05 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14479/23 (910/5872/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект",
арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович - особисто,
представник позивача - Коханій Т.М., адвокат
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефе Бетон",
представник відповідача - Ларіонова О.О., адвокат,
третя особа - арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект",
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 26.03.2025
у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуюча), Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Бетон"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович
про стягнення 14 925 480,46 грн.
у межах справи № 910/14479/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект"
Короткий зміст руху справи
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Євразія" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект" (далі - ТОВ "Гранд Комплект").
2. 13.05.2024 ТОВ "Гранд Комплект" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Бетон" (далі - ТОВ "Ефе Бетон", відповідач) про стягнення коштів у загальному розмірі 14 925 480,46 грн. (з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог).
3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2021 між ТОВ "Гранд Комплект" та ТОВ "Ефе Бетон" укладено Договір поставки № 0411/21-1. Протягом 2022 Позивач здійснив поставку продукції на користь Відповідача на загальну суму 22 318 530 грн. Однак, відповідач свій обов'язок зі своєчасної сплати коштів за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, ня яку ТОВ "Гранд Комплект" здійснено нарахування компенсаційних і штрафних санкцій у загальному розмірі 14 925 480,46 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/14479/23 (910/5872/24) позовну заяву ТОВ "Гранд Комплект" до ТОВ "Ефе Бетон" про стягнення коштів - задоволено;
стягнуто з ТОВ "Ефе Бетон" на користь ТОВ "Гранд Комплект" грошові кошти у розмірі 14 925 480,46 грн., що складаються з 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 228 228,00 грн., пені в сумі 6 143 093,89 грн. та 20 % штрафу за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн.;
стягнуто з ТОВ "Ефе Бетон" на користь ТОВ "Гран Комплект" судовий збір в розмірі 223 882,20 грн.
5. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
5.1. 04.11.2021 між ТОВ "Гранд Комплект" (Позивач) та ТОВ "Ефе Бетон" (Відповідач) укладено Договір № 0411/21-1.
5.2. Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором щебінь, пісок тощо, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати її на умовах цього Договору.
5.3. Розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % (сто відсотків) попередньої оплати (п.2.5. Договору).
5.4. 29.11.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої п. 2.5 Договору викладено у наступній редакції: «Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту постачання товару».
5.5. Протягом 2021 року Позивачем було поставлено на адресу відповідача Товар на загальну суму 16 185 273,30 грн., який оплачений відповідно до п. 2.5. Договору не був. Протягом 2022 року Позивач здійснив поставку продукції на користь Відповідача на загальну суму 22 318 530 грн.
5.6. Отриманий за видатковими накладними товар було оплачено відповідачем частково на суму 18 100 000 грн.
5.7. Станом на 23.02.2022 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20 403 803,3 грн., яку відповідач сплачував з порушенням строків, встановлених у Договорі поставки, а саме:
24.03.2022 відповідач сплатив 2 млн. грн;
28.09.2022 сплачено 1 млн. грн;
14.11.2022 сплачено 1 500 000 грн;
26.12.2022 сплачено 3 млн. грн;
28.12.2022 сплачено 10 850 000 грн;
29.12.2022 сплачено суму у розмірі 2 053 803 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Ефе Бетон" задоволено частково.
7. Залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) в частині стягнення з ТОВ "Ефе Бетон" (код ЄДРПОУ 39216802) на користь ТОВ "Гранд Комплект" (код ЄДРПОУ 44367761) 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 228 228,00 грн.
8. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (код ЄДРПОУ 39216802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (код ЄДРПОУ 44367761) 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 228 228,00 грн. прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
9. Змінено рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) в частині стягнення з ТОВ "Ефе Бетон" на користь ТОВ "Гранд Комплект" пені в сумі 6 143 093,89 грн. та 20 % штрафу за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн.
10. В цій частині викладено судове рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції, зменшивши розмір пені на 50 % до 3 071 546,94 грн., штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн. та стягнуто з ТОВ "Ефе Бетон" на користь ТОВ "Гранд Комплект" 3 071 546,94 грн. пені та 2 040 380,37 грн. штрафу, а також здійснений перерозподіл судових витрат.
11. В частині зменшення розміру пені та штрафу на 50% апеляційний господарський суд встановив, що у 2023 -2024 у ТОВ "Ефе Бетон" збільшилась кількість «державних» замовлень на виготовлення виробів з бетону для оборонних і захисних споруд, виконання яких вчасно є надзвичайно важливим і вкрай необхідним не тільки для ТОВ "Ефе Бетон", а й для країни в цілому.
12. Стягнення з відповідача штрафних санкцій у встановленому судом розмірі, крім їх неспівмірності, може призвести до прострочення відповідачем оплати за сировину для виготовлення такої продукції і мати наслідком затримки або призупинення поставки сировини, що, в свою чергу зробить неможливим вчасне виконання замовлень (зокрема і державних), може бути порушене безперервне виготовлення виробів з бетону для оборонних і захисних споруд, це є критично важливим для забезпечення, а також, для відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури тощо.
13. Крім того, сума штрафних санкцій, стягнутих з відповідача на користь позивача оскаржуваним судовим рішенням, становить 125,4% від загальної суми щомісячної заробітної плати, (тобто перевищує фонд заробітної платі підприємства за місяць), а отже, є невиправдано значним тягарем для відповідача, адже стягнення з відповідача вказаної суми грошових коштів на користь позивача може призвести до блокування рахунків підприємства та призупинення виплати заробітної плати значній кількості працівників, що позначиться не тільки на діяльності підприємства, а також на їх соціальній стабільності та добробуті.
14. З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50% і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. ТОВ "Гранд Комплект" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/14479/23 (910/5872/24), з вимогою скасувати постанову в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/14479/23 (910/5872/24) щодо зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн., із залишенням в цій частині без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24).
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/14479/23 (910/5872/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гран Комплект", датою проведення судового засідання визначено 01.07.2025.
18. 13.06.2025 до Верховного Суду від ТОВ "Ефе Бетон" надійшов відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника. Відповідач вказує про добровільне виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025) у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) та сплату 10 037 435,27 грн., що підтверджує доданим платіжним документом.
19. 01.07.2025 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у ТОВ "Гранд Комплект" оригіналу Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2025, укладеного з Коханій Т.В. у підтвердження повноважень представника, та про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гранд Комплект".
20. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Гран Комплект", датою проведення судового засідання визначено 15.07.2025.
21. 11.07.2024 до Верховного Суду від представника ТОВ "Гранд Комплект" Коханій Т.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/14479/23 (910/5872/24) договору правової (правничої) допомоги від 31.03.2025.
22. 15.07.2025 від представника ТОВ "Гранд Комплект" Коханій Т.В. надійшли додаткові пояснення.
23. У зв'язку з неможливістю визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 910/14479/23 (910/5872/24), що підтверджується протоколами неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судове засідання 15.07.2025 не відбулося.
24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/14479/23 (910/5872/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025.
25. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Гранд Комплект" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) відбудеться 05 серпня 2025 року об 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.
26. 21.07.2025 від ТОВ "Ефе Бетон" надійшли заперечення на пояснення адвоката Коханій Т.В.
27. 05.08.2025 до Верховного Суду від ТОВ "Ефе Бетон" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження.
28. Представниця ТОВ "Гранд Комплект" та ліквідатор боржника арбітражний керуючий Реверук П.К. в судовому засіданні 05.08.2025 підтримали вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній, просили Суд скасувати постанову в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) щодо зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн., із залишенням в цій частині без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24).
29. Представниця ТОВ "Ефе Бетон" в засіданні суду 05.08.2025 проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, підтримала Клопотання про закриття касаційного провадження.
30. Колегія суддів в засіданні суду 05.08.2025 дослідивши подані представницею ТОВ "Гран Комплект" Коханій Т.М. документи (Договір правової (правничої) допомоги від 31.03.2025, Ордер) у підтвердження повноважень на подання касаційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора боржника арбітражного керуючого Реверука П.К. та заперечення представниці ТОВ "Ефе Бетон", вважала підтвердженими повноваження адвоката Коханій Т.М. як представника ТОВ "Гран Комплект" на підписання касаційної скарги.
31. Відтак, клопотання ТОВ "Ефе Бетон" про закриття касаційного провадження задоволенню не підлягає, оскільки:
32. По-перше, арбітражний керуючий Реверук П.К. під час подання позову, що є предметом розгляду у цій справі, здійснював повноваження розпорядника майна ТОВ "Гран Комплект", за наявності діючих органів управління боржника, відтак був визначений як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, що не суперечить вимогами процесуального закону.
33. По-друге, під час розгляду цієї справи, відповідно до постанови Господарського суду м. Києва у справі № 910/14479/23 від 09.12.2024 арбітражний керуючий Реверук П.К. набув повноважень ліквідатора ТОВ "Гран Комплект", а відтак, на підставі положень статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
34. По-третє, як вбачається з преамбули Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31.03.2025 арбітражний керуючий Реверук П.К. виступає саме як ліквідатор ТОВ "Гран Комплект", тобто як керівник (орган управління) банкрута.
35. Водночас, з урахуванням необхідності детального з'ясування обсягу і наявності повноважень представниці позивача на подання касаційної скарги (пункт 30 цієї Постанови), колегія суддів не вбачає підстав для висновку про зловживання представницею відповідача процесуальними правами внаслідок подання відповідних клопотань про закриття касаційного провадження.
36. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (05.08.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 05.08.2025.
37. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/14479/23 (910/5872/24) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(ТОВ "Гранд Комплект")
38. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про невірне застосування норм статей 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, постанові від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, постанові від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, постанові від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
39. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
41. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
42. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
43. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги ТОВ "Гран Комплект", предметом касаційного перегляду є оскаржена постанова суду апеляційної інстанції у цій справі в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/14479/23 (910/5872/24) щодо зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн.,
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
44. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
45. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
46. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
47. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.
48. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
49. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Наведена норма кореспондується з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
50. Предметом цього судового розгляду є правомірність зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн. судом апеляційної інстанції.
51. За змістом статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (частина 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2).
52. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
53. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
54. За змістом частини 1 статті 530 вказаного Кодексу якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
55. Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
56. Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
57. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 5.6. Договору поставки № 0411/21-1 від 04.11.2021, укладеного між ТОВ "Гранд Комплект" (Позивач) та ТОВ "Ефе Бетон" (Відповідач) передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
58. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем ТОВ "Ефе Бетон" було порушено строки оплати за поставлений ТОВ "Гран Комплект" товар, у зв'язку з цим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у вигляді нарахованих штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат в загальній сумі 14 925 480,46 грн., встановлено підтверджено матеріалами справи.
60. У суді апеляційної інстанції відповідач заявив клопотання про зменшення пені та штрафу на 90%.
61. В обґрунтування вказаного клопотання, відповідач посилався на те, що звернення з позовом про стягнення штрафних санкцій у цій справі спрямовано на створення непомірного тягаря для добросовісного контрагента і є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача.
62. Крім того, відповідач повідомляв суд першої інстанції про те, що у 2023 -2024 у ТОВ "Ефе Бетон" збільшилась кількість «державних» замовлень на виготовлення виробів з бетону для оборонних і захисних споруд, виконання яких вчасно є надзвичайно важливим і вкрай необхідним не тільки для ТОВ "Ефе Бетон", а й для країни в цілому. Стягнення з відповідача штрафних санкцій у встановленому судом розмірі, крім їх неспівмірності, може призвести до прострочення відповідачем оплати за сировину для виготовлення такої продукції і мати наслідком затримки або призупинення поставки сировини, що, в свою чергу зробить неможливим вчасне виконання замовлень (зокрема і державних).
63. Отже, на думку відповідача, стягнення з нього визначеної в оскаржуваному Рішенні суми штрафних санкцій може мати серйозні негативні наслідки, в тому числі і для підтримки обороноздатності країни, а саме, може бути порушене безперервне виготовлення виробів з бетону для оборонних і захисних споруд, це є критично важливим для забезпечення, а також, для відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури тощо.
64. Крім того, сума штрафних санкцій, стягнутих з відповідача на користь позивача оскаржуваним судовим рішенням, становить 125,4% від загальної суми щомісячної заробітної плати, (тобто перевищує фонд заробітної платі підприємства за місяць), а отже, є невиправдано значним тягарем для відповідача, адже стягнення з відповідача вказаної суми грошових коштів на користь позивача може призвести до блокування рахунків підприємства та призупинення виплати заробітної плати значній кількості працівників, що позначиться не тільки на діяльності підприємства, а також на їх соціальній стабільності та добробуті.
65. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
66. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
67. Схоже правило міститься в частині третій статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
68. Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
69. Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною третьою статті 551 ЦК , статтею 233 ГК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
70. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, у відповідності до змісту статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
71. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
72. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 також звернула увагу на те, що категорії "значно" та "надмірно", які використовуються у статті 551 ЦК України та у статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому, як зауважила об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50%, тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до норм частин першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
73. Отже, об'єднана палата Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
74. Необхідно враховувати і те, що питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд ( в цьому випадку - апеляційний господарський суд) повинен вирішувати відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст та умови конкретних правовідносин, наявність/відсутність наданих сторонами доказів у сукупності, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії.
75. Суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України.
76. У цій справі, за змістом оскарженої постанови, апеляційний господарський суд з огляду на фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50% і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
77. Водночас, зробивши висновок про оптимальний баланс інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, апеляційний суд господарський не навів жодного обґрунтування такому балансу та конкретних негативних наслідків, які можуть настати і на запобігання яким зменшуються штрафні санкції
78. Крім того, зміст постанови суду апеляційної інстанції не містить аналізу фактичних обставин та доказів, у підтвердження доводів заявника, що сприяли застосуванню судом дискреційних повноважень у вирішення питання щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50%, також не містить мотивування винятковості цього випадку та будь-яких посилань на конкретні обставини, які мають юридичне значення для зменшення штрафних санкцій.
79. Водночас, слід зауважити на тому, що розгляд даного спору, а відтак питання щодо застосування положень статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, здійснюється в межах справи про банкрутство ТОВ "Гран Комплект".
80. Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". При цьому головна мета процедур банкрутства полягає в захисті прав кредиторів юридичної особи, яка опинилася в скрутному фінансовому становищі.
81. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
82. Як про це вже було позначено вище, частина друга статті 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги, стороною яких є боржник.
83. Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).
84. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
85. Звернення боржника із позовом в межах справи про банкрутство про стягнення грошових коштів має на меті збільшення активу такого боржника, яке в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси або надасть можливість погасити вимоги кредиторів в процедурі санації.
88. При цьому, майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.
89. Верховний Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
90. Колегія суддів, також, вважає за необхідне звернути особливу увагу на те, що провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
91. Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
92. Втім, наведеного вище суд апеляційної інстанції не врахував, зменшуючи заявлений до стягнення Боржником у справі розмір пені та штрафу на 50%, (за клопотанням Відповідача), суд апеляційної інстанції по суті виходив лише із наявного приватного інтересу однієї юридичної особи, однак не врахував легітимної мети процедури банкрутства та не врахував приватного інтересу кредиторів у справі у справі про банкрутство ТОВ "Гран Комплект".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
94. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК України).
95. За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/14479/23 (910/5872/24) щодо зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн., підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
96. При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
97. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) в частині зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) шляхом викладення судового рішення в редакції постанови про зменшення розміру пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Бетон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Комплект" пені на 50 % до 3 071 546,94 грн. та штрафу на 50% до 2 040 380,37 грн. (абзаци третій - п'ятий резолютивної частини Постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5872/24)) - скасувати.
3. Справу № 910/14479/23 (910/5872/24) в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік