту передбачає постійне співробітництво між Замовником та Гіг-спеціалістом.
• конкретні види Послуг, їхній обсяг, спосіб і строки їхнього надання в рамках окремого завдання, їх вартість у відповідних Завданнях можуть погоджуватися Сторонами письмовими або електронними засобами комунікації, включно з електронною поштою або за допомогою системи та інших засобів комунікації.
За цим ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 6.1., 6.4., 6.5.) Сторони визначають розмір винагороди Гіг-спеціаліста за конкретний звітний період в Акті приймання-передачі наданих Послуг.
Послуги Гіг-спеціаліста оплачуються Резидентом Дія Сіті щомісячно, не пізніше 10-ти
банківських днів від дати підписання Акту сторонами за відповідний звітний період. Оплата Послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу на рахунок Гіг-спеціаліста.
Додатково звертають увагу суду на пункт 7.5. вказаного вище ГІГ-КОНТРАКТУ, згідно якого сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг за цим Гігконтрактом. Період, протягом якого надавалися послуги, та факт прийому-передачі яких додатково підтверджується підписанням акта, зазначається в акті. Підписання акта замовником засвідчує факт належного надання послуг Гіг-спеціалістом та прийняття їх замовником.
1.1. 29 вересня 2023 року Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову Угоду згідно п.2 якої сторони дійшли згоди припинити дію ГІГ-КОНТРАКТУ від 25 вересня 2023 року з 06 жовтня 2023 року.
Таким чином, дію ГІГ-КОНТРАКТУ було припинено з 06 жовтня 2023 року.
1.2. Адміністративним персоналом Позивача вказаний факт припинення дії ГІГКОНТРАКТУ належним чином не був адміністрований, внаслідок чого ТОВ «БІНОТЕЛ» було помилково включено ОСОБА_1 до відомостей зарахувань виплат винагороди залученим Гіі-спеціалістам резидента Дія.Сіті та проведено наступні виплати на його платіжну картку № НОМЕР_1 : 06.11.2023- 73584,50 грн.; 07.12.2024 -73584,50 грн.; 08.01.2024 -74426,00 грн.; 08.02.2024- 75735,00 грн.; 07.03.2024- 76015,50 грн.; 09.04.2024- 77511,50, грн. Всього: 450857,00 грн.
Вказані відомості про перерахування Позивачем відповідачу коштів підтверджуються листами АТ КБ «ПриватБанк»:
• від 24.09.2024 № 20.1.0.0.0/7-240918/86521 та доданими до нього копіями платіжних інструкцій, та
• від 29.10.2024 № 20.1.0.0./7-241024/71534 та доданими до нього реєстрами зарахування.
Реєстри надаються суду лише відносно відомостей про ОСОБА_1 оскільки в іншій частині мають інформацію про третіх осіб, які жодного відношення до цієї справи не мають.
1.3. 23 квітня 2024 року ТОВ «БІНТОЕЛ» було скеровано Відповідачу вимогу (вих. № 97) про повернення помилково перерахованих ОСОБА_1 . Коштів.
1.4. Відповідачем на вказану вище вимогу було скеровано Позивачу відповідь від 03 травня 2024 року, якою у повернені Коштів було відмовлено. Окрім того, станом на дату подання цієї позовної заяви до суду від ОСОБА_1 жодних ОСОБА_2 на рахунки ТОВ «БІНОТЕЛ» не надходило.
1.5. Окремо звертають увагу суду на те, що своєю відповіддю ОСОБА_1 підтвердив такі факти:
• він, як Гіг-спеціаліст, мав зобов'язання надавати послуги на умовах, що передбачені ГІГ-КОНТРАКТОМ та Технічним завданням;
• ГІГ-КОНТРАКТ припинено з 06.10.2023;
• після припинення ГІГ-КОНТРАКТУ Відповідач жодних технічних завдань від ТОВ «БІНОТЕЛ» не отримував, не погоджував та не виконував, договірні відносини були відсутні.
• кошти ТОВ «БІНОТЕЛ» в сумі 450857,00 ним було отримано, проте повернути їх він відмовляється.
1.5.1. В цьому ракурсі звертають увагу суду на те, що Відповідач, знаючи, що Кошти він отримує безпідставно, не маючи жодних договірних зобов'язань, не виконуючи жодних робіт та не надаючи послуг, він не повідомив Позивача про вказані обставини свого необґрунтованого збагачення, не вчинив жодних розумних дій для з'ясування обставин і причин надходження йому цих грошей від Позивача. При цьому маючи умисел на безпідставне отримання Коштів без будь-яких питань і зауважень підписував помилково сформовані адміністративним персоналом Позивача акти приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 року відповідно за періоди, коли договірні стосунки були відсутні і послуги за ГІГ-КОНТРАКТОМ ним не надавались, а саме, за жовтень, листопад та грудень 2023 року про що він не міг не знати. Це свідчить про недоброчесну поведінку Відповідача та спростовує його твердження про відсутність в його діях з отримання Коштів недобросовісності.
Складання наведених вище актів приймання-передачі наданих послуг (різниця вказаних в них сумах і фактично виплачених Відповідачу обумовлено виконанням Позивачем функцій податкового агента і утримання обов'язкових платежів (податків та зборів)), як і проведення відповідних платежів з боку ТОВ «Бінотел» були обумовлені адміністративною помилкою персоналу Позивача, яка пояснюється великим та періодично змінюваним переліком осіб з якими співпрацює Позивач в межах свого резидентства Дія.Сіті. Адже, як видно з банківських відомостей зарахувань коштів, чисельність осіб з якими співпрацює Позивач є великою та за період, зокрема, з листопада 2023 року по квітень 2024 року коливається від 82 до 186.
1.6. Таким чином, наведені вище обставини підтверджують факт безпідставного набуття Відповідачем майна ТОВ «БІНОТЕЛ» у вигляді Коштів. Повернення Коштів ОСОБА_1 Позивачу не проведено протягом розумного строку та фактично заперечується.
Цим порушуються права та інтереси Позивача за захистом яких він звертається до суду з цим позовом.
2. Обґрунтування позовних вимог.
2.1. Перш за все, з метою вірного визначення юрисдикції суду, вважаємо необхідним
надати оцінку характеру правових відносин, що склалися між Позивачем та Відповідачем.
Звертають увагу суду, що відносини між сторонами виникли внаслідок укладення ГІГ-КОНТРАКТУ.
Правове регулювання Гіг-контрактів, участі в них Гіг-спеціалістів, передбачено спеціальним законом, а саме, «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 1667-IX від 15 липня 2021, далі - Закон 1667).
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 1 Закону 1667 встановлено, що гіг-контракт - це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону. Гіг-спеціаліст - це фізична особа, яка за гігконтрактом є підрядником та/або виконавцем.
Цивільно-правовий договір не вважається гіг-контрактом, якщо в ньому прямо не зазначено про укладення саме гіг-контракту (ч.3. ст. 17 Закону 1667).
Укладення та виконання гіг-контракту не є здійсненням підприємницької чи іншої господарської діяльності гіг-спеціаліста ((ч.7. ст. 17 Закону 1667).
За відсутності підтверджень, що резидент Дія Сіті ввів фізичну особу в оману щодо правової природи вчиненого правочину, укладення та/або виконання гіг-контракту не може вважатися вступом у трудові відносини. (ч.8. ст. 17 Закону 1667).
Спори між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті розглядаються в порядку цивільного судочинства. (ч.9. ст. 17 Закону 1667).
Статтею 3 Кодекс законів про працю України (№ 322-VIII від 10 грудня 1971) прямо встановлено, що Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Підсумовуючи вищенаведене, видно, що відносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем за наслідком укладеного ГІГ-КОНТРАКТУ є цивільно-правовими.
Помилкова виплата Коштів Відповідачу проведена йому як фізичній особі.
Таким чином, вказане, зумовлює підсудність розгляду цієї позовної заяви в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (№ 1618-IV від 18 березня 2004, далі - ЦПК) за зареєстрованим місцем проживання Відповідача.
2.2. Як вже наголошував позивач вище правовідносини між Позивачем та Відповідачем були припинені з 06 жовтня 2024 року, про що було укладено Додаткову угоду про
припинення дії Гіг-контракту від 29 вересня 2023 року.
Тому перераховані Позивачем Відповідачу Кошти, є такими, які проведено поза межами відносин ГІГ-КОНТРАКТУ. Інших цивільно-правових відносин, заснованих на договорі, між Позивачем і Відповідачем немає.
Це означає, що на відносини з перерахування Коштів поширює свою дію глава 83 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16 січня 2003, далі - ЦК).
2.2.1. У відповідності до положень ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
В свою чергу стаття 1215 ЦК встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата
проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
2.2.2. Враховуючи те, що відносини між Позивачем та Відповідачем ніколи не мали характеру трудових, то усуваючи заздалегідь можливі доводи сторони ОСОБА_3 , зазначають, що перераховані йому кошти, не належать до таких, які передбачені п.1.ч.1 ст. 1215 ЦК.
2.3. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року (провадження №6-3090цс15)).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року (провадження №6-88цс13)).
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
2.3.1. Як вбачається з матеріалів, доданих до цієї позовної заяви, правовідносини між Позивачем та Відповідачем за ГІГ-КОНТРАКТОМ відсутні, ОСОБА_3 отримав від ТОВ «БІНОТЕЛ» помилково перераховані йому кошти в загальній сумі 450857,00 гривень, при цьому жодних правових підстав для їх набуття (отримання) у нього не було.
Відтак з метою захисту порушених прав та інтересів Позивач вважає вірним способом захисту просити суд стягнути з Відповідача 450857,00 гривень, як безпідставно набутих ним коштів.
3. Частиною 2 статті 1214 ЦК встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
3.1. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі 910/10156/17 у пункті 41 (ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627931) було висловлено наступну правову позицію:
«41. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.».
Враховуючи викладене, Позивач вважає обґрунтованим також просити суд стягнути з Відповідача 3 % річних від простроченої суми коштів, які ним не повертаються. Сума таких процентів становить 11181,60 гривень. Розрахунок наводиться нижче.
Розрахунок 3 % річних проводиться за формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] /[Кількість днів у році],
Де:
[Сума боргу] - сума простроченого боргу;
[Процентна ставка (%)] - проценти річних;
[Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання;
[Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Позивачем нараховані проценти
1.період 06.11.2023- 20.11.2024- 381 день -73584,50 грн. =2 298,93 грн.
2.період 07.12.2023 -20.11.2024- 350 днів -73584,50 грн.= 2111,44 грн.
3.період 08.01.2024- 20.11.2024- 318 днів -74426,00 грн.= 1939,96 грн.
4 період 08.02.2024 -20.11.2024 -287 днів- 75735,00 грн.= 1781,63 грн.
5.період 07.03.2024 -20.11.2024 -259 днів -76015,50 грн.= 1613,77 грн
6.період 09.04.2024 20.11.2024 -226 днів- 77511,50 грн. =1435,87 грн.
Всього процентів 11181,60 грн
4.1. На виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що між Позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЕТОРУМ» укладено додаткову угоду №1 від 12.09.2024 до Договору 01/05/2024-3 про надання юридичних послуг, згідно якої орієнтовна вартість правничої допомоги складає 70 000, 00 грн (сімдесят тисяч гривень нуль копійок).
Також Позивачем сплачено за подачу позову судовий збір у розмірі 6930 грн. 58 коп.
4.2. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України Позивач заявляє, що докази надання правничої допомоги та розрахунок її вартості буде наданий до суду протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
5. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:
5.1. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінотел» (ЄДРПОУ ЄДРПОУ: 38021032, поштовий індекс 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) безпідставно набуте ним майно (грошові кошти) у сумі 450857,00 (чотириста п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень; 3% річних у сумі 11181,60 (одинадцять тисяч сто вісімдесят одна гривні шістдесят копійок); судові витрати Позивача.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2024 року передані у провадження судді Корнєєвої І.В.
Судом на виконання ч.2 ст. 187 ЦПК України витребувано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.
13 грудня 2024 року з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року з метою виконання вимог передбачених ч. 1 ст. 189 ЦПК України судом призначене підготовче засідання у справі на 11.30 год. 15 січня 2025 року та надано відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву .
24 грудня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач зазначив , що ознайомившись з Позовною заявою, вважає її незаконною та необґрунтованою, виходячи з наступного.
І. Щодо факту помилки зі сторони Позивача
На сторінці 2 Позовної заяви Позивач зазначає наступне (цитування):
“1.2. Адміністративним персоналом Позивача вказаний факт припинення дії ГІГКОНТРАКТУ належним чином не був адміністрований, внаслідок чого ТОВ «БІНОТЕЛ» було помилково включено ОСОБА_1 …».
Крім того, на сторінці 3 Позовної заяви Позивач додає текст наступного змісту (цитування):
“Складання наведених вище актів приймання-передачі наданих послуг (різниця вказаних в них сумах і фактично виплачених Відповідачу обумовлено виконанням Позивачем функцій податкового агента і утримання обов'язкових платежів (податків та зборів)), як і проведення відповідних платежів з боку ТОВ «Бінотел» були обумовлені адміністративною помилкою персоналу Позивача, яка пояснюється великим та періодично змінюваним переліком осіб з якими співпрацює Позивач в межах свого резидентства Дія.Сіті.. Адже, як видно з банківських відомостей зарахувань коштів, чисельність осіб з якими співпрацює Позивач є великою та за
період, зокрема, з листопада 2023 року по квітень 2024 року коливається від 82 до 186.».
Відповідач вважає вищезазначену позицію Позивача суперечливою та неаргументованою, а дії направлені на стягнення з нього коштів такими, що мають на меті ухилитися від допущеної Товариством власної помилки.
Позивач декілька разів по тексту Позовної заяви зазначає, що кошти було перераховано через “адміністративну помилку», “помилку персоналу». Проте позивач, як особа, яка жодним чином не пов'язана з адміністративним персоналом Позивача не зобов'язаний нести відповідальність за помилки, що були допущені таким персоналом під час виконання покладених на них завдань.
Таким чином, твердження Позивача про перерахування коштів “через адміністративні помилки персонала» є нічим іншим, як діями, що спрямовані на перенесення відповідальності за здійснену помилку на своїх працівників та на позивача .
Також, просить суд прийняти до увагу, що “адміністративна помилка», на яку посилається Позивач, не є його дією або бездіяльністю, а є наслідком недоліків у внутрішній організації роботи персоналу Позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, поверненню підлягає лише те майно, яке набуте чи збережене без достатньої правової підстави. У даному випадку правовою підставою для перерахування коштів є укладений між сторонами договір, виконання якого підтверджено сторонами в актах приймання-передачі.
ІІ. Щодо звинувачень у “недобросовісності»
Позивач зазначає наступне на сторінці 3 Позовної заяви (цитування):
1.5.1. В цьому ракурсі звертаємо увагу суду на те, що Відповідач, знаючи, що Кошти він отримує безпідставно, не маючи жодних договірних зобов'язань, не виконуючи жодних робіт та не надаючи послуг, він не повідомив Позивача про вказані обставини свого необґрунтованого збагачення, не вчинив жодних розумних дій для з'ясування обставин і причин надходження йому цих грошей від Позивача. При цьому маючи умисел на безпідставне отримання Коштів без будь-яких питань і зауважень підписував помилково сформовані адміністративним персоналом Позивача акти приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 року відповідно за періоди, коли договірні стосунки були відсутні і послуги за ГІГ- КОНТРАКТОМ ним не надавались, а саме, за жовтень, листопад та грудень 2023 року про що він не міг не знати. Це свідчить про недоброчесну поведінку Відповідача та спростовує його твердження про відсутність в його діях з отримання Коштів недобросовісності.
Вважає вищезазначене твердження Позивача безпідставним.
29.09.2023 між Позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду про припинення дії Гіг-контракту, відповідно до п.3 якої Сторони дійшли згоди припинити дію Гігконтракту від 25.09.2023 з 06.10.2023. Згідно з п.4 Додаткової угоди кожній Стороні Договору передається по одному оригінальному примірнику цієї Додаткової Угоди.
Вищезазначене свідчить про те, що примірник Додаткової угоди про розірвання Гігконтракту, підписаний електронними підписами сторін, наявний у Позивача. Таким чином, Позивач був обізнаний про розірвання Гіг-контракту (тобто був обізнаний, що між нами немає жодних зобов'язань).
Проте, не дивлячись на вищезазначене, Позивач продовжував надсилати підписані зі своєї сторони Акти приймання-передачі наданих послуг.
Зазначені Акти приймання-передачі наданих послуг, які були надіслані ТОВ “БІНОТЕЛ» підписувались відповідачем формально для уникнення конфліктів та через передбачену договірну процедуру. У позивача не було підстав сумніватись у їх правомірності.
Відповідач критично ставиться до позиції Позивача про недобросовісність з його сторони:
29.09.2023 вони, як сторони Гіг-контракту, розірвали відповідний Гіг-контракт; кожен з нас ОТРИМАВ по примірнику Додаткової угоди, якою було розірвано Гіг-контракт; відповідач , як гіг-спеціаліст за розірваним Гіг-контрактом, не подавав жодних Технічних завдань, уточнень, Актів приймання-передачі Позивачу, тобто не сприяв проведенню Позивачем зі ним будь-яких розрахунків;
Позивач, який не зміг організувати комунікаційні процеси у своїх компанії, внаслідок чого відповідальні особи перераховували мені кошти, ЗВИНУВАЧУЄ відповідача, як особу, яка ЖОДНИМ ЧИНОМ не сприяла отриманню будь-яких платежів після розірвання Гіг-контракту у недобросовісності.
Виходячи з вищезазначеного, аргументи Позивача стають незрозумілими та безпідставними. Якщо помилки при нарахуванні коштів були спричинені ВИКЛЮЧНО з вини персоналу Позивача - постає питання, яким чином в даному випадку фігурує недобросовісність відповідача , оскільки він жодним чином не спонукав ані Позивача, ані його персонал перераховувати йому будь-які кошти. Позивачем не наведено жодного обгрунтованого аргументу та жодного доказу на підтвердження недобросовісних дій зі сторони відповідача.
Крім того, Позивач відповідно до положень Гіг-контракту має право не сплачувати винагороду у випадку, коли гіг-спеціалістом не було виконано Технічного завдання, а послуги - не надано. Жодних Технічних завдань чи актів приймання-передачі наданих послуг з боку відповідача складено не було, отже, жодних неправомірних дій, які могли б ввести Позивача та його персонал в оману, з боку відповідача вчинено не було.
Таким чином, відповідач є добросовісним набувачем який НЕ СПОНУКАВ, НЕ ВВОДИВ В ОМАНУ ТА НЕ ЗОБОВ'ЯЗУВАВ Позивача сплачувати мені будь-які кошти після
розірвання Гіг-контракту.
ІІІ. Щодо безпідставності вимоги про повернення коштів
На сторінці 5 Позивач цитує наступні положення ЦК України:
“...В свою чергу стаття 1215 ЦК встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.»…
2.2.2. Враховуючи те, що відносини між Позивачем та Відповідачем ніколи не мали характеру трудових, то усуваючи заздалегідь можливі доводи сторони ОСОБА_3 , зазначаємо, що перераховані йому кошти, не належать до таких, які передбачені п.1.ч.1 ст. 1215 ЦК.»
Відповідач вважає зазначену позицію Позивача необґрунтованою та не доведеною.
Як зазначено у процитованій нормі п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України - не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: поперше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).
Відповідач вважає за доцільне провести аналіз вищезазначеної норми ЦК України разом з аналізом фактичних обставин справи.
По-перше, процитована норма містить твердження наступного змісту “не підлягає поверненню…ІНШІ грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування».
Звертає увагу Суду, що чинне законодавство України не містить визначення поняття “інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування», яке є КЛЮЧОВИМ для вирішення вищезазначеної ситуації:
Гіг-контракт був укладений зі відповідачем , як з фізичною особою, а не фізичною особою- підприємцем; кошти, які відповідач отримував за Гіг-контрактом надавалися йому не для ведення підприємницької діяльності, а для забезпечення свого життя (існування), які він відповідно витрачав на життєві потреби.
Таким чином, відповідач отримав винагороду за раніше укладеним Гіг-контрактом, що
підпадає під категорію грошових сум, що надані фізичній особі, як засіб для існування, а тому отримані кошти відповідають критерію “інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування» відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України.
По-друге, кошти були перераховані Позивачем добровільно, відповідач НЕ ЗМУШУВАВ Позивача робити відповідні грошові перекази, не вводив його або його працівників в оману.
Як зазначає сам Позивач - грошові кошти було перераховано ДОБРОВІЛЬНО ЙОГО ПЕРСОНАЛОМ, тобто мови про те, що відповідач змушував персонал Позивача переводити зазначені кошти, або вводив їх в оману шляхом надання їм будь-яких повідомлень чи листів навіть не йде.
Таким чином, всі кошти, які були переведені відповідачу - переведені Позивачем ДОБРОВІЛЬНО. Отже, другий критерій п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України ДОТРИМАНО.
По-третє, рахункова помилка зі сторони Позивача абсолютно відсутня.
Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, що закріплена зокрема, але не виключно у Постанові Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 520/21140/18 встановлено:
“До лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більше того.
Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного
результату при додаванні.»
Виходячи з фактичних обставин справи та аргументів, що зазначає Позивач - помилка, що була допущена персоналом Позивача при перерахуванні коштів НЕ Є ЛІЧИЛЬНОЮ ЧИ РАХУНКОВОЮ, оскільки НЕ Є результатом неправильного застосування правил арифметики.
Крім того, повертаючись до аналізу п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, відповідач звертає увагу суду, що відповідно до вказаної норми, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. Вважає, що винагорода за Гіг-контрактом є саме тим платежом, який прирівнюється до заробітної плати, виходячи з наступного.
Якщо провести детальний аналіз Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», то гіг-контракт повинен містити положення про регулярність виплат, порядок розрахунку та інші аспекти, які є типовими для трудових договорів. Це свідчить про те, що винагорода гіг-спеціаліста прирівнюється за своїм економічним змістом до заробітної плати.
Гіг-спеціалісти мають право на відпустки, лікарняні та інші соціальні гарантії, аналогічні тим, що надаються працівникам за трудовими договорами. Це ще раз підтверджує, що їх винагорода є прирівняною до заробітної плати за своєю правовою природою.
Частина 5 статті 19 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» встановлює, що резидент Дія Сіті не може встановлювати відповідальність гіг-спеціаліста у вигляді відрахувань чи зменшення розміру винагороди, визначеної гіг-контрактом, крім компенсації та випадків покладення на гіг-спеціаліста відповідальності за шкоду, завдану майну резидента Дія Сіті з вини гіг-спеціаліста. У разі покладення на гіг-спеціаліста відповідальності за шкоду сума щомісячних відрахувань не може перевищувати 20 відсотків місячної винагороди гігспеціаліста. Зазначена норма відповідає нормам Кодексу Законів про працю, які встановлюють аналогічну заборону на стягнення та відшкодування з
заробітної плати працівника, зокрема стаття 127.
Також, Резидент Дія Сіті, виплачуючи винагороду Гіг-спеціалісту, сплачує з неї податки та виступає податковим агентом для Гіг-спеціаліста, аналогічно, як при нарахуванні заробітної плати.
На підставі аналізу чинного законодавства, включаючи Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», Податковий кодекс та Кодекс Законів про працю, винагорода гіг-спеціаліста має правову природу, аналогічну заробітній платі, оскільки:
• має регулярний характер,
• є об'єктом оподаткування,
• супроводжується соціальними гарантіями, характерними для трудових відносин.
Повторно звертає увагу Суду, що:
29.09.2023 ми, як сторони Гіг-контракту, розірвали відповідний Гіг-контракт; кожен з нас ОТРИМАВ по примірнику Додаткової угоди, якою було розірвано Гіг-контракт; відповідач , як гіг-спеціаліст за розірваним Гіг-контрактом, не подавав жодних Технічних завдань, уточнень, Актів приймання-передачі Позивачу, тобто не сприяв проведенню Позивачем з ним будь-яких розрахунків;
Позивач, який не зміг організувати комунікаційні процеси у своїх компанії, внаслідок чого відповідальні особи перераховували кошти відповідачу ,ЗВИНУВАЧУЄ відповідача, як особу, яка ЖОДНИМ ЧИНОМ не сприяла отриманню будь-яких платежів після розірвання Гіг-контракту у недобросовісності.
Таким чином, відповідач є добросовісним набувачем який НЕ СПОНУКАВ, НЕ ВВОДИВ В ОМАНУ ТА НЕ ЗОБОВ'ЯЗУВАВ Позивача сплачувати йому будь-які кошти після розірвання Гіг-контракту.
На підставі вищевикладеного, в даному випадку дотримано всіх критеріїв НЕМОЖЛИВОСТІ повернення майна відповідно до ст.1215 ЦК України, а саме: кошти, що були отримані прирівнюються до платежів, що є необхідними для забезпечення мого життя, як фізичної особи;
Позивач сплатив кошти добровільно, без жодного примусу або обману; факт рахункової або лічильної помилки у діях Позивача відсутній; відповідач є добросовісним набувачем, адже не здійснював жодних дій, які б сприяли введенню Позивача в оману або примус з метою переведення коштів.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторони зробили про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідач має намір після ухвалення рішення суду подати відповідні докази про стягнення судових витрат. Зазначення у цьому Відзиві про це - є відповідною заявою в розумінні ч.8 ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ЦПК України , відповідач просить узадоволенні Позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БІНОТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна у сумі 450857 (чотириста п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень., 3% річних у розмірі 11181 (одинадцять тисяч сто вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок та судових витрат - відмовити в повному обсязі; усі судові витрати, які Відповідач понесе у зв'язку з розглядом судової справи включаючи витрати на правову допомогу, стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю “БІНОТЕЛ» в повному обсязі.
30 грудня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Відповідно до відповіді на відзив позивач зазначив , що ОСОБА_1 (Відповідач) 26.12.2024 року через Електронний суд було надано відзив на позов ТОВ «Бінотел» (далі - Відзив).
Ознайомившись з вказаним відзивом, бажають надати наступну відповідь на нього.
1. Фактично стороною Відповідача визнається той факт, що у неї жодних правових підстав отримувати помилково сплачені ТОВ «Бінотел» (Позивач) кошти не було, оскільки Сторони припинили дію ГІГ-КОНТРАКТУ від 25 вересня 2023 року з 06 жовтня 2023 року.
Жодних робіт(послуг) Відповідачем за актами приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 року за ГІГКОНТРАКТОМ не виконувалось. Ці факти визнаються Відповідачем також і у Відзиві на сторінці 8. Пряма мова:
«Повторно звертаю увагу Суду, що: 29.09.2023 ми, як сторони Гіг-контракту, розірвали відповідний Гіг-контракт кожен з нас ОТРИМАВ по примірнику Додаткової угоди, якою було розірвано Гіг-контракт; я, як гіг-спеціаліст за розірваним Гіг-контрактом, не подавав жодних
Технічних завдань, уточнень, Актів приймання-передачі Позивачу,».
Таким чином, наведене свідчить про відсутність правових підстав для отримання Відповідачем коштів від Позивача.
Крім того, Відповідач у Відзиві вказує (сторінка 3,4,), що знаючи про те, що дія ГІГКОНТРАКТУ була припинена, у сторони Відповідача не було сумнівів у правомірності подальшого підписання ним надісланих Позивачем актів. Одночасно з цим у Відзиві Відповідач зазначає про формальне підписання ним вказаних актів.
Переконані, що на цьому фоні тверджень Відповідача ним не було реалізовано жодної доброчесної поведінки, Відповідач не поцікавився про природу і причини надсилання йому відповідних актів, а й тим паче, подальше перерахування йому коштів.
Відповідач просто підписував таки акти, тихесенько тішився, незаконно збагачуючись, шляхом отримання коштів без будь-яких достатніх для цього правових підстав. Це очевидно не добросовісна поведінка особи.
2. Помилка адміністративного персоналу Позивача з перерахунку коштів Відповідачу не може виправдовувати незаконне збагачення останнього за рахунок іншої особи.
Інакше в зворотному випадку такі недобросовісні факти будуть явно суперечити загальним засадам цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності та розумності (п.6.ч.1.ст.3 ЦК України).
Знаючи, що жодних підстав для підписання актів приймання-передачі наданих послуг року за ГІГ-КОНТРАКТОМ від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 не було, Відповідач з власної волі та усвідомлюючи правові наслідки своїх дій, свідомо бажаючи їх настання, підписував та в подальшому безпідставно отримував за наслідком цього кошти.
На думку стороннього спостерігача такі дії Відповідача є недобросовісними, а отримання коштів за їх наслідком є безпідставним.
Більше того, підписуючи без належних для цього підстав вказані вище акти, сторона Відповідача фактично вводила в оману адміністративний персонал Позивача, згідно якою створювалась уява про справжнє виконання робіт та необхідності проведення за них належного розрахунку. В зворотному випадку, дотримуючись вимог (п.6.ч.1.ст.3 ЦК України), сторона Відповідача повинна була відмовитися від підписання помилкових актів та невідкладно повідомити сторону Позивача про її помилку та відсутності підстав як для складання і підписання актів, так і подальших виплат коштів. Тільки такі дії можна було б розцінити як добросовісні з боку Відповідача.
3. У відзиві Відповідач гарячково намагається вхопитися за трудові відносини і трактувати отримані кошти як заробітну плату в цілях застосування п.1 ч.1 ст.1215 ЦК. При цьому Відповідач використовує не конкретні норми права, які регулюють відносини, що склалися між сторонами, а намагається застосовувати описові техніки з використанням якихось спільних ознак певних явищ в різних правовідносинах.
В пункті 2.1. позовної заяви ТОВ «Бінотел» наведено перелік прямих норм ЗАКОНУ, які врегульовують правовідносини між Позивачем і Відповідачем. При цьому такі норми прямо вказують, що відносини, які мали місце між сторонами на підставі ГІГКОНТРАКТУ не є трудовими. А це виключає природу отриманих Відповідачем коштів як заробітної плати.
Більше того, статтею 3 Кодекс законів про працю України (№ 322-VIII від 10 грудня 1971) прямо встановлено, що Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Акцентують увагу не тільки на КЗпП України, а й посилання на законодавство про працю (тобто не визначеного обсягу законодавства, яке регулює питання трудових відносин).
Жодних коментарів (заперечень) вказаним нормам законів Відповідачем не надано.
Але вони прямо свідчать про відсутність між Позивачем та Відповідачем трудових відносин. Відтак перераховані помилково Позивачем Відповідачу кошти не мали та не мають жодного характеру заробітної плати або прирівняного до неї платежу.
Вказане виключає застосування положень п.1 ч.1 ст.1215 ЦК до сплачених помилково Позивачем Відповідачу коштів.
Просять суд задовольнити позов ТОВ «Бінотел» в повному обсязі.
03 січня 2025 року відповідачем подані до суду заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до яких ознайомившись з вказаним відзивом, бажає надати наступну відповідь на нього.
29 грудня 2024 року Позивачем було направлено сторонам та суду Відповідь на відзив.
Вважає, зазначену відповідь на відзив, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а також містить хибні твердження.
І. Відсутність недобросовісності в діях відповідача.
Позивач у відповіді на відзив намагається представити його дії, як недобросовісні, однак це твердження є маніпулятивним і не відповідає дійсності:
1. Акти приймання-передачі послуг надсилалися через офіційний сервіс електронного документообігу “Вчасно», що підтверджує ініціативу самого Позивача у підготовці та направленні цих документів.
2. Відповідач не мав об'єктивних підстав сумніватися в правомірності отриманих документів, оскільки: Акти були сформовані та підписані Позивачем, який є резидентом Дія.City, що здійснює свою діяльність відповідно до закону.
Жодного попередження чи повідомлення від Позивача про помилковість дій або документів Відповідач не отримував.
Таким чином, твердження Позивача про “тихе збагачення» чи “недобросовісність» Відповідача є виключно суб'єктивною оцінкою, яка не підтверджується фактами.
ІІ. Щодо помилковості дій Позивача.
Позивач визнає, що виплати Відповідачу були наслідком помилки адміністративного персоналу. Проте Відповідач не може нести відповідальність за внутрішні помилки Позивача. Помилка в нарахуванні сталася виключно з боку Позивача, і Відповідач не мав жодного впливу на внутрішні процеси Позивача. Позивач мав усі можливості для вчасного виявлення помилки, але цього не зробив протягом шести місяців.
ІІІ. Виплати мали характер винагороди, прирівняної до заробітної плати
Позивач стверджує, що відносини між сторонами не є трудовими. Водночас зазначу, що відповідні кошти мають природу винагороди, аналогічної до заробітної плати:
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуте майно у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії, допомоги чи іншої виплати, наданої фізичній особі як засіб до існування.
Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачає, що винагорода за гіг-контрактом має регулярний характер, і, хоча формально не є заробітною платою, вона фактично слугує засобом існування гігспеціаліста.
ІV. Відсутність належних доказів у Позивача
Позивач не надав доказів недобросовісної поведінки відповідача . Усі його дії обмежувалися підписанням документів, які були ініційовані самим Позивачем.
На підставі вищезазначеного, просить суд при розгляді справи врахувати, що ним не
визнається твердження Позивача, що його поведінка була недобросовісною. Позивач також не надав жодних доказів його недобросовісності. З огляду на це, позовні вимоги та аргументи позивача викладені у Відповіді на відзив є необґрунтованими.
У зв'язку з зазначеним та керуючись статтею 180 Цивільного процесуального
кодексу України, відповідач просить відхилити пояснення, міркування і аргументи Позивача викладені у Відповіді на відзив, відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бінотел».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 відкладено підготовче засідання на 11.00 год. 07 лютого 2025 року.
07 лютого 2025 року у зв'язку із відсутністю у приміщенні суду електропостачання та інтернет- зв'язку справа знята з розгляду .
07 березня 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та пояснення по справі, відповідно до яких відповідач зазначив , що він вважає за необхідне надати додаткові пояснення із питань, що виникли при розгляді справи.
Пункт 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 р. № 1667-IX (надалі - «Закон №1667-IX») передбачає: гіг-контракт - цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/ або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону. гіг-спеціаліст - фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №1667-IX).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №1667-IX при наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.
Строк дії трудового контракту, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі
матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання трудового контракту (в тому числі дострокового) та інші умови можуть встановлюватися угодою сторін (ч. 2 ст. 16 Закону № 1667-IX).
Частина 1 ст. 17 Закону №1667-IX передбачає, що Гіг-контракт укладається у письмовій (електронній) формі.
Строк дії гіг-контракту, права, обов'язки та відповідальність сторін гіг-контракту, винагорода гіг-спеціаліста, умови припинення гіг-контракту та інші умови визначаються у гіг-контракті за домовленістю сторін з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 4 ст. 17 Закону №1667-IX).
Отже, Закон №1667-IX передбачає, що резидент Дія Сіті може укладати із найманим працівником або контракт, як особливу форму трудового договору, або гіг-контракт із гіг-спеціалістом.
Частина 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України передбачає, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України).
Відповідач вважає, що в даному випадку, для правильного тлумачення тих правовідносин, що склалися між сторонами необхідно виходити не із назви договору, а його змісту.
Слід зазначити, що підпункт 3.1.1. пункту 3.1. документа, що має назву «Гігконтракт» від 25.09.2023 р. передбачено, що гіг-спеціалісту встановлюється випробувальний термін строком на два місяці з дати наказу про прийняття на роботу за Гіг-контрактом.
Наголошують на тому, що Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» не передбачає такого терміну, як «випробувальний термін», також для залучення гіг-спеціаліста не вимагається оформлення наказу про прийняття на роботу.
Терміни «випробувальний термін», «наказ про прийняття на роботу» містяться у Кодексі законів про працю України.
Наведене вказує на те, що ТОВ «БІНОТЕЛ» у даному випадку діяв не добросовісно та
ввів в оману ОСОБА_1 щодо дійсних правовідносин, що склалися між сторонами.
У дійсності між сторонами було укладено не гіг-контракт, а трудовий договір у формі контракту.
Наведене підтверджується тим, що файл із підписами сторін на контракті має назву « ОСОБА_1 розробників з випробувальним терміном.docx.pdf».
Таким чином, ТОВ «БІНОТЕЛ» фактично працевлаштувало ОСОБА_1 на посаду «розробник».
Отже, отримана ОСОБА_1 винагорода є заробітною платою.
Додатково наведене підтверджується тим, що згідно із відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб (запис № 44) ТОВ «БІНОТЕЛ» початок роботи 25.09.2023 р. згідно з наказом № 9.132-К від 20.09.2023 р., (запис № 47) ТОВ «БІНОТЕЛ» початок роботи 01.01.2024 р. згідно з наказом № 69 від 01.01.2024 р.
Отже станом на 01.01.2024 р. та в подальшому ТОВ «БІНОТЕЛ» вважав ОСОБА_1 своїм працівником.
За наведених обставин є помилковим твердження Позивача, що 29 вересня 2023 року Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову Угоду згідно п. 2 якої сторони дійшли згоди припинити дію ГІГ-КОНТРАКТУ від 25 вересня 2023 року з 06 жовтня 2023 року. Таким чином, дію ГІГ-КОНТРАКТУ було припинено з 06 жовтня 2023 року.
Так, доданий до додаткової угоди файл із підписами сторін свідчить про те, що з боку ТОВ «БІНОТЕЛ» додаткова угода підписана лише 24.11.2023 р. о 23:11 год.
Отже, станом на 06.10.2023 р. відносини між сторонами не були припинені. Станом на 06.10.2023 р. додаткова угода не була підписана з боку ТОВ «БІНОТЕЛ».
Є передчасним твердження Позивача, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем відсутні.
Доводи Позивача, що адміністративним персоналом Позивача факт припинення дії ГІГКОНТРАКТУ належним чином не був адміністрований, внаслідок чого ТОВ «БІНОТЕЛ» було помилково включено ОСОБА_1 до відомостей зарахувань виплат винагороди є хибними, оскільки, як вже було заначено вище додаткова угода підписана лише 24.11.2023 р. о 23:11 год., а згідно з відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб (запис № 47) ТОВ «БІНОТЕЛ» з 01.01.2024 р. згідно з наказом № 69 від 01.01.2024 р. залучило ОСОБА_1 до роботи.
Також не заслуговують на увагу і доводи Позивача, що відносини між Позивачем та Відповідачем ніколи не мали характеру трудових, оскільки спростовуються вищенаведеним, а наявні у справі документи свідчать, що ТОВ «БІНОТЕЛ» уклало із ОСОБА_3 трудовий договір у формі контракту та прийняло його на роботу на посаду «розробник».
Також, Позивачем до матеріалів справи надані документи АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які мають назву «Відомість зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо)».
Наведене також підтверджує той факт, що ТОВ «БІНОТЕЛ» уклало із ОСОБА_3 трудовий договір у формі контракту та прийняло його на роботу і виплачувало йому саме заробітну плату.
Враховуючи все вищевикладене, просить суд врахувати ці пояснення при прийнятті
рішення у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2025 року відкладено підготовче засідання на 17 березня 2025 року на 10.00 год. та витребувано у позивача докази зазначені у клопотанні відповідача .
14 березня 2025 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення позивача з додатковими доказами, відповідно до яких 07 березня 2025 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено ухвалу по справі 209/8833/24. Цією ухвалою судом витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінотел" копії наступних документів:
- копію наказу про прийняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на роботу згідно з гіг-контрактом від 25.09.2023 р.;
- копію наказу № 9.132-К від 20.09.2023 р.;
- копію наказу № 69 від 01.01.2024 р.;
- копію повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 (3333516956), поданого у вересні 2023 р. до територіального органу Державної податкової служби;
- копію повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/ укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 (3333516956), поданого у грудні 2023 р./січні 2024 р. до територіального органу Державної податкової служби.
На виконання вказаної ухвали повідомлять суду наступне.
Як позивач неодноразово вказував у позовній заяві та відповіді на відзив трудові відносини між ТОВ «Бінотел» та ОСОБА_1 були відсутні та ніколи не виникали.
Відносини, які мали місце між позивачем та відповідачем є цивільно-правовими, які врегульовано спеціальним законом: «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 1667-IX від 15 липня 2021, далі - Закон 1667).
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 1 Закону 1667 встановлено, що гіг-контракт - це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/ або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону. Гіг-спеціаліст - це фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.
Спори між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті розглядаються в порядку цивільного судочинства. (ч.9. ст. 17 Закону 1667).
Статтею 3 Кодекс законів про працю України (№ 322-VIII від 10 грудня 1971) прямо встановлено, що Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Чому відповідач та його представник, надаючи суду свої письмові пояснення, впритул не бачать цієї прямої норми закону? Це питання вже набуло характеру риторичного.
Цивільно-правовий договір не вважається гіг-контрактом, якщо в ньому прямо не зазначено про укладення саме гіг-контракту (ч.3. ст. 17 Закону 1667). Проте знову ж таки, представник відповідача, надаючи письмові пояснення суду від 06.03.2025, не бачить що в тексті Гігк-контракту прямо вказано, що 25 вересня 2023 року Резидентом Дія Сіті Товариством з обмеженою відповідальністю «Бінотел» було укладено ГІГ-КОНТРАКТ з Гіг-спеціалістом ОСОБА_1 . Більше того, звертають увагу суду на те, що за вказаним ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 2.1.) замовник доручає, а Гіг-спеціаліст зобов'язується надавати послуги на умовах, що визначені цим ГІГ-КОНТРАКТОМ. Цей ГІГ-КОНТРАКТ не створює жодного партнерства між Сторонами. Гіг-спеціаліст не є працівником Замовника, і за цим Гіг-контрактом не виникають трудові відносини (пункт 15.9. ГІГ-КОНТРАКТУ).
І цим все сказано.
Враховуючи вищенаведене, враховуючи відсутність між позивачем та відповідачем трудових відносин, повідомляємо суду, що ТОВ «Бінотел» не може надати витребувані документи, а саме:
- копію наказу про прийняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на роботу згідно з гіг-контрактом від 25.09.2023 р.;
- копію наказу № 9.132-К від 20.09.2023 р.;
- копію наказу № 69 від 01.01.2024 р.;
- копію повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 (3333516956), поданого у вересні 2023 р. до територіального органу Державної податкової служби.
Це обумовлено тим, що такі документи у позивача відсутні, оскільки ним ніколи не складались.
Додатково не можемо подати з цих же підстав і причин витребуваний судом документ - копію повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту щодо ОСОБА_1 (3333516956), поданого у грудні 2023 р./січні 2024 р. до територіального органу Державної податкової служби. Це обумовлено тим, що після укладення позивачем з відповідачем додаткової угоди від 29 вересня 2023 року про припинення дії Гігконтракту з 06 жовтня 2023 року жодних відносин як цивільно-правового, так і трудового характеру не було.
Разом з тим, надають суду примірник Повідомлення від 20.09.2023 про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.
Звертають увагу суду, що відомості в ньому відносно відповідача вказані у графі № 21.
Додатково звертаємо увагу суду на те, що в стовпці № 5 цього повідомлення вказується категорія особи, відносно якої подається інформація. Згідно приміток, викладених в кінці документу (дві зірочки), у цьому повідомленні під номером 3 вказується інформація про категорію «гіг-спеціаліста за гіг-контрактом». А за номером 1 вказується категорія особи «найманий працівник за основним місцем роботи».
Так от, ОСОБА_1 позначений категорією «3», яка означає «гіг- спеціаліста за гіг-контрактом». Це вкотре доводить те, що жодних трудових відносин між позивачем та відповідачем не було, а були відносини з гіг-спеціалістом за гіг-контрактом, про що було офіційно повідомлено податковий орган.
Окрім цього, звертають увагу суду на те, що вказані вище пояснення підтверджуються інформацією, наданою суду відповідачем, а саме Відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.
«Відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб» містять інформацію виключно про наявність договору цивільно-правового характеру. Жодних трудових відносин між позивачем і відповідачем не зареєстровано. При цьому за графами вище видно, що з іншими суб'єктами господарювання відповідач мав саме трудові відносини про що прямо вказано у «Відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб».
Додатково звертають увагу суду, що у графі, яка стосується ТОВ Бінотел «Відомостей
про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб» немає жодного слова «НАКАЗ».
Це вкотре доводить намагання сторони відповідача своїми поясненнями від 06.03.2025 ввести суд в оману.
Таким чином, звертають увагу суду, що відносини, які склалися між сторонами є доступними для розуміння середньо-статистичною людиною і не потребують спеціальних знань. Відповідач, з огляду на його професійну діяльність, не може не розуміти, що таке «гіг-спеціаліст», «гіг-контракт», та не може не знати норми публічно доведеного до громадян України Закону 1667. А тому намагання ввести суд в оману, зазначивши про наявність трудових відносин з позивачем та охарактеризувавши отримані кошти як заробітну плату, ОСОБА_1 просто бажає ухилитися від повернення безпідставно отриманих коштів та в такий спосіб незаконного збагатитися за рахунок позивача, що прямо суперечить засадам
Цивільного кодексу України.
Більше того, адміністративна звітність позивача до податкового органу не має характер першоджерела відносин, які склалися між позивачем та відповідачем, таким першоджерелом є виключно відповідний Гіг-контракт.
Окрім того, намагання сторони відповідача «перевзутися у повітрі» через інформацію наявну у «Відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб» є недоречним кроком, оскільки до позовної заяви додано письмову відповідь, надану самостійно та добровільно ОСОБА_4 від 03 травня 2024 року на вимогу про повернення помилково перерахованих коштів. В цій відповіді ним прямо вказано, що: між позивачем та відповідачем було укладено конкретний ГІГ-КОНТРАКТ, 29 вересня 2023 року додатковою угодою цей
Гіг-контракт було припинено і вказана додаткова угода наявна у обох сторін.
Після цього договірні відносини, або будь-які інші у сторін були відсутні. Це пряма мова і заява відповідача, яка говорить сама за себе і нам до неї більше додати нічого.
Насамкінець зазначають, що відповідач, стверджуючи в поясненнях від 06.03.2025, про прийняття його ТОВ «Бінотел» на роботу на посаду «розробник», не подає жодного доказу цього, що перешкоджає йому подати суду належний і допустимий доказ - його трудову книжку з відповідними записами. Мабуть така трудова книжка пуста, немає там прийняття ТОВ «Бінотел» ОСОБА_1 на роботу на посаду розробника, а тому буде свідчити явно не на користь відповідача.
Казуїстичні твердження відповідача в письмових поясненнях від 06.03.2025 щодо часу підписання ЕЦП відповідних угод не мають жодного юридичного значення, оскільки не впливають та не відміняють зміст того, що в них (угодах) написано, зокрема дати початку та закінчення дії (припинення) цивільно-правових відносин.
Відсилки на найменування форм платіжних документів АТ КБ «Приватбанк» так само не мають ніякого значення до відносин між позивачем та відповідачем, окрім факту перерахування коштів. Ці платіжні документи формуються з використанням платіжної форми банку, яку змінити ТОВ «Бінотел» не може. В будь-якому разі, первинним у встановленні природи і змісту правових відносин між позивачем і відповідачем є зміст ГІГ-КОНТРАКТУ, а не форми платіжного документу третьої особи - АТ КБ «Приватбанк».
Просять суд задовольнити позов ТОВ «Бінотел» повністю.
У підготовчому засіданні 17 березня 2025 року представник відповідача адвокат Бажан В.П. зазначив , що позивачем не в повному обсязі виконана ухвала суду про витребування у позивача доказів та наполягав на повторному витребуванні доказів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року відкладено підготовче засідання на 07 квітня 2025 року на 13.00 год. та витребувано у позивача докази зазначені у клопотанні відповідача.
На виконання ухвали суду позивачем надані пояснення та додаткові докази.
Відповідно до пояснень позивача повідомляють суду наступне.
У ТОВ «БІНОТЕЛ» відсутні витребувані судом документи. Такі документи ТОВ «БІНОТЕЛ» не створювались (не складались).
Відсутність вказаних документів як і необхідності їх складання пояснюється тим, що жодних трудових відносин між ТОВ «БІНОТЕЛ» та ОСОБА_1 не було.
Відносини, які мали місце між Позивачем та Відповідачем є цивільно-правовими та врегульовано спеціальним законом: «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 1667-IX від 15 липня 2021, далі - Закон 1667) та оформлені лише укладеним 25 вересня 2023 року Резидентом Дія Сіті ТОВ «БІНОТЕЛ» ГІГ-КОНТРАКТом з Гіг-спеціалістом ОСОБА_1 .
Детальні пояснення з цього приводу позивач вже раніше надавав суду, а тому є зайвим є повторно їх дублювати суду.
Разом з тим, надаємо суду додатково відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Це додаток 4ДФ, який подається у складі звітності ТОВ БІНОТЕЛ щокварталу разом з об'єднаною податковою звітністю (далі - Додаток 4ДФ), який був прийнятий податковим органом, про що свідчить додана квитанція № 2, яка додається.
Це документ є важливим, оскільки він засвідчує ПУБЛІЧНО поведінку та сприйняття (ідентифікацію) ТОВ «БІНОТЕЛ» відносин, сформованих з Відповідачем. Цей характер відносин мав виключно цивільно-правовий, а відносини, врегульовані КЗпП України між ними були відсутні.
Як може суд побачити в рядку «02» вказаної звітності цей додаток має інформацію за
вересень місяць 2023 року.
Також звертають увагу суду на те, що в Додатку 4 ДФ наявні графи «04» та «05», які містять інформацію про вид відносин, де трудові договори кодуються кодом «101», а робота за цивільно-правовими договорами кодується за ознакою «102».
Далі звертають увагу на колонку 6 розділу І Додатку 4 ДФ, який містить відповідний код ознаки доходу.
Рядок 102 Додатку 4ДФ містить інформацію, яка подана ТОВ «БІНОТЕЛ», як податковим агентом податковому органу про Відповідача ОСОБА_1 , який ідентифікується за кодом РНОКПП НОМЕР_2 , про виплату йому коштів. Інші рядки мають відношення до інших осіб, персональні відомості про які приховано.
Суд може у цій графі побачити стовпець 6 в якому вказана ознака виплаченого доходу за кодом 102, що означає, що кошти виплачені виключно у зв'язку з роботою виконуваною за цивільно-правовим договором.
Окрім того, стовпець 7 містить графу про дату прийняття на роботу. Проте цей стовпець відносно Відповідача є пустим, оскільки жодного прийняття ОСОБА_1 на роботу не відбувалось, трудових відносин не створювалось та такі буди відсутні з ТОВ «БІНОТЕЛ». При цьому звертають увагу суду що це є звіт за вересень місяць 2023 року, а відповідний ГІГ-КОНТРАКТ укладено з ОСОБА_1 25 вересня 2023р. Тобто якщо б це були трудові відносини, тобто ця звітність мала б містити відомості про наявність трудових відносин та виплату заробітної плати. Але цього там немає, оскільки жодних трудових відносин між сторонами спору не було.
Одночасно з цим, суд може побачити, що відносно інших осіб, по яким подані відомості згідно з цим Додатком 4 ДФ наявна інформація як про укладення саме трудових договорів, про що зазначено відповідне кодування ознаки доходу «101», а так само відображаються відомості про прийняття на роботу в цьому місяці (наприклад графа 68 цієї звітності), або звільнення з роботи (наприклад графи 2-5 та інш.).
Наведене вказує на те, що у Позивача не було жодних трудових відносин з Відповідачем, що зумовлює відсутність у ТОВ «БІНОТЕЛ» документів, які витребовуються ухвалою суду від 17.03.2025, а тому, з вказаних причин і обставин, їх не може бути надано суду, адже ТОВ «БІНОТЕЛ» їх не складало та не створювало, від третіх осіб не отримувало.
У судовому засіданні представник позивача-адвокат Карнаух-Голодняк О.В. підтримав позов та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив , що він підписував гіг-контракт та додаткову угоду до нього. Завдання від позивача отримував через внутрішню айти-систему компанії . Завдання він виконував та подавав звіт через цю систему. Він не пам'ятає чи виконував він роботу для позивача після 06.10.2023 року Доказів виконання завдання він не має. Позов не визнає.
Представник відповідача -адвокат Бажан В.П. заперечував проти позову., наполягає, що між позивачем та відповідачем були укладені трудові відносини. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд , заслухавши пояснення представника позивача, відповідача , представника відповідача, дослідивши докази у їх сукупності , приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.1 розділу І Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», із змінами і доповненнями, визначено , що гіг-контракт - цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону; - гіг-спеціаліст - фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.
В судовому засіданні встановлено , що 25 вересня 2023 року Резидентом Дія Сіті Товариством з обмеженою відповідальністю «Бінотел» було укладено ГІГ-КОНТРАКТ (далі - ГІГКОНТРАКТ) з Гіг-спеціалістом ОСОБА_1 (а.с. 9-16 ).
За вказаним ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 2.1.) замовник доручає, а Гіг-спеціаліст зобов'язується надавати послуги на умовах, що визначені цим ГІГ-КОНТРАКТОМ. Цей ГІГ-КОНТРАКТ не створює жодного партнерства між Сторонами. Гіг-спеціаліст не є працівником Замовника, і за цим Гіг-контрактом не виникають трудові відносини (пункт 15.9. ГІГ-КОНТРАКТУ).
Пунктами 5.1. та 5.2. цього ГІГ-КОНРАКТУ визначено наступне:
• сторонами узгоджено, що виконання даного Гіг-контракту передбачає постійне співробітництво між Замовником та Гіг-спеціалістом.
• конкретні види Послуг, їхній обсяг, спосіб і строки їхнього надання в рамках окремого завдання, їх вартість у відповідних Завданнях можуть погоджуватися Сторонами письмовими або електронними засобами комунікації, включно з електронною поштою або за допомогою системи та інших засобів комунікації.
За цим ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 6.1., 6.4., 6.5.) Сторони визначають розмір винагороди Гіг-спеціаліста за конкретний звітний період в Акті приймання-передачі наданих Послуг.
Послуги Гіг-спеціаліста оплачуються Резидентом Дія Сіті щомісячно, не пізніше 10-ти
банківських днів від дати підписання Акту сторонами за відповідний звітний період. Оплата Послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу на рахунок Гіг-спеціаліста.
Відповідно до пункту 7.5. вказаного вище ГІГ-КОНТРАКТУ сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг за цим Гігконтрактом. Період, протягом якого надавалися послуги, та факт прийому-передачі яких додатково підтверджується підписанням акта, зазначається в акті. Підписання акта замовником засвідчує факт належного надання послуг Гіг-спеціалістом та прийняття їх замовником.
29 вересня 2023 року Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову Угоду згідно п.2 якої сторони дійшли згоди припинити дію ГІГ-КОНТРАКТУ від 25 вересня 2023 року з 06 жовтня 2023 року (а.с. 16 звор. сторона).
Таким чином, дію ГІГ-КОНТРАКТУ було припинено з 06 жовтня 2023 року.
Адміністративним персоналом Позивача вказаний факт припинення дії ГІГКОНТРАКТУ належним чином не був адміністрований, внаслідок чого ТОВ «БІНОТЕЛ» було помилково включено ОСОБА_1 до відомостей зарахувань виплат винагороди залученим Гіг-спеціалістам резидента Дія.Сіті та проведено наступні виплати на його платіжну картку № НОМЕР_1 : 06.11.2023- 73584,50 грн.; 07.12.2024 -73584,50 грн.; 08.01.2024 -74426,00 грн.; 08.02.2024- 75735,00 грн.; 07.03.2024- 76015,50 грн.; 09.04.2024- 77511,50, грн. Всього: 450857,00 грн.(а.с 17 зворт. сторона ).
Вказані відомості про перерахування Позивачем відповідачу коштів підтверджуються листами АТ КБ «ПриватБанк»:
• від 24.09.2024 № 20.1.0.0.0/7-240918/86521 та доданими до нього копіями платіжних інструкцій, та
• від 29.10.2024 № 20.1.0.0./7-241024/71534 та доданими до нього реєстрами зарахування (а.с. 24-29,31-39).
23 квітня 2024 року ТОВ «БІНТОЕЛ» було скеровано Відповідачу вимогу (вих. № 97) про повернення помилково перерахованих ОСОБА_1 Коштів (а.с. 18-20 ).
Відповідачем на вказану вище вимогу було скеровано Позивачу відповідь від 03 травня 2024 року, якою у повернені Коштів було відмовлено (а.с.18-19).
Але у відповіді ОСОБА_1 підтвердив такі факти:
• він, як Гіг-спеціаліст, мав зобов'язання надавати послуги на умовах, що передбачені ГІГ-КОНТРАКТОМ та Технічним завданням;
• ГІГ-КОНТРАКТ припинено з 06.10.2023;
• після припинення ГІГ-КОНТРАКТУ Відповідач жодних технічних завдань від ТОВ «БІНОТЕЛ» не отримував, не погоджував та не виконував, договірні відносини були відсутні.
• кошти ТОВ «БІНОТЕЛ» в сумі 450857,00 ним було отримано, проте повернути їх він відмовляється.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
В судовому засіданні встановлено , що фактично відповідач визнає той факт, що у відповідача жодних правових підстав отримувати помилково сплачені ТОВ «Бінотел» кошти не було, оскільки Сторони припинили дію ГІГ-КОНТРАКТУ від 25 вересня 2023 року з 06 жовтня 2023 року.
Доказів виконання жодних робіт(послуг) відповідачем за актами приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 року за ГІГКОНТРАКТОМ , відповідачем не надано. Ці факти визнаються відповідачем як у відповіді на звернення позивача про повернення коштів , так і у відзиві відповідача на позов, де відповідач зазначає, що: 29.09.2023 позивач та відповідач , як сторони Гіг-контракту, розірвали відповідний Гіг-контракт кожен з них ОТРИМАВ по примірнику Додаткової угоди, якою було розірвано Гіг-контракт; він, як гіг-спеціаліст за розірваним Гіг-контрактом, не подавав жодних технічних завдань, уточнень, Актів приймання-передачі Позивачу,».
Таким чином, наведене свідчить про відсутність правових підстав для отримання Відповідачем коштів від Позивача.
Крім того, відповідач у відзиві визнає, що, що знаючи про те, що дія ГІГКОНТРАКТУ була припинена, у сторони Відповідача не було сумнівів у правомірності подальшого підписання ним надісланих Позивачем актів. Одночасно з цим у Відзиві Відповідач зазначає про формальне підписання ним вказаних актів.
Суд зазначає, що відповідач не поцікавився про природу і причини надсилання йому відповідних актів, а й тим паче, подальше перерахування йому коштів.
Знаючи, що жодних підстав для підписання актів приймання-передачі наданих послуг року за ГІГ-КОНТРАКТОМ від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року, від 31 грудня 2023 не було, відповідач з власної волі та усвідомлюючи правові наслідки своїх дій, підписував та в подальшому безпідставно отримував за наслідком цього кошти (а.с.20, 21 зворот.сторона,22,23).
Суд зазначає, що , дотримуючись вимог п.6.ч.1.ст.3 ЦК України, відповідач мав можливість відмовитися від підписання помилкових актів та повідомити позивача про його помилку та відсутності підстав як для складання і підписання актів, так і подальших виплат коштів. Тобто такі дії відповідача можна було б розцінити як добросовісні з боку Відповідача.
Крім суд вважає безпідставними доводи відповідача в письмових поясненнях від 06.03.2025 щодо часу підписання ЕЦП відповідних угод . Суд зазначає, що час підписання ЕЦП угод не має жодного юридичного значення, оскільки не впливають та не відміняють зміст того, що в них (угодах) написано, зокрема дати початку та закінчення дії (припинення) цивільно-правових відносин, проти яких не заперечував відповідач.
Відносно доводів представника відповідача про наявність між позивачем трудових відносин суд зазначає наступне .
В судовому засіданні встановлено , що відносини, які мали місце між позивачем та відповідачем є цивільно-правовими, які врегульовано спеціальним законом: «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що гіг-контракт - це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/ або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V цього Закону. Гіг-спеціаліст - це фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України прямо встановлено, що Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Цивільно-правовий договір не вважається гіг-контрактом, якщо в ньому прямо не зазначено про укладення саме гіг-контракту (ч.3. ст. 17 Закону 1667).
Суд зазначає, що в тексті Гігк-контракту прямо вказано, що 25 вересня 2023 року Резидентом Дія Сіті Товариством з обмеженою відповідальністю «Бінотел» було укладено ГІГ-КОНТРАКТ з Гіг-спеціалістом ОСОБА_1 . Більше того, звертають увагу суду на те, що за вказаним ГІГ-КОНТРАКТОМ (п. 2.1.) замовник доручає, а Гіг-спеціаліст зобов'язується надавати послуги на умовах, що визначені цим ГІГ-КОНТРАКТОМ. Цей ГІГ-КОНТРАКТ не створює жодного партнерства між Сторонами. Гіг-спеціаліст не є працівником Замовника, і за цим Гіг-контрактом не виникають трудові відносини (пункт 15.9. ГІГ-КОНТРАКТУ).
Факт укладання саме Гіг-контракту між позивачем та відповідачем не заперечується самим відповідачем.
Матеріали справи не містять доказів укладання з відповідачем трудового договору з позивачем.
Крім того , суд зазначає, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
У данні справі предметом позову є стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Зустрічних позовних вимог про визнання факту наявності трудових відносин з позивачем відповідачем не заявлялося та ці вимоги не є предметом даного розгляду.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року (провадження №6-3090цс15)).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року (провадження №6-88цс13)).
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
На підставі викладено , суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 450857,00 грн. обгрунтовані, підтверджені доказами та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
У судовому засіданні встановлено, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем за ГІГ-КОНТРАКТОМ відсутні, ОСОБА_3 отримав від ТОВ «БІНОТЕЛ» помилково перераховані йому кошти в загальній сумі 450857,00 гривень, при цьому жодних правових підстав для їх набуття (отримання) у нього не було.
Частиною 2 статті 1214 ЦК встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі 910/10156/17 у пункті 41 (ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627931) було висловлено наступну правову позицію: «41. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.».
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми коштів, які ним не повертаються. Сума таких процентів становить 11181,60 гривень, розрахунок яких приведено у позові.
Але суд вважає, що позивачем невірно визначено період час , за який нараховані проценти.
В судовому засіданні 23 квітня 2024 року ТОВ «БІНТОЕЛ» було скеровано Відповідачу вимогу (вих. № 97) про повернення помилково перерахованих ОСОБА_1 коштів до 10 травня 2024 року (а.с. 17 зворотня сторона ).
Тобто вимога повернення коштів визначена позивачем 10 травня 2024 року. Тому саме з 10 травня 2024 року до момент звернення позивача до суду згідно позову виникає обов'язок відповідача на сплату 3 % річних в сумі 7 169,36 грн. з розрахунку.
1.За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1170,11 грн. з розрахунку 73584,50
гр.х 3%/100% х 194/366= 1170,11 грн.
2. За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1170,11 грн. з розрахунку 73584,50 гр.х 3%/100% х 194/366= 1170,11 грн.
3.За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1183,50 грн. з розрахунку 74 426,00 гр.х 3%/100% х 194/366= 1183,50 грн.
4. За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1204,31 грн. з розрахунку 75 735,00 гр.х 3%/100% х 194/366= 1204,31 грн.
5.За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1 208,77 грн. з розрахунку 76 015,50 гр.х 3%/100% х 194/366= 1208,77 грн.
6. За період з 10.05.2024 р. по 20.11.2024 р. - 194 дн.- 1 232,56 грн. з розрахунку 77 511,56 гр.х 3%/100% х 194/366= 1 232,56 грн.
Саме у сумі 7 169,36 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних.
Загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 458 026,36 грн.
Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Оскільки позов задоволено частково в розмірі 99,13 % ( 462 038,60 грн. грн. - 100 % , 458 026,36 грн.- 99,13 %), в відповідності до ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 6 870,28 грн. (6930,58 грн. х 99,13 %= 6870,28 грн.).
Керуючись ст. 509, 536, 625, 1212, 1215,1214 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінотел» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінотел» (ЄДРПОУ 38021033, місце знаходження: 02801 м.Київ, вул. Здолбунівська,7-Д ) безпідставно набуте ним майно у виді грошових коштів у сумі 450 857 грн.00 коп. (чотириста п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім грн.00 коп.), 3 % річних у сумі 7 169 грн. 36 коп.(сім тисяч сто шістдесят дев'ять грн. грн. 36 коп.), а всього 458 026 грн.36 коп.(чотириста п'ятдесят вісім тисяч двадцять шість грн.36 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінотел» (ЄДРПОУ 38021033, місце знаходження: 02801 м.Київ, вул. Здолбунівська,7-Д ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6 870 грн. 28 коп.( шість тисяч вісімсот сімдесят грн. 28 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 08 серпня 2025 року.
Суддя І.В. Корнєєва