08 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/730/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуюча - Богатир К. В., судді: Таран С. В., Філінюк І. Г.)
від 30.06.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1"
про стягнення 169 317,19 грн,
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1" про стягнення 97 688,00 грн, що були сплачені в якості членських внесків за період із січня 2018 року по січень 2022 року та стягнення пені у розмірі 71 629,19 грн.
2. 06 травня 2025 року до Господарського суду Одеської області від Обслуговуючого кооперативу "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1" надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій просив закрити провадження у цій справі, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах.
3. 20.05.2025 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою задовольнив заяву Обслуговуючого кооперативу та закрив провадження у справі.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що членство ОСОБА_1 у кооперативі припинилось 24.03.2017, спір між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1" щодо стягнення 169 317,19 грн, не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього Кооперативу, тому дійшов висновку, що між останніми відсутній спір, що виник з корпоративних відносин.
5. 30.06.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу задовольнив частково; ухвалу суду першої інстанції скасував; справу № 916/730/25 направив на розгляд до Господарського суду Одеської області.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даному випадку суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, з огляду на дані обставини, тому суд вважав за потрібне вийти за межі вимог апеляційної скарги й апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувавши оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі та направив цю справу на розгляд до Господарського суду Одеської області.
7. 23.07.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі; справу направити до Доброславського районного суду Одеської області.
8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
9. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
10. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
11. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
14. Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір повинен був сплачений у розмірі 2 422,40 грн за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
15. До касаційної скарги додана квитанція до платіжної інструкції від 18.07.2025 № ПН4138294 про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн, однак вона не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, з огляду на наступне.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
17. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
18. Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція), яка визначає порядок ініціювання платіжних операцій з рахунків користувачів платіжних послуг, що відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку; обов'язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення; порядок виконання надавачами платіжних послуг кредитового переказу коштів, дебетового переказу коштів за згодою платника та дебетового переказу коштів без згоди платника; порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів; особливості виконання надавачами платіжних послуг миттєвого кредитового переказу.
19. Пунктом 37 Інструкції передбачено, що одним із обов'язкових реквізитів платіжної інструкції є "Призначення платежу".
20. Пункт 41 Інструкції визначає, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
21. Так, у графі "Призначення платежу" обов'язково необхідно вказати: "101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)".
22. Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
23. Водночас у доданій скаржником квитанції до платіжної інструкції № ПН4138294 від 18.07.2025 у графі "Призначення платежу" зазначено: "101, суд.збір. за поз. ОСОБА_1 , на ріш. від 30.06.2025 по сп. 916/73/25 Верховний Суд ОСОБА_1 2351521157", проте у цій квитанції неправильно вказаний номер справи, про що свідчить акт Верховного Суду від 23.07.2025 № 32.1-147/291.
24. Отже, квитанція до платіжної інструкції № ПН4138294 від 18.07.2025 про сплату 3 028,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 916/730/25 у встановленому законом порядку.
25. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
26. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27. З огляду на те, що касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 916/730/25 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн у встановленому законом порядку.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова