8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" липня 2025 р. Справа № 922/1669/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (адреса: 03351734, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, буд. 46; код ЄДРПОУ 03351734)
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників сторін:
позивача - Сиротенко В. В. (довіреність № 01/18 від 07.01.2025);
відповідача - не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "Кременчукгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) від 20.03.2025 у справі № 7/02-64-24 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, вказує на те, що 20.03.2025 року адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення), за результатами розгляду справи № 7/02-64-24, було прийнято рішення № 70/38-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення). Даний рішенням визначено, що доказами, зібраними у справі, доводиться, а зауваженнями і запереченнями Відповідача не спростовується висновок адміністративної колегії Відділення проте, що дії ПрАТ «Кременчукгаз», яке протягом 2023-2024 років, січня-лютого 2025 року та станом на березень 2025 року займає монопольне становище на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації в територіальних межах, що полягали у стягненні із споживачів (замовників) плати за повторне погодження проєктної документації, що не передбачено законодавством України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проектної документації. За зазначене порушення на ПрАТ «Кременчукгаз» був накладений штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Однак, на думку позивача, при прийнятті зазначеного рішення Відділенням не враховано вимоги, передбачені абзацами 7,8 пункту 4 глави 2 розділу V Кодексу ГРС, приписи пункту 10 розділу ІV Методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем (затвердженої Постановою НКРЕКП від 24.12.2015 року № 3054; далі - Методологія), а також того факту, що як початкове погодження проєктної документації, так і повторне, передбачає здійснення Оператором ГРС однакового обсягу роботи. Проєктна документація і початково і повторно однаковою мірою проходить перевірку на відповідність технічним умовам, Правилам безпеки систем газопостачання, затвердженим наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 року № 285, Кодексу ГРС іншим нормам законодавства у сфері містобудування, а тому, на думку позивача, він правомірно стягує із споживачів (замовників) плату за повторне погодження проєктної документації.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.06.2025; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 13174 від 03.06.2025), в якому просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позову.
Свої вимоги відповідач обґрунтовує з посиланням на те, що послуга з погодження проєктної документації є складовою процедури приєднання об'єкта замовника до газорозподільної системи оператора ГРМ. Відтак, у разі не погодження проєктної документації замовника оператор ГРМ може відмовити замовнику в приєднанні до газорозподільної системи. Разом з тим, нормативно-правовими актами передбачено плату за погодження (затвердження) проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини, а також передбачено, що у разі наявності зауважень, вони надаються замовнику. З урахуванням зазначеного, споживач сплачує Оператору ГРМ саме за послугу погодження (затвердження) проєкту, тому в разі надання зауважень до проєкту, враховуючи вищевказані нормативно-правові акти, він так і не отримує послугу за яку вже здійснив оплату.
Відповідач зазначає, що у разі звернення замовника до Оператора ГРМ щодо погодження проєкту зовнішнього (внутрішнього) газопостачання після усунення зауважень, стягнення плати за повторне погодження проєктної документації замовника чинними нормативно-правовими актами України не передбачено.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що НКРЕКП у листі від 28.02.2024 № 2173/16.4.2/7-24, направленого Антимонопольному комітету України, повідомило, що: «Методологією не передбачено стягнення плати за повторне погодження Оператором ГРМ проєкту зовнішнього (внутрішнього) газопостачання замовника». Отже, розробник Методології від 24.12.2015 № 3054, якою керується позивач, зазначило про невідповідність дій позивача даному нормативно - правовому акту, що в свою чергу підтверджує правильність висновків Відповідача зазначених у оскаржуваному рішенні.
Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. 13716 від 10.06.2025), в якому спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, та наполягає на задоволенні заявленого позову. Зокрема позивач зазначає, що розрахунок вартості окремих послуг (робіт) базується на відшкодуванні економічно обґрунтованих витрат оператора газотранспортної/ газорозподільної системи з виконання додаткових послуг (робіт) та здійснюється за формами, наведеними в додатку 2 до Методології. Вартість окремих послуг (робіт) визначається шляхом калькулювання витрат відповідно до П(с)БО. Базою для визначення розміру плати за окремі послуги (роботи) є норми витрат робочого часу при наданні конкретної послуги та розрахунок витрат на виконання цієї послуги (роботи) (пункт 3 Розділу ІV Методології). Відповідно пункту 10 розділу ІV Методології плата за виконані окремі послуги (роботи) визначається з урахуванням фактичних обсягів проведених робіт. Системний аналіз вказаних норм Методології дає можливість прийти до висновку, що законодавцем застосовано підхід щодо утворення собівартості послуг з погодження проєктної документації заснований на врахуванні повних фактичних витрат
Разом з тим, у випадку первинного погодження технічної документації так і в разі її повторного погодження Оператором ГРС виконується однаковий обсяг роботи результатом якої є забезпечення відповідності проєкту вимогам чинного законодавства України.
Додатково позивач зазначає, що передумовами для отримання плати за погодження проєктної документації після усунення її недоліків (повторне погодження) є фактичне надання Оператором ГРС відповідних послуг неодмінним наслідком яких є понесення витрат, які формують їх собівартість, що повністю відповідає вимогам Методології (пункти 1,3,10 розділу ІV, 7 розділу І Методології) та принципам державного регулювання, формування та реалізації державної політики на ринку природного газу (ст. 4 ЗУ «Про ринок природного газу»).
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28 липня 2025 року об 11:00 год.
У судове засідання 28.07.2025 прибули представники сторін.
Представник позивача підтримав вимоги, викладені у позові, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 28.07.2025 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення (в порядку, визначеному ч. 2 ст. 219 ГПК України) до 30.07.2025.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 20.03.2025 адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення), за результатами розгляду справи № 7/02-64-24, було прийнято рішення № 70/38-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення).
Рішенням визначено, що доказами, зібраними у справі, доводиться, а зауваженнями і запереченнями ПрАТ «Кременчукгаз» не спростовується висновок адміністративної колегії Відділення проте, що дії ПрАТ «Кременчукгаз», яке протягом 2023-2024 років, січня-лютого 2025 року та станом на березень 2025 року займає монопольне становище на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації в територіальних межах, що полягали у стягненні із споживачів (замовників) плати за повторне погодження проєктної документації, що не передбачено законодавством України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації. За зазначене порушення на ПрАТ «Кременчукгаз» був накладений штраф у розмірі 68 000,00 гривень.
Як свідчить зазначене рішення, під час розгляду справи № 7/02-64-24 Відділенням були встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ПрАТ «Кременчукгаз» здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 15.06.2017 року № 777 (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року № 2511).
Статтею 5 Закону України «Про природні монополії» господарська діяльність з розподілу природного газу віднесена до сфери природних монополій.
Відтак, ПрАТ «Кременчукгаз» є суб'єктом природної монополії.
Відповідно до викладених норм чинного законодавства ПрАТ «Кременчукгаз» здійснювалось погодження проєктів зовнішнього та внутрішнього газопостачання, розроблених замовниками на підставі виданих останнім технічних умов, протягом 2023-2024 років, січня-лютого 2025 року та станом на березень 2025 року. При цьому підприємство виписувало рахунки замовникам та отримувало плату із замовників за повторне погодження проєктної документації після усунення зауважень до проєктної документації, розроблення якої забезпечував замовник.
Відповідно до інформації, наданої ПрАТ «Кременчукгаз» листами від 30.01.2024 № 26/167 (вх. від 31.01.2024 № 70-01/185) та від 14.03.2024 № 26/406 (вх. від 15.03.2024 № 70-01/620), за повторне погодження проектної документації замовників (фізичних осіб, суб'єктів господарювання) на відповідність виданим Технічним умовам, Товариство отримало грошові кошти від замовників у загальній сумі 3 095,00 грн протягом 2023 року, зокрема зазначені послуги було надано наступним замовникам:
1) Фізична особа ОСОБА_1 : - технічні умови № 18/23 від 20.03.2023 року на розрахунок технічного вузла обліку (до 10м3/год) в зв'язку з реконструкцією існуючих газових мереж (газового обладнання) за адресою: вул. Майора Пугача, буд. 76, м. Кременчук; - заява замовника від 30.03.2023 року № 4216-з) щодо погодження робочого проєкту; - квитанція № АТ00-000431 від 31.03.2023 про оплату замовником рахунку № 000868 за погодження проєкту на суму 619,00 грн; - відповідь ПрАТ «Кременчукгаз» від 24.04.2023 року № 26/817 із зауваженнями до проєкту замовника; - заява замовника щодо перепогодження проєкту від 05.05.2023 (зареєстрована 05.05.2023 року № 5745-з) після усунення зауважень; - квитанція № АТ00-000662 від 08.05.2023 року про оплату замовником рахунку № КГ00001342 від 05.05.2023 року за погодження проєкту на суму 619,00 грн.; - акт № АТ00-003782 від 24.05.2023 року надання ПрАТ «Кременчукгаз» замовнику послуг з погодження проєктної документації в частині розрахунку вузла обліку (до 10 м3/год включно) на суму 1 238,00 грн.
2) Фізична особа ОСОБА_2 - заява замовника від 31.03.2023 року (зареєстровано 31.03.2023 р. № 4308-з) щодо погодження робочого проєкту; - рахунок на оплату № 426 від 31.03.2023 року за погодження проєктної документації в частині комерційного вузла обліку (10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.; - відповідь ПрАТ «Кременчукгаз» від 12.04.2023 року № 26/816 із зауваженнями до проєкту замовника; - акт надання послуг № АТ00-005779 від 24.07.2023 року погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10м3/год включно) на суму 619,00 грн.; - заяв замовника щодо погодження проєкту від 25.09.2023 року (зареєстрована 25.09.2023 року № 11446-з) після усунення зауважень; - рахунок на оплату № 1709 від 25.09.2023 року за погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.; - акт № АТ00-007915 від 27.09.2023 року надання ПрАТ «Кременчукгаз» замовнику послуг з погодження проєктної документації в частині розрахунку вузла обліку (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.
3) Фізична особа Пуха І.С. - технічні умови № 17/23 від 17.03.2023 року на розрахунок вузла обліку газу (до 10 м3/год) в зв'язку з реконструкцією існуючих газових мереж (газового обладнання)за адресою: вул. Комарова, буд. 23, с. Піщане; - заява замовника від 31.03.2023 року (зареєстровано 31.03.2023 р. № 4317-з) щодо погодження робочого проєкту; - рахунок на оплату № 391 від 31.03.2023 року за погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10 м3/год включно)на суму 619,00 грн.; - відповідь ПрАТ «Кременчукгаз» від 12.04.2023 року № 26/818 із зауваженнями до проєкту замовника; - акт надання послуг № АТ00-004677 від 31.05.2023 погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.; - заява замовника щодо перепогодження проєкту від 10.05.2023 року (зареєстровано 11.05.2023 року № 5913-з) після усунення зауважень; - рахунок на оплату № 425 від 11.05.2023 року за погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.; - акт № АТ00-005593 від 30.06.2023 року надання ПрАТ «Кременчукгаз» замовнику послуг з погодження проєктної документації частині розрахунку вузла обліку газу (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.;
4) Фізична особа Матюшенко О.А. - технічні умови приєднання № 21/23 від 22.03.2023 року до газорозподільної системи (житловий будинок, місцерозташування: вул. Пушкіна, 26, с. Чечелеве); - заява замовника від 03.03.2023 від 03.03.2023 (зареєстровано 04.04.2023 № 4451-з) щодо погодження робочого проєкту; - квитанція № АТ00-000457 від 04.04.2023 про оплату замовником рахунку КГ00- 000924 від 03.04.2023 за погодження проєкту на суму 619,00 грн.; - відповідь ПрАТ «Кременчукгаз» від 24.04.2023 року № 26/819 із зауваженнями до проєкту замовника; - заява замовника щодо перепогодження проєкту від 10.05.2023 року (зареєстровано 10.05.2023 року № 5861-з) після усунення зауважень; - квитанція № АТ00-000681 від 10.05.2023 року про оплату замовником рахунку КГ00-001379 від 10.05.2023 року за погодження проєкту на суму 619,00 грн.; - акт надання ПрАТ «Кременчукгаз» послуг № АТ00-003797 від 25.05.2023 погодження проєктної документації в частині комерційного ВОГ (до 10 м3/год включно) на суму 619,00 грн.;
Додатково під час розгляду справи № 7/02-64-24 Відділення отримало лист від НКРЕКП від 28.02.2024 № 2173/16.4.2/7-24, в якому останнє повідомило, що: «Методологією не передбачено стягнення плати за повторне погодження Оператором ГРМ проекту зовнішнього (внутрішнього) газопостачання замовника».
У свою чергу ПрАТ «Кременчукгаз» у запереченнях, зокрема, зазначило: «Щодо посилання на лист НКРЕКП від 28.02.2024 року № 2173/16.4.2/7-24. Вказаний лист не є нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини на ринку природного газу тим більше актом регулювання відносин у сфері захисту економічної конкуренції».
Розглянувши дані обставини Відділення прийшло до висновку, що здійснення повторного погодження проєктної документації саме на платній основі не передбачено чинним законодавством України. Відтак, дії ПрАТ «Кременчукгаз» щодо стягнення із споживачів (замовників) за повторне погодження проєктної документації призвели до додаткових фінансових витрат споживачів (замовників) та ущемлення інтересів споживачів. Визначені дії були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації.
Зазначені дії ПрАТ «Кременчукгаз» кваліфіковано Відділенням як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.1 ст. 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів. За зазначене порушення на ПрАТ «Кременчукгаз» був накладений штраф у розмірі 68 000,00 гривень.
Разом з тим на думку позивача, при прийнятті зазначеного рішення Відділенням не враховано вимоги, передбачені абзацами 7,8 пункту 4 глави 2 розділу V Кодексу ГРС, приписи пункту 10 розділу ІV Методології, а також того факту, що як початкове погодження проєктної документації, так і повторне, передбачає здійснення Оператором ГРС однакового обсягу роботи. Проєктна документація і початково і повторно однаковою мірою проходить перевірку на відповідність технічним умовам, Правилам безпеки систем газопостачання, затвердженим наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 року № 285, Кодексу ГРС іншим нормам законодавства у сфері містобудування.
Додатково позивач зазначає, що передумовами для отримання плати за погодження проєктної документації після усунення її недоліків (повторне погодження) є фактичне надання Оператором ГРС відповідних послуг неодмінним наслідком яких є понесення витрат, які формують їх собівартість, що повністю відповідає вимогам Методології (пункти 1,3,10 розділу ІV, 7 розділу І Методології) та принципам державного регулювання, формування та реалізації державної політики на ринку природного газу (ст. 4 ЗУ «Про ринок природного газу»).
В підсумку, як зазначає позивач, можна прийти до висновку, що отримання плати за повторне погодження проекту не суперечить чинному законодавству України та передбачено нормами розділу IV Методології.
З огляду на викладене, позивач вважає рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.03.2025 у справі № 7/02-64-24 таким, що суперечить вказаним вище положенням чинного Законодавства.
При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просить суд визнати дане рішення недійсним та скасувати з наведених підстав та мотивів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.
Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
На підставі ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Статтею 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що:
економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України..
В даному випадку, як зазначалось вище, у процесі розгляду справи № 7/02-64-24 Відділенням встановлено, що ПрАТ «Кременчукгаз» здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 15.06.2017 року № 777 (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року № 2511).
Статтею 5 Закону України «Про природні монополії» господарська діяльність з розподілу природного газу віднесена до сфери природних монополій.
Відтак, ПрАТ «Кременчукгаз» є суб'єктом природної монополії.
Згідно з приписами ст. 10 Закону України «Про природні монополії» на суб'єктів природних монополій покладено обов'язок, зокрема, щодо забезпечення надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва у порядку та строки, встановлені законодавством.
Правові та економічні засади, порядок приєднання об'єктів будівництва до газорозподільної системі, на рівні закону врегульовані ст. ст. 19,191 Закону України «Про ринок природного газу», а на рівні підзаконного акта - нормами розділу І та V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (надалі - Кодекс ГРС).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ приєднання до газорозподільної системи (ГРМ) - сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюються у зв'язку з підключенням об'єкта будівництва чи існуючого об'єкта замовника до газорозподільної системи.
Згідно із абзацом четвертим пункту 1 глави 1 розділу V Кодексу ГРМ за зверненням власника об'єкта чи земельної ділянки (замовника) про приєднання його об'єкта до ГРМ Оператор ГРМ зобов'язаний забезпечити приєднання об'єкта (земельної ділянки) до ГРМ, що на законних підставах перебуває в його власності або користуванні (у тому числі в експлуатації), за умови дотримання власником (замовником) вимог цього Кодексу та чинного законодавства.
Відповідно до абзаців 2, 3, 4, 5, 6 пункту 4 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ після укладання договору на приєднання виконавець розробки проєкту зовнішнього газопостачання на підставі технічних умов приєднання забезпечує: отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під газовими мережами зовнішнього газопостачання (за необхідності); виконання інженерно-геодезичних вишукувань; розробку та затвердження в установленому порядку проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини. Проєкт зовнішнього газопостачання має передбачати весь комплекс робіт, пов'язаних з приєднанням (будівництвом та введенням в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання об'єкта замовника) та підключенням об'єкта замовника до ГРМ, включаючи заходи з відновлення благоустрою, що було порушено внаслідок будівництва.
Згідно із абзацами 7, 8 пункту 4 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ якщо розроблення проєкту зовнішнього газопостачання забезпечував замовник, зазначений проєкт та його кошторисна частина мають бути погоджені Оператором ГРМ, при цьому один екземпляр проєкту після його погодження передається (залишається) Оператору ГРМ. Погодження проєкту зовнішнього газопостачання здійснюється Оператором ГРМ у строк, що не перевищує 15 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством. У цей самий строк надається (у разі наявності) вичерпний перелік зауважень з посиланням на конкретне положення Закону України «Про ринок природного газу», законодавства у сфері містобудівної діяльності або цього Кодексу, якому не відповідає розроблений проєкт. Вартість послуги Оператора ГРМ з погодження проєкту зовнішнього газопостачання визначається відповідно до методології встановлення плати за приєднання, затвердженої Регулятором.
Відповідно до підпункту 3 пункту 10 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ замовник до початку будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання замовника до точок приєднання третіх осіб (споживачів) має погодити з Оператором ГРМ проєкт внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку для третіх осіб. Разом з тим, якщо улаштування вузла обліку газу забезпечується Оператором ГРМ за рахунок плати за приєднання, то проєкт внутрішнього газопостачання додатково має бути погоджений з Оператором ГРМ у частині кошторису затрат на організацію вузла обліку. При цьому вартість послуги Оператора ГРМ з погодження проєкту внутрішнього газопостачання визначається відповідно до методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем, затвердженої Регулятором. В
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу Х Кодексу ГРМ на підставі технічних умов приєднання чи на реконструкцію вузла обліку (об'єкта споживача) розробляється проєктна документація в частині організації комерційного вузла обліку (комерційного ВОГ) в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, та з урахуванням вимог цієї глави.
Пунктом 4 глави 2 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що проєктна документація має містити розділ щодо розрахунку комерційного вузла обліку, в якому необхідно:
1) вказати перелік газового обладнання із зазначенням його паспортних технічних характеристик та позначити, яке обладнання існує, проєктується, відводиться в резерв та/або демонтується;
2) провести розрахунок комерційного ВОГ з урахуванням максимальної і мінімальної витрати газового обладнання, яке планується підключити до газових мереж після комерційного ВОГ, та параметрів газу, наданих Оператором ГРМ в завданні на проєктування чи технічних умовах приєднання.
Відповідно до пункту 8 глави 2 розділу Х Кодексу ГРМ проєктна документація на реконструкцію комерційного ВОГ має бути погоджена Оператором ГРМ; один її екземпляр залишається у Оператора ГРМ.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу V Кодексу ГРМ Оператор ГРМ може відмовити замовнику в приєднанні його об'єкта (земельної ділянки) до об'єктів газорозподільної системи, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні (у тому числі експлуатації) Оператора ГРМ, лише за наявності однієї з таких підстав:
- відсутність або недостатність вільної потужності на об'єктах газорозподільної системи, у тому числі при замовленні тиску газу для потреб об'єкта замовника понад 1,2 МПа;
- у разі недотримання замовником процедури приєднання, визначеної Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та/або цим Кодексом.
Враховуючи зазначене, послуга з погодження проєктної документації є складовою процедури приєднання об'єкта замовника до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Відтак, у разі не погодження проєктної документації замовника оператор ГРМ може відмовити замовнику в приєднанні до газорозподільної системи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем, затвердженою Постановою НКРЕКП від 24.12.2015 № 3054), якщо розробку проєкту зовнішнього газопостачання забезпечував замовник, вартість розробки проєкту не включається до розміру плати за приєднання в договорі про приєднання. При цьому вартість погодження (затвердження) проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини в оператора газотранспортної або газорозподільної системи визначається згідно з розділом IV цієї Методології та сплачується замовником за окремим платіжним документом оператора.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Методології, якщо заходи із встановлення вузла обліку передбачені в проєкті внутрішнього газопостачання, вартість погодження (затвердження) оператором газотранспортної/ газорозподільної системи проєкту внутрішнього газопостачання та його кошторисної частини в частині організації вузла обліку визначається згідно з розділом IV цієї Методології та сплачується замовником за окремим платіжним документом оператора.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Методології, якщо проєкт внутрішнього газопостачання передбачає підключення третіх осіб (інших споживачів), вартість погодження (затвердження) оператором газотранспортної або газорозподільної системи проєкту внутрішнього газопостачання та його кошторисної частини визначається згідно з розділом IV цієї Методології та сплачується замовником за окремим платіжним документом оператора.
З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що у разі звернення замовника до Оператора ГРМ щодо погодження проєкту зовнішнього (внутрішнього) газопостачання після усунення зауважень, стягнення плати за повторне погодження проєктної документації замовника чинними нормативно-правовими актами України не передбачено
Отже, нормативного-правовими актами передбачено плату за погодження (затвердження) проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини, а також передбачено, що у разі наявності зауважень, вони надаються замовнику. З урахуванням зазначеного, споживач сплачує Оператору ГРМ саме за послугу погодження (затвердження) проєкту, а тому в разі надання зауважень до проєкту, враховуючи вищевказані нормативно-правові акти, він так і не отримує послугу за яку вже здійснив оплату.
В даному ж випадку, Відділенням в оскаржуваному рішенні встановлено, що відповідно до викладених норм чинного законодавства ПрАТ «Кременчукгаз» здійснювалось погодження проєктів зовнішнього та внутрішнього газопостачання, розроблених замовниками на підставі виданих останнім технічних умов, протягом 2023-2024 років, січня-лютого 2025 року та станом на березень 2025 року. При цьому підприємство виписувало рахунки замовникам та отримувало плату із замовників за повторне погодження проєктної документації після усунення зауважень до проєктної документації, розроблення якої забезпечував замовник. Зокрема, відповідно до інформації, наданої ПрАТ «Кременчукгаз» листами від 30.01.2024 № 26/167 (вх. від 31.01.2024 № 70-01/185) та від 14.03.2024 № 26/406 (вх. від 15.03.2024 № 70-01/620), за повторне погодження проектної документації замовників (фізичних осіб, суб'єктів господарювання) на відповідність виданим Технічним умовам, ПрАТ «Кременчукгаз» отримало грошові кошти від замовників у загальній сумі 3 095,00 грн протягом 2023 року.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими висновки Відділення, викладені в оскаржуваному рішенні, стосовно того, що дії ПрАТ «Кременчукгаз», які полягали у стягненні із споживачів (замовників) плати за повторне погодження проєктної документації, що не передбачено чинним законодавством України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації.
До того ж, відповідно до підпункту 23 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.
В даному випадку НКРЕКП у листі від 28.02.2024 № 2173/16.4.2/7-24, направленому Антимонопольному комітету України, повідомило, що: «Методологією не передбачено стягнення плати за повторне погодження Оператором ГРМ проєкту зовнішнього (внутрішнього) газопостачання замовника».
Отже, розробник Методології, якою керується позивач, зазначив про невідповідність дій Позивача даному нормативно - правовому акту, що в свою чергу підтверджує правильність висновків Відділення зазначених у Оскаржуваному Рішенні.
Посилання позивача на те, що як початкове погодження проєктної документації, так і повторне, передбачає здійснення Оператором ГРС однакового обсягу роботи (зокрема проєктна документація і початково і повторно однаковою мірою проходить перевірку на відповідність технічним умовам, Правилам безпеки систем газопостачання, затвердженим наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 року № 285, Кодексу ГРС іншим нормам законодавства у сфері містобудування та ін.) зазначених вище висновків не спростовують.
З тих самих підстав суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що такий підхід Відділення не враховує положень Методології щодо утворення собівартості послуг з погодження проєктної документації, тобто заснованих на врахуванні повних фактичних витрат які в т.ч. несе Оператор ГРС в зв'язку погодження проєктної документації, так і повторним погодженням у випадку якщо первісний проєкт було повернуто в зв'язку з виявленими недоліками.
З цього приводу суд повторно наголошує, що стягнення плати за повторне погодження проєктної документації замовника чинними нормативно-правовими актами України не передбачено.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік, наданого ПрАТ «Кременчукгаз» листом від 13.02.2025 № 1/276 (вх. від 17.02.2025 № 70-01/517), обсяг чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) отриманого товариством за 2024 рік, становить 136 512 000,00 грн.
В даному випадку, як вже зазначалося, оскаржуваним Рішенням, визначено дії ПрАТ «Кременчукгаз», які полягали у стягненні із споживачів (замовників) плати за повторне погодження проєктної документації, що не передбачено чинним законодавством України, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуги з приєднання до газорозподільної системи в частині погодження проєктної документації і саме за це порушення на Позивача було накладено на Товариство штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Таким чином, розмір накладеного штрафу відповідає вимогам статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до положень статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи викладене вище, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом не доведено наявності обставин з якими Закон пов'язує можливість визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) від 20.03.2025 у справі № 7/02-64-24 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні заявленого позову.
При прийнятті даного рішення суд також зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Оскільки за наслідками розгляду справи позов не підлягає задоволенню, на підставі ст. 123, 129 ГПК України судові витрати у даній справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "08" серпня 2025 р.
Суддя О.І. Байбак