Рішення від 08.08.2025 по справі 927/270/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/270/25(744/99/25)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 67 111,86грн

у межах справи №927/270/25

за заявою боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

учасники справи:

керуюча реструктуризацією боржника - арбітражна керуюча Белінська Н.О.

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530),

кредитор: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (код ЄДРПОУ 43564082)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан"

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/270/25 про неплатоспроможність фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Белінську Н.О.; попереднє засідання призначено на 15.05.2025.

09.04.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність №75750.

Попереднє засідання від 15.05.2025 відкладено протокольною ухвалою суду на 05.06.2025 на 11:00.

Ухвалою суду від 05.06.2025 визнано кредиторами у справі № 927/270/25 по відношенню до фізичної особи - ОСОБА_1 :

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530, вул. Михайла Грушевського, буд. 10, м. Київ, 01001) з грошовими вимогами на суму 29 844,80грн, з якої 25 000,00 грн - основна заборгованість (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;

- Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080, вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074) з грошовими вимогами на суму 60 995,32 грн, з якої 54 939,32 грн - основна заборгованість (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 6 056,00грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (код ЄДРПОУ 43564082, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 324, м. Київ, 01104) з грошовими вимогами на суму 8 904,80 грн, з якої 4 060,00 грн - основна заборгованість (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (код ЄДРПОУ 40484607, вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ, 04107) з грошовими вимогами на суму 25 844,80грн, з якої 21 000,00 грн - основна заборгованість (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 4 844,80грн - витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 67 111,86 грн боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №486882-КС-003 про надання кредиту від 08.04.2024.

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі №744/99/25; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 01.05.2025 постановлено цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 передати до Господарському суду Чернігівської області.

02.06.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №744/99/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2025 прийнято справу №751/94/25 до розгляду в межах справи №927/270/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі №927/270/25(744/99/25); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Вказана вище ухвала суду від 09.06.2025 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача - 09.06.2025, що підтверджується довідками Господарського суду Чернігівської області про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

08.04.2024 ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Кредитодавець, позивач) Договір про надання кредиту № 486882-КС-003 (надалі за текстом - Договір).

Договір був укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям) ТОВ «БІЗПОЗИКА» (надалі за текстом - «Правила»), через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.tpozyka.com/.

Укладення Договору підтверджується Візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 486882-КС-003 від 08.04.2024.

Відповідно до умов п.2 Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 29 000,00 грн, строком на 24 тижні - до 23.09.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом: стандартна процентна ставка у розмірі 2,00000000% в день (фіксована ставка), знижена процентна ставка у розмірі 1,14918207% в день (фіксована ставка), комісія за надання кредиту - 4 350,00 грн.

Кредит надавався на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідно до п. 2.11 Договору реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого кредиту обчислені на основі принципу припущення, що Позичальник буде дотримуватися графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та Додатку №1 до Договору та буде застосовуватися знижена процентна ставка, а інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.

Згідно з п.3.2- 3.2.5 Договору:

протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються за ставкою, вказаною в пункті 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку №1 до Договору, і розраховується в порядку описаному нижче;

- у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами Графіку платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4 Договору;

- у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого Графіку (за виключенням дострокового повернення Кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, вказана в п. 2.4 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого Графіком та до закінчення терміну дії Договору;

- сторони на момент укладення Договору встановили Графік платежів (зазначений в п. 3.2.3 Договору), припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка;

- у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені Графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в т.ч. із врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п.1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника;

- скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в Договорі не є зміною його істотних умов.

Відповідно до п. 7 Договору позичальник підтверджує, що отримав від Кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови Договору і Правила, що розміщені на сайті Кредитодавця.

Кредитний договір разом з Правилами був відправлений позивачем відповідачу на електронну пошту, що підтверджується електронним листом від 08.04.2024.

08.04.2024 позивач видав відповідачу кредит в загальному розмірі 29 000,00 грн на картковий банківський рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за Кредитним договором своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ОСОБА_1.; Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 05.02.2025 №100/02.

Видача Кредиту відповідачу здійснювалась позивачем через партнера - ТОВ «ПрофітГід» (оператор послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Платежі Онлайн», система Platon), з яким позивачем було укладено Договір про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020, пункти 1.1.1., 2.3.1. та 2.3.2. якого передбачають здійснення оператором платежів, використовуючи в якості джерела кошти, надані платниками (тобто, позичальниками позивача), а також виконання розпоряджень позивача, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідач лише частково здійснив оплати за Договором в сумі 23 296,32 грн.

Станом на дату подання позовної заяви, згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 67 111,86 грн, з якої:

- заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 24 848,47 грн;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 40 200,53 грн;

- заборгованість за комісією 2 062,86грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтями 3 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що:

- електронна форма представлення інформації - це спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації;

- електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;

- електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи;

- докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно відповідними нормами ГПК України;

Повідомленням Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 «Щодо порядку укладення електронного договору» встановлено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту від 08.04.2024 № 486882-КС-003 підписаний сторонами, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Відповідно до ст. 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що TOB «Бізнес Позика» належним чином виконало умови договору, надало кредит у сумі 29 000,00 грн.

Згідно з розрахунком, відповідач частково здійснив платежі за Договором в сумі 23 296,32 грн, з якої: за кредитом 4 151,53грн, по відсоткам 16 857,65грн, по комісії 2 287,14грн, чим порушив свої зобов'язання, встановлені Договором.

Заборгованість по тілу кредиту станом на 08.02.2025 становить 24 848,47грн.

Слід зазначити, що самостійно зробивши платежі з метою виконання умов Договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання Договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за Договором про надання кредиту № 486882-КС-003 від 08.04.2024. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835763), а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Правомірність нарахування позивачем комісії у сумі 2 062,86грн за надання кредиту узгоджується з підпунктом 14 пункту 2.1., пунктами 3.7., 6.4. - 6.6. Правил, якими передбачено, що комісія за видачу кредиту є складовою частиною плати за користування Позичальником наданою йому сумою кредиту, нараховується одноразово при видачі кредиту та в дату його видачі, і не є платою за додаткові послуги Кредитодавця або платою за таку його дію, як переказ (видача) коштів Позичальнику.

Щодо нарахування та стягнення процентів за кредитним договором слід зазначити наступне.

Як зазначалося судом вище, право на нарахування процентів передбачено ст.1048, 1054 Цивільного кодексу України. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначені сторонами у Кредитному договорі № 486882-КС-003 від 08.04.2024.

Згідно з розрахунком позивача, ним нараховано проценти за користування кредитом за період з 08.04.2024 до 08.02.2025 у сумі 40 200,53грн.

Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов Кредитного договору.

Водночас, відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з висловленою Верховним Судом правовою позицією у постанові від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента «Про часткову мобілізацію» і по теперішній час.

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.

Отже, з 17.03.2014 і по теперішній час в Україні діє особливий період.

30.05.2024 відповідача мобілізовано на підставі Указу президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022. З 30.05.2024 і по теперішній час відповідач перебуває на військовій службі; з 11.07.2024 є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), про що свідчать копії довідок, посвідчення учасника бойових дій, військового квитка, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правомірними і обґрунтованими є проценти за користування кредитом за період з 08.04.2024 до 29.05.2024 у сумі 3 220,17грн.

На момент вирішення даного спору доказів погашення заборгованості по тілу кредиту в сумі 24 848,47грн, по комісії в сумі 2 062,86грн, по процентам за користування кредитом в сумі 3 220,17грн відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 30 131,50грн. В частині стягнення 36 980,36грн заборгованості з відсотків за користування кредитом за період з 30.05.2024 по 08.02.2025 слід відмовити.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 11.02.2025 №2270 сплачено 2 422,40грн судового збору.

Таким чином, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 1 087,60грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 129, 165, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Байдали Тараса Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133) заборгованість по тілу кредиту в сумі 24 848,47грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 3 220,17грн, заборгованість по комісії в сумі 2 062,86грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 087,60грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133) у задоволенні позову в частині стягнення з Байдали Тараса Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 36 980,36грн.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор

Попередній документ
129404992
Наступний документ
129404994
Інформація про рішення:
№ рішення: 129404993
№ справи: 927/270/25
Дата рішення: 08.08.2025
Дата публікації: 11.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.08.2025)
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
09.04.2025 09:30 Господарський суд Чернігівської області
15.05.2025 10:00 Господарський суд Чернігівської області
05.06.2025 11:00 Господарський суд Чернігівської області
12.08.2025 10:00 Господарський суд Чернігівської області