Рішення від 30.07.2025 по справі 922/1280/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2025 р. Справа № 922/1280/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м. Київ, пр.-т Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ: 42795490)

до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1; код ЄДРПОУ: 24662711)

про та за зустрічним позовом до про стягнення 4828017,23 грн. Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1; код ЄДРПОУ: 24662711) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Акціонерне товариство "Банк Альянс" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ: 14360506) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м. Київ, пр.-т Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ: 42795490) стягнення 2539200,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Підлипенський Д.В. (довіреність № 989 від 18.12.2024);

відповідача за первісним позовом - Басова О. В. (ордер серії АХ № 1172252 від 12.02.2024);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Харківської області з первісною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) 4828017,23 грн, з яких:

3058162,01 грн - пені;

1769855,22 грн - штрафу.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.02.2023 між ПрАТ "Енергооблік" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" укладено договір №4600007251, за умовами якого ПрАТ "Енергооблік", за замовленням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", зобов'язався надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат на ГРС Бердичівського ЛВУМГ). Однак, як стверджує ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ПрАТ "Енергооблік" порушив умови наведеного договору в частині виконання робіт в передбачений строк, за що умовами договору передбачено відповідальність у вигляді сплати штрафу та пені.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.05.2025; встановлено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Приватне акціонерне товариство "Енергооблік" надіслало на адресу суду зустрічну позовну заяву (вх. № 10598 від 30.04.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» на свою користь грошові кошти у розмірі 2539200,00 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано з посиланням на те, що 16.02.2023 між ПрАТ "Енергооблік" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" укладено договір №4600007251, за умовами якого ПрАТ "Енергооблік", за замовленням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", зобов'язався надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат на ГРС Бердичівського ЛВУМГ). АТ "Банк Альянс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором від 16.02.2023 №4600007251, надало ПрАТ "Енергооблік" гарантію від 07.02.2023 №774-23 на суму 2 539 200,00 грн. 22.03.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" заявило до АТ "Банк Альянс" вимогу щодо отримання грошових коштів у розмірі 2 539 200,00 грн за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23, яка останнім була виконана.

Однак, як стверджує ПрАТ "Енергооблік", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" набув грошові кошти у сумі 2 539 200,00 грн за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23 без належних правових підстав, оскільки на сьогодні всі роботи за Договором №4600007251 від 16.02.2023 р. завершені в повному обсязі, та прийняті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а останній при цьому проігнорував об'єктивні фактори такі як несприятливі погодні умови, дію форс-мажорних обставин (що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та вказаним вище сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)), та свідомо затягував прийняття робіт за Договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" до провадження в одному провадженні з первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в межах справи № 922/1280/25; розгляд справи ухвалено розпочати спочатку; підготовче засідання призначено на 05.05.2025; залучено до участі в справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Акціонерне товариство "Банк Альянс" (далі - третя особа)

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" про долучення до матеріалів справи документів доданих до письмових пояснень (вх. № 13961 від 12.06.2025) задоволено частково; поновлено Приватному акціонерному товариству "Енергооблік" строк на подання в якості доказів копій листа від 01.03.2024 та листа від 23.02.2024 № 23/02-1 та залучено ці докази до матеріалів справи; в задоволенні іншої частини клопотання Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" відмовлено.

Також в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ПрАТ "Енергооблік" подав до суду відзив на первісну на позовну заяву (вх. № 10344 від 28.04.2025), в якому просить суд:

1) у задоволені позовних вимог ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення з ПАТ «Енергооблік» штрафних санкцій у загальному розмірі 4828017,23 грн, з яких : пеня 3058162,01 грн та штраф 1769855,22 грн відмовити повністю;

2) у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити клопотання ПАТ «Енергооблік» про зменшення розміру заявлених ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до стягнення пені та штрафу на 90%.

Свої вимоги ПрАТ "Енергооблік" обґрунтовує тим, що порушення строків виконання фінальних робіт та здача їх лише 13.01.2025 зумовлене зокрема:

через настання несприятливих погодних умов;

через настання обставин форс-мажору;

через те, що позивачем за первісним позовом приймались роботи з великими затримками у часі, зауваження останнього до документації були безпідставними, а також надавалися порційно для затягування загального процесу здачі відповідачем за первісним позовом виконаних робіт.

ПрАТ "Енергооблік" вважає, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» безпідставно нарахував йому штрафні санкції за прострочення виконання окремих етапів робіт, оскільки із системного аналізу відповідних норм законодавства в сукупності із узгодженими сторонами умовами договору вбачається, що відповідальність Підрядника у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

Також ПрАТ "Енергооблік" зазначає, що у випадку відхилення зазначених доводів він просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90% з посиланням на викладені у відзиві обставини, а також особливості місцезнаходження підприємства відповідача за первісним позовом та вид господарської діяльності, яка у цей час має важливе значення для забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетичної інфраструктури, тоді як позивач за первісним позовом в результаті прострочення виконання зобов'язання не поніс будь-яких збитків.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подав відповідь на відзив (вх. № 10898 від 05.05.2025), в якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%. В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зокрема зазначає, що умовами договору (п. 6.10-6.12) передбачено право сторін зупинити виконання робіт в межах строку дії цього договору та за наявності для того визначених підстав, про що має бути складений відповідний двосторонній акт. Разом із тим, сторонами відповідні акти не складались, додаткові угоди про продовження строку виконання робіт також не укладались, у зв'язку із чим роботи мали бути виконані підрядником у домовлені строки. Однак, як зазначає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», ПрАТ "Енергооблік" прострочив виконання своїх зобов'язань за договором, що в свою чергу надає йому право на нарахування штрафних санкцій.

Також безпідставними ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вважає доводи ПрАТ "Енергооблік" стосовно того, що відповідальність Підрядника у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання. З цього приводу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що зазначені доводи суперечать вимогам ст. ст. 846, 875 ЦК України, та умовам укладеного між сторонами договору.

Крім того, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вважає, що ПрАТ "Енергооблік" належним чином не засвідчено наявність обставин непереборної сили, оскільки наданий ним сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-0229 від 05.02.2025 засвідчує період у 28 днів, тоді як прострочення з боку ПрАТ "Енергооблік" тривало понад один календарний рік.

Окремо ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звертає увагу суду на те, що жодних необґрунтованих чи безпідставних зауважень на адресу підрядника (як про це вказано у відзиві) не було, жодних перешкод у виконанні підрядником робіт за договором з боку замовника також не чинилось, а допущене підрядником прострочення виконання робіт є наслідком виключно дій та обставин, які входять до зони його відповідальності.

ПрАТ "Енергооблік" надало суду заперечення (вх. № 11230 від 07.05.2025) в яких наполягає на обґрунтованості власної правової позиції, викладеній у відзиві на первісний позов, та вважає помилковою правову позицію ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 11898 від 16.05.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі з посиланням на наявність підстав для направлення ним, як бенефіціаром, на адресу АТ «Банк Альянс» вимоги про виконання банківської гарантії № 774-23 від 07.02.2023, оскільки ПрАТ "Енергооблік" порушив взяті на себе зобов'язання, забезпечені вказаною гарантією, що підтверджується договором, наявними у матеріалах справи копіями актів передачі виконаних будівельних робіт, вимогою від 22.03.2024 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 910/3718/24.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» наполягає на безпідставності доводів ПрАТ "Енергооблік" стосовно наявності у останнього форс-мажорних обставин, оскільки наданий ним з цього приводу сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-0229 від 05.02.2024 не відповідає вимогам п.8.2, 8.3 Договору, а у цьому сертифікаті до того ж відсутні посилання на конкретні обставини, які саме унеможливлюють виконання Договору у засвідчений період, а також їх взаємозв'язок із допущеним Підрядником простроченням. До того ж, навіть у разі безпідставного врахування зазначеного сертифікату, ним засвідчено тривалість дії неконкретизованих обставин непереборної сили лише у 28 днів, у той час як тривалість прострочень підрядника складає від 26 до 396 календарних днів.

Стосовно твердження ПрАТ "Енергооблік" щодо впливу несприятливих погодних умов, що спричинило прострочення виконання робіт, у листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-23-14774 від 17.10.2023 він повідомляв ПрАТ "Енергооблік" про те, що за умовами Договору строк виконання проектно-вишукувальних робіт встановлено до 16.06.2023, однак Підрядником прострочено виконання проектно-вишукувальних робіт на 26 днів, при цьому, строк виконання будівельно-монтажних робіт обмежено 13.12.2023, а пусконалагоджувальних робіт - 16.02.2024.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вважає, що зважаючи на дату укладення Договору - 16.02.2023, ПрАТ "Енергооблік" мав достатньо часу для організації та виконання всіх робіт відповідно до умов Договору, зокрема із дотриманням передбачених строків виконання Робіт.

Також ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника, а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факт порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання. Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та беніфеціаром, а не між беніфеціаром і принципалом. Такий обов'язок настає у випадку порушення боржником принципу належності виконання договору, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (беніфеціару) суми, на яку видана гарантія (ст. 568 ЦК України). Стан подальшого виконання боржником своїх обов'язків за основним забезпечуваним зобов'язанням не зумовлює припинення гарантії та не надає право боржнику для застосування процедури повернення забезпечення виконання договору.

У відповіді на відзив за зустрічним позовом (вх. № 12356 від 22.05.2025) ПрАТ "Енергооблік" акцентує увагу суду на те, що всі роботи за Договором №4600007251 від 16.02.2023 р. ним завершені в повному обсязі, прийняті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». З огляду на викладене ПрАТ "Енергооблік" вважає, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» безпідставно стягнув грошові кошти за банківською гарантією від 07.02.2023 р. за № 774-23 на суму 2 539 200,00 гривень надану банком АТ "Банк Альянс" на забезпечення зобов'язання принципала (ПрАТ «Енергооблік») та свідомо затягував прийняття робіт за Договором, не зважаючи на об'єктивні фактори такі як несприятливі погодні умови та дію форс-мажорних обставин, що в свою чергу призвело до понесення збитків ПрАТ "Енергооблік".

ПрАТ "Енергооблік" зазначає, що у даному випадку перерахування банком-гарантом грошових коштів на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відбулось у зв'язку з договором про надання гарантії та банківською гарантією, однак не на їх виконання, а поза межами домовленостей, передбачених договором про надання гарантії і банківською гарантією (гарантійний випадок не настав), при цьому інших способів повернення коштів - закон, цей договір, договір про надання гарантії та банківська гарантія не передбачають, отже позивачем за зустрічним позовом обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді заявлення вимог про повернення грошових коштів як набутих без належних правових підстав.

У запереченнях (вх. №12760 від 27.05.2025) ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не погоджується з доводами ПрАТ "Енергооблік", викладеними в зустрічній позовній заяві та відповіді на відзив, та зазначає що останнім не доведено незаконності та необґрунтованості перерахування банком-гарантом грошових коштів на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що аргументи ПрАТ "Енергооблік" щодо завершення та прийняття робіт за Договором є такими, що не мають жодного змістового та юридичного значення, у контексті умов Договору та фактичних обставин його неналежного виконання ПрАТ "Енергооблік", та зокрема не позбавляє ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» права і можливості звернутись до третьої особи з вимогою про виконання банківської гарантії № 774-23 від 07.02.2023.

АТ "Банк Альянс" надало суду письмові пояснення (вх. № 11537 від 13.05.2025) в якій зазначає що після звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як беніфіціара, з вимогою щодо виконання банківської гарантії ним була здійснена перевірка відповідної вимоги, за результатами якої АТ "Банк Альянс" дійшов висновку, що вимога є достовірною та належно представленою, бенефіціаром дотримані умови подання вимоги, до неї включені всі умови, що передбачаються гарантією, вимога отримана банком в строки, передбачені гарантією, відповідно у банка відсутні правові підстави у відмові в оплаті за вимогою. З огляду на викладене, 07.02.2025 АТ "Банк Альянс" здійснено сплату коштів бенефіціару за його вимогою в розмірі 2539200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 95437.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 16.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2025.

В судовому засіданні 02.07.2025 відкладено розгляд справи по суті на 30.07.2025 з огляду на неявку на судове засідання представників сторін та неповідомлення суду про причини неявки.

У судове засідання 30.07.2025 прибули представники сторін.

Представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підтримує вимоги, викладені у первісному позові, просить суд його задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Представник ПрАТ "Енергооблік" просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, а у випадку задоволення первісного позову - зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 90%.

АТ "Банк Альянс" у судове засідання свого представника не направила, про причини неприбуття представника не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання.

Неявка на судове засідання представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведення відкритих торгів № UA-2022-12-09-001495-а, 16.02.2023 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як замовником, та ПрАТ "Енергооблік", як підрядником укладено договір № 4600007251 (далі за текстом - договір; т. с. 1, а. с. 13-26), за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 15.03.2024 (т. с. 1, а. с. 138), загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить: 50772693,32 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 8462115,55 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з дати підписання договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником, графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.2 договору, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір, у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3 договору, датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником і порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Пунктом п. 5.1 договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2 договору, акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних Робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

Згідно з пунктом 6.17. Договору підрядник у письмовій формі за 5 робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання Робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Пунктом 6.18 договору передбачено, що роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим Договором.

За умовами п. п. 7.3.1 п. 7.3 договору, підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Відповідно до п. 7.3.13 п. 7.3. договору, підрядник зобов'язаний інформувати у встановленому порядку Замовника про хід виконання зобов'язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Відповідно до п. 7.4.2 Договору Підрядник має право ініціювати внесення змін до Договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція. Громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб. пожежа, вибух. тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго. заборона (обмеження) експорту імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки. замерзання моря, проток. портів. перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

У відповідності до п. 8.2. договору, сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Пунктом 8.3. договору також передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Згідно з п. 10.1 договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

У подальшому, між сторонами укладалися додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода №1 від 04.12.2023, додаткова угода № 2 від 15.03.2024, на підставі яких між сторонами погоджувались та вносились зміни щодо:

- п. 3.1 договору «Загальна вартість виконуваних робіт за договором»;

- додатків № 1 «Технічні, якісні та кількісні характеристики» та № 2 «Договірна ціна».

Згідно з графіком виконання робіт, який є додатком № 3 до договору, роботи повинні бути виконані у такі терміни:

1) обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - граничний термін виконання робіт - 120;

2) виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300;

3) пусконалагоджувальні роботи - 365.

Однак, як свідчать матеріали справи, підрядником під час виконання робіт не дотримано обумовлені строки їх проведення, що підтверджується такими документами:

- по першому етапу робіт (при граничному строку їх виконання - не пізніше 16.06.2023) - передані замовнику на підставі актів № 1-9 13.07.2023, тобто, з простроченням на 26 календарних дня. Загальна вартість робіт по кожному з цих актів склала 124588,30 грн з ПДВ, а всього 1121294,70 грн;

- по другому та третьому етапам робіт роботи підрядником передавались замовнику по мірі їх виконання починаючи з 19.12.2023 до 13.01.2025 (акти № 6-9 від 01.04.2024 року, № 1-2 від 20.08.2024 року, № 3-4 від 06.09.2024 року, № 5-6 від 12.09.2024 року, № 7-9 від 20.09.2024 року, № 10 від 17.10.2024 року, № 11 від 18.10.2024 року, № 12-18 від 08.11.2024 року, № 19-22 від 13.01.2025 року).

Як свідчать матеріали справи, 13.01.2025 сторонами складено та підписано акт про завершення виконання робіт по договору № 4600007251 від 16.02.2023.

З посиланням на вказані обставини, позивач за первісним позовом на підставі п. 10.2 договору нарахував відповідачу 3058162,01 грн пені та 1769855,22 грн штрафу.

Разом з тим, ПрАТ "Енергооблік" не погоджується з нарахованими штрафними санкціями, зазначає що порушення строків виконання фінальних робіт та здача їх лише 13.01.2025 зумовлене зокрема:

- через настання несприятливих погодних умов;

- через настання обставин форс-мажору;

- через те, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" приймалися роботи з великими затримками у часі, зауваження останнього до документації були безпідставними, а також надавалися порційно для затягування загального процесу здачі ПрАТ "Енергооблік" виконаних робіт.

Стосовно несприятливих погодних умов.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі виконання умов договору листом №16/10-1 від 16.10.2023 ПрАТ "Енергооблік" повідомив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про те, що в зв'язку з настанням несприятливих погодних умов, неможливе подальше виконання будівельно-монтажних робіт в частині фарбувальних та ізоляційних робіт, які повинні проводитись одразу за зварювальними роботами. Відповідно, продовження виконання робіт з благоустрою та пуско-налагоджування можливо тільки після облаштування надземної та підземної частини газопроводів. ПрАТ "Енергооблік" зазначив, що основною причиною, що пояснює неможливість виконання робіт в холодний період є те, що фарбування антикорозійним покриттям JOTUN з дотриманням необхідної технології відповідно до технічного паспорту та технологічної карти виробника забороняється за температури повітря нижче -5С, температури поверхні нижче +10С, та відносної вологості вище 85%. Виконання антикорозійного покриття підземної частини газопроводу двокомпонентним товстошаровим поліуретановим покриттям WG-WELEPIPE BG з дотриманням необхідної технології згідно технічного паспорту та технологічної карти виробника забороняється за температури повітря нижче -5С, температури поверхні нижче -5С, та відносної вологості вище 85%. ПрАТ "Енергооблік" повідомляв, що для якісного виконання робіт з дотриманням вимог всіх технологічних карт від виробників лако-фарбової та захисної ізоляційної продукції є нагальна необхідність відтермінувати дані роботи до настання сприятливих погодних умов. ПрАТ "Енергооблік" зазначив, що оскільки він не міг виконувати зазначені роботи з причин від нього незалежних (існуючий календарний графік виконання робіт не враховує сезонність та погодні умови), він запропонував з початком опалювального сезону призупинити виконання договору в частині пунктів 2 та 3 Додатків 3 (Графік виконання робіт), та поновити їх виконання починаючи з дати закінчення опалювального сезону в 2024 року.

Листом № 25/10-1 від 25.10.2023 ПрАТ "Енергооблік" повідомив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що в зв'язку з тим, що розроблені проекти, які прийняті Замовником за договором №4600007251 від 16.02.2023 передбачають внесення певних змін в кошторисну документацію, ПАТ «Енергооблік» листами №24/08-10 від 24.08.2023 та №01/09-8 від 01.09.2023 відповідно ініціювало підписання додаткових угод до договору з метою приведення кошторисної документації у відповідність до робочих проектів, однак станом на час підписання листа (25.10.2023) додаткові угоди ще не підписані за причини затримки зі сторони ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

З огляду на викладене, ПрАТ «Енергооблік» повідомляло про можливість актувати виконані роботи по договорам, а саме всі будівельні роботи, монтаж лотків, кабелів та інш по 7 ГРС за договором №4600007251 від 16.02.2023 р. (Будівельні роботи, монтаж лотків, кабелів та інш на ГРС Корчик та ГРС Манятин фактично будуть закінчені до кінця жовтня таким чином буде виконано 100% всіх робіт крім монтажу трубопроводу, фарбування та ізоляції). У вказаному листі Відповідач знову зазначив, що враховуючі те, що виконання фарбувальних та ізоляційних робіт за несприятливих погодних умов неможливо провести якісно, що детально описано в листі №16/10-1 від 16.10.2023, ПрАТ «Енергооблік» вважає неможливим проведення цих робіт до закінчення опалювального сезону. ПрАТ «Енергооблік» зазначив, що усвідомлюючи прописані в пункті 10 договору «Відповідальність сторін», та високі вимоги до якості робіт з боку Замовника, ПрАТ «Енергооблік» не може в супереч вимог виробників лако-фарбової та ізоляційної продукції на свій ризик виконувати дані роботи за несприятливих умов, навіть використовуючи наявні сучасні технології.

Ситуацію, що склалася з підписанням актів та описаних технічних нюансів, ПрАТ «Енергооблік» вважав об'єктивною обставиною, на підставі якої він в праві вимагати внесення змін до істотних умов договорів (коригування термінів виконання робіт в Додатку 3 «Графік виконання робіт») у вигляді продовження терміну виконання договору №4600007251 від 16.02.2023 в частині пунктів Додатків 3 (Графік виконання робіт) пункту 2 - до 15.06.2024 року та пункту 3 - до 19.08.2024 та відповідно подовжити загальний термін дії договору.

З метою документального підтвердження описаної вище ситуації з виконанням фарбувальних робіт ПрАТ «Енергооблік» надав лист ТОВ «Йотунгард Україна» - офіційного дилеру лако-фарбового покриття про можливість проведення робіт в таких погодних умовах. Також надав витяг з сайту щодо середньодобової температури в різні місяці року.

Однак, як зазначає ПрАТ «Енергооблік», ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не прийняв до уваги вказані обставини та не прийняв пропозицію щодо продовження термінів виконання робіт по договору та, в свою чергу, направив ПрАТ «Енергооблік» претензію №27 на суму 767 288, 37 грн. Вказану претензію Відповідач визнав частково, на суму 76 728,84 грн. (10 % від суми претензії) та висловив готовність перерахувати цю суму на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Стосовно обставин форс-мажору.

Матеріали справи також свідчать, що стосовно обставин форс-мажору листом №17/01-7 від 17.01.2024 р. ПрАТ «Енергооблік» повідомив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про настання зазначених обставин, а саме, що ПрАТ "Енергооблік" позбавлене можливості виконувати свої зобов'язання з виконання ремонтних робіт згідно умов Договору № 4600007251 від 16.02.2023 Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ) через настання обставин непереборної сили (форс-мажора). ПрАТ «Енергооблік» вказав, що через масовані ракетні обстріли та на період оголошення сигналів «повітряної тривоги» він вимушено призупиняє свою роботу. Неможливість виконання робіт також пов'язане з значним нагромадженням снігу, ожеледі та заморозків, що позбавляє можливості виконання договоріних зобов'язань у строки та згідно з визначеними Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1). Враховуючи зазначене, ПрАТ «Енергооблік» зазначило, що не має можливості здійснити виконання фарбувальних, монтажних та налагоджувальних робіт змонтованого обладнання у встановлений договором строк. Початком дії обставин непереборної сили ПрАТ «Енергооблік» зазначив 08.01.2024 р. та повідомив про це в порядку, визначеному п. 8.2. договору.

На вказаний лист ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надав лист № ТОВВИХ-24-1299 від 29.01.2024, яким повідомив що при розгляді сертифікату ТПП (коли він буде наданий Підрядником), він детально буде аналізувати вплив обставин, зазначених у сертифікаті як форс-мажорні. Також буде аналізуватися виконання Підрядником зобов'язань за Договором з метою встановлення, чи дійсно є підстави вважати, що настання форс мажорних обставин зробило неможливим виконання Підрядником зобов'язань за договором.

Листом № 29/02-07 від 29.02.2024 р. ПрАТ «Енергооблік», в доповнення до вищевказаного листа, для можливості подальшого виконання робіт та всіх взятих на себе зобов'язань за договором, просив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" погодити подовження договору до 31.07.2024 року та надати додаткову угоду для підписання.

Однак, листом від 01.03.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило, що питання пролонгації буде розглянуто після надання Сертифікату ТПП.

Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою листом за № 63/03.23 виданий сертифікат № 3200-24-0229 від 05.02.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (дата настання: 08.01.2024 та дата закінчення: тривають на 02.02.2024) для ПрАТ «Енергооблік» щодо обов'язку (зобов'язання) надати послуги: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ)» у термін: протягом 365 календарних днів з дати підписання договору за договором № 4600007251 від 16.02.2023, а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії на території України, введення комендантської години, неможливість надання послуг на ГРС через погодні умови, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли. повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності.

Листом № 06/03-07 від 06.03.2024 р. ПрАТ «Енергооблік» повторно звернувся до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" із проханням подовження терміну дії договору до 31.07.2024 року для можливості подальшого виконання робіт та виконання всіх взятих на себе зобов'язань, та просив надати додаткову угоду для підписання. Разом з листом ПрАТ «Енергооблік» було надано Сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-0229 від 05.02.2024р.

Однак, незважаючи на вищевказані повідомлення ПрАТ «Енергооблік», ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не прийняв до уваги обставини форс-мажору, наданий Сертифікат, та не погодив підписання додаткової угоди про продовження терміну дії Договору.

З приводу затягування загального процесу здачі виконаних робіт.

Як зазначає ПрАТ «Енергооблік», воно виготовило, відвантажило, змонтувало та здало (підписані акти виконаних робіт) обладнання по об'єктах Замовника: ГРС Ходаки, ГРС Нові Велідники, ГРС Манятин, ГРС Нестерівці, ГРС Курянки. Виготовило, відвантажило та змонтувало обладнання по об'єктах Замовника: ГРС Корчик (дата монтажу на ГРС 15 січня 2024 року), ГРС Симони (дата монтажу на ГРС 23 січня 20224 року), ГРС Куліші (дата монтажу на ГРС 1 лютого 2024 року), ГРС Городниця (дата монтажу на ГРС 12 лютого 2024 року). Проте роботи по цим (ГРС Корчик, ГРС Симони, ГРС Куліші, ГРС Городниця) не були прийняті зі сторони ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

ПрАТ «Енергооблік» зазначає, що перші і, на даний момент єдині зауваження отримані від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №7306ВИХ-24-183 з додатком «Службова записка від заступника директора з безпеки - начальника об'єднаного регіонального управління безпеки апарату Олександра Топчій» тільки 07.02.2024 року. Ці зауваження стосуються тільки об'єкта ГРС Корчик, що був змонтований на ГРС 15 січня 2024 року. Тобто з моменту монтажу до надання зауважень у Замовника пішло 23 календарних дні. (лист № 08/01-16 від 08.01.2024 р. та докази його направлення), в той час як п. 5.2 Договору передбачений строк 5 (п'ять) робочих днів для підписання Замовником актів приймання виконаних робіт або для надання мотивованих заперечень проти такого підписання.

ПрАТ «Енергооблік» зазначає, що отримані зауваження листом №7306ВИХ-24-183 тільки 07.02.2024 є абсолютно необґрунтовані та безпідставні. Відповідь на цей лист з детальними поясненнями ПрАТ «Енергооблік» надало вчасно в листі № 08/02-01 від 08.02.2024 р. Проте обладнання по ГРС Корчик так і не було прийнято. Акти виконаних робіт, що були завантажені в систему електронного документообігу «ДІЛС» були відхилені без обґрунтування причини. При повторній здачі робіт та обладнання по ГРС Корчик та здачі виконаних робіт та обладнання по ГРС Куліші, ГРС Городниці та ГРС Симони в період з 22 по 23 лютого 2024 року (відповідно до листів - повідомлень № 16/02-07 від 16.02.2024 р. № 19/02-07 від 19.02.2024 р.) знову підіймаються ті самі питання, в тому числі по покриттю рам та опор та лакофарбовому покриттю прямих ділянок до лічильника. У вказаному листі ПрАТ «Енергооблік» наголошує на негайності виконання: - прийняття виконаних робіт та обладнання, враховуючи вичерпні відповіді на зауваження, що надані листом листі № 08/02-01 від 08.02.2024 р.; - виключити при прийманні робіт непрофесійні та упереджені дії, які направлені на затягування процесу здачі робіт, спираючись на нічим не обґрунтовані докази. Також ПрАТ «Енергооблік» було запропоновано провести робочу зустріч в апараті управління в м. Київ для вирішення питань з приймання виконаних робіт та обладнання.

З огляду на все вищевикладене ПрАТ «Енергооблік» зазначає, що ним направлялися ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомлення про наявність підстав для несвоєчасного виконання робіт, а також надавалися докази наявності об'єктивних обставин, що від нього не залежали та які вплинули на строк виконання ПрАТ «Енергооблік» зобов'язань за Договором в частині строків виконання робіт. Однак, вказані повідомлення були безпідставно проігноровані ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

ПрАТ «Енергооблік» зазначає, що незважаючи на незначний відступ в роботі щодо строків виконання робіт, воно здійснило усі необхідні дії для виконання загального обсягу робіт, передавши означені результати для їх належного експортування замовником за призначенням згідно домовленостей сторін.

ПрАТ «Енергооблік» також вважає, що у даному випадку має місце відсутність негативних наслідків для ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", та, як наслідок, відсутні правові підстави для застосування компенсаційного характеру неустойки.

Разом з тим, при зверненні до суду з первісним позовом у даній справі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" наполягає на простроченні виконання ПАТ «Енергооблік» своїх зобов'язань за договором, та, як наслідок, просить суд стягнути з останнього на свою користь 3058162,01 грн пені та 1769855,22 грн штрафу, нарахованих на підставі п. 10.2 договору.

Окрім того, як вже зазначалося, укладанню між сторонами договору передувало те, що ТОВ ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" через електрону систему закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/ було проведено публічну закупівлю № UA-2022-12-09-001495-a послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (класифікатор та код: ДК 021:2015:50410000-2).

На виконання п. 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, ПрАТ «Енергооблік» (принципалом) надано ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" забезпечення виконання договору - банківську гарантію № 774-23 від 07.02.2023.

Дану гарантію АТ "Банк Альянс" (гарант) видано бенефіціару - ТОВ "Оператор ГТС України", принципалом за якою є ПАТ "Енергооблік". Згідно з даною гарантією АТ "Банк Альянс" безумовно зобов'язалось протягом п'яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на його SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.

Згідно з умовами даної гарантії:

Основна угода: договір, що укладається за результатами процедури закупівлі: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ), згідно з оголошенням про заплановану закупівлю №UA-2022-12-09-001495-a, розміщеного на вебпорталі уповноваженого органу).

Повна (максимальна) сума банківської гарантії та валюта - 2 539 200,00 грн, код валюти - 980 (гривня).

Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 16.04.2024.

Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур'єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на нашу SWIFT-адресу.

Внесення змін до цієї гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку, після чого вони стають невід'ємною частиною цієї гарантії.

Повернення принципалу цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії.

Дострокове припинення цієї банківської гарантії (її ануляція) відбувається за попередньою письмовою згодою бенефіціара.

Ця гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара.

Суд також констатує, що в укладеному між сторонами договорі № 4600007251 від 16.02.2023 сторонами погоджено забезпечення його виконання.

Зокрема, пп. 10.9.1. п. 10.9 договору договору передбачено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2022-12-09-001495-a, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу «09» грудня 2022 року, підрядник зобов'язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 2539200,00 грн, що становить 5% відсотків ціни цього договору.

Підпунктами 10.9.2. та 10.9.3. п. 10.9 договору передбачено, що права та обов'язки сторін за цим договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього договору гарантії згідно пп. 10.9.1 цього договору. Термін дії гарантії - до « 16» квітня 2024 року включно.

Згідно з пп. 10.9.5 п. 10.9 договору, у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

Відповідно до пп. 10.9.6. п. 10.9 договору, забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі.

Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка -гаранта.

Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) замовника.

Умовами п. 11.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" через ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до АТ «Банк Альянс» з письмовою вимогою № ТОВВИХ-24-4555 від 22.03.2024 за банківською гарантією № 774-23 (забезпечення виконання договору) від 07.02.2023 на уму 2539200,00 грн (код валюти UAH) у зв'язку з тим, що принципал - ПрАТ «Енергооблік» неналежно виконав зобов'язання за договором № 4600007251 від 16.02.2023 та допустив прострочення термінів виконання робіт. Зазначена вимога містила платіжні реквізити ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" для зарахування коштів, з долученням копії банківської гарантії № 774-23 від 07.02.2023.

25.03.2024 АТ «Банк Альянс» звернулось до ПрАТ «Енергооблік» з повідомленням про отримання вимоги бенефіціара (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") щодо банківської гарантії № 774-23 від 07.02.2023, в якому на виконання вимог частини першої ст. 564 Цивільного кодексу України повідомило, що за банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023, що була надана за заявою ПрАТ «Енергооблік» згідно із укладеним договором про надання гарантії № 774-23 від 07.02.2023, АТ «Банк Альянс» 25.03.2024 отримано SWIFT-повідомленням вимогу від 23.03.2024 № ТОВВИХ24-4555 бенефіціара - ТОВ «Оператор ГТС України» про сплату суми гарантії у розмірі 2539200,00 грн, копія якої додавалась. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.6 укладеного між АТ «Банк Альянс» та ПрАТ «Енергооблік» договору та ймовірністю виникнення у АТ «Банк Альянс» витрат, пов'язаних із сплатою коштів на вимогу, просило протягом 2 (двох) банківських днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією у сумі розмірі 2539200,00 грн.

Крім того, у відповідь на вимогу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 23.03.2024 № ТОВВИХ24-4555, АТ «Банк Альянс» надіслав ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" лист вих. № 21.2.1/1782 від 08.04.2024 в якому повідомив, що ПрАТ «Енергооблік» повідомив АТ «Банк Альянс», що вважає вимогу про сплату гарантії протиправною, оскільки ним не порушувались зобов'язання, виконання яких забезпечувалось гарантією, та на захист своїх прав звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, з наданням доказів своєї позиції (справа № 910/3718/24). Також у вказаному листі АТ «Банк Альянс» повідомив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що він не заперечує проти виконання свого обов'язку, як гаранта, задовольнити вимогу, яка відповідає умовам гарантії, та у разі дійсно встановленого факту настання зобов'язань гаранта, проте, на цей час, однозначно встановити відповідність вимоги умовам гарантії не є можливим, у зв'язку з чим, по суті спірності дійсності настання гарантійного випадку, факт якого може бути підтверджено чи спростовано виключно судом, та з метою недопущення порушень інтересів бенефіціара, принципала та гаранта, вважає за можливим повернутись до розгляду питання оплати вимоги бенефіціара після розгляду судом вказаної вище справи за позовом принципала та набрання рішенням суду законної сили.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Енергооблік" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АТ "Банк Альянс" про визнання банківської гарантії від 07.02.2023 №774-23 на суму 2 539 200,00 грн такою, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/3718/24 позов задоволено. Визнано такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію від 07.02.2023 року №774-23 на суму 2 539 200,00 грн, надану банком гарантом - АТ "Банк Альянс", в забезпечення зобов'язання принципала - ПрАТ "Енергооблік".

Однак в подальшому, Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 по справі № 910/3718/24 апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/3718/24 задоволено. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/3718/24 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Як свідчать матеріали справи 06.12.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до АТ «Банк Альянс» з листом № ТОВВИХ-24-18982 щодо оплати письмової вимоги за банківською гарантією, в якому повідомило, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.11.2024 у справі № 910/3718/24 відмовив у задоволенні позову ПрАТ "Енергооблік" (принципала) про визнання банківської гарантії № 774-23 від 07.02.2023, виданої АТ «Банк Альянс» на користь ТОВ «Оператор ГТС України», такою, що не підлягає виконанню. З огляду на викладене, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" наполягав на оплаті письмової вимоги за банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023 у найкоротший термін відповідно до реквізитів, вказаних у письмовій вимозі.

07.02.2025 АТ «Банк Альянс» здійснено виплату на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" грошових коштів за банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023 у сумі 2539200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 95437 від 07.02.2025.

При зверненні до суду з зустрічним позовом ПрАТ "Енергооблік" просить суд стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на свою користь грошові кошти отримані за зазначеною вище банківською гарантією у сумі 2539200,00 грн, як отримані останнім без належних правових підстав.

В обґрунтування зустрічного позову ПрАТ "Енергооблік", зокрема, посилається на положення ст. ст. 561-563, 617, 1212 ЦК України, та зазначає, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не мав права на отримання грошових коштів за банківською гарантією від 07.02.2023 р. за № 774-23 через порушення ПрАТ "Енергооблік" умов договору № 4600007251 від 16.02.2023. З цього приводу ПрАТ "Енергооблік" зазначає, що на сьогодні всі роботи за Договором №4600007251 від 16.02.2023 р. завершені в повному обсязі, прийняті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а тому останній, на думку ПрАТ "Енергооблік", безпідставно стягнув грошові кошти за банківською гарантією від 07.02.2023 р. за № 774-23 на суму 2 539 200,00 грн. надану банком АТ «Банк Альянс» на забезпечення зобов'язання принципала ПрАТ «Енергооблік», проігнорувавши при цьому об'єктивні фактори такі як несприятливі погодні умови, дію форс-мажорних обставин (що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та вказаним вище сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)), та свідомо затягував прийняття робіт за Договором.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо первісної позовної заяви суд зазначає таке.

Статтею 509 ЦК України встановлено зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1-2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За змістом статей 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У даному випадку, як вже зазначалося, згідно з графіком виконання робіт, який є додатком № 3 до договору, роботи повинні бути виконані у такі терміни:

2) виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300;

3) пусконалагоджувальні роботи - 365.

Обставини щодо наявності прострочення виконання зобов'язання ПрАТ «Енергооблік» не спростовуються.

Таким чином, допущені ПрАТ «Енергооблік» прострочення виконання зобов'язань за договором надають ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» право на нарахування пені та штрафу.

Як вже зазначалося, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» нарахував до стягнення з ПрАТ «Енергооблік» 3058162,01 грн - пені та 1769855,22 грн - штрафу.

Перевіривши відповідний розрахунок суд констатує його обґрунтованість та арифметичну вірність.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання ПрАТ «Енергооблік» на те, що відповідальність Підрядника у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання ПрАТ «Енергооблік» обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктами 1.2, 4.1 Договору строки виконання Робіт визначаються із посиланням до додатку № 3 до Договору «Графік виконання робіт», яким в свою чергу передбачено виконання робіт в 3 етапи.

Пунктом 10.2 Договору передбачено обов'язок Підрядника сплатити штрафні санкції у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених саме Графіком виконання робіт (Додаток №3), а не за прострочення виконання підрядних робіт у цілому як про це зазначає ПрАТ «Енергооблік».

Кваліфікація ПрАТ «Енергооблік» укладеного між сторонами договору, як договору будівельного підряду, суд вважає помилковою через його невідповідність положенням ч. 1 ст. 875 ЦК України (зокрема через те, що договором не передбачено надання Замовником, виготовлення Підрядником чи використання сторонами Договору проектно-кошторисної документації, як і не передбачено введення (прийняття) об'єкта в експлуатацію в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМУ № 461 від 13.04.2011). Окрім того, така кваліфікація не спростовує встановленого умовами договору обов'язку підрядника зі сплати штрафних санкцій у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених саме Графіком виконання робіт (Додаток №3).

Також безпідставними суд вважає посилання ПрАТ «Енергооблік», як на підставу звільнення від відповідальності, на настання несприятливих погодних умов.

У відзиві на позовну заяву Відповідач вказує на те, що листами №16/10-1 від 16.10.2023 і №25/10-1 від 25.10.2023 Підрядник повідомляв Замовника про те, що у зв'язку з настанням несприятливих погодних умов, неможливе подальше виконання будівельно-монтажних робіт в частині фарбувальних та ізоляційних робіт, оскільки нанесення антикорозійного покриття з дотриманням необхідної технології згідно технічного паспорту та технологічної карти виробника забороняється за певних температурних умов та вологості, у зв'язку із чим просив про внесення змін до умов договору в частині строків виконання робіт, які просив призупинити на зимовий період.

У відповідь на зазначені листи Підрядника листом № ТОВВИХ-23-14774 від 17.10.2023 Замовником повідомлено про необхідність неухильного дотримання умов Договору та відсутність визначених ним та законодавством підстав для зміни його істотних умов в частині строків виконання Робіт.

В даному випадку судом враховується факт завершення робіт І етапу із простроченням на 26 календарних днів, що в свою чергу могло призвести до затягування виконання робіт інших двох етапів.

До того ж, умовами Договору (п. 6.10-6.12) передбачено право сторін зупинити виконання Робіт в межах строку дії цього Договору за наявності для того визначених підстав, про що має бути складений відповідний двосторонній акт. Разом із тим, сторонами відповідні акти не складались, додаткові угоди про продовження строку виконання робіт також не укладались, у зв'язку із чим Роботи мали бути виконані Підрядником у домовлені строки.

Посилання відповідача як на підставу звільнення від відповідальності, на наявність в нього форс-мажорних обставин, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.

У п. 8.6.1 постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 наведено висновок, що за загальним правилом підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що одне лише передбачене законом віднесення певних обставин (карантин, загроза війни чи воєнний стан) до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретні обставини унеможливлюють виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 у справі № 914/374/21, від 10.10.2024 по справі № 910/332/24 та ін.).

Тобто ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 по праві № 686/16312/22 висловився про те, що у цивільних відносинах форс-мажор традиційно є договірною підставою звільнення від відповідальності. За допомогою договору сторони можуть врегулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки він поширюється, які правові наслідки його існування); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, що виникло на підставі договору.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), без надання судом оцінки іншим доказам, суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21, від 04.10.2022 у справі №927/25/21.

Таким чином, надання стороною, для якої настання обставини непереборної сили, іншій стороні договору сертифікату Торгово-промислової палати України є обов'язковим, однак такий сертифікат не є безумовною підставою для їх врахування іншою стороною зобов'язання.

В даному випадку, як вже зазначалося, листом від 17.01.2024 №17/01-7 ПрАТ «Енергооблік» повідомив ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про початок дії обставин непереборної сили з 08.01.2024 по договору від 16.02.2023 №4600007251, у зв'язку з військовою агресією РФ.

У відповідь на вищевказаний лист, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом від 29.01.2024 №ТОВВИХ-24-1299 повідомило, що в силу вимог пунктів 8.2, 8.3 договору, повідомлення про початок дії обставин непереборної сили та строк їх дії підтверджується сертифікатом ТПП України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату ТПП позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором. Також наголошено, що замовник при розгляді сертифікату ТТП (коли він буде наданий підрядником), детально буде аналізувати вплив обставин, зазначених у сертифікаті як форс-мажорні. Також буде аналізуватися виконання підрядником зобов'язань за договором з метою встановлення, чи дійсно є підстави вважати, що настання форс-мажорних обставин зробило неможливим виконання підрядником зобов'язань за договором.

ПрАТ "Енергооблік" надав сертифікат №3200-24-0229 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою. Наданим сертифікатом засвідчено, що ПрАТ "Енергооблік" зазнало впливу обставин непереборної сили, а саме військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії, введення комендантської години, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів, що унеможливило виконання договору у визначений термін.

Однак, на переконання суду, надані позивачем документи та наведений вище сертифікат ТТП України, не підтверджують обставину того, що саме внаслідок військової агресії РФ проти України, у зв'язку з чим введено воєнний стан з відповідними наслідками, у тому числі мобілізацією та повітряними тривогами, ПрАТ "Енергооблік" був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за договором у пердбачені строки.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).

Суд також враховує, що оскільки договір укладено сторонами вже після початку збройної агресії РФ проти України, ці обставини та їх наслідки не були надзвичайними чи непередбачуваними для сторін договору, у зв'язку з чим ПрАТ "Енергооблік" мав це врахувати і вжити усіх заходів для належного його виконання. Зокрема, ПрАТ "Енергооблік", враховуючи обставини, які відбувались у період з 24.02.2022 (включно із загальною мобілізацією та повітряними тривогами), мало можливість ще на етапі подання тендерної пропозиції і підписання договору спрогнозувати, чи достатньо йому буде часу для виконання визначеного договором об'єму робіт.

Також, суд зауважує, що територія проведення робіт ніколи не включалась до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наданий ПрАТ "Енергооблік" сертифікат регіональної торгово-промислової палати не є беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як про це вважає ПрАТ "Енергооблік".

Засвідчені сертифікатом обставини, а саме загальна військова мобілізація, військові дії, введення комендантської години, систематичні масовані ракетні обстріли, повітряні тривоги не є новими, непередбачуваними та такими що унеможливлюють виконання ПрАТ "Енергооблік" умов договору.

У матеріалах справи також відсутні докази вжиття ПрАТ "Енергооблік" заходів для належного виконання договору. Такими заходами могли бути: перенесення годин роботи, найм додаткового персоналу, залучення субпідрядників, тощо.

Суд зазначає, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

У той же час, ані повідомлення, ані наданий сертифікат не містять даних наявності причинно-наслідкового зв'язку між засвідченими обставинами та фактом прострочення виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи ПрАТ "Енергооблік" про наявність в нього форс-мажорних обставин при виконання умов договору.

Щодо посилань ПрАТ "Енергооблік" на те, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» приймалися виконані робіти з затримками, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів наявності необґрунтованих чи безпідставних зауважень ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» висловлених на адресу ПрАТ "Енергооблік" з приводу якості виконаних робіт, як про це зазначає останній у відзиві.

Таким чином, твердження ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про його право на нарахування штрафних санкцій в заявленому до стягнення розмірі суд визнає такими, що відповідають умовам укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, ПрАТ "Енергооблік" заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому судова колегія наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках слід звернутись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого.

Так, положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини 1 цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках cуд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (п. 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо).

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30).

А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

У зв'язку з викладеним суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, роботи за договором ПрАТ "Енергооблік" виконував під час дії в Україні воєнного стану, при цьому ці роботи він виконав, хоча і з простроченням, проте в повному обсязі та без зауважень були прийняті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». При цьому ПрАТ "Енергооблік" зазначає, що прострочення у виконанні робіт виникло саме внаслідок простою підприємства відповідача, утруднення залучення кваліфікованих працівників та закупівлю та/або виготовлення необхідних (спеціалізованих) матеріалів та приладів, що в свою чергу було пов'язано саме з військовою агресією РФ проти України.

Суд констатує, що факт впливу воєнного стану на можливість виконання ПрАТ "Енергооблік" зобов'язань за договором підтверджуються сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати № 3200-24-0229 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для ПАТ “Енергооблік» за договором № 4600007251 від 16.02.2023.

Даний сертифікат хоча і не може звільняти ПрАТ "Енергооблік" від відповідальності за порушення зобов'язання за договором та розглядатися як беззаперечний доказ наявності форс-мажорних обставин з викладених вище підстав, однак, враховується судом разом з іншими доказами при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, визначеному ст. 73-79, 86 ГПК України.

Суд також враховує відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів понесення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» будь-яких збитків у результаті прострочення ПрАТ "Енергооблік" виконання своїх зобов'язань за договором.

Суд бере до уваги, що ПрАТ "Енергооблік" є провідним виробником приладів для обліку енергоресурсів та виконує соціально-важливу функцію, у т. ч. у сфері забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетичної інфраструктури. При цьому, незважаючи на початок збройної агресії РФ проти України, постійні обстріли м. Харкова, систематичні вимкнення електроенергії не припиняло господарську діяльність, а тому відповідно забезпечує роботою населення, сплачує до місцевого та державного бюджетів відповідні податки і збори, в той час коли більшість підприємств міста призупинили свою господарську діяльність, а деякі і зовсім зупинилися.

При цьому, як зазначає ПрАТ "Енергооблік", факт збройної агресії проти Україні, пов'язані з воєнним станом обмеження та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури об'єктивним чином вплинули на його фінансову спроможність та порушили господарську діяльність, яку останній здійснює в тому числі з метою забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетики, з метою вирішення соціально-важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих від військової агресії районах України.

ПрАТ "Енергооблік" стверджує, що станом на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі, та на підтвердження зазначених обставин надало суду банківські довідки з інформацією щодо залишку грошових коштів на банківських рахунках, а саме:

- згідно з довідкою АТ КБ «Глобус», вих. № б/н від 23 квітня 2025 року залишок грошових коштів за рахунком станом на 23.04.2025 року складає 4 899,12 грн.;

- згідно з довідкою АТ «Укрсиббанк» вих. № 50731827169 від 23 квітня 2025 року Залишок грошових коштів за рахунком, станом на 22.04.2025 складає 2 454,97 грн.

Дана інформація враховується судом разом з іншими доказами при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, визначеному ст. 73-79, 86 ГПК України.

Суд також враховує, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими, їх стягнення в відповідному розмірі не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, має ознаки джерела отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача.

При цьому, як вже зазначалося, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (зазначена правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

З цього приводу суд звертає особливу увагу та враховує той факт, що виконання ПрАТ "Енергооблік" своїх зобов'язань за договором було забезпечено банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023. При цьому, з огляду на допущені ПрАТ "Енергооблік" порушення умов договору (за які в даному випадку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» нараховані до стягнення з ПрАТ "Енергооблік" штраф та пеня) ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до АТ «Банк Альянс» з листом № ТОВВИХ-24-18982 щодо оплати письмової вимоги за банківською гарантією. 07.02.2025 АТ «Банк Альянс» здійснено виплату на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" грошових коштів за банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023 у сумі 2539200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 95437 від 07.02.2025.

Арифметичний підрахунок свідчить, що за банківською гарантією на суму 2539200,00 грн ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" набув грошові кошти в розмірі 5% від суми договору. Додатково нараховані ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до стягнення штраф та пеня в загальній сумі 4828017,23 грн становлять 9,5 % від суми договору. Таким чином, у випадку задоволення вимог ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" останній за допущені ПрАТ "Енергооблік" прострочення виконання робіт за договором в якості забезпечення набуде грошові кошти в розмірі що становить 14,5% від суми договору, що є явно несправедливим по відношенню до ПрАТ "Енергооблік" в контексті тих порушень, які були останнім допущені в процесі виконання умов договору (прострочення виконання певних етапів робіт за відсутності доказів понесення збитків замовником, тоді як в кінцевому випадку ці роботи були в повному обсязі виконані). Таким чином, розмір нарахованих ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" штрафних санкцій є надмірно великими, а їх стягнення в відповідному розмірі не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, має ознаки джерела отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для ПрАТ "Енергооблік".

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд вважає наявними підстави для зменшення штрафних санкцій які підлягають стягненню з ПрАТ "Енергооблік" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на 90%, тобто до розміру, який, на погляд суду, відповідає вищенаведеним критеріям та враховує всі істотні обставини.

За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню частково, а з ПрАТ "Енергооблік" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підлягають стягненню 305816,20 грн пені та 176985,52 грн штрафу. У задоволенні іншої частини позову про стягнення штрафних санкцій слід відмовити з викладених підстав.

Щодо зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Енергооблік", суд звертає увагу сторін на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2 ст. 200 ГК України).

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Правовий інститут забезпечення виконання зобов'язання врегульований главою 49 ЦК України, яка передбачає спеціальні міри, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником. Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.

Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами першою-четвертою ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Умовами п. 3 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (у редакції, чинній на період дії гарантії) (далі за текстом - Положення № 639), визначено, що: 7) вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта сплатити кошти за гарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту; 8) гарантійний випадок - одержання банком-гарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; 9) гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; 11) належне представлення - представлення документів за гарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями.

В даному випадку, як вже зазначалося, в забезпечення виконання ПрАТ "Енергооблік" (принципалом) умов договору, АТ «Банк Альянс» (гарант) видано ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (бенефіціару) банківську гарантію № 774-23 від 07.02.2023 на суму 2539200,00 грн.

Умовами наведеної банківської гарантії передбачено, що АТ «Банк Альянс» (гарант) надає ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (бенефіціару) саме безумовну гарантію та приймає на себе зобов'язання сплатити ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" обумовлену суму протягом п'яти банківських днів після одержання паперової письмової вимоги відповідача, без необхідності для останнього обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Згідно з п. 13 розділу І Положення № 639, документи, оформлення яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями, створюються в електронному або паперовому вигляді та подаються в тому вигляді, у якому вони були створені. Паперові копії документів, використання яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями, засвідчуються в установленому законодавством України порядку. Учасники операцій за гарантіями обмінюються електронними документами або за допомогою системи S.W.I.F.T. з використанням міжнародних стандартів або визначають порядок обміну та засвідчення цих документів на договірних засадах з урахуванням вимог законодавства України.

З огляду на допущені ПрАТ "Енергооблік" умови договору ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" через ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до АТ «Банк Альянс» з письмовою вимогою (SWIFT-повідомлення) від 22.03.2024 № ТОВВИХ-24-4555 про настання гарантійного випадку за банківською гарантією № 774-23 від 07.02.2023 про здійснення виплати грошової суми за вказаною банківською гарантією в розмірі 2539200,00 грн.

Суд констатує, що вказана вимога відповідає всім умовам банківської гарантії, що також підтверджується відсутністю вказівки гаранта про залишення таких вимог без задоволення.

При цьому суд вважає безпідставними посилання ПрАТ "Енергооблік" в зустрічній позовній заяві на безпідставність набуття ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначених грошових коштів, зокрема з огляду на те, що всі роботи за Договором №4600007251 від 16.02.2023 р. завершені в повному обсязі, прийняті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а останній при цьому нібито необґрунтовано не врахував об'єктивні фактори такі як несприятливі погодні умови та дію форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення ПрАТ "Енергооблік" виконання своїх зобов'язань, яке в свою чергу надає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» безумовне право вимагати сплати грошових коштів за наведеною вище банківською гарантією, оскільки цією банківською гарант (АТ «Банк Альянс») надав бенефіціару (ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару суму в розмірі 2539200,00 грн без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, при цьому АТ «Банк Альянс» як гарант не повинен здійснювати аналіз відносин, які склались між бенефіціаром та принципалом (ПрАТ "Енергооблік"), та встановлювати, з чиєї вини відбулось порушення останнім забезпечуваного зобов'язання.

Умовами банківської гарантії встановлено відповідальність гаранта за порушення своїх обов'язків за цією гарантією, а наявність форс-мажорних обставин, які впливають на правовідносини бенефіціара і принципала щодо виконання забезпеченого зобов'язання, не впливає на правовідносини банку-гаранта та бенефіціара.

Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факт порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.

Гарантія призначена перш за все для того, щоб бенефіціар як кредитор за основним зобов'язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов'язання.

У зв'язку з цим, у статті 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та бенефіціаром, а не між бенефіціаром і принципалом.

Такий обов'язок, що зазначено вище, настає у випадку порушення боржником зобов'язання, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (бенефіціару) суми, на яку видана гарантія (стаття 568 ЦК України).

Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.

Разом з тим, гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, обставини непереборної сили (форс-мажор) не є обставиною, яка звільняє особу від обов'язків, які виникають із забезпечення виконання зобов'язання.

Більше того, у банківській гарантії від 07.02.2023 № 774-23, не передбачено звільнення гаранта від обов'язку сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії у випадку настання форс-мажору.

До того ж, як вже зазначалося вище, ПрАТ "Енергооблік" в процесі розгляду даної справи не надав суду беззаперечних доказів наявності в нього форс-мажорних обставин в процесі виконання умов укладеного між сторонами договору.

Окрім того, як вже зазначалося, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі № 910/3718/24 відмовлено ПрАТ «Енергооблік» в задоволенні позову про визнання банківської гарантії від 07.02.2023 № 774-23 на суму 2539200,00 грн виданої АТ «Банк Альянс», такою, що не підлягає виконанню. Приймаючи зазначену постанову суд апеляційної інстанції також зазначив про недоведеність ПрАТ «Енергооблік» наявності форс-мажорних обставин при виконанні умов договору, на які посилався останній заявляючи відповідний позов.

Посилання ПрАТ "Енергооблік" на наявність інших обставин, які останній вважає істотними та такими, що нібито не були враховані ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (зокрема несприятливі погодні умови), суд також вважає безпідставними, оскільки вони, як вже зазначалося, не мають істотного значення при виникненні зобов'язань за гарантією, а ПрАТ "Енергооблік" в процесі розгляду даної справи також не доведено їх існування.

За таких обставин, в задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Енергооблік" про стягнення з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» грошових коштів отриманих за банківською гарантією слід відмовити.

При винесенні даного рішення суд також зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, за приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у даній справі виник в зв'язку з порушенням ПрАТ "Енергооблік" своїх зобов'язань за договором, а часткове задоволення первісних позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки, а не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, тоді як в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, в даному випадку є підстави для покладення судових витрат на ПрАТ "Енергооблік" в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 року у справі № 917/1006/16.

З огляду на викладене, з ПрАТ "Енергооблік" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підлягають стягненню 72420,26 грн судового збору сплаченого за звернення до суду з первісним позовом у даній справі.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73-74, 76-80, 123, 126 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1; код ЄДРПОУ: 24662711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м. Київ, пр.-т Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ: 42795490):

305816,20 грн - пені;

176985,52 грн - штрафу;

72420,26 грн - судового збору.

В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "07" серпня 2025 р.

Суддя О.І. Байбак

Попередній документ

129404904

Наступний документ

129404906

Інформація про рішення:

№ рішення:	129404905
№ справи:	922/1280/25
Дата рішення:	30.07.2025
Дата публікації:	11.08.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.11.2025)
Дата надходження:	28.10.2025
Предмет позову:	стягнення заборгованості

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

05.05.2025 11:40	Господарський суд Харківської області
04.06.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
16.06.2025 12:40	Господарський суд Харківської області
02.07.2025 15:00	Господарський суд Харківської області
30.07.2025 15:00	Господарський суд Харківської області
29.10.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд