8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1660/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1
до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради", 62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, буд. 9
простягнення 507 829,22 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" про стягнення суми заборгованості за договором розподілу природного газу №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі 494 201,39 грн., 3% річних у розмірі 3 696,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 931,47 грн.
Також, просить суд, визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати, з урахуванням наявної заборгованості в сумі 494 201,39 грн.:
- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн., з урахуванням нарахованих 3 696,36 грн., за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення; - нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 боргу в сумі 494 201,39 грн., з урахуванням нарахованих 9 931,47 грн., за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці). Також, до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 6 093,95 грн.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. № 1660/25) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26.05.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 12602/25) про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначає, що надає розрахунок заборгованості в сумі 494 201,39 грн. у табличній формі, та просить суд, вважати вірним пункт 5 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції:
«5. Визначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу к сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення. Визначити в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 боргу в сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)».
Ухвалою суду від 27.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1660/25. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
04.06.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13349/25) у якому останній, просить суд, долучити цей відзив разом з додатками до матеріалів справи №922/1660/25. Позовні вимоги задовільнити частково, в частині стягнення основного боргу у розмірі 494 201,39 грн., 3655,74 грн. -3 % річних і 9884,03 грн.- інфляційні втрати. В іншій частині позовних вимог - відмовити, в зв'язку з неправильним та необґрунтованим розрахунком санкцій. Судові витрати розділити відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
06.06.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13522/25) про проведення засідання за відсутності учасника справи.
13.06.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 14013/25) у яких останній, просить суд, долучити ці додаткові пояснення до матеріалів справи №922/1660/25. Позовні вимоги задовільнити частково, в частині стягнення основного боргу в розмірі 494 201,39 грн., 3 655,74 грн. -3 % річних; 9884,03 грн. - інфляційні втрати. В іншій частині позовних вимог - відмовити, у зв'язку із неправильним та необґрунтованим розрахунком санкцій. Судові витрати розділити відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, обізнаність сторін про розгляд справи у суді, про що свідчать наявні у матеріалах справи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, та заперечення відповідача на відповідь позивача, з чого слідує, що сторони подали усі заяви по суті справи та з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Також, позивач зазначає, що Закон України «Про ринок природного газу» визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - Оператор газорозподільної системи, який до 01.07.2023 року здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП № 809 від 19.06.2017 року.
За твердженнями позивача, у спірних правовідносинах Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" (відповідач, споживач) мало статус споживача природного газу (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава І розділу 1 Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пункту 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заявиприєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Комунальним підприємством "Теплові мережі Роганської селищної ради" (відповідач) підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" про стягнення суми заборгованості за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі
Підписанням заяви відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року та розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-15#Text.
Пунктом 1.1. договору визначено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно пункту 2.1. договору, за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (пункти 2.2. та 2.3. договору).
Пунктом 5.1. договору, сторони погодили, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (пункт 5.2. договору).
Згідно пункту 6.1. договору, сторони визначила, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2. договору).
Пунктом 6.3. договору визначено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Відповідно до пункту 6.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 6.6. договору, сторони погодили, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Також, позивач зазначає, що Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 року внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 року запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
За твердженнями позивача, АТ "Харківгаз" надавав послуги з розподілу природного газу споживачу за точками комерційного обліку, які визначені Додатками № 4 до Типового договору розподілу природного газу, які додається до заяви-приєднання, а саме: котельня школи Докучаєвське, вул. Академічна, 9, корп. А, котельня ТП-2 Рогань, вул. Культури, 66, котельня школи Хроли, вул. Зорянська, 19, корп. А.
У зв'язку із чим, як зазначає позивач, та умов договору, останнім за спірний період було складено акти наданих послуг:
- № БХ000008423 від 31.05.2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2023 року склав 191 219,51 м. куб., вартість наданих послуг складає 456 632,18 грн.;
- № БХ000010955 від 30.06.2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у червні 2023 року склав 191 219,53 м. куб., вартість наданих послуг складає 456 632,21 грн.
Вищевказані акти, разом із рахунками на оплату було направлено споживачу разом із досудовим попередженням № 2326 від 04.08.2023 року.
26.10.2023 року Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" (відповідач) здійснив оплату за договором розподілу природного газу № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі 221 382,40 грн.
Листом від 31.10.2023 року №313 Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" (відповідач) на адресу позивача було направлено проект договору про реструктуризацію разом із графіком погашення заборгованості, підписаний з боку відповідача для розгляду та належного оформлення.
Листом від 23.11.2023 року №3427 позивачам було погоддено графік реструктуризації заборгованості споживачу у сумі 691 882,01 грн строком з листопада 2023 року по грудень 2024 року включно.
Проте, у зв'язку із систематичним невиконанням зобов'язань щодо оплати послуг, наданих за договором розподілу природного газу № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року, у березні 2023 року АТ «Харківгаз» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" заборгованості за договором розподілу природного газу № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі 691 881,99 грн.
28.03.2024 року відповідачем у справі №922/842/24 згідно платіжної інструкції №1034 сплачено 49 420,15 грн заборгованості за листопад 2023 року згідно листа №3427 від 23.11.2023 року за договором розподілу природного газу № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/842/24 від 25.07.2024 року було стягнуго із споживача на користь АТ «Харківгаз» стягнуто 148 260,45 грн. заборгованості з оплат за грудень 2023 року - лютий 2024 року. В іншій частині позовних вимог судом було відмовлено у зв'язку із тим, що на момент звернення АТ «Харківгаз» до суду із позовною заявою строк виконання зобов'язань з їх оплати не настав.
Таким чином, за розрахунком позивача, станом на квітень 2025 року заборгованість споживача становить: 691 881,99 грн.- 49 420,15 грн.- 148 260,45 грн. = 494 201,39 грн., строк виконання яких настав 31.12.2024 року, згідно графіку реструктуризації заборгованості. Прострочення зобов'язання по оплаті заборгованості споживачем почалось з 01.01.2025 року.
Також, оскільки відповідачем не здійснено сплати боргу, позивачем також нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 3 696,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 931,47 грн.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначного, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 року №2494, зареєстрованого Міністерством юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824.
Кодекс ГРС визначає, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом (п.2 розділу VІ Кодексу ГРС).
Пунктами 1, 2 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава І розділ 1 Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач приєднався до умов договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання № 094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року приєдналось до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими), що свідчить, про приєднання відповідача до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року.
Згідно пункту 2.1. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.
У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Як зазначає позивач, враховуючи умови договору та норми Кодексу, Оператором ГРМ було визначено обсяг річної замовленої потужності споживача на 2023 рік, про що зазначено в акті приймання-передачі природного газу № ХА00054711 від 30.09.2022 року та становить: 2 294 634,14 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та, відповідно, 191 219,51м.куб. - величина замовленої потужності на місяць.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 6.8. розд. VI Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
В матеріалах справи наявні акти надання послуг, а саме: № БХ000008423 від 31.05.2023 року на суму 456 632,18 грн. та № БХ000010955 від 30.06.2023 року на суму 456 632,21 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, та встановлено у рішенні Господарського суду Харківської області у справі №922/842/24 від 25.07.2024 року на підставі договору ппоживачем було отримано від АТ "Харківгаз" природний газ у травні 2023 року (191 219,51 м. куб., вартість наданих послуг складає 456 632,18 грн.) та червні 2023 року (191 219,53 м. куб., вартість наданих послуг складає 456 632,23 грн.) на загальну суму 913 264,41 грн. В свою чергу споживач (відповідач) 26.10.2023 року здійснив оплату у сумі 221 382,40 грн, де в призначені платежу визначено за травень 2023 та акт №БХ000008423 від 31.05.2023 року. Таким чином залишок з боку відповідача не сплачено АТ «Харківгаз» за надані послуги з розподілу природного газу за період травень - червень 2023 року суму у розмірі 691 881,99 грн. (913264,41 грн. - 221 382,40 грн.). Щодо зазначеної суми, Відповідач погодився стосовно наявної заборгованості, викладеної у досудовому попередженні від 04.08.2023 №2326 про що зазначив у відповіді (лист від 31.10.2023р. №313) та звернувся з проханням узгодити графік погашення заборгованості на 14 місяців, починаючи з листопада 2023року по грудень 2024року. по 49 420,15грн. щомісяця. Гарантуючи погашення заборгованості відповідно до графіку. При цьому зазначеним листом було направлено на адресу АТ «Харківгаз» Договір реструктуризації. З боку АТ «Харківгаз» за підписом голови правління А.Бистрай було направлено лист від 23.11.2023р. №3427 у якому зазначено, що разом з листом від 31.10.2023р. №313 отримано проект договору про реструктуризацію заборгованості за Договором NI094215В9N7ЕТ107 від 01.10.2017р. та повідомляє Відповідача про наступне. "За результатами аналізу отриманого від КП "ТМРСР" графіку погашення заборгованості Товариства надає згоду щодо здійснення КП "ТМРСР" погашення заборгованості за Договором розподілу згідно графіку та в наступних розмірах: листопад 2023 - грудень 2024 по 49 420,15 грн. щомісяця.".
У зв'язку із чим, рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/842/24 від 25.07.2024 року зокрема було стягнуто з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь АТ "ХАРКІВГАЗ" суму заборгованості за договором розподілу природного газу за період травень 2023 року - червень 2023 року (враховуючи графік погашення) у розмірі 151 919,01 грн (де: 148 260,45 грн. оплат за грудень 2023 року - лютий 2024 року (49420,15х3 міс.).
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що 4. обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи, та встановлено судом, відповідача в порушення зобов'язань, не було здійснено погашено заборгованості перед позивачем із урахуванням наданого графіку погашення, у зв'язку із чим, за розрахунком позивача, станом на квітень 2025 року заборгованість споживача становить: 691 881,99 грн.- 49 420,15 грн.- 148 260,45 грн. = 494 201,39 грн., строк виконання яких настав 31.12.2024 року, згідно графіку реструктуризації заборгованості.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 13349/25 від 04.06.2025 року) відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково, зокрема в частині стягнення основного боргу в розмірі 494 201,39 грн.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав, суму боргу не спростував.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги з розподілу природного газу відповідно до актів надання послуг, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу за договором розподілу природного газу №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі 494 201,39 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростованою відповідачам та підлягає до задоволення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 3 696,36 грн., та інфляційні втрати - 9 931,47 грн.
Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних - 3 696,36 грн. за загальний період з 01.01.2025 року по 01.04.2025 року, та інфляційні втрати - 9 931,47 грн. за загальний період з січня 2025 року по березень 2025 року (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог викладеного у позовній заяві) суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти позовних вимог у цій частині, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 13349/25 від 04.06.2025 року) зокрема зазначив, що сума санкцій = С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення. Кількість днів прострочення з 01.01.2025 по 01.04.2025 = 90, а не 91, як зазначив позивач. Сума санкцій 3% річних = 494 201,39 *3/100*90/365 = 3655,74 грн., а не 3 696,36 грн. Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції: Індекс інфляції становив (https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/): січень 2025 р. - 101.2%, лютий 2025 р. - 100.8%, березень 2025 Позивач не заявляв. Інфляційні втрати за січень 2025 = 494 201,39 * 101,2 % - 494 201,39 = 5930,42грн. Інфляційні втрати за лютий 2025 = 494 201,39 * 100,8 % - 494 201,39 = 3 953,61 грн., а всього - 9 884,03грн., а не 9 931,47грн., як зазначив позивач, у зв'язку із чим, просить суд, позовні вимоги у цій частині задовольнити частково, а саме у розмірі 3 655,74 грн. -3 % річних та 9 884,03 - інфляційні втрати. В іншій частині позовних вимог - відмовити, в зв'язку з неправильним та необґрунтованим розрахунком санкцій.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних - 3 696,36 грн. за загальний період з 01.01.2025 року по 01.04.2025 року, та інфляційні втрати - 9 931,47 грн. за загальний період з січня 2025 року по березень 2025 року (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог викладеного у позовній заяві) та із урахуванням викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 13349/25 від 04.06.2025 року) заперечень із наведеним контррозрахунком, за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, у зв'язку зі чим, суд не приймає контрозрахунк відповідача викладений у позовній заяві оскільки він є помилковим.
У зв'язку із чим, суд дійшов до висновку про задоволення заявлених до стягнення позивачем із відповідача 3% річних - 3 696,36 грн. за загальний період з 01.01.2025 року по 01.04.2025 року, та інфляційні втрати - 9 931,47 грн. за загальний період з січня 2025 року по березень 2025 року.
Крім того, позивач у пункті 5 прохальної частини позовної заяви, просить суд:
- визначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн, за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
- визначити в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн, за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)».
При цьому, відповідач у наданих до суду додаткових письмових поясненнях (вх. № 14013/25 від 13.06.2025 року) в доповнення до нашого відзиву щодо вимог позивача про зобов'язання органу примусового виконання рішень проводити при виконанні рішення відповідні нарахування 3% річних на інфляційних втрат до дня фактичного погашення боргу, то вказана вимога є незаконною, оскільки відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України таку вказівку суд може (а не зобов'язаний ) зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Також, за твердженнями відповідача, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає індексацію коштів, що стягуються з боржника лише при стягненні аліментів. Жодним іншим нормативним актом така вимога позивача - не передбачена, а тому підлягає відхиленню. Також, відповідач посилається на рішення Господарського суду Харківської області у аналогічній справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» у справі №922/842/24 від 24.07.2024 року у якому суд також не прийняв до уваги відповідну вимогу позивача.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
При цьому суд враховує те, що зазначення в рішенні про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму непогашеного боргу заборгованості є правом суду, а не обов'язком, у зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для застосування пункту 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та задоволення вимог позивача щодо визначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення та визначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення. При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)».
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором розподілу природного газу №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у сумі 494 201,39 грн., 3% річних в сумі 3 696,36 грн., та інфляційні втрати у сумі - 9 931,47 грн.
В частині вимог позивача про визначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення та визначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн, за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення. При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)» - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із чим із відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 6 093,95 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, буд. 9, ЄДРПОУ 41405835) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, ЄДРПОУ 03359500) суму заборгованості за договором розподілу природного газу №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року у розмірі 494 201,39 грн., 3% річних у розмірі 3 696,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 931,47 грн. та судовий збір у розмірі 6 093,95 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині вимог позивача про визначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн., за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення та визначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094215B9N7ET107 від 01.10.2017 року боргу в сумі 494 201,39 грн, за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення. При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивача: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, ЄДРПОУ 03359500);
відповідача: Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, буд. 9, ЄДРПОУ 41405835).
Повне рішення складено "08" серпня 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова