Справа № 199/3277/25
(2/199/2840/25)
Іменем України
08.08.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 18031,08 грн. за період з 01.01.2019 року по 08.05.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, внаслідок чого став споживачем універсальної послуги.
Крім того, ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії, на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , фактично споживав електричну енергію та здійснював оплату за послуги електропостачання (письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об'єкт, згідно умов нового договору та оплатою частини боргу.
09.05.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, згідно якого ОСОБА_2 вважається новим власником житлового будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 09.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , на момент утворення заборгованості власником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
За адресою споживання електричної енергії: АДРЕСА_1 присвоєно ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z9861654745862 та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач не виконував передбачених Договором обов'язків в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, станом на 08.05.2023 року утворилася заборгованість, яка складає 18 031 (вісімнадцять тисяч тридцять одна) грн. 08 коп.
З розрахунку заборгованості слідує, що за період з 01.01.2019 року по 08.05.2023 року спожито 15744 кВт*г.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 травня 2025 року відкрито провадження по справі.
Відповідач правом на подачу письмово відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 2ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» є суб'єктом господарювання, який створений з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
У відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії, на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , фактично споживав електричну енергію та здійснював оплату за послуги електропостачання (письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об'єкт, згідно умов нового договору та оплатою частини боргу.
09.05.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, згідно якого ОСОБА_2 вважається новим власником житлового будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 09.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , на момент утворення заборгованості власником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
За адресою споживання електричної енергії: АДРЕСА_1 присвоєно ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z9861654745862 та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов'язань зі сплати наданих послуг, а також щодо наслідків порушення зобов'язань.
Відповідно до ч.ч.1,2ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до п. 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 13розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Судом встановлено, що відповідач користується послугами позивача шляхом споживання електричної енергії, а також здійснював часткову оплату за спожиту електроенергію, що свідчить про приєднання до умов договору постачання відповідних послуг.
Відповідно до умов п. 2.1 Типового договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.
Згідно з п. 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. В розділі «Термін оплати» Комерційної пропозиції до Договору, побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата обсягу спожитої електричної енергії має бути здійснена споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п. 6.2 Договору).
ОСОБА_1 не виконував передбачених Договором обов'язків в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, станом на 08.05.2023 року утворилася заборгованість, яка складає 18031 грн. 08 коп.
З розрахунку заборгованості слідує, що за період з 01.01.2019 року по 08.05.2023 року спожито 15744 кВт*г.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших нормативно-правових актів. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.611-612 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Стаття15,16 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги, а позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Указані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями ч. ч. 1, 3ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов упродовж встановленого строку. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк докази та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379, адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.4Д) заборгованість за послуги постачання електричної енергії у розмірі 18031,08 грн. за період з 01.01.2019 року по 08.05.2023 року та судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору в розмірі 2422,40 грн., а всього 20453 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко